Ухвала

від 06.02.2014 по справі 5020-12/107-063-10/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

06 лютого 2014 року справа № 5020-12/107-063-10/222

5020-12/107-063-10/222/3249/14

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо невидачі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.11.2013 та щодо повторного проведення уцінки арештованого майна та видачі акту про реалізацію предмета іпотеки, у справі

за позовом публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк",

(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29)

до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД",

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП»

(91911, м. Київ, Печерський район, вул. Панаса Мирного,11)

Гладущенко Катерини Аркадіївни,

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 42, кв. 72)

Дмитренко (Чернишова) Ольги Костянтинівни,

(99059, м. Севастополь, вул. Гер. Бресту, 51, кв. 2)

Заранса Андрія Язеповича,

(99013, м. Севастополь, Нахімовський район, в/ч А 1699)

Коршуна Євгена Івановича,

(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 52, кв. 52)

Коршун Євгенії Дмитрівни,

(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 52, кв. 52)

Лісовської Ірини Яківни,

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 40, корп. 2, кв. 42)

Урванцева Любов Олександрівни,

(99010, м. Севастополь, вул. Ком. Морозова, 8, кв. 4)

Фільченко Сергія Анатолійовича,

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 97, кв. 45)

Шарова Ігоря Яковича,

(99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 58, кв. 81)

Шульміни Юлії Веніамінівни,

(99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 19, корп. Б, кв. 18)

про стягнення 5767396,43 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників:

позивача (скаржник) - Пономарьової О.В., - довіреність №2131 від 14.11.2013;

відповідача (боржника) - Гладишева М.М., - довіреність б/н від 20.03.2013;

органу державної виконавчої служби -не прибули;

третіх осіб -не прибули.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа №5020-12/107-063-10/222 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" (перейменованого під час розгляду справи у Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк") в особі Кримської республіканської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД" про стягнення заборгованості за договорами кредиту, укладеними 05.05.2006: із Гладущенко Катериною Аркадіївною - договір кредиту № 945/415; Зарансом Андрієм Язеповичем - договір кредиту №945/411; Коршуном Євгеном Івановичем - договір кредиту №945/416; Коршун Євгенією Дмитрівною - договір кредиту № 945/417; Лісовською Іриною Яківною - договір кредиту №945/414; Урванцевою Любов'ю Олександрівною - договір кредиту №945/409; Фільченком Сергієм Анатолійовичем - договір кредиту №945/412; Чернишовою (Дмитренко) Ольгою Костянтинівною - договір кредиту №945/410; Шаровим Ігорем Яковичем - договір кредиту №945/419; Шульміною Юлією Веніамінівною - договір кредиту №945/413; на загальну суму 5767396,43 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД", а саме: в жилому будинку літ "А" нежитлові приміщення під казино з баром „Луксор", загальною площею 425,20 м2, у тому числі у напівпідвалі площею 90,40 м2, приміщення першого поверху площею 272,8 м2, антресоль площею 62,00 м2, вхід до підвалу, ґанки, навіс літ. "а", сходи, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, 2 (свідоцтво про право власності на нежилі приміщення під казино з баром „Луксор" видане 29.04.2004 Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 17.11.2003 №1801-р, наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності від 28.04.2004 №222, актом державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінчених капітальним ремонтом вбудованих нежилих приміщень під казино з баром „Луксор" від 19.04.2004, затвердженим розпорядженням від 26.04.2004 №589-р, зареєстроване ДКП БТІ та ДРОНМ м. Севастополя 29.04.2004 за №1542 кн. 12 нж. стор. 144), - шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.08.2010 позов задоволено повністю (том 4, арк. с. 62-71). Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 05.05.2006, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД", що посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Водяхіною О.О. та зареєстровані в реєстрі за №885, №877, №887, №889, №883, №875, №879, №875, №891, №881, а саме - в житловому будинку літ "А" нежитлові приміщення під казино з баром „Луксор", загальною площею 425,20 м2, у тому числі у напівпідвалі площею 90,4 м2, приміщення І-го поверху площею 272,8 м2, антресоль площею 62,0 м2, вхід до підвалу, ґанки, навіс літ "а", сходи, вартістю за згодою сторін 6012000,00 грн.

Задоволено з вартості предмета іпотеки грошові вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" за договорами кредиту, укладеними 05.05.2006 із: Гладущенко Катериною Аркадіївною - договір кредиту №945/415; Зарансом Андрієм Язеповичем - договір кредиту №945/411; Коршуном Євгеном Івановичем - договір кредиту № 945/416; Коршун Євгенією Дмитрівною - договір кредиту №945/417; Лісовською Іриною Яківною - договір кредиту №945/414; Урванцевою Любов'ю Олександрівною - договір кредиту №945/409; Фільченком Сергієм Анатолійовичем - договір кредиту №945/412; Чернишовою (Дмитренко) Ольгою Костянтинівною - договір кредиту №945/410; Шаровим Ігорем Яковичем - договір кредиту №945/419; Шульміною Юлією Веніамінівною - договір кредиту №945/413; на загальну суму 5767396,43 грн, витрати по сплаті державного мита за звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 25500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 6012000,00 грн.

На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 25.08.2010, що набрало законної сили 10.09.2010, господарським судом міста Севастополя видані відповідні накази від 27.09.2010 (том 4, арк. с. 91-92).

На підставі наказу господарського суду міста Севастополя від 27.09.2010 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу, про що винесено відповідну постанову від 12.03.2013 (а.с 27, том 5).

16.12.2013 публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Тропіної О.О. щодо невидачі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, які відбулись 04.11.2013, про визнання протиправними дії виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Тропіної О.О., щодо проведення повторної оцінки арештованого майна та складання акту про оцінку майна. Крім того, скаржник просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі видати публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк" акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів предмета іпотеки №27-0050/13 від 04.11.2013 року з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить на праві приватної власності ТОВ «Фірма Борей - ЛТД», а саме блоку нежитлових приміщень в житловому будинку літ. «А» під казино з баром «Луксор» загальною площею 425,2 кв.м., у тому числі у напівпідвалі площею 90,4 кв.м., приміщення 1-го поверху площею 272,8 кв.м., антресоль площею 62,0 кв.м., вхід до підвалу, ганку, навіс літ «а», сходи, що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. М. Музики 2.

Вимоги скарги із посиланням на статті 1, 33, 41, 45, 47 Закону України «Про іпотеку» мотивовані тим, що діями та бездіяльністю в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Тропіною О.О. було порушено норми чинного законодавства України при реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, а саме невидано покупцю акт про реалізацію предмета іпотеки, що на думку скаржника ПАТ «Укрсоцбанк» є порушенням їх прав. Крім того вказував, що у ПАТ «Укрсоцбанк» відсутній обовязок сплати за придбаний предмет іпотеки оскільки відсутня різниця (позитивна) між запропонованою іпотекодержателем ціною та розміром невиконаного основного зобовязання боржника, яка підлягає сплаті покупцем.

Ухвалою суду від 18.12.2013 скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засідання на 16.01.2014. Також, заяву про забезпечення позову було відкладено до розгляду скарги у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 16.01.2014 серед іншого було залучено до участі у скарзі по даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», відкладено заяву про забезпечення позову до розгляду заяви в судовому засіданні та відкладено розгляд скарги на 06.02.2014.

У судовому засіданні 06.02.2014 представник скаржника - ПАТ «Укрсоцбанк» підтримала вимоги скарги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у скарзі. Крім того, наполягала на розгляді скарги у відсутність третіх осіб та представника торгівельної організації Федосєєва В.П.

Представник боржника у судовому засіданні 06.02.2014 надав суду клопотання про зупинення провадження у скарзі по справі 5020-12/107-063-10/222, аргументуючи його тим, що 06.02.2014 товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД" було подано до господарського суду міста Севастополя позовну заяву про визнання прилюдних торгів з реалізації спірних нежитлових приміщень у житловому будинку літ. «А» під казино з баром «Луксор» загальною площею 425,2 кв.м., що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. М. Музики 2 та належать товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД", оформлених протоколом про проведення публічних торгів №27-0050/13 від 04.11.2013, такими, що не відбулись.

Представник органу Державної виконавчої служби в судове засідання 06.02.2014 не прибув, явку уповноважених представників не забезпечив, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Як вбачається з відзиву на скаргу (том 5 а.с. 125-130), представник органу державної виконавчої служби зазначив, що в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі правомірно відмовив у видачі акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів, які були призначені на 04.11.2013, оскільки переможцем торгів - ПАТ «Укрсоцбанк» в установлений термін не було сплачено усі належні до сплати суми за придбане з торгів спірне майно, які також були погоджені переможцем торгів при підписанні протоколу цих торгів, який в подальшому не був оскаржений.

Представники третіх осіб в судове засідання 06.02.2014 не прибули, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду скарги є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.

Враховуючи, що суд повідомив третіх осіб, а також Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі у встановленому законом порядку, а подальше відкладення розгляду скарги може спричинити порушення процесуальних строків, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність третіх осіб та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі за наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, то суд відмовляє у його задоволенні, оскільки не було надано доказів прийняття до провадження вищенаведеної позовної заяви (ухвали суду). Крім того, предмет позовної заяви про визнання торгів такими, що не відбулись виходить за межі предмету дослідження у справі № 5020-12/107-063-10/222, оскільки в останній розглядається питання щодо наявності або відсутності протиправної поведінки в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, заслухавши представників учасників судового процесу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій України і статус суддів», згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) судові накази підлягають виконанню державною виконавчою службою.

За змістом частини 1 статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі перебуває наказ господарського суду міста Севастополя №5020-12/107-063-10/222 від 27.09.2010 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 05.05.2006, укладеними між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД", що посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського округу Водяхіною О.О. та зареєстровані в реєстрі за №877, №885, №875, №879, №883, №891, №875, №881, №887, №889, а саме - в житловому будинку літ «А»нежитлові приміщення під казино з баром «Луксор», загальною площею 425,20 кв.м., у тому числі у напівпідвалі площею 90,4 кв.м, приміщення 1-го поверху площею 272, 8 кв.м., антресоль площею 62,0 кв.м., вхід до підвалу, ганки, навіс літ «а», сходи, вартістю за погодженням сторін 6 012 000,00 грн.

12.03.2013 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного наказу суду (том 5, а.с. 27). В подальшому, 23.05.2013 було складено акт опису та арешту майна.

29.08.2013 між відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» було укладено договір №27-0050/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), згідно якого, на прилюдні торги було передане вищевказане арештоване нерухоме майно (предмет іпотеки), що зазначене у наказі господарського суду міста Севастополя №5020-12/107-063-10/222 від 27.09.2010.

Відповідно до повідомлення торгівельної організації - ТОВ «Укрспецторг Групп» від 03.09.2013 перші прилюдні торги було призначено на 24.09.2013, стартова ціна лоту складала 6012000,00 грн., однак вони не відбулись у зв`язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Згідно складеного заступником начальника відділу ПВР УДВС ГУЮ у м. Севастополі акту уцінки арештованого майна від 04.10.2013, передане на реалізацію до ТОВ «Укрспецторг Групп» спірне майно, не було реалізовано, а тому відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 49 Закону України «Про іпотеку» підлягає уцінці на 25% без врахування ПДВ, та вартість якого після цієї уцінки склала 4509000,00 грн.(а.с 140, том 5).

04.11.2013 ліцитатором Федосєєвим В.П. був складений протокол №27-0050/13 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, - в житловому будинку літ «А» нежитлові приміщення під казино з баром «Луксор», загальною площею 425,20 кв.м., у тому числі у напівпідвалі площею 90,4 кв.м, приміщення 1-го поверху площею 272, 8 кв.м., антресоль площею 62,0 кв.м., вхід до підвалу, ганки, навіс літ «а», сходи, за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики,2, що належить ТОВ «Борей-ЛТВ», який був затверджений заступником директора Кримської філії ТОВ «Укрспецторг Групп» (том 5, а.с. 73). Згідно цього протоколу, переможцем зазначених торгів було визначено - ТОВ «Укрсоцбанк» в особі представника по довіреності, яка у ході торгів запропонувала найвищу ціну - 4509000,00 грн. без врахування ПДВ.

Крім того, у вказаному протоколі відображено, що кошти у розмірі 225450,00 грн. були сплачені переможцем прилюдних торгів на поточний рахунок Спеціалізованої організації в якості гарантійного внеску та зараховані в рахунок виконання зобов'язання по оплаті частини суми винагороди згідно договору №27-0050/13 від 29.08.2013. Розмір частини винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити становить 446391,00 грн. та перераховується переможцем прилюдних торгів на визначений поточний рахунок. Також, згідно даного протоколу, одержувачем платежу в сумі 3837159,00 грн. за призначенням платежу - сплата за лот №01 повинен бути відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, де також був зазначений депозитний рахунок цього відділу.

07.11.2013 ПАТ «Укрсоцбанк» згідно вищевказаного протоколу, було перераховано додаткову суму винагороди спеціалізованій організації на відповідний банківський рахунок у сумі 446391,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000151878.

Також, на підтвердження сплати залишку коштів за придбане майно, скаржником було надане платіжне доручення №0000151885 від 07.11.2013 на суму 3837159,00 грн.

Листом від 20.11.2013 на звернення ПАТ «Укрсоцбанк» щодо видачі акту про проведенні прилюдні торги, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі було повідомлено, що акт про проведенні прилюдні торги надсилається організатору цих торгів (а.с 142, том 5).

Після чого, листом від 20.11.2013 на адреси організатора вищевказаних торгів - ТОВ «Укрспецторг Групп» та переможця цих торгів - ПАТ «Укрсоцбанк», було повідомлено про те, що станом на 19.11.2013 переможцем торгів не була сплачена визначена сума коштів на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі а тому відповідно до п. 8.2. Порядку реалізації арештованого майна, було повідомлено про те, що прилюдні торги з реалізації спірного майна визнані такими, що не відбулися (а.с 143, том 5).

У пункті 4.5.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 зазначено, що реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється відповідно до вимог статті 62 Закону «Про виконавче провадження».

Пунктом 4.5.3. цією Інструкції встановлено, що реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється зокрема відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 №42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.99 за №480/3773 (із змінами), Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 №68/5 (із змінами).

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Частиною 4 цієї статті визначено, що порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (із змінами та доповненнями) / далі - Положення/, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

За приписами частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Положеннями частини 1 стаття 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Частина 3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Пунктом 3.1. цього Положення визначено, що розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі переоцінки майна у зв'язку з його нереалізацією пропорційно зменшується розмір винагороди спеціалізованої організації.

У підпунктах 5, 8 пункту 3.6. зазначеного Положення вказано, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити порядок та строки за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів та реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги.

Частина 5 ст. 45 названого Закону визначає, що за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки.

Відповідно до п.5.1. Положення, на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку:

Покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів;

Сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

Згідно п. 6.1. Положення, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведенні прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами статті 46 Закону України «Про іпотеку», якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про іпотеку», акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги.

Скаржник стверджує, що ним відповідно до вимог чинного законодавства у повному обсязі було перераховано залишок коштів за придбане з торгів майно та у встановлені законом строки надіслано клопотання до органу державної виконавчої служби щодо видачі акту про проведенні прилюдні торги.

Проте, суд не може погодитись із цим твердженням скаржника, оскільки з копії платіжного доручення №0000151885 від 07.11.2013 на суму 3837159,00 грн., яке скаржником було надане на підтвердження сплати залишку за придбане з прилюдних торгів майно та з пояснень органу державної виконавчої служби вбачається, що ці кошти були сплачені не на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, як це було передбачено протоколом прилюдних торгів, а на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» (рахунок 29099420130004, МФО 300023, отримувач: ПАТ «Укрсоцбанк»), тобто на свій власний рахунок, що свідчить про неповне виконання вимог вказаного протоколу.

Що стосується посилань скаржника на відсутність обов`язку сплати залишку коштів за придбане майно із посиланням на статтю 45 Закону України «Про іпотеку» суд також не бере до ваги, оскільки підписавши протокол про проведення прилюдних торгів від 04.11.2013 та виконавши частково свій обов`язок щодо перерахування частини суми за цим протоколом в розмірі 446391,00 грн., скаржник ПАТ «Укрсоцбанк» фактично погодився з умовами цього протоколу, однак у повному обсязі не виконав його умови, а саме не перерахував на вказаний депозитний рахунок органу державної виконавчої служби певну суму коштів, а саме суму в розмірі 3837159,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо оскарження з боку ПАТ «Укрсоцбанк» даного протоколу про проведенні прилюдні торги, що також не було спростовано скаржником в судовому засіданні.

Слід також зауважити, що обов'язок державного виконавця надіслати акт про проведенні прилюдні торги, як вже зазначалось, дійсно передбачений статтею 47 Закону України «Про іпотеку», однак на адресу саме організатора прилюдних торгів, а останній вже видає його покупцеві, тобто у державного виконавця в силу цього Закону був відсутній обов'язок видачі акту переможцю торгів - ПАТ «Укрсоцбанк».

Дослідивши зміст вчинених державним виконавцем дій суд приходить до висновку, що права та охоронювані законом інтереси скаржника - ПАТ «Укрсоцбанк» щодо невидачі саме державним виконавцем акту про проведенні прилюдні торги не були порушені, оскільки в даному випадку державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, зокрема Законами України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», Інструкції з організації примусового виконання рішень та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Засвідчивши підписом протокол про проведення прилюдних торгів № 27-0050/13 від 04.11.2013 у якому визначено перерахування суми 3 837 159,00 грн. на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГУЮ у м. Севастополі, а також здійснивши сплату суми винагороди спеціалізованої організації за цим лотом переможець прилюдних торгів - ПАТ «Укрсоцбанк» - погодився з тим, що даний протокол складений ліцитатором ТОВ «Укрспецторг Групп» з дотриманням вимог діючого законодавства. У разі незгоди з протоколом № 27-0050/13 від 04.11.2013 ПАТ «Укрсоцбанк» - повинен був оскаржити дії саме ТОВ «Укрспецторг Групп», а не ВПВР УДВС ГУЮ у м. Севастополі.

У абзаці 1 пункту 9.13. Постанови Пленуму №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд зокрема визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні, а тому відхиляє цю скаргу.

Крім того, скаржником одночасно із скаргою була надіслана заява про забезпечення позову, в якій скаржник просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Севастополі надати копію виконавчого провадження та зупинити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Севастополя в справі №12/107-063-10/222 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в жилому будинку літ "А" під казино з баром „Луксор", загальною площею 425,20 м2, у тому числі у напівпідвалі площею 90,40 м2, приміщення першого поверху площею 272,8 м2, антресоль площею 62,00 м2, вхід до підвалу, ґанки, навіс літ. "а", сходи, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, 2. Заява мотивована тим, що 04.11.2013 публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" було прийнято участь у прилюдних торгах та відповідно до протоколу №27-0050/13, банк став переможцем прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, проте як вбачається із заяви на публічному веб-ресурсі (trade.informjust.ua) - «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» було розміщено повідомлення про проведення прилюдних торгів №532652, щодо реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лоту №1016771) та прилюдні торги призначені на 23.12.2013. У зв'язку з чим скаржник приходить до висновку, що державним виконавцем було незаконно проведено повторну оцінку майна, а також, що вже продане нерухоме майно незаконно виставлено на повторні торги.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) /далі - Постанова Пленуму/ відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню зокрема у разі зупинення судом реалізації арештованого майна.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації , витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.

Відповідно до статті 33 цього Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником в супереч вимогам статті 33 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, які б вказували на можливе у майбутньому утруднення виконання судового рішення, або настання неможливості виконання рішення у зв'язку з діями органами державної виконавчої служби, а надана ним раніше копія повідомлення торгівельної організації - ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» про прилюдні торги не береться до уваги судом, оскільки з наданих в подальшому поясненнях із посиланням на лист Державної виконавчої служби України, скаржник вказував, що на теперішній час спірне майно знято з реалізації та вказана торгівельна організація втратила право здійснювати таку реалізацію.

Як вбачається з копії листа Державної виконавчої служби України від 28.11.2013, ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» втратило право здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна.

Таким чином, оскільки обставини, які були зазначені в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову на даний час відпали, що також не заперечується скаржником, тому на думку суду застосування обраних скаржником заходів до забезпечення позову в даному випадку є взаємовиключними та не доцільними.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання скаржника про вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо невидачі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.11.2013 та щодо повторного проведення уцінку арештованого майна та видачу акту про реалізацію предмета іпотеки у справі №5020-12/107-063-10/222 відхилити.

2. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити .

Суддя О.С. Грицай