Рішення

від 03.02.2014 по справі 905/8223/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.2014 Справа № 905/8223/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши справу за позовом Артемівської міської ради, м.Артемівськ, Донецька область,

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Артемівськ, Донецька область,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

За участю:

представник позивача Іванушкін І.С. за довіреністю;

представник відповідача ОСОБА_3 (особисто);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Артемівська міська рада, м.Артемівськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Артемівськ, Донецька область, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

27.01.2014р. позивач подав суду заяву про уточнення предмету позову. Вимоги, викладені в заяві про уточнення предмету позову судом прийняті як остаточно заявлені.

Позивач, з урахуванням наданих уточнень, просив суд внести зміни в п.9 Договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська укладеного 01.06.2009р., зареєстрованого 08.07.2009р. за №040914700099, а саме викласти п.9 Договору в іншій редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди земельної ділянки від 01.06.2009р., зареєстрований 08.07.2009р. за №040914700099; рішення Артемівської міської ради від 27.07.2011 року №6/9-176 «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Артемівська»; листи Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 25.08.2011р. вих.№01-1882/9 та від 04.04.2013р. №01-0823-09; листи Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 05.11.2012р., від 26.11.2012р. та від 14.01.13р.; листи Артемівської міської ради від 13.11.2012р., від 25.12.2012р. та від 31.01.2013р.

Відповідач 18.12.2013р. надав суду відзив на позовну заяву від 12.12.13р. в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що передбачений рішенням Артемівської міської ради від 27.07.2011 року №6/9-176 коефіцієнт до ставки земельного податку на землю відповідача - 12, як на землі під гаражі, СТО, приватними ремонтними майстернями, мийками машин, парковками, автостоянками, позивачем невірно застосований до земельної ділянки відповідача, оскільки видом його господарської діяльності є виробництво кухонних меблів, виробництво інших меблів та установлення столярних виробів. Відповідач зазначає, що з врахуванням його виду діяльності, до орендованої ним земельної ділянки, має застосовуватися коефіцієнт до ставки земельного податку - 3. В обґрунтування відповідач наводить ст.ст. 274-276 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 27.11.13р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.12.2013р. було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Артемівськ, Донецька область, до відповідача Артемівської міської ради, м.Артемівськ, Донецька область, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

В судових засіданнях 13.01.2014р. та 21.01.2014р. оголошувались перерви до 21.01.2014р. та до 27.01.2014р. відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009р. між Артемівською міською радою, м.Артемівськ, Донецька область, (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки територіальної громади, зареєстрований у Артемівському міському відділі Донецької Регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.07.2009р. за №040914700099 (а.с. 9-14).

За умовами пунктів 1,2 зазначеного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, із земель промисловості, іншої комерційної діяльності, для обслуговування приміщення гаража, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1410300000:00:016:0313, загальною площею 0,0578 га.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 212894,14грн. (368,33грн. за кв.м.).

Договір укладений на 5 років з 08.07.2009р. по 08.07.2014р. (п.8 Договору).

Пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно.

Розмір річної орендної плати складає: 8515,77грн.

Розмір місячної орендної плати складає: 709,65грн.

Відповідно до п.12 Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, зміни розмірів ставки земельного податку, коефіцієнтів до ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому разі внаслідок інфляції,; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбаченими законодавчими актами України.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення гаража (п.14 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, іншої комерційної діяльності (п.15 Договору).

Пунктом 35 Договору передбачено, що зміни умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

27.07.2011р. рішенням Артемівської міської ради №6/9-176 «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Артемівська» був затверджений розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Артемівська (а.с. 19-20).

Рішення Артемівської міської ради №6/9-176 на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» було оприлюднено шляхом опублікування його в газеті «Вперед» від 3-4 серпня 2011р. (а.с. 129).

Листом вих.01-1882/9 від 25.08.2011р. Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради направлено відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого від 08.07.2009 за №040914700099, для внесення змін відповідно до рішення Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. (а.с. 21).

Листом від 05.11.2012р. відповідач запропонував позивачу внести зміни до договору оренди в п.9 - розмір орендної плати, п.14 - цільове використання земельної ділянки (а.с. 24).

Листом від 13.11.2012р. №01-4942-07 Артемівська міська рада повідомила відповідача, що зміна цільового призначення земельної ділянки, площі земельної ділянки, конфігурації земельної ділянки відбувається на підставі проекту землеустрою. Позивачем було роз'яснено порядок дій для зміни цільового призначення земельної ділянки (а.с. 25).

Відповідач в листі від 26.11.2012р., адресованому Артемівській міській раді наголошував, на тому, що в листі від 05.11.12р. ним було викладено прохання змінити не цільове призначення земельної ділянки, а цільове використання земельної ділянки - обслуговування приміщення гаража (а.с. 22-23).

В листі від 25.12.2012р. №01-4942-07 Артемівська міська рада повідомила відповідача про відсутність підстав для розгляду питання щодо зміни п.14 спірного Договору, та знов запропонував внести зміни до договору оренди землі відповідно до рішення Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. Також в литі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 04.04.2013р. відповідачу повторно було запропоновано внести зміни до договору оренди землі (а.с. 26-27, 31).

Державною агенцією земельних ресурсів України в листі №328/22/7-13 від 10.01.2013р. була надана інформація про індексацію нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2013р., а саме: за 2008р. - 1,152; за 2009р. - 1,059; за 2010р. - 1,0; за 2011р. - 1,0; за 2012р. - 1,0.

Запропоновану позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки територіальної громади від 01.06.2009р. не укладено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної статті зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктом 12 спірного договору було передбачено випадки, за наявності яких переглядається договір розмір орендної плати, а саме: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, зміни розмірів ставки земельного податку, коефіцієнтів до ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому разі внаслідок інфляції,; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбаченими законодавчими актами України.

Пунктом 35 договору передбачено, що зміни умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. за №309-VI внесено зміни до ч.ч.4, 5 ст.21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України «Про плату за землю» втратив чинність (ч.2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - З відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з ч.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, в тому числі, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

До виключної компетенції міської ради належить вирішення питань регулювання земельних відносин в межах міста (п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з ч.1 ст.59 зазначеного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст.79 Закону).

Відповідно до п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Таким чином, рішення Артемівської міської ради №6/9-176 «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Артемівська» від 27.07.2011р. не може не братися судом до уваги при вирішенні даного спору. Докази скасування даного рішення в матеріалах справи відсутні, що спростовує доводи відповідача про невідповідність зазначеного рішення вимогам ст.276 Податкового кодексу України.

Встановлення ст.288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Виходячи зі змісту зазначених положень законодавства, у спірних правовідносинах вбачається наявність усіх складових, перелічених у ч.2 ст.652 ЦК України, наслідком чого, відповідно, є обґрунтованість запропонованих позивачем змін до договору.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вже зазначалось, листами від 25.08.2011р. вих.№01-1882/9, від 25.12.2012р. та від 04.04.2013р. №01-0823-09 Артемівською міською радою Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було запропоновано внести зміни договору оренди земельної ділянки.

З листів від 05.11.2012р., від 26.11.2012р. та від 14.01.13р. вбачається, що відповідач не погодився на пропозицію позивача, у зв'язку з чим наявні підстави для внесення судом змін до договору оренди землі.

До того ж, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На цьому наголошує і Верховний суд України у постанові від 20.11.2012р. по справі №28/5005/640/2012, який зазначає, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

У даному випадку, як вбачається з обставин справи, спір між сторонами наявний, відповідачем згоди на внесення змін до договору надано не було. Це свідчить про необхідність судового захисту, що є результатом поширення юрисдикції суду на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зважаючи на положення вищевказаних правових норм та умов договору, суд прийшов до висновку про наявність підстав для внесення змін до пункту 9 спірного договору.

Зауваження відповідача щодо невірного застосування позивачем для визначення орендної плати за договором оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська від 01.06.2009р. коефіцієнту до ставки земельного податку - 12, судом не приймаються з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, Рішенням Артемівської міської ради від 27.07.2011 року №6/9-176 затверджений розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Артемівська.

Серед зазначених в Додатку до Рішення видів цільового використання земельної ділянки, що надається в оренду, до яких визначений коефіцієнт до ставки земельного податку - 12, зокрема, значаться земельні ділянки під гаражами, СТО, приватними ремонтними майстернями, мийками машин, парковками, автостоянками.

Також в зазначеному Додатку значиться, що за земельні ділянки, що не ввійшли у перелік, застосовується коефіцієнт до ставки земельного податку - 3.

Відповідач, посилаючись на те, що видом його діяльності є виробництво кухонних меблів, виробництво інших меблів та установлення столярних виробів, а також на те, що відповідно до коду українського класифікатора цільового використання землі орендована земельна ділянка відноситься до земель промисловості та комерційної діяльності, і оскільки в Рішенні ради від 27.07.2011р. №6/9-176 відповідні види цільового використання земельних ділянок не значаться, заявляє про необхідність застосування до спірного договору коефіцієнту до ставки земельного податку - 3.

Однак, як зазначено в п.14 Договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська від 01.06.09р., зареєстрованого 08.07.09р. за №040914700099, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення гаража.

Спірний договір оренди земельної ділянки є чинним.

Як встановлено судом, зміни відносно виду цільового використання земельної ділянки до спірного договору оренди не вносилися.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено такий вид цільового використання земельної ділянки, як обслуговування приміщення гаража до зазначених в Рішенні ради від 27.07.2011р. №6/9-176 земельних ділянок під гаражами, СТО, приватними ремонтними майстернями, мийками машин, парковками, автостоянками, із застосуванням до них коефіцієнту до ставки земельного податку - 12.

Наданий позивачем у письмових поясненнях розрахунок розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки, відповідає умовам договору, даним, що зазначені Державною агенцією земельних ресурсів України в листі №328/22/7-13 від 10.01.2013р. та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Артемівської міської ради, м.Артемівськ, Донецька область, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Артемівськ, Донецька область, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню, а пункт 9 спірного договору викладенню в редакції позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд стягує судові витрати з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.18 Закону України «Про оцінку землі», ст.ст. 274, 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 26, 59, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Артемівської міської ради, м.Артемівськ, Донецька область, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Артемівськ, Донецька область, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м.Артемівська, укладеного 01.06.2009р. та зареєстрованого 08.07.2009р. за №040914700099, а саме:

Пункт 9 Договору викласти в новій редакції:

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, рівними частинами щомісячно.

Розмір річної орендної плати складає: 27055,30грн.

Розмір місячної орендної плати складає: 2254,61грн.».

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Артема, б.44; код ЄДРПОУ 24164999; Утримувач: Міський бюджет м.Артемівська; банк: УДКС України у м.Артемівську Донецької області; МФО 834016; Код ОКПО 37868870; Рахунок №31415544700015; призначення платежу: ККД 24060300 «Інші надходження») витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2014р.

Суддя К.С. Харакоз