Постанова

від 20.01.2014 по справі 810/6885/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року 810/6885/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕТА-СЕРВІС» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕТА-СЕРВІС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2013р. № 198/0004162230 та від 17.04.2013р. № 0000892203/838.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення підприємством сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, які виникли внаслідок оплати за товари (роботи, послуги), придбані у ТОВ «Даймонд-Телеком» та непогодженням з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Даймонд-Телеком» за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, проте подали письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, враховуючи ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕТА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 20608942) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «Даймонд-Телеком» ( код ЄДРПОУ 32827012) за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2013р. № 168/22-3/20608942/5.

Відповідно до висновків Акта перевірки, позивачем порушено вимоги:

пп. 5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та п. 138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9.' п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 21475 грн. в т.ч. за 1 квартал 2011 року на 21475 грн. та занижено показник прибутку, звільненого від оподаткування на загальну суму 633750 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 197075 грн., за 3 квартал 2011 року на 58675 грн., за 4 квартал 2011 року 228500 грн., за 2 квартал 2012 року 60000 грн., за 3 квартал 2012 року 89500 грн.

п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 125230 грн., в тому числі за січень 2011 р.- 6000 грн., за лютий 2011 р. -5930 грн., за березень 2011 р.-5250 грн., за квітень 2011 р. -9850 грн., за травень 2011 р. -5350 грн., за червень 2011 р.-5515 грн., за липень 2011 р -5935 грн., вересень 2011 р. -5800 грн., за жовтень 2011 р. -7000 грн., за листопад 2011 р.-32700 грн., за грудень 2011 p.- 6000 грн., за травень 2012 р. -6000 грн., за червень 2012 р. -6000 грн., за липень 2012 p.- 17900 грн.

Вказані порушення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем протиправно віднесено до валових витрат та податкового кредиту суми за господарськими операціями з контрагентом позивача ТОВ «Даймонд-Телеком». До таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку з інформацією, отриманою від УСБ України в Київській області в рамках розслідування кримінальної справи № 235, матеріали якої, як вказує податковий орган, містять пояснення директора та засновника ТОВ «Даймонд-Телеком» щодо відсутності у нього мети на здійснення господарської діяльності підприємством, безтоварності господарських операцій фірми.

За висновками акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 01.02.2013р. № 198/0004162230 та № 199/0004152230. В подальшому, після адміністративного оскарження, рішення № 199/0004152230 було скасовано та 17.04.2013 року прийнято нове № 0000892203/838.

Суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Даймонд - Телеком» (Виконавець) та ТОВ «Аета-Сервіс» (Замовник) було укладено договори №12/11 від 03.01.2011 p., №14/11 від 01.02.2011р., №21/11 від 01.03.2011р., №19/11 від 01.03.2011р., №29/11 від 14.03.2011р., №28/11 від 15.04.2011р., №30/11 від 01.05.2011р., №33/11 від 01.06.2011р., №39/11 від 01.07.2011р., №41/11 від 01.09.2011р., №42/11 від 06.09.2011р., №44/11 від 07.09.2011р., №43/11 від 01.10.2011р., №46/11 від 01.11.2011р., №48/11 від 01.12.2011р., №24/12 від 01.05.2012р., №25/12 від 01.06.2012р., №69/12 від 01.06.2012р., №73/12 від 01.07.2012р.

Предмет договорів заклечається в тому, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе роботи і послуги по розробці модулів ПЗ для обслуговування інформаційних систем і підключення PC та налагодженню локальних обчислювальних мереж й підрозділах, проектування і монтаж локальної комп'ютерної мережі, установка, настройка сервісу, маршрутизація тощо.

Факт виконання послуг підтверджується актами здачі - приймання послуг (науково - технічній продукції), рахунками-фактури, податковими накладними. Також представником позивача було надано до суду CD диски, на яких відображено фактично надані послуги.

Крім того, замовлені у ТОВ «Даймонд - Телеком» послуги придбавалися ТОВ «АЕТА - СЕРВІС» з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у такій діяльності, що підтверджується договорами: Договір №77/10 від 02.08.2010 р. з Управлінням ДАІ МВС України в Київській області; Договір №07/11/92 від 07.04.2011р. з Управлінням ДАІ МВС України в Київській області, протокол. Додаток №1 до договору №07/11.; Договір №02/10 від 01.03.2010р. з ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Голографія», додаткова угода до договору №02/10 від 01.03.2010р.; Договір №17/11 від 01.03.2011р. з Комунальним підприємством Київської обласної Ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»; Договір №16/11 від 01.03.2011р. з Комунальним підприємством Київської обласної Ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації», протокол узгодження договірної ціни додаток №1 до договору №16/11 від 01.03.2011р.; Договір №06/11 про надання послуг від 11.04.2011р. з ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Голографія», протокол узгодження договірної ціни додаток №2 до договору №06/11 від 11.04.2011р., додаткова угода №3 до договору про надання послуг від 11.04.2011р. за №06/11 від 14.11.2011р.; Договір №95/11/145 від 01.08.2011р. з Управлінням ДАІ МВС України в Київській області, додаток №3 до договору №95/11 від 01.08.2011р., додаток №2 до договору №95/11 від 01.08.2011р.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Даймонд - Телеком», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Даймонд - Телеком» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало та має свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Даймонд - Телеком» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналогічні норми містилися в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема згідно з пунктом 5.1 ст. 5 цього Закону валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури, акти здачі - приймання послуг (науково - технічній продукції), податкові накладні, виписані на адресу позивача.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за послуги контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи вказані документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації щодо пояснень директора ТОВ «Даймонд - Телеком» про безтоварність господарських операцій підприємства.

Суд не бере до уваги вказані доводи, оскільки вони не підтверджені належним та допустимим доказом; натомість наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи податкового органу та дають підстави прийти до висновку про фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Даймонд - Телеком».

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Даймонд - Телеком».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-72, 122, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 01 лютого 2013р. № 198/0004162230 та № 0000892203/838 від 17 квітня 2013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.