Ухвала

від 03.09.2014 по справі 826/19585/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19585/13-а( 1т + 4 т. дод.) Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2013 року № 0005532208 та № 0005542208.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 10 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 25 липня 2013 року по 31 липня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арт-Візаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» та ТОВ «Дайнер Консалт» за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 07 серпня 2013 року № 820/26-58-22-08-11/37313691.

На підставі складеного акту перевірки 21 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0005532208, яким збільшено ТОВ «Арт-Візаж» суму грошового зобов'язання в розмірі 324 089 грн., з якої: за основним платежем - 216 059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 108 030 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100;

- № 0005542208, яким збільшено ТОВ «Арт-Візаж» суму грошового зобов'язання в розмірі 198 105 грн., з якої: за основним платежем - 132 070 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 035 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000.

В результаті оскарження позивачем даних спірних податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку, податковими органами вони були залишені без змін.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 193, 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2013 року між ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», як постачальником, та ТОВ «Арт-Візаж», як покупцем, укладено договір поставки товару № 0312-1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Позивачем на підтвердження отримання товару (косметичної продукції) від ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», згідно умов договору від 03 грудня 2012 року № 0312-1, надано копії видаткових накладних від 03 грудня 2012 року № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, від 10 грудня 2012 року № 49, № 50, № 51, № 52, від 17 грудня 2012 року № 82, № 83, № 84, від 24 грудня 2012 року № 106, № 107, № 108, від 8 січня 2013 року № 33, № 34, № 35, № 36, від 14 січня 2013 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 21 січня 2013 року № 88, № 89, № 90, № 91 та від 28 січня 2013 року № 143, № 144, № 145, згідно яких загальна вартість поставленого товару складає 1 265 042,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 290 від 29 грудня 2012 року на загальну суму 754 686,63 грн., в тому числі ПДВ - 125 781,10 грн.,

- № 229 від 31 січня 2013 року на загальну суму 541 665,43 грн., в тому числі ПДВ - 90 277,57 грн.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано виписки по рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Діамантбанк».

На підтвердження відображення операцій за участю ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» у бухгалтерському обліку позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період з грудня 2012 року по березень 2013 року та відомість по товарам організацій за період з грудня 2012 року по січень 2013 року.

Позивачем було зазначено, що придбаний у ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» товар в подальшому був реалізований юридичним особам та фізичним особам - підприємцям.

На підтвердження своєї позиції представником позивача надано копії договорів, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних та виписки по рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Діамантбанк».

На підтвердження використання складського приміщення за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 позивачем надано договір оренди нежитлових приміщень від 01 травня 2012 року № ОР-22/1012, укладеного між ПП «Орфей», як орендодавцем, та ТОВ «Арт-Візаж», як орендарем.

Також позивачем надано висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на засоби догляду за нігтями ТОВ «Арт-Візаж» (висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби від 23 листопада 2012 року № 05.03.02-03/115246), косметичну продукцію (висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби від 22 лютого 2011 року № 05.03.02-03/15334, № 05.03.02-03/15319 та від 03 квітня 2012 року № 05.03.02-03/27101).

Колегія суддів з вищевикладеного зазначає наступне.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження фактичного виконання ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» зобов'язань щодо поставки товару (косметичної продукції).

Позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення позивачем замовлення на постачання товару, не надано специфікації на підтвердження погодження між сторонами вартості товару та не пред'явлено доказів на підтвердження отримання від ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» належним чином оформленого сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності товару, як це передбачено умовами договору від 03 грудня 2013 року № 0312-1.

Як вбачається з матеріалів справи висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на косметичну продукцію та на засоби догляду за нігтями видавалися ТОВ «Арт-Візаж». Разом з тим, у висновку від 03 квітня 2012 року № 05.03.02-03/27101 вказано, що контракт на постачання товару відсутній.

Позивачем пред'явлено суду укладений між ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» та ТОВ «Арт-Візаж» договір поставки від 03 грудня 2013 року № 0312-1, але первинні документи складені між сторонами в період з грудня 2012 року по січень 2013 року. Разом з тим, в первинних документах вказується, що операції здійснюються на виконання умов договору поставки від 3 грудня 2012 року № 0312-1.

Також, суд звертає увагу, що вартість товару визначена у видаткових накладних є меншою ніж вартість товару, зазначена в податкових накладних.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» була ОСОБА_2 З 22 січня 2013 року керівником юридичної особи є ОСОБА_3 Але видаткові накладні від 28 січня 2013 року № 143, № 144, № 145 та податкова накладна № 229 від 31 січня 2013 року підписані від імені ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» ОСОБА_2 Доказів на підтвердження повноважень її на підписання первинних документів після зміни керівника юридичної особи суду не пред'явлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що первинні документи від імені ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» підписані особою, яка не мала повноважень на їх підписання.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 квітня 2013 року № 1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності, поданої до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» відсутня. У ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Відповідно до висновку спеціаліста начальника сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції Лебідь С.О. № 14 від 12 квітня 2013 року встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» ОСОБА_2 на свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03 серпня 2012 року виконані іншою особою.

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ «ПІКК-Інтернешнл».

Суд звертає увагу на те, що за відсутності факту придбання послуг, а також доказів, що такі послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача щодо безпідставності включення ТОВ «Арт-Візаж» до складу податкового кредиту суми ПДВ та до складу валових витрат витрати на підставі первинних документів, складених ТОВ «ПІКК-Інтернешнл».

Разом з тим, суд приймає до уваги, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2013 року у справі № 828/9067/13-а за позовом ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та заборону на вчинення дій, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, адміністративний позов ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІКК-Інтернешнл", за результатами якої складено акт від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 серпня 2012 року по 28 лютого 2013 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час розгляду справи № 828/9067/13-а досліджувалися обставини щодо дотримання податковим органом порядку проведення Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби зустрічної звірки ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» та не надавалася оцінка висновкам акту, які є податковою інформацією та використовуються податковим органом під час здійснення службових обов'язків.

Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкові повідомлення-рішення, якими збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток та правомірно застосовано до ТОВ «Арт-Візаж» штрафні санкції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 04.09.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.