Рішення

від 03.02.2014 по справі 47/68-22/705

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/68-22/705 03.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 31 364,11 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Било Ю.О.- пред. за довір.

від відповідача: Янсон А.О. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованості за Договором № 5/117-Б/858/05/Р/3-Р від 26.12.2005р. в розмірі 20 000,00 грн., 3% річних в розмірі 1 744,11 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 9 620,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору на розробку проектної продукції №5/117-Б/858/05/Р/3-Р від 26.12.2005р. (далі-Договір), укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені в повному обсязі не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20 000,00 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в розмірі 1744,11 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 9 620,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач послався на те, що розрахунок по залишку заборгованості у сумі 20 000 грн. по даному договору здійснений шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог відповідно до заяви відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням від 06.07.2006р. №18/3386, яка, як зазначає відповідач, отримана позивачем 07.07.06р., а тому, на думку відповідача, заборгованість перед позивачем у нього відсутня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.09р. (суддя Станік С.Р.) порушено провадження у справі №47/68.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р. (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009р., позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованості в розмірі 20 000 грн., 9 620 грн. інфляційних збитків, 1 744, 11 грн. 3% річних, задоволені.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2009р. рішення від 29.04.2009р. Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009р. у справі № 47/68 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.09р. суддею Самсіним Р.І. прийнято справу до свого провадження та присвоєно справі № 47/68-22/705.

В ході розгляду справи представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 7/534 за позовом ВАТ "Укрнафта" до ВАТ "Український нафтогазовий інститут" про зобов'язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. зупинено провадження у справі №47/68-22/705 до закінчення перегляду судом касаційної інстанції справи 7/534 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн., та набрання законної сили прийнятим судовим рішенням за результатами такого перегляду.

У зв'язку з обранням судді Самсіна Р.І. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 30.09.13р. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №47/68-22/705 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 31 364,11 грн., за результатом якого справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.13р. суддею Капцовою Т.П. справу №47/68-22/705 прийнято до свого провадження та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №47/68-22/705.

08.11.13р. до суду від представника позивача надійшов лист №01-05-4627 від 08.11.2013р., в якому позивачем повідомлено, що рішенням Господарського суду м.Києва від 21.09.09р. у справі №7/534 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн. задоволені. Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №7/534 від 22.02.2010р., залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.20101р. у справі 7/534, рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.09р. у справі №7/534 скасовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.13р. поновлено провадження у справі №47/68-22/705 та призначено розгляд справи на 16.12.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. справу №47/68-22/705 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.13р. суддею Картавцевою Ю.В. прийнято справу №47/68-22/705 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 27.01.14р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. справу №47/68-22/705 передано для розгляду судді Капцовій Т.П., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.13р. справу №47/68-22/705 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено розгляд справи на 27.01.14р.

У судове засідання 27.01.14р. представники сторін з'явилися та надали пояснення по справі. Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про заміну позивача та відповідача їх правонаступниками від 13.12.13р. Вказане клопотання мотивоване тим, що у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем та позивачем було змінено організаційно-правову форму, у зв'язку з чим, позивач посилаючись на ст.25 ГПК України, просить суд замінити відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) та замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут».

Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому, від процесуального правонаступництва слід відрізняти випадки, коли під час розгляду справи змінюється найменування сторони (позивача чи відповідача). У цих випадках реорганізація суб'єкта господарювання, заміна кредитора чи боржника в зобов'язанні не відбувається.

З огляду на те, що підстави для заміни сторони її правонаступником, викладені в ст.25 ГПК України, відсутні, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про заміну позивача та відповідача їх правонаступниками.

У судовому засіданні 27.01.14р. оголошувалася перерва до 03.02.14р.

У судове засідання 03.02.14р. представники сторін з'явилися. Представником позивача у судовому засіданні подано заперечення на відзив в яких позивач заперечив факт зарахування однорідних вимог та вказав, що заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог позивач не отримував і дізнався про неї під час судового розгляду.

Представник відповідача через канцелярію подав суду подав додаткові письмові пояснення вх.№ 06-20/3373/14 від 30.01.14р. щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

В судовому засіданні з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №795047, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) змінило найменування, на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390), у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність зміни найменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390).

Крім того, зі Статуту Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут», затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» (Протокол №1/2012 від 05.10.2012р.), судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» найменування Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут», у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність зміни найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» на Публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут».

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 03.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.11.2005 (26.12.2005) між Відкритим акціонерним товариством "Український нафтогазовий інститут" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник) укладено Договір на розробку проектної продукції №5/117-Б/858/05/Р/3-Р від 09.11.2005р. (далі - Договір).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №795047, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) змінило найменування, на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390). Крім того, на підставі Статуту Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут», затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» (Протокол №1/2012 від 05.10.2012р.), судом встановлено, Відкрите акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут».

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання розробити проект для будівництва експлуатаційної свердловини №330 на Глинсько-Розбишівському родовищі.

Пунктом 2.1. Договору, сторони передбачили, що за виконану проектну продукцію згідно з цим договором замовник (відповідач) перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 28 390,00 грн., ПДВ 20% - 5 678,00 грн., разом - 34 068,00 грн. Оплата здійснюється одноразово за закінчену роботу на підставі на підставі акту здачі- приймання проектної продукції.

Пунктом 3.4. Договору сторонами визначено, що протягом календарного місяця після підписання акта здачі-прийняття проектної продукції по цьому договору замовник (відповідач) подає в банк платіжне доручення для перерахування вартості виконаних робіт виконавцю (позивачу).

Пунктом 5.1. Договору до обов'язків замовника (відповідача) віднесено обов'язок сплатити виконавцю (позивачу) встановлену ціну згідно з розділом 3 договору, а пунктом 5.4. цього договору визначено право виконавця (позивача) отримати оплату за виконані проектні роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.7 Договору, договір набуває чинності з дати його затвердження Головою Правління ВАТ «Укрнафта» і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи передбачені Договором на суму 34 068,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання проектної продукції №117-Б від 03.01.2006р.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем в повному обсязі оплачені не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 14 068,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2019 від 04.04.2006р.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 34 068,00 грн., відповідачем сплачено 14 068,00 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем послуг склала 20 000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір на розробку проектної продукції №5/117-Б/858/05/Р/3-Р від 09.11.2005р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до п.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст.887 ЦК України, до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.4. Договору сторонами визначено, що протягом календарного місяця після підписання акта здачі-прийняття проектної продукції по цьому договору замовник (відповідач) подає в банк платіжне доручення для перерахування вартості виконаних робіт виконавцю (позивачу).

З огляду на те, що Акт здачі-приймання проектної продукції №117-Б від 03.01.2006р. підписано сторонами, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 03.02.2006р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений п.3.4. Договору, відповідачем не виконано.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив про відсутність заборгованості перед позивачем за Договором на розробку проектної продукції № 5/117-Б/858/05/Р/3-Р від від 09.11.2005р. (26.12.2005р.), у зв'язку з припиненням зобов'язання внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог згідно листа відповідача від 06.07.2006р.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач листом від 06.07.2006р. №18/3386 заявив позивачу про припинення зобов'язань зарахуванням. Лист від 06.07.2006р. №18/3386 був отриманий позивачем, на підтвердження чого відповідачем долучено повідомлення про вручення поштового відправлення 07.07.2006р.

Зі змісту листа від 06.07.2006р. №18/3386 судом встановлено, що відповідач повідомив позивача про те, що НГВУ "Полтаванафтогаз" має заборгованість перед ВАТ "УкрНГІ" в сумі 217379,52 грн. за отримані науково-технічні послуги (в т.ч. за наукові роботи по кап. будівництву - 124315,15 грн., за наукові роботи по іншим послугам - 93064,37 грн.), а ВАТ "УкрНГІ" має заборгованість перед НГВУ "Полтаванафтогаз" в сумі 217379,52 грн. за отримані послуги ЖРЕД (житлово-ремонтної експлуатаційної дільниці). Керуючись ст.601 ЦК України відповідач повідомив про припинення вказаних зобов'язань зустрічної однорідної вимоги на суму 217279,52грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли наявні всі умови для зарахування. Заява про зарахування є способом привести зарахування в дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Необхідною умовою зарахування є настання строку виконання зобов'язань.

Суд зазначає, що припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін, адже у випадку, коли такі вимоги не є безспірними, відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається, що спір про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217379,52 грн. розглядався Господарським судом міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.09 у справі № 7/534 позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено повністю та зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217379, 52 грн.

Однак, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010р. у справі №7/534, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010р. у справі №7/534, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.09 у справі № 7/534 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217379,52 грн. - відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з Постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010р. у справі №7/534, апеляційним судом було встановлено, що надсилаючи лист від 06.07.2006р. №18/3386 Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» не визначило в ньому яке саме зобов'язання підлягає зарахуванню та не визначило підстав виникнення такого зобов'язання. Крім того, апеляційним судом встановлено, що з тексту вказаного листа неможливо зробити беззаперечний висновок про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі Договору оренди № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. та Договорів № 5/44-р/29/06-р від 16.01.2006р. (15.11.2005р.), № 46-р/14/06-р від 20.02.2006р. (06.02.2006р.), № 47-р/221/06-р від 13.06.2006р. (01.03.2006р.), № 113-б/745/05-р від 25.11.2005р. (31.10.2005р.), № 117/1-Б/859/05/р від 26.12.2005р. (09.11.2005р.), № 5/116-б/856/05/р/2-р від 26.12.2005р. (12.12.2005р) ., № 5/118-б/13/06/р/10-р від 11.01.2006р. (26.12.2005р.) про надання послуг по розробці проектної документації, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, апеляційний суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування дебіторської заборгованості за Договором оренди приміщення № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р.

Відповідач вказує, що кредиторська заборгованість в розмірі 219374,00 грн. перед позивачем виникла на підставі Договорів № 5/44-р/29/06-р від 16.01.2006р., № 46-р/14/06-р від 20.02.2006р., № 47-р/221/06-р від 13.06.2006р., № 113-б/745/05-р від 25.11.2005р., № 117/1-Б/859/05/р від 26.12.2005р., № 5/116-б/856/05/р/2-р від 26.12.2005р., № 5/118-б/13/06/р/10-р від 11.01.2006р. про надання послуг по розробці проектної документації, що підтверджується матеріалами справи та актами здачі-приймання проектної продукції, підписаними сторонами на виконання вказаних договорів.

Також, відповідач зазначає, що у позивача перед відповідачем виникла заборгованість у розмірі 217 379,52 грн. з 01.01.2006р. по 31.05.2006р. на підставі Договору оренди приміщення № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. (далі - Договір оренди). Як вбачається з письмових пояснень відповідача вх.№ 06-20/3373/14 від 30.01.14р. до суми заборгованості відповідачем включено заборгованість позивача по орендні платі та комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору оренди позивач зобов'язався передати відповідачу у тимчасове користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: м.Полтава, вул.Пушкіна, 119.

Пунктом 5.1 Договору оренди встановлено, що розмір орендної плати складає 80 (вісімдесят) грн. з урахуванням ПДВ за квадратний метр. Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 41 952,8 грн., в т.ч. ПДВ 6992,13 грн.

На підтвердження надання відповідачем вищевказаного приміщення в оренду відповідачем долучено Акт від 01.01.2006р., підписаний представниками сторін, яким посвідчено, що станом на 01.01.2006 року Полтавська філія ВАТ «УкрНГІ» орендує приміщення площею 524,41 кв.м. в адмінбудинку по вул.Пушкіна, 119 в м.Полтаві, та Акт приймання-передачі орендованих приміщень в адміністративному будинку по вул. Пушкіна, 119 від 31.05.2006р., яким засвідчено, що ВАТ «УкрНГІ» звільнив та здав орендовані кімнати згідно з Договором оренди.

В той же час, судом встановлено, що Договір оренди приміщення №5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. укладено сторонами 31.03.2006р., натомість відповідачем відповідно до Договору оренди приміщення №5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. нараховано орендну плату та комунальні платежі за період з 01.01.2006р. по 31.05.2006р.

Посилання відповідача на пункт 4.2. Договору, яким встановлено строк оренди з 01.01.2006р. по 30.11.2006р. не приймається судом до уваги, оскільки, в порушення ч.3 ст.631 ЦК України, Договором оренди не передбачено, що його умови застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення.

Крім того, відповідачем належними доказами не доведено розмір нарахованої орендної плати за період з 01.01.2006р. по дату укладення Договору оренди. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження розміру комунальних послуг нарахованих позивачу, зокрема, відповідачем належними доказами не доведено споживання позивачем електричної енергії та води у обсягах які зазначені в розрахунках відповідача. Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів справи розрахунки вартості комунальних послуг, є односторонніми актами відповідача, у зв'язку з чим, не можуть бути прийняті судом як належні докази, що підтверджують споживання позивачем зазначеної в розрахунках кількості електроенергії та води.

В своїх запереченнях на відзив позивач факт зарахування зустрічних однорідних вимог заперечує.

За таких підстав, за відсутності доказів щодо наявності (дійсності) зобов'язання, його змісту та умов виконання, заява відповідача про зарахування вимоги на суму 217 379,52 грн. є спірною та такою, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

А тому, твердження відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог судом відхиляються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт в розмірі 20 000,00 грн. за Договором № 5/117-Б/858/05/Р/3-Р від 26.12.2005р. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не були. А відтак, з огляду на те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується актом здачі-приймання проектної продукції №117-Б від 03.01.2006р. та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 20 000,00 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1744,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9620,00 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 20 000,00 грн. за період з 03.02.2006р. по 26.11.2008р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом вище, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 03.02.2006р., у зв'язку з чим, позивач має право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з 03.02.2006р.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

20 000,00 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 1028 (к-ть днів за період з 03.02.2006 р. по 26.11.2008р.) = 1689,86 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 1689,86 грн., а позивачем заявлено про стягнення 1744,11 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 689,86 грн.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

20 000,00 грн. (сума заборгованості) * 1.541 (зведений індекс інфляції за період з 03.02.2006р. по 30.11.2008р.) - 20 000,00 грн. = 10811,16 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 10 811,16 грн., а позивачем заявлено про стягнення 9 620,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем 9 620,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, будинок 7, код ЄДРПОУ 00147134) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 9 620 (дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 1689 (тисячу шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп. - 3 % річних, 313 (триста тринадцять) грн. 10 коп. - державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 80 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.02.14.р.

Суддя Капцова Т.П.