Ухвала

від 06.02.2014 по справі 826/15682/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15682/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексун» до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 09.08.2013 року TOB «Лексун» при спробі зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2013 року отримало від Центрального порталу прийому звітності ДПС України квитанцію про відмову у реєстрації із мотивуванням про помилку - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте, зазначає позивач, в податковій накладній вказано вірно юридичну та фактичну адресу (03039, м.Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 26), яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Наголошував, що товариство знаходиться за вказаною адресою з моменту державної реєстрації. На скаргу позивача, Міністерство доходів і зборів України проігнорувало твердження про те, що вказана у податкових накладних адреса відповідає тій, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідачем не зазначено, що саме у адресі вказано невірно. Просив суд визнати незаконними дії Міністерства доходів і зборів України по відмові TOB «Лексун» у реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2013 року; зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2013 року; визнати незаконною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України по ненаданню відповіді на скаргу TOB «Лексун» № 3/13.08.2013 від 13.08.25013 року; зобов'язати Міністерство доходів і зборів України надати TOB «Лексун» відповідь на скаргу № 3/13.08.2013 від 13.08.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії Міністерства доходів і зборів України по відмові TOB «Лексун» у реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лексун», зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2011 року за №10681020000027667, ідентифікаційний код юридичної особи 37559750, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивачем направлено до «Інформаційного порталу ОДПС України» податкову накладну виписану ТОВ «Лексун» №1 від 30.07.2013 року за послуги по пошуку клієнтів на загальну суму 0,12грн. у т.ч. ПДВ 0,02грн. з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі. (далі - Порядок)

Відповідно до п.8 Порядку, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

У відповідності до п.9 вищенаведеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Квитанцією №1 ДПС України повідомлено позивача про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної із зазначенням, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок, встановлених з урахуванням положень ст.201 Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, як вбачається із змісту витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.08.2013 року та на 15.10.2013 року місцезнаходження ТОВ «Лексун» зазначено за адресою: 03039, м.Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26.

В податковій накладній, яка надавалась відповідачу для реєстрації, в графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено адресу: 03039, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.26.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного та як підтверджено матеріалами справи, податкова накладна виписана позивачем із зазначенням адреси, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідачем всупереч ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої позивачем податкової накладної з підстав наявності помилок, тому висновок податкового органу про помилку в накладній в частині зазначення невірного місцезнаходження продавця є необґрунтованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами, а дії по відмові ТОВ «Лексун» у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.07.2013 року за зазначеною підставою, є протиправними.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій з урахуванням п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України при відмові в реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2013 року судом не приймаються, оскільки відповідачем відмовлено в реєстрації вищезазначеної податкової накладної з підстав невідповідності місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, будь-яких інших підстав не зазначено, в тому числі і відсутності підстав для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі з огляду, що сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень.

Водночас, необхідно узяти до уваги вищезазначені приписи Податкового кодексу України при розгляді позовної вимоги позивача щодо зобов'язання Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2013 року з урахуванням того, що податкова накладна виписана на суму 0,12грн. тобто меншу за суму 10 тисяч гривень, тому вона реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягає. Отже, з приводу зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну №1 від 30.07.2013 року слід відмовити.

13.08.2013 року позивачем до Міністерства доходів і зборів України надіслана скарга в якій він просить відновити можливість реєстрації податкових накладних.

Відповідач розглянувши вказану скаргу надав на адресу позивача відповідь від 03.09.2013 року № 10301/6/99-99-10-01-05-15 «Про розгляд листа» в якому вказано, що вимога щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної ТОВ «Лексун» № 1 (дата виписки 30.07.2013 року) задоволенню не підлягає та інформацію відносно можливої некоректної роботи програми по реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних взято до уваги.

Разом з тим, колегія суддів не приймає доводи позивача, що Міністерство доходів і зборів України не надало відповіді на скаргу підприємства від 13.08.2013 року з посиланням на те, що зазначений вище лист є «відпискою» у якому було лише процитовано певні норми законодавства, оскільки позивачем не доведено, що з боку відповідача вчинялася бездіяльність саме по ненаданню відповіді на скаргу, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України по ненаданню відповіді на скаргу ТОВ «Лексун» № 3/13.08.2013 від 13.08.2013 року, отже позовні вимоги щодо визнання факту ненадання відповіді на скаргу позивача не підлягають задоволенню з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого права.

В силу п.п.56.1, 56.2 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Стосовно позовної вимоги, щодо зобов'язання Міністерство доходів і зборів України надати TOB «Лексун» відповідь на скаргу № 3/13.08.2013 від 13.08.2013 року з урахуванням попередніх висновків та як встановлено в судовому засіданні той факт, що відповідачем надана на адресу товариства відповідь від 03.09.2013 року на скаргу, можливо дійти висновку, що в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, можливо дійти висновку, що позовна заява ТОВ «Лексун» підлягає задоволенню в частині визнання незаконними дії Міністерства доходів і зборів України по відмові TOB «Лексун» у реєстрації податкової накладної №1 від 30.07.2013 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 11 лютого 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 06 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.