Постанова

від 20.03.2014 по справі 913/88/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2014 справа №913/88/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:Шпаковський А.Ю. - довіреність від 16.12.2013 року б/н від відповідача:Чумас Г.Г. - довіреність від 02.08.2012 року б/н розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2014 року у справі№ 913/88/14 (Суддя: Смола С.В.) за позовною заявою Приватного підприємства «Апрель», м. Алчевськ доПриватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш», м. Луганськ простягнення заборгованості в розмірі 789567 грн. 34 коп., в тому числі: основного боргу в сумі 706832 грн. 00 коп., пені в сумі 34240 грн. 76 коп. та 3% річних в сумі 48794 грн. 58 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Апрель» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» заборгованості за договором від 27.07.2012 року №127072 в сумі 789567 грн. 34 коп., в тому числі: основного боргу в сумі 706832 грн. 00 коп., пені в сумі 34240 грн. 76 коп. та 3% річних в сумі 48794 грн. 58 коп.

31.01.2014 року б/н позивач надав до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, а саме, просив стягнути основний борг в розмірі 706832 грн. 00 коп., пеню в розмірі 19712 грн. 55 коп. та 3% річних в розмірі 48155 грн. 14 коп. (т. 1 а.с.192).

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.02.2014 року по справі №913/88/14 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» на користь Приватного підприємства «Апрель» основний борг в розмірі 677832 грн. 00коп., пеню в розмірі 19712 грн. 55 коп., 3% річних в 48155 грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 15493 грн. 99 коп. Провадження по справі і частині стягнення 29000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар припинене за відсутністю предмета спору. Повернуто з державного бюджету України Приватному підприємству «Апрель» судовий збір в розмірі 297 грн. 36 коп., який сплачений за платіжним дорученням від 26.12.2013 року №411 в розмірі 15791 грн. 35коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, п.2.3. договору від 27.07.2012 року № 127072, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар відповідачем не виконане.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Приватне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки позивачем не надано належних доказів в підтвердження отримання товару за спірним договором, а саме, оригіналів товарно-транспортної накладної, податкової накладної, рахунку на фактично відвантажену партію товару, та документи, що підтверджують якість товару - сертифікат якості, та крім того, накладні не містять посади, прізвища та посилання на довіреність особи на отримання товару, договір за яким здійснюється господарська операція, підстави для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу відсутні.

Представник апелянта в судовому засіданні 19.03.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2014 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Приватне підприємство «Апрель» (Продавець) та Приватне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш» (Покупець) 27.07.2012 року уклали договір №127072 (далі - договір) ( т. 1 а.с.15-16).

Відповідно до п. 1.1 договору Покупець зобов'язується оплатити та прийняти запасні частини до рухомого залізничного потягу на умовах, передбачених договором.

За умовами п. 2.1. договору ціна та кількість поставленої продукції узгоджуються в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є невід'ємною чистиною останнього.

Загальна сума цього договору складається з сум специфікацій по даному договору (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору узгоджуються в Додатках (Специфікаціях) до цього договору, як є його невід'ємною частиною останнього.

Відповідно до п. 3.1. договору умови та строк поставки продукції узгоджуються в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 3.2. договору Продавець зобов'язаний надати разом з продукцією оригінал товарної накладної, оригінал податкової накладної, оригінал рахунку на фактично відвантажену партію продукції, а також документи, які підтверджують якість продукції - сертифікати якості.

На виконання умов п. 3.1. договору сторони підписали специфікації, яким визначили, умови та строк поставки продукції, а саме:

- специфікацією від 27.07.2012 року №1 сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кришки кріпильної 100.10.002 у кількості 5000 шт. на суму 1200000 грн. 00 коп., на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця;

- специфікацією від 03.09.2012 року №2 сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кільця лабіринтного 100.10.007-0 у кількості 4600 шт на суму 636732 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця;

- специфікацією від 01.10.2012 року №3 сторони узгодили поставку протягом 2 робочих днів з моменту направлення заявки покупцем кільця лабіринтного 100.10.007-0 у кількості 4000 шт, кришки кріпильної 100.10.002-1 у кількості 4000 шт всього на суму 1513680 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

- специфікацією від 22.10.2012 року № 4 сторони узгодили поставку кришки кріпильної 100.10.002 з мех. обробкою у кількості 4400 шт на суму 1312080 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

- специфікацією від 23.10.2012 року № 5 сторони узгодили поставку корпусу букси з лабіринтом № 100.10.020-0сб у кількості 394 шт на суму 680832 грн 00 коп. на умовах 100% оплати протягом 10 днів з моменту надходження продукції на склад покупця.

Специфікації до договору, які підписані та скріплені печатками сторін, містять вичерпну інформацію про найменування, кількість, ціну, дату поставки (т. 1 а.с. 17-21).

На виконання умов п. 1.1. договору Продавець здійснив поставку товару Покупцю на загальну суму 3925026 грн. 00 коп., на підставі накладних.

Як підтверджено матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, останній частково розрахувався за товар в сумі 2960233 грн. 50 коп.

29.10.2013 року сторони підписали угоду про зарахування зустрічних вимог №4 (т. 1 а.с. 48), згідно якої за наявними зобов'язаннями обох сторін за поставлену продукцію на суму 257960 грн. 50 коп., в наслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 706832 грн. 00 коп.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав умови договору від 27.07.2012 року № 127072, а відповідач умови відповідного договору щодо оплати послуг в строки, визначені договором та в повному обсязі, не здійснив.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, та крім того, колегія суддів враховує те, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції сплатив частину суму заявленого до стягнення боргу в розмірі 29000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 03.02.2014 року №348.

За таких обставин до стягнення підлягає борг в сумі 677832 грн. 00 коп., а у частині стягнення боргу в сумі 29000 грн. 00 коп. суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі у зв'язку з врегулюванням спору у цій частині.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження отримання товару за спірним договором, а саме, оригіналів товарно-транспортної накладної, податкової накладної, рахунку на фактично відвантажену партію товару, та документи, що підтверджують якість товару - сертифікат якості, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Статтею 688 Цивільного Кодексу України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ч.1, 2 ст. 666 Цивільного Кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що документи, вказані у п.3.2. договору, були надані відповідачу разом із товаром, оскільки поставлений товар згідно накладних прийнято уповноваженими особами відповідача без будь-яких заперечень, що підтверджується підписами на відповідних накладних.

Крім того, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо комплектності, кількості, якості поставленої продукції, щодо відмови відповідача від поставленого обсягу продукції, та докази того, що спірна продукція передана відповідачу не за договором, на підставі якого заявлений позов. Відповідачем також не надані суду належні та допустимі докази, оформлені належним чином, щодо прийняття продукції у встановленому порядку на відповідальне зберігання або її повернення без використання у виробничій діяльності підприємства.

Згідно п.5.2 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених п.2.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми невиконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Відповідно до п. 5.2. договору позивач нарахував пеню за період з 26.01.2013 року по 26.07.2013 року, з урахуванням здійснення відповідачем проплат, розмір якої склав 19712 грн. 55 коп., а тому вимоги позивача про стягнення заявлених сум пені в розмірі 19712 грн. 55 коп. є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Позивач розрахував 3% річних з 21.08.2012 по 24.12.2013 року, з урахуванням здійснення відповідачем проплат, розмір яких склав в сумі 48155 грн. 14 коп., які також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, а саме, відмови у задоволенні клопотань відповідача, зокрема, про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів, колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх правомірно відхиленими судом першої інстанції, у зв'язку з відсутністю необхідності їх задоволення.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» на рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2014 року по справі №913/88/14 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2014 року по справі №913/88/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова