Постанова

від 28.01.2014 по справі 910/6230/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа№ 910/6230/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участю представників:

від прокуратури Солом'янського району м. Києва: Скакун О.В.- посвідчення №023712

від позивача: Уманець С.Г. - представник

від відповідача: Ємець Ю.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги: Прокурора Солом'янського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року по справі № 910/6230/13 (Повний текст рішення складено і підписано 10.06.2013) (суддя: Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті - БС»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києва

за участі прокуратури Солом'янського району м. Києва

про визнання права користування майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті - БС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про визнання права користування майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі №910/6230/13 позовні вимоги ТОВ «Трініті - БС» задоволено в повному обсязі. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС» право користування державним нерухомим майном площею 250,1 кв.м., яке розташовано за адресою: м.Київ, вул.Уманська, 47-а, шляхом продовження строку дії договору оренди №953 нерухомого майна, що належить до державної власності, який укладений 02.09.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволені позовних вимог ТОВ «Трініті - БС» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Прокурор зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з недоведеності відповідачем факту направлення листа про відмову від продовження терміну дії договору. Однак до вказаних висновків суд прийшов помилково, оскільки в Законі України «Про оренду державного та комунального майна», а також Цивільного кодексу України не встановлено форму надсилання такого листа.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2014 року.

24.01.2014 року через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України у м. Києва підтримує апеляційну скаргу прокурора Солом'янського району м. Києва та просить її задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства (ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Статтею 509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно статтями 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено у Договорі оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (ст.759 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як зазначено у ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.5 зазначеного Закону України передбачено, що орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

02.09.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС» (орендар) було укладено договір оренди №953 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За змістом п.1 укладеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 599,91 кв.м, яке розміщено за адресою: м.Київ, вул.Уманська, 47-а, що знаходиться на балансі Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання Державного територіально-галузевого об'єднання «Південна-Західна залізниця», вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.05.2004р. 481 000 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення спортивного закладу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул.Уманська, 47-А, був підписаний представниками сторін 02.09.2004р.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір було укладено на 11 місяців - з 02.09.2004р. по 02.08.2005р. включно.

Відповідно до пункту 10.5 договору оренди №953 від 02.09.2004р. у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Як вбачається з матеріалах справи, 03.07.2006р. позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір №1 про внесення змін і доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №953 від 02.09.2004р., пунктом 1 якого було передбачено, що орендар повертає орендодавцю частину орендованого майна загальною площею 349,81 кв.м по акту приймання-передачі. В результаті підписання додаткової угоди пункт 1.1 договору оренди №953 від 02.09.2004р. був викладений в новій редакції, відповідно до якої предметом договору визначено державне нерухоме майно, площею 250,1 кв.м, яке розміщено за адресою: м.Київ, вул.Уманська, 47-а, що знаходиться на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 Державного територіально-галузевого об'єднання «Південна-Західна залізниця».

01.05.2007р. сторонами укладено додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди №953 від 02.09.2004р., яким, у тому числі, внесено зміни до п.1.1 спірного правочину та передбачено, що майно передається з метою розміщення офісу.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії спірного договору оренди №953 від 02.09.2004р. неодноразово продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах в порядку п.10.5 вказаного правочину, що відповідачем не заперечується. Зокрема, про дію спірного договору оренди після закінчення строку, передбаченого п.10.1 договору, свідчить укладення сторонами додаткових угод до нього №1 від 03.07.2006р. та №2 від 01.05.2007р.

06.03.2012р. позивач, вважаючи що договір не припинявся та продовжує діяти, звернувся до відповідача з листом вих.№1-03/12 про внесення змін до договору оренди №953 від 02.09.2004р. в частині продовження строку його дії з урахуванням оцінки об'єкту оренди. Вказаний лист було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС» на виконання ч.2 ст.11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Як зазначено судом першої інстанції, 04.06.2013р. відповідач проти факту направлення йому та отримання зазначеного вище листа не заперечив. Одночасно, в матеріалах справи не міститься доказів направлення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву відповіді на вказаний лист позивача. При цьому, за твердженням відповідача, востаннє строк дії договору №953 від 02.09.2004р. продовжувався у 2008р., з огляду на те, що днем закінчення строку дії договору є 02.04.2009р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву посилається на лист вих.№30-04/4841 від 23.04.2009р., що адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС», яким повідомляється, що договір може бути продовжено за певних умов, а саме якщо орендарем до 15.05.2009р. буде подано необхідні документи для участі у конкурсі на право оренди займаного ним раніше приміщення. При цьому, відправником вказано, що у разі ненадання відповіді або документів у вказаний термін, договір оренди №953 від 02.09.2004р. вважатиметься припиненим.

Статями 525, 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 29.06.2004р., чинній на момент укладення спірного правочину, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 спірного договору було передбачено, що договір укладено на 11 місяців - з 02.09.2004р. по 02.08.2005р. включно.

Згідно з ч.2 ст.17 зазначеного вище Закону України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічне положення викладено сторонами і в п.10.5 договору оренди №953 від 02.09.2004р., відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Виходячи з аналізу викладених норм закону та положень договору, колегія суддів приходить до висновку, що про продовження дії договору свідчить саме відсутність заяви однієї із сторін про його припинення або зміну.

Тобто, для припинення дії договору оренди в порядку, передбаченому ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» необхідним є не лише складення відповідної заяви орендодавцем, а й обов'язкове доведення її змісту до відома орендаря.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Прокурора Солом'янського району міста Києва залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року по справі №910/6230/13 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/6230/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Л.О. Рєпіна

В.В. Сулім