Постанова

від 07.02.2014 по справі 24/85

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.02.2014 справа №24/85

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Представники сторін: від позивача:Цацуліна Т.О. - за довіреністю; від відповідача:Лаврут О.Є. - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013 р. (підписано 02.12.2013р.) у справі№ 24/85 (головуючий суддя Шилова О.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк простягнення інфляційних втрат та пені, донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. у справі №20/99, від 02.12.2010р. у справі №20/158, від 14.12.2010р. у справі №25/195, від 09.02.2011р. у справі №7/290, від 14.06.2011р. у справі №20/46 ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область (Позивач) із позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення 474365,45грн. боргу за активну електроенергію за період лютий-травень 2011року, 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р. у розмірі 5314,50 грн., інфляційних нарахувань від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011р. станом на 30.06.2011р. у розмірі 5054,54грн., пені від боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р. станом на 14.09.2011р. у сумі 27458,17грн., донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. у справі №20/99, від 02.12.2010р. у справі №20/158, від 09.02.2011р. у справі №7/290, від 14.06.2011р. у справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27526,70 грн., інфляційних у загальному розмірі 69786,61грн., пені у загальному розмірі 15531,97грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 14.09.2011р. позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача 474 365,45грн. заборгованості за активну електроенергію, 3% річних від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р., у сумі 5314,5грн., 5054,54грн. інфляційних від суми боргу, що утворився за період лютий-квітень 2011р., 27458,17грн. пені від суми боргу, що утворився за період лютий-травень 2011р., донараховані за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі №20/99, від 02.12.2010р. по справі №20/158, від 09.02.2011р. по справі №7/290, від 14.06.2011р. по справі №20/46 3% річних у загальному розмірі 27 526,70 грн., інфляційні у загальному розмірі 69 786,61грн., пеню у загальному розмірі 3 827,38грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. по справі № 24/85 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. скасовано в частині стягнення інфляційних втрат та пені, донарахованих за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. у справі №20/99, від 02.12.2010р. у справі №20/158, від 14.12.2010р. у справі №25/195, від 09.02.2011р. у справі №7/290, від 14.06.2011р. у справі №20/4, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 24/85 було призначено судову економічну експертизу та провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. провадження у справі №24/85 було поновлено (т.3, а.с.185).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2013р. найменування позивача у справі №24/85 змінене на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (т.3, а.с.198).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. позовні вимоги задоволені частково, зменшено розмір пені до 3 106,39грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 66 580,62грн. інфляційних, 3 106,39грн. пені, 5 770,42грн. державного мита, 234,80грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 11 174,60грн. витрат з оплати проведення судової експертизи, а також зменшено розмір пені

Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині зменшення розміру стягуваної пені на 80% та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2009р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №1088 (далі-Договір), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 2000 кВт, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 Договору) (т.1, а.с.8-14).

Встановлено, що на час виникнення спору сторони перебували в договірних правовідносинах.

Згідно пунктів 2.3.4, 2.3.5 Договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Пунктом 10 Додатку №5 до Договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 10 банківських днів від дня отримання рахунку.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4, 2.3.5, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п. 4.2.1 Договору).

Предметом нового розгляду у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача, донарахованих на заборгованість, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. у справі №20/99, від 02.12.2010р. у справі №20/158, від 14.12.2010р. у справі №25/195, від 09.02.2011р. у справі №7/290 та від 14.06.2011р. у справі №20/46 - інфляційних втрат та пені.

Встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. по справі № 20/99 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту в період листопад - грудень 2009 року та січень 2010 року активну електроенергію в сумі 186 925,16грн., 3 % річних у сумі 1 095,58грн., інфляційні у сумі 6 311,07грн., пеню у сумі 7 486,46грн. та судові витрати (т. 1, а.с. 33-35, т. 3 .а.с 122-124).

Також рішенням господарського суду від 02.12.2010р. по справі № 20/158 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 313 192,26грн., 3% річних - 1 395,96 грн., пені - 9 539,05грн. та судові витрати (т. 1 а.с. 36-39).

Рішенням господарського суду від 14.12.2010р. по справі №25/195 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 250 475,45 грн., збитки від інфляції у сумі 3 005,71 грн., 3% річних - 1 380,07 грн., пені 5 906,33 грн. та судові витрати (т. 1 а.с. 40-44).

Рішенням господарського суду від 09.02.2011р. по справі № 7/290 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 265 604,37грн., збитки від інфляції у сумі 988,40 грн., 3% річних - 1 517,94 грн., пеню - 6 274,16 грн. та судові витрати (т. 1 а.с. 45-48).

Рішенням господарського суду від 14.06.2011р. по справі № 20/46 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію в сумі 327 080,83грн грн., збитки від інфляції у сумі 2 964,86грн., 3% річних - 1 792,52грн., пеню - 7 409,03грн. та судові витрати (т. 1 а.с.49-53).

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області по справах №20/99 від 26.05.2010р., №20/158 від 02.12.2010р., №25/195 від 14.12.2010р., №7/290 від 09.02.2011р. та №20/46 від 14.06.2011р. мають преюдиціальний характер при вирішенні справи №24/85.

Позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача інфляційні у загальному розмірі 69 786,61грн. (т.2, а.с.20-21).

Крім того позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору було заявлено до стягнення пеню в розмірі 15 531,97грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних в розмірі 66 580,62 грн. за періоди з серпня 2010 року по червень 2011 року, судова колегія вважає його вірним.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач вимагає стягнути пеню в сумі 15 531,97 грн. за періоди з з 15.12.10р. по 08.01.11р., з 15.12.10р. по 09.02.11р., з 10.02.11р. по 09.03.11р., з 10.02.11р. по 15.04.11р., з 10.02.11р. по 15.05.11р., 15.06.11р., з 15.06.11р. по 19.07.11р., з 15.06.11р. по 15.08.11р.

Судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду про зменшення вищезазначеного розміру пені на 80% за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання судом дотримано.

Крім того, судом першої інстанції враховано статус відповідача по наданню населенню послуг з водопостачання та водовідведення, взято до уваги вжиття відповідачем заходів, направлених на вирішення проблеми компенсації державою різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, а також враховано те, що позивачем за прострочення тих самих платежів нараховані 3% річних в сумі 27 526,70грн. та інфляційні в сумі 66 580,62грн., що компенсує можливі збитки позивачу.

Отже, судова колегія перевіривши розрахунок розміру позовних вимог, вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо зменшення пені до розміру 3 106,39грн. та стягнення інфляційних в розмірі 66 580,62 грн.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013 року у справі №24/85 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013 року у справі №24/85 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС