Постанова

від 05.02.2014 по справі 910/17758/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 910/17758/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ"Нео Форте" на рішення господарського суду м.Києва від 28.10.2013року № 910/17758/13 (суддя Балац С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Маріупольгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Форте"

про стягнення 1 501 159,83 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва № 910/17758/13 від 28.10.2013 р. задоволений позов ПАТ "Маріупольгаз" у задоволенні позову до ТОВ "Нео Форте" про стягнення 1 501 159,83грн.

Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає рішення таким що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційних вимог заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду-без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 03.03.2011 сторонами укладено договір від 03.03.2011 № 03031, за умовами якого відповідач зобов'язався передати окремими партіями у власність позивача олію соєву, а позивач зобов'язався прийняти і сплатити товар на умовах договору. Кількість товару узгоджується сторонами кожного 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця на наступний місяць та вказується у відповідних додаткових угодах до Договору, що є невід'ємними його частинами. Ціна однієї тони товару узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору, що є його невід'ємними частинами. Оплата за товар здійснюється на підставі рахунку-фактури протягом трьох робочих днів від дати отримання рахунку-фактури, виставленого відповідачем, в національній валюті України - гривні, на розрахунковий рахунок відповідача, вказаній в рахунку. Умови оплати: часткова або 100 (сто) % попередня оплата за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що на виконання укладеного договору перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати в розмірі 33 189 930,64 грн, проте відповідач поставив товар загальною вартістю 30 528 770,85 грн. Відповідач повідомив позивача про зупинення поставок та частково повернув грошові кошти, сплачені позивачем в якості попередньої оплати товару, в сумі 1 160 000грн., таким чином заборгованість відповаідача складає 1 501 159,83грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що жодного підтвердження щодо факту повного повернення відповідачем позивачеві грошових коштів, перерахованих останнім відповідачеві в якості попередньої оплати товару, суду не надано. Заперечення відповідача щодо заявленого позову спростовуються матеріалами справи.

Заперечуючи проти рішення, відповідач ннаполягає на тому, що суд припустився помилки враховуючи, що дія договору не припинилась 30.09.2012р., факт закінчення строку договору не впливає на обов'язок виконання сторонами зобов'язань по договору, тому позивач повинен отримати недопоставлений товар, відсутність заяв щодо небажання продовжувати правовідносини за договором, свідчить про те, що його дія пролонгована. Не прийнято до уваги, що виконання відповідачем зобов'язань напряму від виконання позивачем своїх зобов'язань (подання заявки на завантаження). Позивачем не надано доказів порушення його прав, а тому не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Зі змісту ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач 08.12.2011р. листом № 247 повідомив позивача про зупинення поставки товару на підставі договору та почав самостійно, частинами повертати сплачені в якості передплати кошти, за товар, що не був поставлений.

Посилання відповідача на листи ( за січень-лютий 2012р.), адресовані позивачу щодо необхідності узгодження графіку поставки. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відсутні докази направлення та отримання їх позивачем.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар у повному обсязі не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому висновок господарського суду щодо обґрунтованого і законного задоволення вимог в частині стягнення суми попередньої оплати є правильним.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Нео Форте" залишити без задоволення, рішення господарського суду м.Києва № 910/17758/13 від 28.10.2013 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко