cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.02.2014 Справа № 29/250
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Бокової Ю.В., судді Демідової П.В.
при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI», м.Київ
до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область
про: стягнення заборгованості у розмірі 32 115,75грн.
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Собченко М.В. (за довіреністю);
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 32 115,75грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №15/2026а від 19.12.2008р., щодо оплати за поставлений товар.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №15/2026а від 19.12.2008р., додаткових угод до договору поставки №15/2026а від 19.12.2008р., специфікації №4 до договору, видаткової накладної №РН-АМ-0000024 від 19.02.2010р., рахунку-фактури №СФ-АМ-000047 від 11.02.2010р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №302 від 15.02.2010р., листа №15/29 від 23.03.2010р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI».
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.
24.04.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 02.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Бокової Ю.В., судді Довгалюк В.О.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 09.01.2014р. замінено склад судової колегії суддю Довгалюк В.О. на суддю Демідову П.В.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.
Представник Позивача у судове засідання 03.02.2014р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник Відповідача у судове засідання 03.02.2014р. з'явився, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір поставки №15/2026а, відповідно п.1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення у кількості, комплектності, у строки та за цінами, які будуть встановлюватись специфікаціями до договору у кожному конкретному випадку, а Покупець зобов'язаний оплатити, відповідно розділу 9 даного договору та прийняти її.
Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Відповідача є Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».
Згідно п.1.3 договору загальна кількість товару який поставляється за даним договором складається з кількості товару, що поставляється за усіма специфікаціями, оформленими до даного договору.
У розділі 9 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:
- оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в національній валюті України (п.9.1 Договору);
- умови оплати: 100% передплата, якщо інше не передбачено специфікаціями (п.2.3 Договору);
У пункті 13.2 договору Сторони встановили, що строк дії договору встановлюється по 31 грудня 2009 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна з Сторін не запропонує змінити або розірвати договір, останній вважається продовженим на наступний рік у тій же редакції. У випадку розірвання договору сторона повинна попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 1 місяць.
Додатковою угодою №1 до договору №15/2026а від 19.12.2008р внесено зміни до специфікації №3 від 14.10.2009р., щодо загальної вартості товару яка складає за вказаною додатковою угодою 72 928,84грн.
Також додатковою угодою №2 від 25.12.2009р. продовжено строк дії договору до 31.03.2010р.
27 листопада 2009 року між Сторонами підписано Специфікацію №4 до договору, де визначили асортимент, кількість, загальну вартість товару яка склала 79 017,26грн., умови поставки та умови оплати - 50% передплата, 50% в момент відвантаження.
На виконання умов договору та специфікації №4 Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 79 017,26грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-АМ-0000024 від 19.02.2010р. Вказана накладна підписана з боку обох Сторін без зауважень.
Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №302 від 15.02.2010р.
Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.
Для оплати Позивачем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-АМ-000047 від 11.02.2010р.
Відповідач листом №15/29 від 23.02.2010р. гарантував оплату за рахунком-фактурою №СФ-АМ-000047 від 11.02.2010р.
За твердженням Позивача, що не спростовано Відповідачем, останнім було здійснено оплату у розмірі 46 901,51грн., внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 32 115,75грн.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №15/2026а від 19.12.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 79 017,26грн.
Відповідачем було здійснено оплату за поставлений товару у сумі 46 901,51грн.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 32 115,75грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 32 115,75грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 32 115,75грн. задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміран XXI» (03062, м.Київ, вул.Кулібіна, 4/2-А, ЄДРПОУ 34295869) заборгованість у розмірі 32 115,75грн., державне мито в розмірі 321,16грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 03.02.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Т.М. Риженко
Суддя Ю.В. Бокова
Суддя П.В. Демідова
Повний текст рішення складено та підписано 06.02.14р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2014 |
Оприлюднено | 08.02.2014 |
Номер документу | 37033580 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні