Постанова

від 28.01.2014 по справі 914/556/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 914/556/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді - Галушко Н.А.

суддів: Михалюк О.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія", м. Болехів вих..№ 22/04-01 від 22.04.2013

на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р.

у справі №914/556/13-г

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стрий

до відповідача 1 приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія", м. Болехів

до відповідача 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Стрий,

до відповідача 3 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Батятичі

до відповідача 4 фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Стрий

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Стрий

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача малого приватного підприємства "Левант", від якого діє ліквідатор Надлонок Андрій Іванович

про усунення перешкод в користуванні та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_8 - представник;

від відповідачів 1,3,4 -не з»явились

від відповідача 2: ОСОБА_9-представник

від третьої особи: Паращак П.П.-присутній без довіреності

від третьої особи 2: не з»явився

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. (суддя Синчук М.М.) у справі № 914/556/13-г позов задоволено у повному обсязі. Зобов"язано ПП "Стрийська торгівельна компанія", м. Болехів, ФО-П ОСОБА_3, м. Стрий, ФО-П ОСОБА_4, с Батятичі, ФО-П ОСОБА_5, м. Стрий звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Стягнено з ПП "Стрийська торгівельна компанія", м. Болехів, ФО-П ОСОБА_3, м. Стрий, ОСОБА_4, с Батятичі, ФО-П ОСОБА_5 по 286,75 грн. судового збору.

ПП "Стрийська торгівельна компанія" подано апеляційну скаргу №22/04-01 від 22.04.2013р., в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Зокрема. Скаржник вважає, що для звернення з позовом з підстав, передбачених ст..1212 ЦК України позивач повинен довести, що є потерпілим від дій відповідачів і що він мав права на спірне майно у час, коли це майно було зайнято відповідачем. Також, скаржник вважає, що 02.01.2013р. передачі майна від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до позивача в оренду не відбулось, оскільки у приміщеннях здійснюють господарську діяльність суборендарі, а складений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 про це акт приймання-передачі є фіктивним. Отже, на думку скаржника лише власник спірного майна, яким згідно реєстраційних документів є фізична особа-підприємець ОСОБА_6, може за наявності підстав вважати себе потерпілим та вимагати повернення майна згідно ст..1212 ЦК України, а не позивач, у володінні якого спірне майно не перебувало і не перебуває.

Також, на думку скаржника, у відповідачів не було правових підстав отримувати у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згоду на укладення договорів суборенди нерухомого майна. Укладений із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір іпотеки не містить заборони на передачу предмету іпотеки в суборенду.

Також, скаржник вважає, що допустивши ФОП ОСОБА_3 у 2009 році до оренди майна, яке перебувало на зберіганні банку та пропонуючи сплатити орендну плату за майно як умову розгляду питання про його придбання, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» тим самим погодив оренду спірного майна, що відповідає приписам ст.9 Закону України «Про іпотеку». МПП «Левант» до суду із позовом про розірвання договору оренди від 14.07.2009 року не звертався. Зміна власника приміщення у АДРЕСА_1 не є підставою для припинення договору оренди та користування даним майном для ПП «Стрийська торгівельна компанія» та суборендарів. ДО ФОП ОСОБА_6 як нового власника майна перейшли всі права та обов»язки орендодавця спірного майна.

Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

ФО-П ОСОБА_2 у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. зупинено провадження у справі №914/556/13-г до завершення розгляду касаційної скарги б/н від 07.05.2013р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2013р. у даній справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. провадження у справі поновлено, у зв»язку із закінченням касаційного провадження.

ФОП ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу б/н від 02.10.2013р., в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. апеляційну скаргу б/н 02.10.2013р. повернуто скаржнику ФО-П ОСОБА_5 без розгляду на підставі п,п. 3,4 ст. 97 ГПК України .

ФО-П ОСОБА_5 подано касаційну скаргу б/н від 22.10.2013р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. про повернення апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. А також, подано клопотання б/н від 23.10.2013р. про зупинення провадження у справі та скерування справи №914/556/13-г до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. зупинялось провадження у справі №914/556/13-г до завершення розгляду касаційної скарги б/н від 22.10.2013р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у даній справі про повернення .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2013р. касаційну скаргу б/н від 22.10.2013р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р.у справі № 914/556/13-г повернуто скаржнику без розгляду. А також матеріали справи № 914/556/13-г скеровано на адресу Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.012014р. провадження у справі №914/556/13-г поновлено, продовжено строк розгляду апеляційної скаргу, справу призначено до розгляду на 28.01.2014р.

ФО-П ОСОБА_5 повторно подано касаційну скаргу б/н б/д (вх..ЛАГС 01-07/85/14 від 23.01.2014р.) на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. про повернення апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. А також, ПП «Стрийська торгівельна компанія» подано клопотання вих..№28/01-01 від 28.01.2014р. про зупинення провадження у справі та скерування справи №914/556/13-г до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги. Судовою колегією відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою суду від 23.12.2010 р. у справі №28/44 про банкрутство МПП «Левант» (том І а.с.107-111) усунуто керівника МПП "Левант" ОСОБА_10 від займаної посади.

Виконання обов'язків керівника МПП "Левант" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича. ОСОБА_10 зобов'язано передати розпоряднику майном арбітражному керуючому Надлонку Андрію Івановичу протягом трьох днів бухгалтерську, юридичну та іншу документацію МПП "Левант", статут та інші установчі документи, печатки і штампи МПП "Левант", матеріальні та інші цінності МПП "Левант", в тому числі належні МПП "Левант" приміщення, одне з яких знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою господарського суду Львівської області від 14.04.2011 р. у справі №28/44 МПП "Левант" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Надлонка А.І. (том І а.с.1112-116).

Відповідно до п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на час укладення договорів суборенди нерухомого майна від 10.11.2010р.) керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.

Як вбачається із матеріалів справи, нерухоме майно - приміщення, що є предметом спору у даній справі та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки в забезпечення зобов'язань по кредитному договору №86/07/05 від 13.07.2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та МПП "Левант" 06.09.2007 р. було укладено договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, у іпотеку передано нерухоме майно, а саме: - приміщення магазину загальною площею 270,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - земельна ділянка 0,0364 га за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 4611200000:046023:006, яке належить МПП "Левант".

У відповідності до п. 4.1.4. Договору іпотеки від 06.09.2007 р. іпотекодавець (МПП "Левант") зобов»язаний не відчужувати об'єкт іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати в оренду, найом, не передавати в наступну заставу, тощо), а також не виступати поручителем третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль").

На предмет іпотеки внесено обтяження та згідно витягу з Єдиного Державного реєстру обтяжень нерухомого майна дане обтяження зареєстровано 06.09.2007 року за № 5617316 та № 5617353 (том І а.с.117-128).

Відповідно до ст. 12 Закону України Про іпотеку" правочин щодо передачі переданого в іпотеку майна в оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що будь-які договори оренди майна МПП "Левант" є нікчемними в силу Закону так як не погоджувались із заставодержателем та арбітражним керуючим.

Матеріалами справи підтверджується, що між МПП "Левант", в особі ліквідатора Надлонка А.І. та ОСОБА_6 (третя особа 1) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.09.2012р. (том І а.с.208-209), що посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за №4530 та підписано Акт приймання-передачі нежитлової будівлі по договору купівлі-продажу від 20.09.2012 р. (том І а.с.210), згідно якого продавець (МПП "Левант") передав, а покупець - ОСОБА_6 (третя особа 1) прийняв нежитлову будівлю "А-1", загальна площа якої становить 262,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

При посвідченні Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.09.2012 р., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_11 встановлено, що відповідно до п. 7 цього договору продавець (в особі представника) свідчить, що згадана нежитлова будівля до цього часу нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі чи під забороною (арештом) та під податковою заставою не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб та внесок за договором про сумісну діяльність не передана, прав щодо неї у третіх осіб і судового спору немає, та що внаслідок продажу згаданої нежитлової будівлі не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов'язані утримувати.

Факт відсутності заборони (арешту) відчуження нежитлової будівлі підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданим ОСОБА_11, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 20.09.2012 року за № 37900219 (том І а.с.158).

Факт відсутності податкової застави перевірено за Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, виданим ОСОБА_11, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 20.09.2012 року за № 37900766 (том І а.с.150-152).

Факт відсутності перебування нежитлової будівлі в іпотеці підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек, виданим ОСОБА_11, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 20.09.2012 року за № 37900337(том І а.с.157).

Надалі, 02.01.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_6 (третя особа 1) укладено Договір оренди приміщення б/н від 02.01.2013р. (том І а.с..16-18)

За умовами цього Договору орендодавець (третя особа у справі) зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар (позивач у справі) зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, загальною площею 262,2 кв.м., що визначене у цьому Договорі (надалі - приміщення), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно із п. 1.2 договору, адреса, за якою знаходиться приміщення: 82400, АДРЕСА_1.

ФО-П ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідачів 1, 2, 3, 4 - ПП "Стрийська торгівельна компанія"ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_5, звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та яке передано позивачу на підставі договору оренди приміщення від 02.01.2013 р. укладеного з власником (третьою особою 1).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що Договори суборенди нерухомого майна, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі та відповідачі, укладені ПП "Стрийська торгівельна компанія" з відповідачами 2, 3,4, а саме: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_5, без згоди іпотекодержателя, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Згідно листа від 29.10.2012 р. за № С-14 120-1-10-3750 отриманого від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" жодної згоди на передачу в оренду: - приміщення магазину загальною площею 270,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - земельної ділянка 0,0364 га за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 4611200000:046023:006, банком не надавалося. (а/с 131 )

Отже, з огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що договори суборенди нерухомого майна укладені відповідачем 1- ПП "Стрийська торгівельна компанія" з відповідачами 2, 3,4, а саме: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_5 є недійсними (ст.12 Закону України "Про іпотеку"), їх недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), а визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання ПП "Стрийська торгівельна компанія», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3., ФОП ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та яке передано позивачу на підставі договору оренди приміщення від 02.01.2013 р. укладеного з власником (третьою особою 1), є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. у справі № 914/556/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у Вищий господарський суд України для розгляду касаційної скарги ФО-П ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. про повернення апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2013р.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.02.2014р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Орищин Г.В.