Рішення

від 03.02.2014 по справі 913/88/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 лютого 2014 року Справа № 913/88/14

Провадження №15/913/88/14

За позовом Приватного підприємства "Апрель", м.Алчевськ Луганської області

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш", м.Луганськ

про стягнення 774699 грн 69 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шпаковський А.Ю. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 16.12.2013; Гульков О.А. - керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 856781 від 22.02.2012;

від відповідача : Чумас Г.Г. - представник, довіреність б/н від 02.08.2012.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Апрель" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш" про стягнення заборгованості за договором № 127072 від 27.07.2012 у сумі 706832 грн 00 коп., пені в сумі 34240 грн 76 коп. та 3% річних у сумі 48794 грн 58 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 23.01.2014.

Позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 20.01.2014 просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 127072 від 27.07.2012 на поставку запчастин до рухомого залізничного транспорту в сумі 706832 грн. 00 коп., пеню в сумі 19712 грн 55 коп. та 3% річних у сумі 48197 грн 10 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 31.01.2014 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних та просив стягнути з відповідача на його користь основний борг у сумі 706832 грн 00 коп., пеню в сумі 19712 грн 55 коп., 3 % річних у сумі 48155 грн 14 коп.

Вказана заява приймається судом до розгляду, враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач листом б/н від 31.01.2014 повідомив, що 10.10.2012 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Трансмаш" та Приватним підприємством "Апрель" укладено договір поставки № 10/12-10, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача металопрокат, а останній прийняти його та оплатити. Всього за цим договором відповідачем поставлено товар на суму 257960 грн 50 коп., які позивач не оплатив, тому 29.10.2013 між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог; інших договірних відносин між сторонами у справі не було та просив суд повернути у зв'язку із зменшення розміру позовних вимог сплачений судовий збір у сумі 297 грн 36 коп.

Відповідач відзивом № 013-522 від 03.02.2014 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на позов, оскільки документи, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, не підтверджують факт постачання товару в рамках саме договору № 127072 від 27.07.2012; що в накладних, товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах відсутнє посилання на договір № 127072 від 27.07.2012; що пеня та 3% річних нараховані на заборгованість за договором, а позивач не довів наявність заборгованості відповідача саме за договором № 127072 від 27.07.2012.

Клопотанням № 013-520 від 23.01.2014 відповідач просив суд зобов'язати позивача надати докази передання йому оригіналів товарних накладних, податкових накладних, рахунків на фактично відвантажені партії товару, а також документи, що підтверджують якість товару: сертифікати якості. Крім того, відповідач просив зобов'язати позивача надати оригінали заявок відповідача на отримання товару.

Клопотанням № 013-521 від 03.02.2014 відповідач просив суд зобов'язати позивача надати в судове засідання оригінали товарних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, копії яких додані до позовної заяви, для їх дослідження представником відповідача.

Представником відповідача в судовому засіданні 03.02.2014 було заявлене усне клопотання про надання часу для складання графіку постачання продукції з метою здійснення контррозрахунку 3% річних та пені.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.01.2014 розгляд справи відкладався на 03.02.2014.

У судовому засіданні 03.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Приватним підприємством "Апрель" (продавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Трансмаш" (покупець, відповідач) 27.07.2012 був укладений договір № 127072, за умовами якого покупець зобов'язався оплатити і прийняти запасні частини до рухомого залізничного составу на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору ціна і кількість продукції, що постачається, обумовлюються в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Загальна сума договору складається із сум специфікацій до даного договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору умови оплати обумовлюються в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що умови і строк поставки продукції обумовлюються в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Продавець зобов'язаний надати разом з продукцією оригінал товарної накладної, оригінал податкової накладної, оригінал рахунку на фактично відвантажену партію продукції, а також документи, що підтверджують якість продукції: сертифікат якості (п.3.2 договору).

Згідно п.5.2 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених п.2.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми невиконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

27.07.2012 між сторонами була підписана специфікація № 1 до договору, в якій сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кришки кріпильної 100.10.002 у кількості 5000 шт на суму 1200000 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

03.09.2012 між сторонами була підписана специфікація № 2 до договору, в якій сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кільця лабіринтного 100.10.007-0 у кількості 4600 шт на суму 636732 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

01.10.2012 між сторонами була підписана специфікація № 3 до договору, в якій сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кільця лабіринтного 100.10.007-0 у кількості 4000 шт, кришки кріпильної 100.10.002-1 у кількості 4000 шт всього на суму 1513680 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

22.10.2012 між сторонами була підписана специфікація № 4 до договору, в якій сторони узгодили поставку кришки кріпильної 100.10.002 з мех. обробкою у кількості 4400 шт на суму 1312080 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

23.10.2012 між сторонами була підписана специфікація № 5 до договору, в якій сторони узгодили поставку корпусу букси з лабіринтом № 100.10.020-0сб у кількості 394 шт на суму 680832 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

На виконання вказаних умов договору та специфікацій до нього позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 3925026 грн. 00 коп. та передав всі документи, які обумовлені п.3.2 договору.

Відповідач отриману продукцію оплатив частково в сумі 2960233 грн. 50 коп. Крім того між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог за наявними зобов'язаннями обох сторін за поставлену продукцію на суму 257960 грн 50 коп., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 706832 грн 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір № 127072 від 27.07.2012 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Доводи відповідача про те, що товар поставлявся не за договором № 127072 від 27.07.2012 суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначив позивач в листі б/н від 31.01.2014 і підтвердив усно в судовому засіданні, і це не оспорено відповідачем, між сторонами існували договірні відносини за договором поставки № 10/12-10 від 10.10.2012, який виконаний сторонами (угода про зарахування зустрічних вимог № 4 від 29.10.2013, а.с.190) інших договірних відносин між сторонами не було, про що також свідчить зазначення позивачем в податкових накладних саме договору № 127072 від 27.07.2012 (а.с.24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 59, 63).

Факт поставки позивачем продукції відповідачу за договором № 127072 від 27.07.2012 та специфікаціями до нього підтверджений матеріалами справи, в т.ч. копіями накладних (а.с.22, 25, 26, 29, 30, 33, 34, 37, 38, 41, 42, 45, 46, 49, 50, 53, 54, 57, 58, 60, 61, 64), копіями товарно-транспортних накладних (а.с.23, 27, 31, 35, 39, 43, 47, 51, 55, 62), копіями довіреностей (а.с.121-128), тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 127072 від 27.07.2012 у сумі 706832 грн 00 коп. є обґрунтованою.

В судовому засіданні 03.02.2014 відповідачем було надано платіжне доручення № 348 від 03.02.2014 про сплату заборгованості в сумі 29000 грн 00 коп.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням на відповідача судового збору в цій частині.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково в сумі 677832 грн 38 коп. з віднесенням на відповідача судового збору в цій частині.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно оплату товару не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати, передбачених п.2.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми невиконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що враховано позивачем при здійсненні ним розрахунку пені.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 26.01.2013 по 26.07.2013 у сумі 19712 грн 55 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок пені (а.с.118) зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору № 127072 від 27.07.2012, специфікацій до нього та даних первинних документів.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.08.2012 по 24.12.2013 у сумі 48155 грн 14 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.193-197) зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору № 127072 від 27.07.2012, специфікацій до нього та даних первинних документів.

Клопотання відповідача № 013-520 від 23.01.2014 про зобов'язання позивача надати докази передання йому оригіналів товарних накладних, податкових накладних, рахунків на фактично відвантажені партії товару, а також документів, що підтверджують якість товару: сертифікати якості, оригіналів заявок відповідача на отримання товару, оскільки відповідно до умов п.3.2 договору № 127072 від 27.07.2012 всі обумовлені цим пунктом договору документи продавець був зобов'язаний передати разом з продукцією, господарський суд вважає необґрунтованим і відхиляє його. Так, ч.ч.1 і 2 ст.538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Водночас, умовами договору № 127072 від 27.07.2012 сторони не передбачали прив'язку обов'язку позивача передати документи, пов'язані з поставкою, до обов'язку відповідача оплатити товар. Крім того, господарський суд враховує, що поставлений товар був прийнятий відповідачем без заперечень щодо його якості та кількості.

Клопотання відповідача № 013-521 від 03.02.2014 про зобов'язання позивача надати в судове засідання оригінали товарних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, копії яких додані до позовної заяви, для їх дослідження представником відповідача, судом задоволено. В судовому засіданні 03.02.2014 судом були досліджені оригінали документів, доданих до позовної заяви, а саме: оригінали товарних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур.

Клопотання відповідача, яке заявлено усно в судовому засіданні 03.02.2014, про надання часу для складання графіку постачання продукції з метою здійснення конррозрахунку 3% річних та пені, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач мав достатньо часу для подання контррозрахунку. Крім того, суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних, пені та вважає їх обґрунтованими і правильними.

Судовий збір у сумі 15493 грн 99 коп. з розглянутих позовних вимог покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.7 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 15791 грн. 35 коп., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 14867 грн. 65 коп. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 297 грн. 36 коп., яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 297 грн. 36 коп., у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, перерахований за платіжним дорученням № 411 від 26.12.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства "Апрель" до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш" задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш", вул.Фрунзе, б.127А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 30009065, на користь Приватного підприємства "Апрель", вул.Леніна, б.44, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 20173234, заборгованість у сумі 677832 грн 00 коп., пеню в сумі 19712 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 48155 грн. 14 коп., судовий збір у сумі 15493 грн 99 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 29000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар припинити за відсутністю предмету спору.

4. Повернути з державного бюджету України Приватному підприємству "Апрель", вул.Леніна, б.44, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 20173234, судовий збір у сумі 297 грн 36 коп., який сплачений за платіжним дорученням № 411 від 26.12.2013 у розмірі 15791 грн 35 коп., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 913/88/14.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2014.

Суддя С.В. Смола