Ухвала

від 13.10.2015 по справі 826/8964/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/11162/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Петрова О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014

у справі № 826/8964/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ондулін будівельні матеріали»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ондулін будівельні матеріали» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 № 132 та № 133 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі, з урахуванням доповнень, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу, з урахуванням доповнень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена виїзна перевірка повноти декларування позивачем подальших витрат, що додаються до ціни товару (витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України) за період з 30.12.2009 по 30.11.2012.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2013:

- № 132 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами в загальній сумі 64 920,70 грн.;

- № 133 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб'єктами господарювання в загальній сумі 144 665,35 грн.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці, перевезення та експедиція вантажів позивача здійснювалась автомобільним транспортом на умовах EXW - PL Міелец, EXW - IT Altopascio та FCA - RU Москва, FCA - RU Нижній Новгород, залізничною дорогою на умовах EXW - ES Gallarta, EXW - FR Yainville, EXW - IT Altopascio, EXW - RU Нижній Новгород, EXW - PL Міелец, та морськими доставками на умовах FOB - CN Yantian, FOB - CN Ningbo.

Також, в ході перевірки встановлено, що відповідно до договору про надання послуг з експедирування експортно-імпортних вантажів від 12.02.2009 № 003/02/09 та договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 11.02.2011 № 02/02/11 ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» у періоді, який перевірявся, користувалося транспортно-експедиційними послугами ПП «Аскалон» з організації перевезення імпортованих товарів залізничним транспортом.

В наданих позивачем до перевірки підписаних сторонами актах виконаних робіт (наданих послуг), виставлених ПП «Аскалон», в основному загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) розподілялася на такі складові: вартість транспортування за межами митної території України, вартість транспортування по митній території України, оренда вагонів, транспортно-експедиторські послуги, додаткові збори.

За перевіряємий період, під час митного оформлення товарів до митної вартості товарів включалась лише частина транспортних витрат, а саме, вартість транспортування товарів до кордону України. Проте, оренда вагонів та транспортно-експедиційні послуги є безпосередніми складовими витрат на транспортування, що передбачено статтею 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV та статтею 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

З метою уточнення відомостей, наданих ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» до перевірки, було ініційовано запит до експедитора ПП «Аскалон» про надання документальних підтверджень витрат, понесених ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» на транспортування імпортованих товарів залізничним транспортом. Листом від 08.02.2013 ПП «Аскалон» надано лише частину запитуваних документів.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 348 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, згідно наказу Київської регіональної митниці від 03.02.2013 № 82, посвідчення на право проведення зустрічної звірки від 13.02.2013 № 17-26/5, робочою групою у складі головного інспектора відділу митного аудиту Київської регіональної митниці, ОСОБА_3, провідного інспектора відділу митного аудиту Київської регіональної митниці, ОСОБА_4, проведено зустрічну звірку ПП «Аскалон», за результатами якої складено довідку № 01/13/100000000/25595081 від 01.04.2013, в якій встановлено, що за період, що перевірявся підприємство користувалось послугами ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» згідно договору від 23.02.2009 № 1/09 ОР ЦВРЕФЮ-У. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування власні вантажні вагони, що знаходяться на балансі ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс». Орендар використовує орендовані власні вантажні вагони для перевезення вантажів залізницями України, країн СНД, Балтії (Естонії, Латвії, Литви), Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Болгарії. За 2012 рік згідно договору суборенди рухомого складу від 28.05.2012 № 03/05/12 ПП «Аскалон» (суборендатор) користувалось послугами оренди вагонів в тимчасове платне користування OU «Citodat Invest» (Естонія) (суборендодавець).

Згідно рахунків та актів виконаних робіт, виставлених ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» для ПП «Аскалон», встановлено, що вартість оренди вагонів, яка зазначена в актах, виставлених ПП «Аскалон» для ТОВ «Ондулін будівельні матеріали», складалась з орендної плати (ставки) за добу оренди кожного вагону з урахуванням індексу інфляції та з вартості технічного обслуговування за кожну добу користування вагоном. Рахунки OU «Citodat Invest» містили вартість оренди за фіксованою ставкою. Орендна плата за користування вагонами OU «Citodat Invest» визначалась Протоколом погодження вартості послуг. Валютою розрахунків були долари США.

Згідно договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 12.01.2010 № 01/01/10 між ПП «Аскалон» (замовник) та AGL Division Sp. z/o/o/ (експедитор), замовник доручає, а експедитор приймає на себе обов'язок за винагороду від імені та за рахунок замовника, організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезень вантажів третіх сторін та замовника при перевезенні по території країн Європи (в т.ч. Польщі, Германії), СНД та по території третіх країн. В оплату послуг експедитора входить сума виробничих витрат, необхідних для організації перевезення вантажів замовника, включаючи комісійну винагороду.

Між ПП «Аскалон» та фірмою «AGL Division S.p.z.o.o.» підписаний договір про співпрацю від 09.06.2009 №02/06/2009, який засвідчує розподіл територій для нарахування власних транспортно-експедиторських послуг. Згідно вищезазначеного договору для AGL Division Sp.z.o.o. територією вилучення доходу у вигляді експедиційної винагороди є виключно митна територія Польщі, для ПП «Аскалон» територією вилучення доходу у вигляді експедиційної винагороди є виключно митна територія України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками митного органу, що виходячи з умов укладених позивачем договорів транспортно-експедиційного обслуговування, плата експедиторам за надання ними послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів позивача є частиною загальних витрат на транспортування таких товарів, тому відповідно до вимог законодавства України з питань митної справи є обов'язковою для включення до бази оподаткування імпортованих позивачем товарів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що транспортно-експедиційні послуги ПП «Аскалон» на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України; відповідачем не доведено того, що виставлені ПП «Аскалон» на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, як зазначено в акті.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 261 цього Кодексу відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV).

Згідно з п. 5) ч. 2 ст. 267 цього Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Аналогічні норми містяться і в Митному кодексі України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Однак, як встановлено матеріалами справи, відповідачем не доведено того, що виставлені ПП «Аскалон» на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, як зазначено в акті перевірки.

Водночас, згідно пояснень представників позивача, наданих в судах попередніх інстанцій, ПП «Аскалон» виставляло загальну вартість транспортних витрат у розрізі до та після кордону України, яка відповідно до умов договору включала всі інші витрати.

Також, в судовому порядку встановлено, що в період, за який проводилася перевірка, позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України та митне оформлення товарів, зокрема Східною митницею на підставі ВМД: від 13.10.2010 № 700000010/2010/12084; від 14.10.2010 № 700000010/2010/12145; від 22.10.2010 № 700000010/2010/12564; від 09.11.2010 № 700000010/2012/13398; від 12.11.2010 № 700000010/2012/13638; від 22.11.2010 № 700000010/2012/14057; від 07.12.2010 № 700000010/2012/14778; від 13.12.2010 №700000010/2012/15110, згідно яких транспортування товарів здійснювалось із Російської Федерації, що підтверджено також додатком 8 до акту перевірки позивача.

На підставі перевірки дотримання позивачем законодавства України з митної справи відповідачем винесено повідомлення-рішення від 24.05.2013 №99.

Вказане повідомлення-рішення визнане неправомірним та скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2013, яка набрала законної сили.

Згідно пояснень представника позивача митне оформлення товарів з Російської Федерації Київською регіональною митницею не здійснювалося, а тому податкові зобов'язання, збільшені за результатами проведеної перевірки, до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по даній справі не входять, що підтверджено також матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, податковим органом не доведено належними доказами того, що виставлені на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, а сама вартість транспортно-експедиційних послуг включена позивачем до суми понесених витрат до кордону України, тому визначення податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний