Постанова

від 23.01.2014 по справі 826/8964/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8964/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали" до Київської регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 року №132 та №133,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Ондулін будівельні матеріали" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 року №132 та №133 .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 3 статті 345, пунктів 1, 2 статті 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI, Плану проведення Київською регіональною митницею у IV кварталі 2012 року планових виїзних перевірок підприємств та згідно наказів Київської регіональної митниці від 14.12.2012 р. №1230, від 08.02.2013 р. №71, від 13.03.2013 р. №83, від 22.03.2013 р. №190, посвідчення на право проведення перевірки від 26.12.2012 р. № 17-25/58, виданого Київською регіональною митницею проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 30.12.2009 р по 30.11.2012 р.

Протягом перевірки (у період з 28.12.2012 р. по 11.04.2013 р.) в зв'язку зі зверненням до Київської регіональної митниці позивача, перевірку було продовжено на 15 робочих днів (наказ Київської регіональної митниці від 08.02.2013 р. №71), зупинено на період з 13.02.2013 р. по 22.03.2013 р. у зв'язку з проведенням зустрічної звірки ПП «Аскалон» (наказ Київської регіональної митниці від 13.03.2013 р. №83) та поновлено на невикористаний строк наказом Київської регіональної митниці від 22.03.2013 р. №190.

Перевіркою встановлено зокрема, що за перевіряємий період позивачем було задекларовано до митного оформлення 690 ВМД, з них у Київській регіональній митниці: в режимі ІМ 40 - 654 ВМД, ЕК 10 -1 ВМД, ТР 0- 23 ВМД, в Ягодинській митниці в режимі ТР 81- 4 ВМД, в Східній митниці в режимі ІМ 40 - 8 ВМД.

Перевіркою повноти декларування позивачем подальших витрат, що додаються до ціни товару (витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України) встановлено наступне.

Протягом періоду, що підлягав перевірці, перевезення та експедиція вантажів позивача здійснювалась автомобільним транспортом на умовах EXW- Міелец, EXW - IT Altopascio та FCA - RU Москва, FCA - RU Нижній Новгород, залізничною дорогою на умовах EXW - ES Gallarta, EXW - FR Yainville, EXW - IT Altopascio, EXW - RU Нижній Новгород, EXW - PL Міелец, та морськими доставками на умовах FOB - CN Yantian, FOB - CN Ningbo.

Водночас, в ході перевірки встановлено, що відповідно до договору про надання послуг з експедирування експортно-імпортних вантажів від 12.02.2009 р. №003/02/09 та договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 11.02.2011 р. №02/02/11 ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» у періоді, який перевірявся, користувалося транспортно-експедиційними послугами ПП «Аскалон» (код ЄДРПОУ 25595081) з організації перевезення імпортованих товарів залізничним транспортом.

В наданих позивачем до перевірки підписаних сторонами актах виконаних робіт (наданих послуг), виставлених ПП «Аскалон», в основному загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) розподілялася на такі складові: вартість транспортування за межами митної території України, вартість транспортування по митній території України, оренда вагонів, транспортно-експедиторські послуги, додаткові збори.

Встановлено, за перевіряємий період, під час митного оформлення товарів до митної вартості товарів включалась лише частина транспортних витрат, а саме, вартість транспортування товарів до кордону України. Проте, оренда вагонів та транспортно-експедиційні послуги є безпосередніми складовими витрат на транспортування, що передбачено статтею 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV та статтею 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

При цьому, з метою уточнення відомостей, наданих ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» до перевірки, було ініційовано запит до експедитора ПП «Аскалон» про надання документальних підтверджень витрат, понесених ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» на транспортування імпортованих товарів залізничним транспортом. Листом від 08.02.2013р. ПП «Аскалон» надано лише частину запитуваних документів.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 348 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VІ, згідно наказу Київської регіональної митниці від 03.02.2013р. №82, посвідчення на право проведення зустрічної звірки від 13.02.13р. № 17-26/5, робочою групою в складі головного інспектора відділу митного аудиту Київської регіональної митниці, Даниленко Г.Г., провідного інспектора відділу митного аудиту Київської регіональної митниці, Чуйкової К.Д., проведено зустрічну звірку ПП «Аскалон».

Результати зустрічної звірки наведені в довідці від 01.04.2013 р. № 01/13/100000000/25595081 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Аскалон».

За результатами зустрічної звірки встановлено, що за період, що перевірявся підприємство користувалось послугами ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» згідно договору від 23.02.2009 р. №1/09 ОР ЦВРЕФЮ-У. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування власні вантажні вагони, що знаходяться на балансі ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс». Орендар використовує орендовані власні вантажні вагони для перевезення вантажів залізницями України, країн СНД, Балтії (Естонії, Латвії, Литви), Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Болгарії. За 2012 рік згідно договору суборенди рухомого складу від 28.05.2012 р. №03/05/12 ПП «Аскалон» (суборендатор) користувалось послугами оренди вагонів в тимчасове платне користування OU «Citodat Invest» (Естонія) (суборендодавець).

Згідно рахунків та актів виконаних робіт, виставлених ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» для ПП «Аскалон», встановлено, що вартість оренди вагонів, яка зазначена в актах, виставлених ПП «Аскалон» для ТОВ «Ондулін будівельні матеріали», складалась з орендної плати (ставки) за добу оренди кожного вагону з урахуванням індексу інфляції та з вартості технічного обслуговування за кожну добу користування вагоном. Рахунки OU «Citodat Invest» містили вартість оренди за фіксованою ставкою. Орендна плата за користування вагонами OU «Citodat Invest» визначалась Протоколом погодження вартості послуг. Валютою розрахунків були долари США.

Згідно договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажі від 12.01.2010р. №01/01/10 між ПП «Аскалон» (замовник) та AGL Division Sp. z/o/o/ (експедитор), замовник доручає, а експедитор приймає на себе обов'язок за винагороду від імені та за рахунок замовника, організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезень вантажів третіх сторін та замовника при перевезенні по території країн Європи (в т.ч. Польщі, Германії), СНД та по території третіх країн. В оплату послуг експедитора входить сума виробничих витрат, необхідних для організації перевезення вантажів замовника, включаючи комісійну винагороду.

Водночас, встановлено, що між ПП «Аскалон» та фірмою «AGL Division S.p.z.o.o.» підписаний Договір про співпрацю від 09.06.09 р. №02/06/2009, який засвідчує розподіл територій для нарахування власних транспортно-експедиторських послуг. Згідно вищезазначеного договору для AGL Division Sp.z.o.o. територією вилучення доходу в вигляді експедиційної винагороди є виключно митна територія Польщі, для ПП «Аскалон» територією вилучення доходу в вигляді експедиційної винагороди є виключно митна територія України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2013 р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східної митниці від 24.05.2013 р. №99.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 259 МК (2002р.) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із ст. 261 МК (2002р.), відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, зокрема використовуються для нарахування податків і зборів.

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на дода-ну вартість" (далі - Закон №168/97) для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 267 МК (2002р.) визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до ч. 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 267 МК (2002р.) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з ч. 1 ст. 267 МК (2002р.) додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Аналогічні норми містяться і у МК України від 13.03.2012 року.

Разом з тим, відповідачем не доведено того, що виставлені ПП "Аскалон" на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, як зазначається в акті. Водночас такі доводи відповідача суперечать наявним у справі документам, які такої інформації не містять. Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві та його представник у своїх поясненнях, ПП "Аскалон" виставляло загальну вартість транспортних витрат у розрізі до та після кордону України, яка відповідно до умов договору включала всі інші витрати.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення зроблено висновок про те, що транспортно-експедиційні послуги ПП «Аскалон» на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, що переміщувались через митний кордон України ТОВ «Ондулін будівельні матеріали», оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України, яка виставлена в актах AGL Division Sp.z.o.o для ПП «Аскалон» та підлягала декларуванню під час митного оформлення.

Натомість, судом першої інстанції було також зазначено, що в перевіряємий період, перевезення також здійснювались маршрутом Російська Федерація - Україна. Оскільки зазначений вище договір не передбачає обмежень щодо території вилучення доходів у вигляді експедиційної винагороди на території Російської Федерації вартість транспортно-експедиційних послуг ПП «Аскалон» повинна бути включена до митної вартості товарів, що переміщувались через митний кордон України ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» залізничним транспортом з Російської Федерації.

З цих підстав судом першої інстанції було зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції хибним з огляду на наступне.

Протягом періоду, за який проводилася перевірка, позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України та митне оформлення товарів, зокрема Східною митницею на підставі таких ВМД: від 13.10.2010 р. №700000010/2010/12084; від 14.10.2010 р. №700000010/2010/12145; від 22.10.2010 р. №700000010/2010/12564; від 09.11.2010 р. №700000010/2012/13398; від 12.11.2010 р. №700000010/2012/13638; від 22.11.2010 р. №700000010/2012/14057; від 07.12.2010 р. №700000010/2012/14778; від 13.12.2010 р. №700000010/2012/15110.

Як встановлено колегією суддів, товари за вказаними ВМД транспортувалися з Російської Федерації.

Даний факт підтверджується додатком 8 до акту перевірки позивача (а. с. 112 - 113 Т. 1).

На підставі перевірки дотримання позивачем законодавства України з митної справи відповідачем винесено повідомлення-рішення від 24.05.2013 р. №99.

Вказане повідомлення - рішення визнане неправомірним та скасоване постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2013 р.

Вказане рішення не оскаржене та не скасоване, а отже на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції є таким, що набрало законної сили.

В судове засідання 19.12.2013 року, перенесене на 23.01.2014 року у зв'язку з необхідністю визнання явки відповідача обов'язковою, представник відповідача не з'явився.

Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що митне оформлення товарів з Російської Федерації Київською регіональною митницею не здійснювалося, а тому податкові зобов'язання, збільшені за результатами проведеної перевірки, до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень по даній справі не входять, що встановлено і колегією суддів.

В судове засідання 23.01.2014 року відповідач повторно не з'явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так позивачем, що не заперечується всупереч винесеному рішенню і судом першої інстанції зазначається, що транспортно-експедиційні послуги ПП «Аскалон» на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України.

Разом з тим, відповідачем не доведено того, що виставлені ПП "Аскалон" на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, як зазначається в акті.

Натомість, даний факт включення позивачем заперечується.

Вибіркову перевірку достовірності декларування позивачем митної вартості імпортованих товарів здійснено шляхом співставлення задекларованих позивачем транспортних витрат та даних про транспортні витрати, зазначених у рахунках та актах виконаних робіт, наданих до перевірки, з урахуванням номеру транспортного засобу, яким перевезено товари, дати митного оформлення та дати акту виконаних робіт.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Натомість, колегія суддів зазначає, що вказані Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер і не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а в листі від 10.02.2010 р. №31-34000-20-5/2742 Міністерство фінансів України вказало Міністерству транспорту України на невідповідність вказаних Методичних рекомендацій нормам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави вважати, що винагорода експедитору повинна бути віднесена до витрат на транспортування оцінюваних товарів.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовують позицію суду першої інстанції.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали" до Київської регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 року №132 та №133 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року №132 та №133.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Ондулін будівельні матеріали " (ЄДРПОУ 24588148) судовий збір у розмірі 3143, 82 грн. (три тисячі сто сорок три гривні 82 копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської регіональної митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 28.01.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.