4/444
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" січня 2007 р.Справа № 4/444
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 444
за позовом: приватного підприємства “ПУРА”, м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства “ГЮЕНОС”, м. Кіровоград
про стягнення 200 000 грн..
Представники сторін:
від позивача - Мухіна Н.В. , довіреність № б/н від 25.12.06 ;
від відповідача - Стіфутін І.В. , довіреність № б/н від 25.12.06 ;
СУТЬ СПОРУ:
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
23.05.06 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу насіння соняшнику за № 3/05, згідно якого позивач зобов'язався здійснити 100 % передплату товару, а відповідач зобов'язується протягом 30 днів з дня оплати поставити позивачу насіння соняшнику в кількості 400 тонн.
На виконання умов договору позивачем відповідачеві перераховано грошові кошти в сумі 460 000 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням № 79 від 23 травня 2006 р(а.с.10). Оплата була проведена згідно рахунку б/н від 23 травня 2006р.(а.с.10)
Однак, в порушення умов п.2.1 договору відповідач не поставив позивачу товар в строк 30 днів, а саме до 22 червня 2006 р. Станом на момент подання позовної заяви відповідачем не поставлено товар.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1 від 20.11.06 року (а.с. 12), в якій просить повернути кошти, які перераховані на виконання умов договору купівлі-продажу № 3/05 від 23.05.06 року. Відповідачем відповідь на претензію подано, позовні вимоги визнано повністю, однак заборгованість не погашено через відсутність коштів.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи позивач перерахував грошові кошти для оплати товару, а відповідач товар не поставив та не вжив заходів для повернення перерахованих коштів позивачу.
Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в договорі.
На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в договорі на поставку товару про ціну з ПДВ.
Позивач перерахував грошові кошти на оплату товару повністю в сумі, передбаченій умовами договору, а відповідач не передав позивачу товар, тим самим не виконавши свої зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Спір фактично виник через небажання відповідача передати товар у власність позивачу. Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку виконання умов договору.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Під збитками в даному випадку позивач має на увазі сплачені ним кошти за товар, який повинен був поставити відповідач.
Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг в розмірі 200 000 грн. з відповідача на підставі п. 4 ст. 611 ЦК України. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 460 000 грн., однак позивачем в позовній заяві вказано суму боргу в розмірі 200 000 грн. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення. Господарський суд враховує неможливість вийти за межі позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та позивача пропорційно до задоволених вимог .
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства “ГЮЕНОС” м.Кіровоград, вул. Мурманська 3, (поштова адреса м.Кіровоград вул. Дзержинського 47) р/р №26006000614001 в філ. ВАТ КБ “Надра” м.Кіровоград МФО 323624, код 31541093 на користь приватного підприємства “ПУРА”, м. Кіровоград вул. Орджонікідзе, буд. 2, (поштова адреса м.Кіровоград вул. Дзержинського 47) р/р 26004000219001 в філ. КФ АТ “Індекс-банк”, МФО 323765,код 33796970 суму основного боргу в розмірі 200 000 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 2000 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Ю. І. Хилько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 370479 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні