Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/15185/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15185/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ОілКомпані" до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ОілКомпані" (далі - ТОВ "Альянс ОілКомпані") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003082290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05.08.2013 р. №0003082290.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку "Альянс ОілКомпані" по взаємовідносинах з ТОВ «Стандарт Д» за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.07.2013 р. №416/22-30/32694059.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 990 821,00 грн., в тому числі за липень 2012 року в сумі 258803,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 264583,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 467435,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003082290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 238 527,00 грн., з якої 990921,00 грн. - за основним платежем, та 247706,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Стандарт Д» укладено договір поставки нафтопродуктів від 02.06.2012 р. №0206-12, за яким постачальник (ТОВ «Стандарт Д») передає у власність покупцю (позивач) нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість на умовах даного договору. Найменування, кількість, ціна товару, умови поставки зазначаються в накладних та/або в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження реальності здійснення вказаного правочину в матеріалах справи містяться належні первинні документи, зокрема, договір поставки нафтопродуктів від 02.06.2012 р. №0206-12, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити, які саме послуги та товари були надані, з конкретними найменуваннями, в кількісному та ціновому виразі.

На момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, а тому мав право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Також, з матеріалів справи вбачається, що товар, який поставлявся позивачу замовлявся з метою використання у власній господарській діяльності, а саме був в подальшому реалізований за договорами поставки нафтопродуктів від 02.07.2012 р. №АОК-1807, від 01.06.2012 р. №АОК-0206, від 08.06.2012 р. №АОК-0806, від 18.06.2012 р. №АОК-1106, від 01.06.2012 р. №АОК-0106, відповідно до яких ТОВ «Альянс Оіл Компані» (постачальник) передає у власність ТОВ «Укрпропангаз», ТОВ «Спецпожгазмонтаж», ТОВ «РусОіл Групп», ТОВ «Компанія Лейда», ТОВ «Еко Технолоджі» (Покупець) нафтопродукти, а покупець приймає та сплачує їх вартість на умовах даного договору.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стандарт Д».

При цьому, як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на висновках акту перевірки Державної податкової інспекцієї у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 р. №7203/224/32694059 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Старт Д» під час здійснення господарських відносин з контрагентами, дії щодо складення якого визнані протиправними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р. по справі №804/1259/13-а, яка набрала законної сили.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Щодо відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Стандарт Д», колегія суддів зазначає, що даний факт не доведений податковим органом, оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної, а отже податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0003082290 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 28.01.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.