Постанова

від 17.03.2014 по справі 905/8223/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.03.2014р. справа №905/8223/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Москальової І.В., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванушкін І.В. по дов.;

від відповідача: ОСОБА_2 - особисто, ОСОБА_3 по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2014р. (повний текст від 07.02.2014р.) у справі №905/8223/13 (суддя Харакоз К.С.)

за позовом Артемівської міської ради, м. Артемівськ Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ Донецької області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Артемівська міська рада, м. Артемівськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ Донецької області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська, укладеного 01.06.2009р. та зареєстрованого 08.07.2009р. за №040914700099, а саме: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно. Розмір річної орендної плати складає: 27 055,30грн. Розмір місячної орендної плати складає 2 254,61грн.».

Ухвалою від 20.12.2013р. господарський суд Донецької області на підставі ст.60, п.4 ст.63 ГПК України повернув без розгляду зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_2 до Артемівської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Заявою від 27.01.2014р. позивач в порядку ст.22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просив суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська, укладеного 01.06.2009р. та зареєстрованого 08.07.2009р. за №040914700099, а саме: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, рівними частинами щомісячно. Розмір річної орендної плати складає: 27 055,30грн. Розмір місячної орендної плати складає 2 254,61грн.». Зазначені вимоги було прийнято господарським судом як остаточно заявлені.

Рішенням від 03.02.2014р. господарський суд Донецької області з посиланням на приписи податкового та земельного законодавства, рішення Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. та умови укладеного між сторонами договору, уточнені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. При цьому, суд першої інстанції наголосив на обґрунтованості застосування позивачем для визначення орендної плати за договором коефіцієнту до ставки земельного податку - 12, оскільки п.14 укладеного між сторонами договору встановлена мета використання спірної земельної ділянки - обслуговування приміщення гаражу.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2014р. у справі №905/8223/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що цільове використання земельної ділянки визначається згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, а функціональне використання земельної ділянки - відповідно до економічної (господарської) діяльності орендаря. Оскільки економічною діяльністю орендаря є виготовлення кухонних та інших меблів, установлення столярних виробів, при розрахунку розміру орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою необхідно застосовувати встановлений рішенням Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. коефіцієнт 3 для земельних ділянок, що не увійшли у встановлений рішенням перелік. За твердженням скаржника, такого виду цільового використання земельної ділянки як обслуговування приміщення гаражу не існує відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, цільове використання спірної земельної ділянки ні орендарем, ні орендодавцем у встановленому законом порядку не змінювалось, тому орендована відповідачем земельна ділянка відноситься до земель іншої комерційної діяльності. Апелянт також наголошує, що вищевказане рішення Артемівської міської ради має відношення тільки до визначення коефіцієнту і ніякого відношення до розрахунку річної орендної плати за земельну ділянку не має, оскільки з нього не зрозуміло, згідно з якою методикою слід застосовувати коефіцієнт до ставки земельного податку.

Вищевикладене, на думку скаржника, не було прийнято до уваги господарським судом, що свідчить про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а отже - є підставою для його скасування.

У судовому засіданні відповідач надав суду пояснення до апеляційної скарги, в яких викладені у скарзі вимоги підтримав.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2009р. на підставі рішення Артемівської міської ради №5/35-745 від 22.10.2008р. між Артемівською міською радою (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська (зареєстрований 08.07.2009р. за №040914700099), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0578га із земель промисловості, іншої комерційної діяльності, для обслуговування приміщення гаража, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1410300000:00:016:0313.

Відповідно до п.3 договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури.

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 212 894,14грн. (368,33грн. за кв.м.).

Договір укладено на 5 років з 08.07.2009р. по 08.07.2014р. (п.8 договору).

Згідно п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно. Розмір річної орендної плати складає: 8 515,77грн. Розмір місячної орендної плати складає: 709,65грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10).

Відповідно до п.12 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, зміни розмірів ставки земельного податку, коефіцієнтів до ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення гаража (п.14 договору). Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, іншої комерційної діяльності (п.15 договору).

Пунктом 35 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни його умов спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з матеріалами справи, зазначена у договорі земельна ділянка була передана орендарю за актом приймання-передачі від 08.07.2009р.

В подальшому, відповідно до рішення Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська», листом №01-1882/9 від 25.08.2011р. позивач направляв відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Листами від 05.11.2012р. та від 26.11.2012р. відповідач запропонував позивачу внести зміни до договору оренди в п.9 - розмір орендної плати, п.14 - цільове використання земельної ділянки.

Листом від 13.11.2012р. №01-4942-07 Артемівська міська рада повідомила відповідача, що зміна цільового призначення земельної ділянки, площі земельної ділянки, конфігурації земельної ділянки відбувається на підставі проекту землеустрою. Позивачем було роз'яснено порядок дій для зміни цільового призначення земельної ділянки.

В листі від 25.12.2012р. №01-4942-07 Артемівська міська рада повідомила відповідача про відсутність підстав для розгляду питання щодо зміни п.14 спірного договору, та знов запропонувала внести зміни до договору оренди землі відповідно до рішення Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. Також в листі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 04.04.2013р. відповідачу повторно було запропоновано внести зміни до договору оренди землі.

Державним агентством земельних ресурсів України в листі №328/22/7-13 від 10.01.2013р. (а.с. 97-98) була надана інформація про індексацію нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2013р., а саме: за 2008р. - 1,152; за 2009р. - 1,059; за 2010р. - 1,0; за 2011р. - 1,0; за 2012р. - 1,0.

Проте, оскільки запропонована позивачем додаткова угода до договору оренди земельної ділянки територіальної громади від 01.06.2009р. укладена не була, Артемівська міська рада звернулась до господарського суду з відповідним позовом (з урахуванням уточнення).

Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно п.п. 288.5.1-2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.1 ст. 274 вказаного Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинні на момент укладання спірного договору), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Артемівська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2011р. Артемівською міською радою було прийнято рішення №6/9-176 «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська» (набирає чинності з 01.10.2011р. - п.2 рішення), яким встановлений розмір коефіцієнту до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки під гаражами, СТО, приватними ремонтними майстернями, мийками машин, парковками, автостоянками - 12.

Зазначене рішення оприлюднене в газеті «Вперед» за 3-4.08.2011р.

Згідно з матеріалами справи, за умовами укладеного між сторонами договору розрахунок орендної плати за оренду спірної земельної ділянки здійснюється наступним чином: Опл.рік = Гоц.*S*Кінд.*Сз.п.*Кс.з.п., де Оп.рік - орендна плата за земельну ділянку на рік, Гоц. - вартість одного кв.м. згідно проекту «Грошової оцінки земель м. Артемівська», Кінд. - 1,152 коефіцієнт індексації згідно листа Держкомзему України від 09.01.2009р. №14-22-6/87, S - загальна площа земельної ділянки, Сз.п. - ставка земельного податку, Кс.з.п. - коефіцієнт до ставки земельного податку.

При укладанні вказаного договору Гоц. Складав 319,73грн./кв.м., Кінд. - 1,152, S - 578кв.м., Сз.п. - 1%, Кс.з.п. - 4, з огляду на що річна орендна плата була визначена в розмірі 8 515,77грн.

Разом з цим, з огляду на встановлений рішенням Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. коефіцієнт ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки під гаражами - 12, а також інформацію Державного агентства земельних ресурсів України про індексацію нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2013р., розмір річної орендної плати за займану відповідачем земельну ділянку повинен складати 27 055,30грн. (319,73*1,22*578*1%*12).

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 01.06.2009р., не відповідає вимогам вказаного акту Артемівської міської ради в частині визначення розміру орендної плати.

Згідно з матеріалами справи, Артемівська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте матеріали справи не містять доказів вирішення цього питання у позасудовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, оскільки з наявного в матеріалах справи рішення Артемівської міської ради вбачається про затвердження коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, за наявності в договорі оренди землі умов про можливість перегляду розміру орендної плати, враховуючи приписи чинного земельного та податкового законодавства, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині внесення змін до пункту 9 договору та необхідність їх задоволення (з урахуванням уточнення).

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на той факт, що оскільки економічною діяльністю орендаря є виготовлення кухонних та інших меблів, установлення столярних виробів, при розрахунку розміру орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою необхідно застосовувати встановлений рішенням Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. коефіцієнт 3 для земельних ділянок, що не увійшли у встановлений рішенням перелік, апеляційний господарський суд зазначає, що вид діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця не є тотожним поняттю визначення мети використання спірної земельної ділянки. З огляду на приписи п.14 укладеного між сторонами договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення гаража, зміни до вказаного договору відносно мети використання земельної ділянки не вносились, розташування саме гаражу, що використовується як основна і підсобна чи допоміжна будівля при здійсненні господарської діяльності, на спірній земельній ділянці відповідачем не спростовується, тому апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду відносно того, що позивачем обґрунтовано віднесено такий вид цільового використання земельної ділянки як обслуговування приміщення гаражу до зазначених в рішенні Артемівської міської ради №6/9-176 від 27.07.2011р. земельних ділянок під гаражами, СТО, приватними ремонтними майстернями, мийками машин, парковками, автостоянками, із застосуванням до них коефіцієнту до ставки земельного податку -12.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2014р. у справі №905/8223/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2014р. (повний текст від 07.02.2014р.) у справі №905/8223/13 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2014р. (повний текст від 07.02.2014р.) у справі №905/8223/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: І.В. Москальова

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС