Постанова

від 03.11.2015 по справі 4/444-34/192

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа№ 4/444-34/192

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача:ОСОБА_2 довіреність №1171 від 18.12.12р.

від третьої особи 1:Попович О.М. довіреність №40-702-10/6064 від 06.07.15р.

від третьої особи 2:не з'явились

прокурор:Жовтун Н.Б. посвідчення №019901 від 21.08.13р.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015р.

у справі №4/444-34/192 (головуючий суддя: Морозов С.М., судді: Отрош І.М., Ломака В.С.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1)Державна архітектурно-будівельна інспекція України

2) Київська міська рада

про знесення самовільного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ФОП ОСОБА_5 про знесення самовільного будівництва (т. І, а.с.2-5).

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2009р. позов було задоволено повністю (т.І, а.с.106-110).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2009р. залишено без змін (т.І, а.с.161-164).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. у справі №4/444-34/192 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду м.Києва (т.І, а.с.206-210).

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 позовні вимоги задоволено (т.6, а.с.241-249).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду ФОП ОСОБА_5 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення господарського суду м.Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2015 р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 на рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуза М.Г., суддів Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою від 28 серпня 2015 року, апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15 вересня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Заступник прокурора міста Києва подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить змінити рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2015 р. у справі №4/444-34/192 виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: зобов'язати ФОП ОСОБА_5 знести самовільно розміщені приміщення, зокрема, будинок для проживання та відпочинку літ. «А» загальною площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» загальною площею 92,7 кв.м., громадську вбиральню літ. «Г» загальною площею 31,6 кв.м., а всього загальною площею 432,6 кв.м.

Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 09 вересня 2015 року апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2015р. після визначення головуючого судді (судді - доповідача) у судовій справі №4/444-34/192 передається раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою від 10 вересня 2015 року, апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 прийнято до провадження та призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на 15 вересня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

В судовому засіданні 15 вересня 2015 року оголошено перерву до 29 вересня 2015 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року у зв'язку з перебуванням судді Рудченко С.Г. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційних скарг по справі №4/444-34/192 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою від 29 вересня 2015 року, апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015 року, у справі №4/444-34/192 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29 вересня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

В судовому засіданні 29 вересня 2015 року відкладено розгляд справи до 13 жовтня 2015 року.

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року оголошено перерву до 03 листопада 2015 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2015 року у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. на лікарняному, для розгляду апеляційних скарг по справі №4/444-34/192 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою від 03 листопада 2015 року, апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015 року, у справі №4/444-34/192 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Представник ФОП ОСОБА_5 в судовому засіданні 03 листопада 2015 року надав суду пояснення, в яких просив задовольнити свою апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду м.Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Проти апеляційної скарги Заступника прокурора м. Києва заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представники прокуратури та Державно архітектурно-будівельної інспекції України в судовому засіданні 03 листопада 2015 року надали суду свої пояснення, в яких підтримали апеляційну скаргу заступника прокурора м.Києва, просили змінити рішення господарського суду м.Києва від 04.08.2015р. у справі №4/444-34/192 виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: зобов'язати ФОП ОСОБА_5 знести самовільно розміщені приміщення, зокрема, будинок для проживання та відпочинку літ. «А» загальною площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» загальною площею 92,7 кв.м., громадську вбиральню літ. «Г» загальною площею 31,6 кв.м., а всього загальною площею 432,6 кв.м. Проти апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 заперечували.

У судове засідання 03 листопада 2015 року представники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради та Київська міська рада не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради з позовом до ФОП ОСОБА_5 про знесення самовільно розміщених приміщень: господарче приміщення -1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» - 1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на острові Жуків у Голосіївському районі АДРЕСА_3).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умовам Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2004р. та нормам чинного законодавства було встановлено зазначені вище приміщення без відповідної проектно-дозвільної документації, без ордерів Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, а також при відсутності позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектування, розміщення, реконструкції споруд. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем режиму господарської діяльності в прибережній захисній смузі річки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на орендованій ним земельній ділянці не розміщуються малі архітектурні форми, а розміщується нерухоме майно комплексу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_2» нежитлові будівлі літ «А», літ. «Б», літ. «Г» першої черги комплексу, право власності на які визнане рішенням Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 у справі №35/435 та зареєстроване КП Київське БТІ та яке введено в експлуатацію, а реконструкція (майбутнє зведення другої черги будівництва комплексу) буде здійснюватися відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 08211067216 від 31.10.2011р.

09 вересня 2008 року прокуратурою міста Києва було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні ПП ОСОБА_5 водних об'єктів та земель водного фонду, зокрема при функціонуванні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва. В результаті перевірки було встановлено, що на момент перевірки відсутній проект реконструкції комплексу для короткочасного відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_2», розділ оцінки впливу на навколишнє природне середовище, висновок (позитивний) екологічної експертизи, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (т.І, а.с.6).

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва від 16.10.2008р. виявлено об'єкти малої архітектурної форми (т.І, а.с.9).

Рішенням Київської міської ради №638-26/798 від 01.10.2004р. відповідачу передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,64 га на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку (АДРЕСА_1).

01 жовтня 2004 року між Київською міською радою та ПП ОСОБА_5 було укладено Договір оренди земельної ділянки розміром 0,6474 га, що розташована на о. Жуків у Голосіївському районі м.Києва з цільовим призначенням - для реконструкції експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку, строком на десять років (т.І, а.с.25-29).

25 листопада 2004 року за Актом приймання передачі Орендодавець (Київська міська рада) передав, а Орендар (відповідач) прийняв вищевказану земельну ділянку (т.І, а.с.15).

У відповідності до ч.12 п. 8.4 Договору оренди: «Орендар зобов'язаний у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати у порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва».

З аналізу змісту Договору оренди земельної ділянки, Акту приймання - передачі від 25.11.2004 та рішення Київської міської ради №638-26/798 від 01.10.2004р. вбачається, що об'єктом оренди була виключно земельна ділянка, без зазначення будь-яких приміщень, будівель чи малих архітектурних форм, що на ній розміщені. З вказаних документів, а також матеріалів справи, не вбачається, що відповідачу у встановленому порядку передавалися в оренду чи будь-яке інше користування будь-які приміщення, будівлі чи малі архітектурні форми, тощо., що були розміщені на орендованій ним земельній ділянці.

До передачі відповідачу в оренду земельної ділянки згідно з умовами Договору оренди та рішення Київської міської ради №638-26/798 від 01.10.2004р., на вказаній земельній ділянці були розміщені кіоск і літній майданчик. Це підтверджується матеріалами Проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_5, складеним КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (т.ІІ, а.с.17-58), листом відповідача від 11.04.2003р., адресованому Головному управлінню земельних ресурсів (т.ІІ, а.с.48), заявою відповідача про надання дозволу на відведення земельної ділянки від 27.09.2002 (т.ІІ, а.с.24), рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради від 18.07.2002р. та Договором на право тимчасового користування землею від 05.09.2002 (т.ІІ, а.с. 55-56), а також паспортом на тимчасове розміщення кіоску з літнім майданчиком під кафе, затвердженим Заступником голови Головкиївархітектури 24.05.2000р. (згідно якого розмір кіоску становить 2,5 х 7,0 м.). Докази розміщення інших об'єктів на земельній ділянці, визначеній умовами Договору оренди від 01.10.2004, станом на час її передачі відповідачу в оренду, в матеріалах справи відсутні, а сторонами не надані.

Станом на 16.10.2008р. на орендованій відповідачем земельній ділянці вже були розміщені наступні об'єкти: господарче приміщення -1, будинок тимчасового відпочинку - 3, туалет - 1, підсобне приміщення - 1, кухня - 1, дебаркадер - 1, мангал - 1, пантони - 2, шатри - 31, шатри пластикові - 1, намет «Чернігівське» -1, гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП, що підтверджується Актом обстеження, складеним Головним управлінням контролю за благоустроєм м.Києва 16.10.2008р.(т.І, а.с.9).

Результатами обстеження і дослідження відповідних документів, проведеними під час здійснення судової будівельно-технічної експертизи, що зафіксовано у Висновку №6655/10-42 від 19.12.2011р., на вказаній земельній ділянці розміщені: будинок для проживання та відпочинку літ. «А», прибудова «а», мансарда, 2 тераси, ґанок, 2 балкони, будинок для рятувальників літ. «Б», мансарда, 2 тераси, балкон, кухонний блок «В», прибудова «в», громадська вбиральня літ. «Г», прибудова «г», ґанок, будинок-гриль «Д», кафе «Е» (яке під час проведення обстеження було демонтовано, конструкції складовано на земельній ділянці) (т.ІІІ, а.с.59-74).

Згідно Технічного паспорту КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок, складеного станом на 27.12.2013р., на земельній ділянці на АДРЕСА_1 о. Жуків в Голосіївському районі м. Києва розміщені наступні об'єкти: будинок літ. «А» площею 308,3 кв.м., літ. «Б» площею 92,7 кв.м., літ. «Г» площею 31,6 кв.м., літ. «Ж» площею 775,9 кв.м. (не прийнятий в екплуатацію), літ. «З» площею 26,9 кв.м. (не прийнятий в екплуатацію)(т.VІ, а.с.214).

У відповідності до Висновку судової будівельно-технічної експертизи №6655/10-42 від 19.12.2011р., що призначалася у цій справі, земельні поліпшення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, можливо кваліфікувати як будівлі, що відносяться до нерухомого майна (нерухомості) (т.ІІІ, а.с.13-17).

Колегія суддів прийшла до висновку, що станом на час передачі відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,64 га на острові Жуків у Голосіївському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку, на цій ділянці були розміщені лише малі архітектурні форми - кіоск з літнім майданчиком; а вже станом на час розгляду справи на вказаній земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомості, а саме будівлі літ. «А», «Б», «Г», «Ж», «З».

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: «Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування».

Відповідно до ст. 34 цього Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІП категорій складності. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Наступним етапом після закінчення виконання підготовчих та будівельних робіт є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яке за приписом ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

З аналізу ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» убачається, що для здійснення будівництва об'єкта містобудування необхідним є отримання дозволу виконавчого органу відповідної ради, який надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. Разом із тим дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, акти прийому нерухомого майна до експлуатації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів дотримання ним вказаного вище порядку здійснення будівництва об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці - а саме будівель літ «А», літ. «Б» та літ. «Г», та отримання відповідних дозвільних документів на здійснення такого будівництва, а тому будівництво відповідачем вказаних об'єктів нерухомості здійснювалося без належного дозволу - а саме зареєстрованої в установленому порядку декларації про початок виконання будівельних робіт, та без належно затвердженої проектної документації на будівництво вказаних об'єктів.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст.376 Цивільного кодексу України: «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього».

Зі змісту положень Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" і Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації.

Колегія суддів прийшла до висновку, що об'єкти нерухомості на орендованій земельній ділянці за відсутності дозвільної документації та відповідної згоди міської ради на їх розміщення як окремих об'єктів нерухомого майна, є самочинним будівництвом.

Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду України у справі №927/91/13-г від 03.06.2015 року та у Постанові Верховного суду України №3-199гс14 від 23 грудня 2014 року.

Відповідач посилається, що у нього наявне право власності на будинок для проживання і відпочинку літ «А» площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» площею 92,7 кв.м., та громадську вбиральню літ. «Г» площею 31,6 кв.м. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 по справі № 35/435.

Колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог у цій справі є матеріально-правова вимога про знесення самовільно збудованих приміщень, а тому предметом дослідження в межах цієї справи є дотримання відповідачем порядку здійснення будівництва об'єктів нерухомості, що розміщені на орендованій ним земельній ділянці, та, відповідно, дотриманні порядку оформлення всіх дозвільних і правовстановлюючих документів. Крім того, згідно із ст. 376 ЦК України віднесення об'єкту до самочинного будівництва не обумовлено наявність чи відсутністю у особи права власності на такий об'єкт, а залежить лише від наявності певних фактів, в т.ч. будівництва без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Дозволи відповідачу видавались виключно на розміщення тимчасових споруд (т. ІІІ а.с. 22-35).

Відповідно до п. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. №868 у разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Як свідчать матеріали справи, Декларація про готовність об'єктів, збудованих на орендованій відповідачем земельній ділянці була зареєстрована 30 квітня 2012 року. Тому станом на час винесення рішення Господарського суду м. Києва по справі №35/435 від 20.09.2010р. у відповідача не могло виникнути право власності на вказані об'єкти нерухомості та державна реєстрація такого права власності не могла бути здійснена в силу приписів ст.331 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки такі об'єкти ще не були введені в експлуатацію.

Колегія суддів, зазначає, що порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами. Однак ні зазначеними вище нормами, ні нормою статті 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

У відповідності до ч.3 ст. 82 ГПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Вказані висновки щодо права власності на новостворене майно (зокрема щодо застосування ст.331, 392 ЦК України) підтверджується постановою Верховного суду України від 18 лютого 2015 року у справі №6-244цс14, які в силу ст. 11-28 ГПК України є обов'язковими для господарського суду та мають враховуватися судом при застосуванні таких норм права.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт саме створення (будівництва) об'єктів нерухомості на орендованій відповідачем земельній ділянці, а не їх реконструкцію, оскільки реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів і споруд з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій та їх елементів, зміною основних техніко-економічних показників (п. 1.1 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 № 11/2587), а в даному випадку, як свідчать матеріали справи, було створено нові об'єкти - будівлі (нерухоме майно) при первинній наявності на земельній ділянці лише малих архітектурних форм.

Також позивач посилається на те, що відповідачем було порушено природоохоронне законодавство та здійснено будівництво без відповідного дозволу (позитивного висновку) екологічної експертизи щодо проектування, розміщення, реконструкції споруд.

Частиною 1 статті 89 Водного кодексу України визначено: «Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності».

У відповідності до п. 4 ч.2 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України: «Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги».

Згідно із п. «г» частини 2 ст. 61 Земельного кодексу України: «У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів».

08.07.2010 р. Київською міською радою в межах повноважень, наданих їй законом, прийнято Рішення «Про затвердження проекту водоохоронної зони в межах комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_2» на о. Жуків Голосіївського району м Києва» №997/4435, яким було затверджено проект водоохоронної зони в межах комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_2" на о. Жуків Голосіївського району м. Києва згідно з додатком 1. З додатку 1 до Рішення «Про затвердження проекту водоохоронної зони в межах комплексу короткочасного відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_2» на о. Жуків Голосіївського району м. Києва» № 997/4435 від 08.07.2010 р. вбачається, що до складу спірної земельної ділянки входить територія акваторії.

Орендована відповідачем земельна ділянка розміщена в прибережно-захисній смузі річки Дніпро. Крім того, Київською міською радою було прийнято Рішення №147/649 від 02.12.1999р. «Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві», яким вирішено оголосити природні об'єкти пам'ятками природи та заказниками місцевого значення згідно з додатком. Пунктом 15 вказаного Рішення Київської міської ради №147/649 від 02.12.1999р. о. Жуків визначено ландшафтним заказником місцевого значення.

Згідно з ст.51 цього Закону при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Всупереч вказаним нормам відповідачем здійснено будівництво об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці без відповідного позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектування, розміщення, реконструкції споруд.

У відповідності до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Матеріалами справи підтверджується, що будівництво здійснено відповідачем без належного дозволу та без належно затвердженого проекту, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України будинок для проживання і відпочинку літ «А» площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» площею 92,7 кв.м., та громадська вбиральня літ. «Г» площею 31,6 кв.м., що розміщені на АДРЕСА_1) є самочинним будівництвом.

Договір оренди землі закінчився 01 жовтня 2014 року, станом на день винесення рішення судом не пролонгований та не переукладений. Підстави для користування земельною ділянкою у відповідача - відсутні.

На підставі аналізу всіх наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, можна дійти висновку, що в процесі самовільного будівництва, яке здійснювалося відповідачем протягом часу слухання цієї справи (з 2008 року) приміщення, зазначені позивачем в прохальній частині позовної заяви могли трансформуватися і увійти до складу існуючих на сьогоднішній день об'єктів.

28 квітня 2105 року, прокуратурою визначено позовні вимоги відповідно до фактичних обставин які були на час розгляду справи. Про це свідчить письмове звернення до суду № 05/1/3-422вих-14 від 28.44.2015 року (т. VІ, а.с.121-122), а також і пояснення Прокуратури міста Києва № 05/2/3-7845-08 від 04.08.2015 (т.VІ, а.с.205-207), в яких прокурором підтверджується, що предметом позову є саме споруди, визначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме будинок для проживання і відпочинку літ «А» площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» площею 92,7 кв.м., та громадська вбиральня літ. «Г» площею 31,6 кв.м., що розміщені на АДРЕСА_1), які були збудовані відповідачем під час розгляду цієї господарської справи.

Матеріалами справи підтверджується порушення прав та законних інтересів позивача, та факт здійснення відповідачем самовільного будівництва, а також у справі наявні докази, що містять дійсні характеристики об'єктів нерухомості, які існують на сьогоднішній день.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача знести самовільно розміщені приміщення є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та невідповідність висновків викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене колегія судів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015р. у справі №4/444-34/192 зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п. п. 1, 3 ст. 104 та ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015р. у справі №4/444-34/192 задовольнити.

2. Апеляційну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015р. у справі №4/444-34/192 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2015р. у справі №4/444-34/192 змінити та викласти в наступній редакції:

«І. Позовні вимоги задовольнити повністю.

ІІ. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) знести самовільно розміщені приміщення, зокрема, будинок для проживання та відпочинку літ. «А» загальною площею 308,3 кв.м., будинок для рятувальників літ. «Б» загальною площею 92,7 кв.м., громадську вбиральню літ. «Г» загальною площею 31,6 кв.м., а всього загальною площею 432,6 кв.м., на острові Жуків у Голосіївському районі АДРЕСА_3).

ІІІ. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

ІV. Після вступу рішення в законну силу видати накази».

4. Справу №4/444-34/192 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

С.Г. Рудченко