Постанова

від 04.02.2014 по справі 901/2447/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 901/2447/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 886 від 25.07.13; ОСОБА_3, посвідчення НОМЕР_1 від 10.01.13 (ОСОБА_3);

відповідача: Савельєв А.С., довіреність № б/н від 24.09.13 (товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "ГАЮС");

третьої особи: не з'явився (Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 09 грудня 2013 року у справі №901/2447/13

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 86100)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" (вул. Нестерова, 30, м. Сімферополь, 95029; вул. Севастопольська, 41/5, кв. 86, м. Сімферополь, 95013)

третя особа: Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки (пр. Кірова, 52, м. Сімферополь, 95000)

про визнання недійсним рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2013 позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" про визнання недійсним рішень загальних зборів - задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 22.02.2012, яке оформлене протоколом №14.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 17.04.2012, яке оформлене протоколом №5.

Визнані недійсними зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс", затверджені рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 22.02.2012, оформленим протоколом №14, державну реєстрацію яких проведено 15.03.2012 за №18821050018011979.

Визнано недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" в новій редакції, яка затверджена рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 17.04.2012, оформленим протоколом №15, державну реєстрацію якого проведено 18.04.2012 за №18821050019011979.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" та користь ОСОБА_3 1147,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

В апеляційній скарзі заявник вказує на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, заявник зазначає, що судом у рішенні прийнято до уваги висновки судової почеркознавчої експертизи, достовірність якої у відповідача викликає сумнів. Крім того, заявник апеляційної скарги наполягає на несповіщенні його про дату і час судового засідання, призначеного на 09.12.2013 (коли було винесено оскаржуване рішення). Також, відповідач надав суду заяву про доручення до матеріалів справи фотокопій наступних документів: висновку про вартість до звіту про незалежну оцінку від 2007 року, договору про внесення змін від 21.01.2012, заяви ОСОБА_3 від 22.02.212, рішення Кримського Третейського суду від 04.06.2007 року, витягу о реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ„Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 26.06.2012. Надання нових доказів по справі відповідач обґрунтував тим, що не мав можливості подати їх суду першої інстанції у зв'язку з несповіщенні його про дату і час розгляду справи.

Судова колегія, враховуючи приписи ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, визнала за можливе долучити до матеріалів справи надані відповідачем додаткові докази та оцінити їх відповідно до ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

27.01.2014 до канцелярії суду надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу з обґрунтуванням заперечень на неї.

У судове засідання представник Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника третьої особи.

Під час судового засідання представник відповідача заявник клопотання про призначення у справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання обґрунтовує тим, що експертний висновок №2484 від 22.11.2013 викликає у відповідача сумнів у достовірності експертного дослідження, оскільки, по-перше, відповідач не знає, звідки у експерта з'явилися документи, на підставі яких він робив висновок і які долучені до матеріалів справи; по-друге, оскільки експерт має невеликий досвід роботи у галузі почеркознавчих досліджень - біля одного року, а тому, на думку відповідача, міг зробити невірні висновки щодо достовірності підпису ОСОБА_3 на документах. У клопотанні відповідач просить поставити перед експертною комісією питання, аналогічні тим, на які надані відповіді в експертному висновку №2484 від 22.11.2013.

Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання.

Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Питання призначення та проведення судових експертиз регулюються Законом України „Про судову експертизу" від 25.02.1994 №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерством юстиції України від 08.10.1998 №53/5. Проведення судової почеркознавчої експертизи по даній справі було доручено державній спеціалізованій експертній установі, дослідження здійснено атестованим судовим експертом Цимбалюком Є.В., який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 1.1. „Дослідження почерку і підписів" (свідоцтво експерта №165, дійсне до 11.12.2017) і був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Щодо документів, які були досліджені експертом та долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи надані експерту на його вимогу (т.1, а.с. 137-138) та вимогу суду - у встановленому законом порядку.

Таким чином, судова колегія не вбачає з боку суду першої інстанції чи експерта будь-яких порушень при призначенні та проведенні експертного дослідження.

Доводи відповідача в обґрунтування призначення по справі повторної почеркознавчої експертизи безпідставні, а сумніви щодо кваліфікації та об'єктивності судового експерта - хибні.

У судовому засіданні 04.02.2014 представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення як таке, що прийнято при повному з'ясуванні всіх обставин у справі.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване рішення з підстав, викладених в апеляційної скарзі.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" було створено на власності його учасників; єдиним учасником товариства виступав громадянин України ОСОБА_6.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольського міської ради 12.04.2007.

Заявою від 11.01.2012 ОСОБА_3 звернувся до ТОВ Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" з проханням прийняти його до складу учасників товариства.

Нотаріально завіреною заявою від 18.01.2012, засновник товариства ОСОБА_6, відповідно до власного волевиявлення просив вивести його зі складу засновників (учасників) ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс". Жодні претензії, в тому числі майнового характеру ОСОБА_6 до товариства були відсутні.

На підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 21.01.2012, укладеного між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) - відбулася зміна складу учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс Гаюс" (т.1, а.с. 49-51).

Відповідно до пункту 1.1. цього договору, ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_3 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", що становить 100% статутного капіталу товариства, з усіма правами та обов'язками, що належать учаснику товариства.

Згідно із п. 2.1. договору купівлі-продажу від 21.01.2012, право власності на частку, що є предметом договору виникає з моменту укладення цього договору, затвердження нової редакції статуту товариства та її державної реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 21.01.2012 встановлено, що з моменту укладення цього договору, продавець втрачає всі права та обов'язки щодо частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс".

Заявою від 21.01.2012, дружиною продавця - ОСОБА_7 надано згоду на укладення її чоловіком договору купівлі-продажу належної йому 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" (т.1, а.с. 52).

Заявою від 21.01.2012, дружиною покупця - ОСОБА_8 надано згоду на купівлю і укладення її чоловіком договору купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" (т.1, а.с.53).

Відчужена частка у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" сплачена повністю, що підтверджується свідоцтвом про сплату частки № 1 від 21.01.2012 (т.1, а.с. 54).

21.01.2012 були проведені загальні збори учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" порядком денним яких виступали питання щодо прийому до складу учасників товариства ОСОБА_3 та вихід зі складу учасника товариства ОСОБА_6, внесення та реєстрація змін до установчих документів товариства у зв'язку із зміною складу учасників товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" оформлене протоколом №13 від 21.01.2012 (т.1, а.с. 57-59), вирішено:

- відступити частку у статутному капіталі товариства, що складає 100% та належить ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства,

- ОСОБА_6 вважати таким, що вибув зі складу учасників товариства,

- ввести до складу учасників товариства ОСОБА_3;

- вирішено внести і зареєструвати в установленому чинним законодавством порядку зміни до установчих документів ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс".

21.01.2012 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" про що зроблений запис №18821050016011979.

Відповідно до пункту 1.2. нової редакції статуту ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", єдиним учасником товариства став громадянин України ОСОБА_3 (т.1, а.с. 29-48).

Даних про визнання недійсним рішення загальних зборів від 21.01.2012 та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів відповідача матеріали справи не містять.

Однак, як зазначає позивач у позові, отримавши 12.07.2013 від Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців, він дізнався, що за даними державного реєстру єдиним засновником (учасником) ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" є ОСОБА_6 - особа, яка продала належну їй долю на користь позивача, про що були внесені відповідні зміни до статуту товариства, проведено державну реєстрацію відповідних змін.

Так, позивачу стало відомо, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", оформленого протоколом №14 від 22.02.2012 (т.1, а.с. 63), ОСОБА_6 було включено до складу учасників товариства, вирішено перерозподілити частки товариства наступним чином: ОСОБА_3 - 10%, ОСОБА_6 - 90%, затверджені відповідні зміни до статуту товариства, у зв'язку із перерозподілом часток між учасниками.

Такі зміни позбавлили позивача належної йому частки у статутному капіталі товариства.

Далі, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", оформленим протоколом №15 від 17.04.2012 (т.1, а.с. 64), було вирішено примусово виключити ОСОБА_3 зі складу учасників товариства та затверджено нову редакцію статуту товариства у зв'язку із зміною складу його учасників (т.1, а.с. 66-73).

У позовній заяві позивач зазначає, що він як єдиний законний власник 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", жодних рішень щодо перерозподілу часток у товаристві та зміни складу учасників товариства не приймав, розгляд цих питань не ініціював, його підпис на рішенні загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 оформлене протоколом № 14 є підробленим, у зв'язку з чим, рішення загальних зборів від 22.02.2012 та від 17.04.2012, оформлені протоколами №14 та 15 відповідно, є недійсними, оскільки прийняті із порушенням встановленого чинним законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів, за відсутності кворуму та волевиявлення позивача як єдиного учасника товариства.

Наведе стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду із відповідним позовом.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями.

Корпоративні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України „Про господарські товариства", „Про акціонерні товариства", положеннями постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".

Відповідно до статті 1 Закону України „Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю згідно статті 145 Цивільного кодексу України та статті 58 Закону України „Про господарські товариства" є загальні збори його учасників.

Загальні збори учасників товариства, згідно статті 98 Цивільного кодексу України, мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Стаття 59 Закону України „Про господарські товариства" передбачає компетенцію загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, крім питань, зазначених у пунктах а, б, г-ж, и-й статті 41 цього Закону, до компетенції зборів учасників належить; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13, судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13, відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону зокрема є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

У п. 21 цієї постанови Верховним Судом України зазначається, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі укладеного між ним та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу від 21.01.2012 набув право власності на 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" та на підставі рішень загальних зборів товариства став його единим учасником. Отже, всі подальші рішення загальних зборів ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" є правомірним лише за умови участі позивача, який є одноособовим учасником товариства у їх прийнятті та позитивного волевиявлення останнього з питань порядку денного.

Оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 оформленим протоколом №14, було вирішено включити ОСОБА_6 до складу учасників товариства, перерозподілити частки товариства наступним чином: ОСОБА_3 - 10%, ОСОБА_6 - 90%, затверджені зміни до статуту товариства у зв'язку із перерозподілом часток.

Втім, позивач заявляє, що його підпис на рішенні загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 оформлене протоколом № 14, є підробленим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 у даній справі призначалось судову почеркознавчу експертизу з метою з'ясування чи належить підпис від імені ОСОБА_3 у рішенні загальних зборів учасників ТОВ"Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012, оформленому протоколом №14 та підпис на Змінах до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс", затверджених Загальними зборами Учасників протокол № 14 від 22.02.2012 - ОСОБА_3 чи іншій особі?

За висновком судової-почеркознавчої експертизи Кримського науково-дослідного інститут судових експертиз від 22.11.2013 №2484 підпис розташований у графі "секретар зборів ОСОБА_3" протоколу №14 загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 та у графі "ОСОБА_3" змін до статуту ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Відповідь експерта має категоричний характер.

З іншого боку, ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" не було надано суду жодного доказу того, що позивач був у встановленому законом та статутом порядку повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, рішення яких ним оспорююється.

Вищевикладене доводить факт того, що позивач у загальних зборах Товариства - участі не приймав, оспорюване рішення загальних зборів учасників товариства від 22.02.2012, оформлене протоколом № 14 та зміни до статуту товариства не підписував, а відтак вони не можуть вважатися легітимними і підлягають визнанню недійсними, оскільки прийняті без участі та волевиявлення позивача.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом вірно зроблений висновок, що вищевикладені докази по справі є належними та допустимими та такими що підтверджують порушення прав ОСОБА_3, як единого учасника та законного власника 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" .

Зазначена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.09.2013 у справі № 3-20гс13 (7/904/22/201).

Разом із тим, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 17.04.2012, яке оформлене протоколом №15 також підлягає визнаю недійсним, оскільки приймалось особою (ОСОБА_6), яка фактично не мала статусу учасника товариства, не мало частки у статутному капіталі та не могло брати участь у загальних зборах товариства.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв вірне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Всім доказам, що маються у матеріалах справи та надані обома сторонами, судом першої інстанції надана належна оцінка; яких-небудь нових доказів та документів, що спростовують доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі, суду апеляційної інстанції скаржником не надано.

Доводи апеляційної скарги по суті спору не знайшли свого належного підтвердження, виходячи з наступного.

Щодо наданих відповідачем додаткових доказів по справі: висновку про вартість до звіту про незалежну оцінку від 2007 року, договору про внесення змін від 21.01.2012, заяви ОСОБА_3 від 22.02.212, рішення Кримського Третейського суду від 04.06.2007 року, витягу о реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ„Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 26.06.2012. (т.2, а.с. 29-38) колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи додаткові докази, відповідач прагнув довести факт невиконання позивачем умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, зокрема в частині виплати дійсної вартості предмету продажу, встановленої Договором про внесення змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 21.01.2012.

Проте, предметом спору у даній справі є вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та похідні від них вимоги щодо недійсності змін до статуту та нової його редакції, тобто корпоративні відносини, під час розгляду яких суд встановлює дотримання вимог законодавства та положень статуту щодо реалізації учасником господарського товариства прав на участь в його управлінні. Відтак, предметом доказування по даній справі є правомочність загальних зборів. Таким чином, обставини виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та їх юридичні наслідки знаходяться поза межами предмету розгляду у даній справі, а тому не мають для вирішення спору сторін правового значення.

Тому, у межах даної справи надані відповідачем додаткові докази по справі (висновок про вартість до звіту про незалежну оцінку від 2007 року, договір про внесення змін від 21.01.2012, заява ОСОБА_3 від 22.02.2012, рішення Кримського Третейського суду від 04.06.2007 року, витяг о реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ„Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" від 26.06.2012, т.2, а.с. 29-38) судова колегія не приймає в якості належних та допустимих по даному спору.

Втім, судова колегія звертає увагу на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі заявник вказує на неповідомлення його про дату і час розгляду справи, призначеного на 09.12.2013 та, як наслідок, винесення рішення у відсутність уповноваженого представника відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що, після отримання висновку експерта 32484 від 22.11.2013 (т.1, а.с. 184-188), ухвалою від 28.11.2013, господарський суд Автономної Республіки Крим поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 09 грудня 2013 року о 16 год. 20 хв. (т.1, а.с. 192-193).

За правилами ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Порядок надіслання реєстрації і надсилання вихідної кореспонденції, пов'язаної із судовими справами регулює Інструкція з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 (далі - Інструкція).

Так, згідно з п.2.6.1 Інструкції вихідними документами суду, пов'язаними із судовими справами, є належним чином засвідчені копії судових рішень та інші процесуальні документи, що створюються у суді та адресуються юридичним і фізичним особам.

На звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата (п. 2.6.15 Інструкції).

Однак, оригінал ухвали суду від 28.11.2013, наявний в матеріалах справи (т.1, а.с. 192-193) не відповідає наведеним нормам, а саме не містить відповідного штампу суду з відміткою про відправлення документу.

В матеріалах справи також відсутні витяги чи копії з поштового реєстру про відправлення господарським судом Автономної Республіки Крим копії ухвали від 28.11.2013 на адресу відповідача (ТОВ „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс"), відсутні повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові (п. 2.6.17 Інструкції) чи поштові повернення, які підтверджують факт неодержання процесуальних документів адресатом (п. 2.6.18 Інструкції).

Наведе позбавляє суд апеляційної інстанції встановити факт направлення відповідачеві (а також іншим сторонам у справі) копії ухвали суду від 28.11.2013, якою провадження у справі №901/2447/13 поновлено та призначено судове засідання на 09 грудня 2013 року.

У судове засідання 09 грудня 2013 року представник відповідача не з'явився, про що свідчить протокол судового засідання від 09.12.2013.

Отже, оскаржуване рішення було прийнято у судовому засіданні 09.12.2013 за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині прийняття оскаржуваного рішення суду у відсутність відповідача підтверджуються матеріалами справи.

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду (п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України).

Відповідно до п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2013 з підстав порушення судом норм процесуального права, та за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції прийняття нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний розважальний комплекс „Гаюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2013 року у справі №901/2447/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

„Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012, яке оформлене протоколом № 14.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 17.04.2012, яке оформлене протоколом №15.

Визнати недійсним зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" затверджені рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 22.02.2012 оформлене протоколом №14, державну реєстрацію яку проведено 15.03.2012 за №18821050018011979.

Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" в новій редакції, яка затверджена рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" від 17.04.2012, оформленим протоколом №15, державну реєстрацію якого проведено 18.04.2012 за №18821050019011979.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "Гаюс" та користь ОСОБА_3 1147,00 грн."

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

В.М. Плут

Розсилка:

1. ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 86100)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розважальний комплекс "ГАЮС" (вул. Нестерова, 30, м. Сімферополь, 95029; вул. Севастопольська, 41/5, кв. 86, м. Сімферополь, 95013)

3. Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки (пр. Кірова, 52, м. Сімферополь, 95000)