Постанова

від 10.02.2014 по справі 826/19585/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року № 826/19585/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 серпня 2013 року № 0005532208 та № 0005542208.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначила, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року № 0005532208 та № 0005542208, оскільки реальність здійснення операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" не підтверджується первинними документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 25 липня 2013 року по 31 липня 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі службового посвідчення серії КВ № 111872, наказу від 24 липня 2013 року № 284 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, відповідно до пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві листів Державної податкової служби у м. Києві № 4958/7/22-4-07 від 27 березня 2013 року та № 1240/7/07-4015 від 20 травня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт" за період з 1 липня 2012 року по 31 січня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 7 серпня 2013 року № 820/26-58-22-08-11/37313691, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж":

- підпункту 198.3 статті 198, підпункту 198.6 статті 198, підпункту 201.4 статті 201, підпункту 201.6 статті 201, підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 216 059 грн., в тому числі по періодам: грудень 2012 року на суму 125 781 грн., січень 2013 року на суму 90 278 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток у 2012 році на загальну суму 132 070 грн.

В акті перевірки зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" до перевірки надано довідку від 30 липня 2013 року, видану Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо реєстрації заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" Якубенко Ірини Михайлівни про втрату первинних документів по взаємовідносинах між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж". Підприємством повідомлено податковий орган про втрату первинних документів 7 серпня 2013 року. Згідно вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайнер Консалт" буде проведено після закінчення строку, визначеного законодавством для відновлення втрачених документів.

На підставі складеного акту перевірки 21 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0005532208, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" суму грошового зобов'язання в розмірі 324 089 грн., з якої: за основним платежем - 216 059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 108 030 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100;

- № 0005542208, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" суму грошового зобов'язання в розмірі 198 105 грн., з якої: за основним платежем - 132 070 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 035 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 9 жовтня 2013 року № 5065/10/26-15-10-04 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 серпня 2013 року № 0005532208 та № 0005542208, а первинну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" Якубенко І.М. від 2 вересня 2013 року № 15 (вхідний від 2 вересня 2013 року № 192/10) - без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18 листопада 2013 року № 15501/6/99991001-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 серпня 2013 року № 0005532208, № 0005542208 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ та до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

3 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж", як покупцем, укладено договір поставки товару № 0312-1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору, постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок. Замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, код товару та надсилатись у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail). Пунктом 2.6 договору визначено, що постачальник зобов'язується надати разом з товаром наступні документи: товарну накладну, зведену податкову накладну, у разі повернення товару - корегувальну накладну, санітарно-гігієнічний висновок, належним чином оформлений сертифікат відповідності, або свідоцтво про визнання відповідності. Якщо вище зазначені документи не будуть надані разом з товаром, то датою одержання товару вважається дата одержання всіх необхідних документів. Згідно пунктів 6.1, 6.2 договору, загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всі накладним. Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації (прас-листах) та підтвердженими в накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях.

Позивачем на підтвердження отримання товару (косметичної продукції) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", згідно умов договору від 3 грудня 2012 року № 0312-1, надано копії видаткових накладних від 3 грудня 2012 року № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, від 10 грудня 2012 року № 49, № 50, № 51, № 52, від 17 грудня 2012 року № 82, № 83, № 84, від 24 грудня 2012 року № 106, № 107, № 108, від 8 січня 2013 року № 33, № 34, № 35, № 36, від 14 січня 2013 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 21 січня 2013 року № 88, № 89, № 90, № 91 та від 28 січня 2013 року № 143, № 144, № 145, згідно яких загальна вартість поставленого товару складає 1 265 042,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 290 від 29 грудня 2012 року на загальну суму 754 686,63 грн., в тому числі ПДВ - 125 781,10 грн.,

- № 229 від 31 січня 2013 року на загальну суму 541 665,43 грн., в тому числі ПДВ - 90 277,57 грн.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано виписки по рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк".

На підтвердження відображення операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" у бухгалтерському обліку позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період з грудня 2012 року по березень 2013 року та відомість по товарам організацій за період з грудня 2012 року по січень 2013 року.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" товар в подальшому був реалізований ТОВ НВП "Аргон", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, МПП "Успіх-Скрвіс", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, ТОВ "Руш", ТОВ "Віал-Маркет", ТОВ "Альфа-Рітейл", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10, ТОВ "Альфа-Продукт", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11, ТОВ "Лотос Трейд", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_12, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_14, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_15, ТОВ "Торгова компанія "Мега-Трейд", ТОВ "Брайт 2", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_16, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_17, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_18, ТОВ "Укр-Трейд", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_19, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_20, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_21, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_22, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_23, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_24, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_25, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_26, ТОВ "Рестрансервіс", ДП "Торговий дім "Віза", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_27, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_28, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_29

На підтвердження своєї позиції представником позивача надано копії договорів, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних та виписки по рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк".

На підтвердження використання складського приміщення за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 позивачем надано договір оренди нежитлових приміщень від 1 травня 2012 року № ОР-22/1012, укладеного між Приватним підприємством "Орфей", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж", як орендарем.

Також позивачем надано висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на засоби догляду за нігтями Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" (висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби від 23 листопада 2012 року № 05.03.02-03/115246), косметичну продукцію (висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби від 22 лютого 2011 року № 05.03.02-03/15334, № 05.03.02-03/15319 та від 3 квітня 2012 року № 05.03.02-03/27101).

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", з огляду на нижченаведене.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, позивачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження фактичного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" зобов'язань щодо поставки товару (косметичної продукції).

Позивачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження здійснення позивачем замовлення на постачання товару, не надано специфікації на підтвердження погодження між сторонами вартості товару та не пред'явлено доказів на підтвердження отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" належним чином оформленого сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності товару, як це передбачено умовами договору від 3 грудня 2013 року № 0312-1.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на косметичну продукцію та на засоби догляду за нігтями видавалися Товариству з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж". Разом з тим, у висновку від 3 квітня 2012 року № 05.03.02-03/27101 вказано, що контракт на постачання товару відсутній, постачається представництвом фірми.

При цьому, суд зазначає, що позивачем пред'явлено суду укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" договір поставки від 3 грудня 2013 року № 0312-1, проте первинні документи складені між сторонами в період з грудня 2012 року по січень 2013 року. Разом з тим, в первинних документах вказується, що операції здійснюються на виконання умов договору поставки від 3 грудня 2012 року № 0312-1.

Також суд звертає увагу, що вартість товару визначена у видаткових накладних є меншою ніж вартість товару, зазначена в податкових накладних.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" була ОСОБА_30. З 22 січня 2013 року керівником юридичної особи є ОСОБА_31. Проте, видаткові накладні від 28 січня 2013 року № 143, № 144, № 145 та податкова накладна № 229 від 31 січня 2013 року підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" ОСОБА_30 Доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_30 на підписання первинних документів після зміни керівника юридичної особи суду не пред'явлено, а тому суд приходить до висновку, що первинні документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" підписані особою, яка не мала повноважень на їх підписання.

При цьому, суд зазначає, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2009 року № 982/13/13-09.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 квітня 2013 року № 1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності, поданої до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби інформація про загальну чисельність працюючих на Товаристві з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" відсутня. У Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Відповідно до висновку спеціаліста начальника сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції Лебідь С.О. № 14 від 12 квітня 2013 року встановлено, що підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" ОСОБА_30 на свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 3 серпня 2012 року виконані іншою особою.

При цьому, суд звертає увагу, що з акту перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вбачається, що висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ та до валових витрат витрати по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" грунтуються на висновках акту перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 5 квітня 2013 року № 1285/22.2/37139653.

Під час розгляду справи представник відповідача вказала про помилковість зазначення в акті перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві реквізитів акту перевірки від 5 квітня 2013 року № 1285/22.2/37139653 та зазначила, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" здійснювалась на підставі акту перевірки від 16 квітня 2013 року № 1380/22.8/37139653.

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл".

При цьому, суд зазначає, що за відсутності факту придбання послуг, а також доказів, що такі послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" до складу податкового кредиту суми ПДВ та до складу валових витрат витрати на підставі первинних документів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл".

Разом з тим, суд приймає до уваги, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 липня 2013 року у справі № 828/9067/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та заборону на вчинення дій, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", за результатами якої складено акт від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 1 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі акта від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 1 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи № 828/9067/13-а досліджувались обставини щодо дотримання податковим органом порядку проведення Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл" та не надавалась оцінка висновкам акту, які є податковою інформацією та використовуються податковим органом під час здійснення службових обов'язків.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкові повідомлення-рішення, якими збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток та правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" штрафні санкції.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необгрунтованими, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Позивачем під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачено 10 % розміру ставки судового збору, що складає 458,80 грн., як це передбачено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням наведеного та враховуючи, що під час розгляду справи встановлено необґрунтованість позовних вимог, решта суми судового збору в розмірі 4 129,20 грн. підлягає стягненню з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж" (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50, ідентифікаційний код 37313691) судовий збір у розмірі 4 129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 20 коп. на рахунок 31218206784007, отримувач: УДКСУ у м. Києві, код отримувача: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача: 820019, код ЄДРПОУ 34414689.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева