Постанова

від 18.01.2007 по справі 12/575н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/575н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.01.07                                                                                 Справа № 12/575н-ад.

Колегія у складі суддів Палей О.С.- головуючий, суддів –Доманської М.Л., Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС", м.Лисичанськ

до Старобільської митниці, м.Старобільськ в особі структурного підрозділу митний пост "Лисичанськ", м.Лисичанськ

про визнання протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача –  Дубровін А.В., адвокат, довіреність № б/н від 04.09.06.;

від відповідача - Деркач К.О., т.в.о. нач.від.контр., довіреність № 13-17/3291 від 27.11.06.,  Хрипко І.В., довіреність № 13-17/2316 від 26.07.06.

в с т а н о в и в :

          Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС" заявлені вимоги:

          - визнати протиправною дію  Старобільської митниці в особі структурного підрозділу митний пост "Лисичанськ", яка вчинена нею 08 серпня 2006 року, зміст якої міститься в Картці відмови № 704010000/6/00033 від 08 серпня 2006 року і яка  полягає у відмові Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС" в митному оформленні товарів, ввезених на митну територію України 31 січня 2006 року згідно товарної накладної  № 1 від 23 січня 2006 року;

          - визнати протиправною дію Старобільської митниці в особі структурного  підрозділу митний пост "Лисичанськ", яка вчинена нею 08 серпня 2006 року, зміст якої міститься в Картці відмови № 704010000/6/00034 від  08 серпня 2006 року і яка полягає у відмові  Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС" в митному  оформленні товарів, ввезених  на митну  територію України 31 січня 2006 року згідно товарної накладної № 1 від 23 січня 2006 року.

09.11.2006 р. позивач, відповідно до ст.51 КАС України, змінив позовні вимоги та просить суд  визнати нечинними  картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи  пропуску товарів і транспортних  засобів через митний  кордон України Старобільської  митниці в особі структурного підрозділу митний пост "Лисичанськ" від 08 серпня  2006 р. № 70410000/6/00033 та № 704010000/6/00034.

          Розглянувши матеріали  справи, заслухавши пояснення  представників  сторін, суд  

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Лисброк ВС" –позивач у справі –є суб'єктом господарювання та здійснює господарську діяльність, в тому числі, у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

          Фактичні обставини даної справи, встановлені судом наступні.

01 жовтня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еклон”, м. Москва, Російська Федерація, та Позивачем було укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року.

Відповідно до пункту 1.1. Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Еклон” (постачальник за цим Контрактом), зобов'язується передати, а позивач (покупець за цим Контрактом) зобов'язується прийняти і оплатити парфюмерно-косметичну продукцію, пойменовану надалі Товар, в кількості та асортименті, вказаному в Додатках до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1. Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року поставка Товару за цим Контрактом здійснюється на умовах CPT –Лисичанськ, - згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000.

Згідно пункту 5.1. Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року ціна на Товар встановлюється в рублях Російської Федерації (російських рублях) і узгоджується сторонами окремо для кожної поставки, що повинно бути оформлено відповідними Додатками.  

Відповідно до пункту 2  Додатку № 1 до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року дати поставки та кількість Товарів в кожній партії визначаються специфікаціями, які є невід'ємною  частиною цього контракту.

09 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еклон” та Позивачем було укладено Додаток № 2 від 09 листопада 2005 року до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року - “Специфікація № 1/11-2005”.

Відповідно до Додатку № 2 від 09 листопада 2005 року до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року - “Специфікація № 1/11-2005” поставці підлягала наступна перша партія Товарів (код УКТЗЕД 3 304 990 000):   маски косметичні для догляду за шкірою, сухі маски косметичні для догляду за шкірою, сироватки для догляду за шкірою обличчя, очищувальні косметичні засоби для догляду за шкірою, тоніки  косметичні для догляду за шкірою,  креми косметичні для догляду за шкірою.   

23 листопада 2005 року, на виконання Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року та Додатку № 2 від 09 листопада 2005 року до цього Контракту “Специфікація № 1/11-2005”, перша партія Товарів (код УКТЗЕД 3 304 990 000), згідно рахунку-фактури № 00000050 від 09 листопада 2005 року та опису до неї, у 14 коробках  загальною вагою брутто - 80,80 кг, нетто –78,38 кг та загальною вартістю 8 362,90 російських рублів,  пасажирським поїздом № 337, у ручній поклажі, перетнула митний кордон України (митний орган у пункті пропуску на митному кордоні України –Куп'янська митниця).

З урахуванням вартості проїзного документу (витрати на транспортування) загальна вартість вищевказаної першої партії Товарів склала 11 265, 30 російських рублів.

30 листопада 2005 року Позивачем  була подана, а  Відповідачем була прийнята для митного оформлення вищевказаної першої партії Товарів вантажна митна декларація № 704010000/5/002211 від 30 листопада 2005 року.

Станом на 30 листопада 2005 року, на дату прийняття Відповідачем вантажної митної декларації № 704010000/5/002211 від 30 листопада 2005 року до оформлення, курс 1-го російського рубля,  установлений Національним банком України, становив 0,17577, а тому в графі 12 вантажної митної декларації № 704010000/5/002211 від 30 листопада 2005 року Позивачем було заявлено загальну митну вартість вищевказаної першої партії Товарів в сумі 1 980,10 гривень:

06 грудня 2005 року, після розгляду поданих позивачем документів, відповідач не погодився із заявленою позивачем митною вартістю вищевказаної першої партії товарів і  самостійно провів її вартісну оцінку та склав Довідку № 4 від 06 грудня 2005 року  про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

Як вбачається з пункту 7 Довідки відповідача № 4 від 06 грудня 2005 року  про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), митна вартість товару “Косметичні препарати ...” визначена відповідачем із застосуванням резервного методу  на підставі документів, зазначених в п. 5, 6 цієї Довідки, каталогів фірм на косметичну продукцію, інформації, отриманої за допомогою мережі Інтернет.

При цьому, загальна митна вартість вищевказаної першої партії Товарів, що визначена Відповідачем, збільшилась в 1,87 рази і склала 21 114,90 російських рублів.   

07 грудня 2005 року позивач, подав, а  відповідач прийняв для митного оформлення вищевказаної першої партії товарів нову вантажну митну декларацію № 704010000/5/002307 від 07 грудня 2005 року з доданими необхідними документами (в тому числі декларацією митної вартості № 704010000/5/002307 від 07 грудня 2005 року).

В той же день відповідач завершив митне оформлення.

Станом на 07 грудня 2005 року, на дату прийняття відповідачем вантажної митної декларації № 704010000/5/002307 від 07 грудня 2005 року до оформлення, курс 1-го російського рубля,  встановлений Національним банком України, становив 0,17467, а тому в графі 12 вантажної митної декларації № 704010000/5/002307 від 07 грудня 2005 року Позивачем було заявлено загальну митну вартість вищевказаної першої партії Товарів в сумі 3 688,14 гривень.

23 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еклон”, м. Москва, Російська Федерація, та позивачем було укладено Додатковий список товарів від 23 січня 2006 року до Додатку № 1 до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року та Додаток № 2 від 23 січня 2006 року до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року –“Специфікація № 2/01-2006”.

Ціна у Додатку № 2 від 23 січня 2006 року до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року –“Специфікація № 2/01-2006” на другу партію Товарів була збільшена і вказана з урахуванням митної оцінки першої партії Товарів, яка була проведена саме відповідачем і визначена їм у його Довідці № 4 від 06 грудня 2005 року  про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

31 січня 2006 року, тобто через 69 днів після ввезення першої партії Товарів, на виконання Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року, Додаткового списку товарів від 23 січня 2006 року до Додатку № 1 до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року та Додатку № 2 від 23 січня 2006 року до Контракту № 2-У/2005 від 01 жовтня 2005 року –“Специфікація № 2/01-2006”, друга партія Товарів (код УКТЗЕД 3 304 990 000), згідно рахунку-фактури № 1 від 23 січня 2006 року, опису до неї та товарної накладної № 1 від 23 січня 2006 року, у 52 картонних  коробках  загальною вагою брутто –364,76 кг, нетто –354,25 кг та загальною вартістю 88 606,56 російських рублів,  пасажирським поїздом № 337, у ручній поклажі, перетнула митний кордон України (митний орган у пункті пропуску на митному кордоні України –Куп'янська митниця).

З урахуванням вартості проїзного документу (залізничного квитка) загальна вартість вищевказаної другої партії Товарів склала  91 371,36 російських рублів:

13 лютого 2006 року позивачем  була подана, а  відповідачем була прийнята для митного оформлення вищевказаної другої партії Товарів вантажна митна декларація № 704010000/6/000444 від 13 лютого 2006 року з доданими необхідними документами (в тому числі декларацією митної вартості від 13 лютого 2006 року).

Станом на 13 лютого 2006 року, на дату прийняття відповідачем вантажної митної декларації № 704010000/6/000444 від 13 лютого 2006 року до оформлення, курс 1-го російського рубля,  установлений Національним банком України, становив 0,17882, а тому в графі 12 вантажної митної декларації № 704010000/6/000444 від 13 лютого 2006 року позивачем було заявлено загальну митну вартість вищевказаної другої партії Товарів в сумі 16 339,03 гривень:

01 березня 2006 року, після розгляду поданих позивачем документів, відповідач знову не погодився із заявленою позивачем митною вартістю вищевказаної другої партії товарів і  самостійно провів її вартісну оцінку та склав Довідку № 5 від 01 березня 2006 року  про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

Як вбачається з пункту 7 Довідки відповідача № 5 від 01 березня 2006 року  про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), загальна митна вартість вищевказаної другої партії Товарів, що визначена відповідачем, збільшилась вже у 17 разів і склала 1 547 086,49 російських рублів.   

          08 серпня 2006 року,  відповідач, розглянувши митну декларацію, товаросупровідні та інші документи ВМД № 704010000/6/000444 від 13 лютого 2006 року, подані позивачем, оформив Картку відмови № 704010000/6/00033  від 08 серпня 2006 року, якою повідомив позивача, що  вищевказана друга партія Товарів не підлягає митному оформлені з причин зміни курсу валют, що на думку відповідача є порушенням вимог наказу ДМСУ від 20 квітня 2005 року № 314.

08 серпня 2006 року позивачем  була подана, а  відповідачем була прийнята для митного оформлення тієї ж вищевказаної другої партії Товарів нова вантажна митна декларація № 704010000/6/002934 від 08 серпня 2006 року.

Станом на 08 серпня 2006 року, на дату прийняття відповідачем вантажної митної декларації № 704010000/6/002934 від 08 серпня 2006 року до оформлення, курс 1-го російського рубля,  установлений Національним банком України, становив 0,18917, а тому в графі 12 вантажної митної декларації № 704010000/6/002934 від 08 серпня 2006 року позивачем було заявлено загальну митну вартість вищевказаної другої партії Товарів в сумі 17 284,72 гривень:

          В той же день, 08 серпня 2006 року відповідач, розглянувши нову митну декларацію, товаросупровідні та інші документи ВМД № 704010000/6/002934 від 08 серпня 2006 року, подані позивачем, оформив Картку відмови № 704010000/6/00034  від 08 серпня 2006 року, якою повідомив позивача, що  вищевказана друга партія товарів не підлягає митному оформлені з причин не врахування Довідки відповідача № 5 від 01 березня 2006 року про визначення митної вартості, що на думку відповідача, є порушенням вимог ст. 259-275 Митного кодексу України, ПКМУ від 28 березня 2003 року № 1375, наказу ДМСУ від 13 жовтня 2003 року № 685.

          На обгрунтування заявлених вимог позивач вказує на порушення митницею приписів ст.266 щодо послідовності використання методів визначення митної вартості товарів; застосування при  використанні резервного методу достовірно не підтвердженої  ціни товарів; порушення відповідачем вимог ст.80 митного кодексу України та абз.2 п.3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації..., затвердженого Наказом Держмитслужби України від 12.12.2005 р. № 1227 зареєстрованого в Мінюсті Украіни 26.12.2005 р. за № 1562/11842, щодо відсутності в картах стисло викладених причин відмови з посиланням на норми законодавства, а також вичерпного роз'яснення вимог, виконання яких  забезпечує можливість прийняття митної декларації та  митного оформлення.

          Відповідач відзивом від 05.10.06 проти  позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

          - заявлена позивачем митна вартість  товару викликала сумніви, у зв'язку з чим йому було  обгрунтовано запропоновано надати інші документи, які б могли підтвердити заявлену митну вартість;

          - оскільки в  ціновій інформації бази  даних Держмитслужби була відсутня інформація щодо косметичного товару, завезеного позивачем, митниця, керуючись п.2.7.Порядку роботи відділу контролю митної  вартості регіональної митниці..., затвердженого Наказом Держмитслужби від 13.10.2003 р. № 685, використала інші джерела інформації; митницею було використано висновок спеціаліста-товарознавця № 508/25 від 13.04.06, де вказано, що ринкова вартість косметичних  виробів складає 107342,33 грн.;

          - митниця мала неофіційну інформацію стосовно того, що товар імпортується в Р Росію  через посередника, а не за прямим контрактом і що місце знаходження посередника - офшорна зона.

          Дослідивши матеріали  справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

          Предметом спору є визнання нечинними  карток відмови, виданих Старобільською митницею, як актів індівідуального характеру, які породжують певні правові  наслідки безпосередньо для позивача та мають для нього значення як суб'єкта  публічно-правових відносин.

Підставами  для визнання акту  недійсним (нечинним, його скасування) є невідповідність  його вимогам  чинного законодавства  та (або)  визначеній  законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст. 4  Закону України  "Про Єдиний  митний тариф" від 05.02.1992 р.            № 2097,  товари та  інші предмети, що ввозяться на митну  територію України,  підлягають обкладенню митом.

Компетенція митних органів  визначена ст.11 Митного Кодексу України, до якої входить виконання  функцій, зокрема, митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 265 МК України визначено, що митний орган, що  здійснює контроль за правильністю  митної оцінки  товарів  з урахуванням положень цього Кодексу,  має право  приймати рішення про правильність  заявленої  декларантом  митної вартості товарів.

У разі  відсутності  даних,  що підтверджують правильність визначення  заявленої декларантом  митної вартості  товарів,  або за наявності обґрунтованих  сумнівів  у достовірності  поданих  декларантом відомостей митний орган може самостійно  визначити митну  вартість  товарів, що декларуються,  послідовно застосовуючи  методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом  на підставі наявних у нього відомостей, у тому  числі  цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних)  товарів  з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Зазначена норма  кореспондується  з приписами  абз.2 п.6  Порядку  декларування митної  вартості  товарів, що переміщуються  через  Митний  кордон України, затвердженого Постановою КМУ від 28.08.2003. №1375, щодо обставин, які  дають право митним органам  визначати митну  вартість товару.

Стаття 80  Митного Кодексу України зазначає тільки про можливість  відмови у митному  оформленні і пропуску товару на митну територію  України а чітко визначені  правові  підстави  відмови  у пропуску товарів  через митний  кордон України  законом не встановлені.

Слід  зазначити, що МК України відрізняє поняття фактурної  та митної вартості.

Так фактурна вартість, згідно  п.1.7 Інструкції  про порядок заповнення  вантажної митної  декларації, затвердженої  наказом  Держмитслужби України від 09.07.97 р. № 307, зареєстрованої  в Мінюсті 24.09.97 р. за № 443/2247,  це договірна,  контрактна вартість  товарів,  яка фактично сплачена  чи підлягає сплаті або має компенсуватися  зустрічними  поставками  товарів  та зазначається  в рахунку-фактурі,  відповідно до умов зовнішньоторгового договору  (контракту).

Відповідно до ст.259 МК України митна вартість товарів –це заявлена декларантом або  визначена митним  органом вартість товарів, що переміщується  через Митний кордон  України,  яка обчислюється на момент   перетинання  товарами Митного кордону України  відповідно до Положень  цього Кодексу,  при цьому  контроль  правильності визначення  митної вартості  товарів  проводиться митним  органом,  що здійснює  митне  оформлення товару.

Першим методом  визначення митної  вартості товарів, які ввозяться на митну  територію України, ст.ст.266, 267 МК  України визначено  "метод оцінки за ціною угоди щодо товарів,  які імпортуються".

          Враховуючи відсутність чітко визначених підстав для відмови у митному оформленні товарів, право  митного органу  приймати рішення про правильність заявленої декларантом  митної вартості та самостійно визначити таку вартість, суд  у межах  даної справи надає оцінку доводам відповідача  щодо  наявності у нього обгрунтованих  сумнівів у достовірності поданих  декларантом  відомостей та  дотриманням митницею конституційного принципу дії органів державної влади на підставі, в межах повноважень  та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно п.2. Інструкції про  порядок заповнення вантажної  митної  декларації, затвердженої Наказом Держмитслужби України № 307 від 09.07.97, зареєстрованої в Мінюсті України 24.09.1997 р. за № 443/2247, в графі 23  "Курс валюти" наводиться курс  одиниці валюти, установлений Національним банком України для зовнішньоторговельних операцій на дату  прийняття митницею декларації до оформлення.

          З матеріалів справи вбачається, що ВМД № 704010000/6/000444 від  13.02.06 й була прийнята митницею до митного оформлення 13.02.06 у зв'язку з чим позивач у гр.23 ВМД вказав курс  російського рубля, встановлений НБУ на 13.02.06 в розмірі 0,17882.

          Втім, ні Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений Наказом Держмитслужби України 20.04.2005 № 314, зареєстрований в Мінюсті України 27.04.2005 за № 439/10719, на який посилається митниця у картці відмови № 704010000/6/00033 від 08.08.2006 р., ні інший нормативний акт не передбачає такої підстави для відмови в митному оформленні товарів, як зміна курсу валют.

          У підставу другої оскаржуваної картки відмови № 704010000/6/00034 покладено перш - за все неврахування декларантом довідки ВКМВ та Н Старобільської митниці № 5 від 01.03.2006 р. про  визначення митної вартості.

          Як вбачається з пункту  7 Довідки  Відповідача № 5 від 01. березня 2006 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) митна вартість товару визначена Відповідачем із застосуванням резервного методу (ст.273 МКУ).

          Згідно частини 2 статті 266 Митного кодексу  України (в редакції, що діяла станом на 01 березня 2006 року –на момент проведення Відповідачем вартісної оцінки товарів та складання  Довідки № 5 від 01 березня 2006 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) основним методом визначення митної вартості  товарів є метод за ціною  угоди щодо товарів, які  імпортуються.

          Відповідно до частини 1 статті 267 Митного кодексу України митною  вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо  товарів, які  імпортуються, є ціна  угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає  сплаті, але не менше, ніж мінімальна  митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених  законодавством, на товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними  митного кордону України.

          Суд погоджується  з доводами позивача, що ним підставно для визначення  митної  вартості другої партії товарів був застосований основний метод—метод за ціною  угоди щодо товарів, які  імпортуються.

          Товари другої партії за фізичними характеристиками, якістю та репутацією на ринку, країною походження, виробником є тими ж самими товарами, які на тих же  комерційних  умовах та приблизно в тій же кількості 23 листопада 2005 року, тобто  не раніше ніж за 90 днів до  ввезення другої партії товарів, були ввезені на митну територію України в складі першої партії.

          Ціна на другу партію товарів вже була збільшена і вказана у Додатку № 2 від  23 січня 2006 року до Контракту № 2-V/2005 від 01 жовтня 2005 року - Специфікація  № 2/01-2006" з  урахуванням митної оцінки першої партії товарів, проведеної саме відповідачем і визначена ним у його Довідці № 4 від 06 грудня 2005 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

          Відповідно до частини 3 статті 266 Митного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 01 березня 2006 року) якщо  основний метод не може  бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом  застосування попереднього методу.

          Відповідно до частини 1 статті 268 Митного кодексу України для  визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних  товарів з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма  ознаками з товарами, що оцінюються, у тому числі за такими, як: а) фізичні характеристики; б) якість та репутація на ринку; в) країна походження; г) виробник.  

          Відповідно до частини 2 статті 268 Митного кодексу України незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому  такі товари відповідають вимогам частини першої цієї статті.

          За змістом ч.1 ст.273 Митного Кодексу України, лише  у випадках , якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, або митний  орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики (резервний метод).

          Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста –товарознавця №508/25 від 13.04.2006 р., оскільки, по-перше, його було зроблено у справі про порушення митних правил, постанову у якій скасовано Старобільським районним судом, а по-друге, навіть висновок експертизи, призначеної у межах провадження у адміністративній справі, не має заздалегідь встановленої сили для суду та оцінюється поряд з іншими доказами по справі.

          Як слідує з пункту 7 Довідки відповідача № 5 від 01 березня 2006 року про визначення митної  вартості (здійснення митної оцінки ) митна  вартість товару визначена відповідачем із застосуванням резервного методу (ст.273 МКУ) на підставі документів, зазначених в п.5.6 цієї Довідки, довідкової цінової на парфюмерно-косметичну продукцію фірми  "MARIA GALLAND", отриману за допомогою мережі Інтернет.

          Як пояснив відповідач, та підтверджується матеріалами справи, митницею були використані відомості з Інтернету, оскільки в ціновій інформації бази даних  Держмитслужби України була відсутня інформація щодо товару, який було заявлено позивачем до митного оформлення.

          Відповідно до частини 2 статті 273 Митного кодексу України визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснюється на основі  законів України і має відповідати принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.

          Втім, ні закони України, ні положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування  статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі  (ГАТТ) 1994 року не передбачають такої підстави визначення митної вартості оцінюваних товарів як довідкова цінова інформація, отримана за допомогою мережі  Інтернет, і не встановлюють, що ця інформація може бути  достовірним підтвердженням ціни на товар.

          Між тим, пункт 4 частини 4 статті 273 Митного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 01 березня 2006 року) прямо вказував, що для визначення митної  вартості  товарів за резервним  методом не може  використовуватися  достовірно не підтверджена ціна товарів.

          З огляду на зазначене, відповідач, не  довів суду ні послідовність використання попередніх  методів, зазначених у статтях  267-272 Митного кодексу  України саме на час митного оформлення товарів та безпідставно застосував  резервний метод для визначення митної вартості другої партії товарів із використанням не підтверджених достовірно даних.

          Відповідно до пункту 7 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 –митний орган може  відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після  завершення процесу прийняття ВМД для оформлення.

          Відповідно до пункту 6.6 Порядку № 314 за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через   митний кордон України з оформленням Картки відмови в порядку, установленому законодавством України.

          Відповідно до статті 80 Митного кодексу України у разі  відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати  заінтересованим особам  письмове  повідомлення  із зазначенням причин відмови  та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість  митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних  засобів через митний кордон України.

          Відповідно до абзацу 2 пункту  3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті  митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних  засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 року № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за № 1562/11842 (надалі –Порядок № 1227) у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені  причини відмови з посиланням  на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких  забезпечує можливість  прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску  цих товарів і транспортних  засобів через митний кордон України.

          Проте, відповідач в Картках відмови № 704010000/6/00033 та № 704010000/6/00034 від 08 серпня 2006 року не зазначив будь-яких роз'яснень вимог, виконання яких забезпечило б можливість митного оформлення товарів, як цього вимагає стаття 80 Митного кодексу України та абзац 2 пункту 3 Порядку № 1227.

          Оцінивши у сукупності всі вищевикладені докази, суд дійшов висновку, що  прийняті відповідачем акти-картки відмови вчинені без дотримання принципів, визначених у п. п. 1, 3, 7, 8, 9, та 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема: обґрунтованості; у спосіб, передбачений законодавством; пропорційності та своєчасності.

          Відповідно до ст.. 94 КАС України судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються позивачеві з бюджету.

          Надмірно сплачене позивачем за платіжним дорученням №93 від 17.08.06. держмито може бути повернено за його заявою в порядку, передбаченому ст. 89 КАС України.

          Зайве сплачені витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають поверненню на рахунок позивача.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Керуючись ст.ст.94,160,163,167,186,254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

          1. Позов задовольнити.

          2. Визнати не чинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Старобільської митниці в особі структурного підрозділу митний пост «Лисичанськ»№704010000/6/00033 від 08.08.2006 року.

          3. Визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Старобільської митниці в особі структурного підрозділу митний пост «Лисичанськ»№704010000/6/00034 від 08.08.2006 року.

4. Стягнути з Державного бюджету  України  розрахунковий рахунок № 31111095600006   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС", 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Карла Маркса, 146, код ЄДРПОУ 25365292 судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.

          5. ДП "Судово-інформаційний центр"  повернути сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИСБРОК ВС" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. за платіжним дорученням № 92 від 17.08.2006 р. яке надіслати позивачеві разом з даною постановою.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –23.01.2007р.

Головуючий                                                                            О.С.Палей

Судді                                                                                    М.Л. Доманська

                                                                                    Є.Ю. Пономаренко

Помічник судді                                                                   Є.С. Бубен