Постанова

від 28.05.2014 по справі 914/556/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 914/556/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства

"Стрийська торгівельна компанія"

на рішення господарського суду Львівської області

від 10.04.2013 року

та постанову Львівського апеляційного господарського

суду від 28.01.2014 року

у справі № 914/556/13-г

господарського суду Львівської області

за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

до відповідачів: 1) Приватного підприємства

"Стрийська торгівельна компанія"

2) Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_5

3) Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_6

4) Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_7

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача 1) Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_8

2) Малого приватного підприємства "Левант" від імені якого діє ліквідатор Надлонок Андрій Іванович

про усунення перешкод в користуванні та

витребування майна з чужого

незаконного володіння

за участю представників:

позивача - ОСОБА_10

відповідачів - 1) не з"явились

2) не з"явились

3) не з"явились

4) не з"явились

третіх осіб - 1) не з"явились

2) не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про зобов"язання відповідачів №№ 1, 2, 3, 4 звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.02.2013 р. до участі у справі в якості третьої особи № 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_8, як власника спірного нежитлового приміщення.

Також до участі у справі в якості третьої особи № 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено - Мале приватне підприємство "Левант", від імені якого діє ліквідатор Надлонок Андрій Іванович.

10.04.2013 року в порядку ст. 26 ГПК України на розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством "Левант - Інвест - Сервіс" подано позовну заяву до відповідачів №№ 1, 2, 3, 4 про усунення перешкод в користуванні та витребування майна з чужого незаконного володіння, яка ухвалою суду від 10.04.2013 року повернута без розгляду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року (судді: Галушко Н.А., Михалюк О.В., Орищин Г.В.), позов задоволено повністю; зобов"язано ПП "Стрийська торгівельна компанія", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В касаційній скарзі ПП "Стрийська торгівельна компанія" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 06.09.2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та МПП "Левант" укладено договір іпотеки, яким забезпечено вимоги банку за кредитним договором № 86/07/05 від 13.07.2007 року. Предметом іпотеки є приміщення, загальною площею 270,3 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, що належить МПП "Левант" на праві власності та придбане ним за договором купівлі-продажу від 25.05.1999 року, посвідченим приватним нотаріусом Стрийського міського і районного округу ОСОБА_11 за № 1473 та зареєстрованим 19.06.2001 року у Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 під реєстром № 279.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна на предмет іпотеки внесено обтяження, яке зареєстровано 06.09.2007 року за №№ 5617316, 5617353.

Відповідно до п. 4.1.4. договору іпотеки іпотекодавцю (МПП "Левант") заборонено відчужувати об'єкт іпотеки у будь-який спосіб та обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (не передавати в оренду, в наступну заставу тощо), а також не виступати поручителем третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль").

Згода ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на передачу предмета іпотеки в оренду відсутня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2010 р. у справі № 28/44 усунуто керівника МПП "Левант" ОСОБА_13 від займаної посади, виконання обов'язків керівника покладено на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича. Також ОСОБА_13 зобов'язано передати Надлонку А.І. протягом трьох днів бухгалтерську, юридичну й іншу документацію МПП "Левант", статут та інші установчі документи, печатки і штампи МПП "Левант", матеріальні та інші цінності МПП "Левант", в тому числі належне МПП "Левант" приміщення, зокрема, розташоване у АДРЕСА_1.

Постановою цього місцевого господарського суду від 14.04.2011 р. у справі № 28/44 МПП "Левант" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Надлонка А.І.

В судовому засіданні першої інстанції Надлонок А.І. зазначив про відсутність його згоди на оренду спірного майна.

За заявою арбітражного керуючого Надлонка А.І. про неправомірні дії під час процедури банкрутства МПП "Левант" Стрийським МВ УМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справа №130-0198, у зв'язку з тим, що колишній керівник не передав документів, печаток та майна МПП "Левант".

20.09.2012 року між МПП "Левант", в особі ліквідатора Надлонка А.І., та ОСОБА_8 (третя особа № 1) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_11 і зареєстрований в реєстрі за №4530 та підписано акт приймання-передачі нежитлової будівлі, згідно якого продавець (МПП "Левант") передав, а покупець - ОСОБА_8 (третя особа 1) прийняв нежитлову будівлю "А-1", загальною площею 262,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно умов п. 7 цього договору нежитлова будівля до цього часу нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі чи під забороною (арештом) та під податковою заставою не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб та внесок за договором про сумісну діяльність не передана, прав щодо неї у третіх осіб і судового спору немає, внаслідок продажу будівлі не буде порушено прав і законних інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов'язані утримувати.

Факти відсутності заборони (арешту) відчуження нежитлової будівлі, податкової застави, перебування її в іпотеці підтверджено витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, з державного реєстру іпотек, виданих ОСОБА_11 - приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 20.09.2012 року за №№ 37900219, 37900766, 37900337.

02.01.2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позивач) та ОСОБА_8 (третя особа № 1) укладено договір оренди приміщення, згідно якого орендодавець передав орендареві у строкове платне користування приміщення, загальною площею 262,2 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, за яке останній зобов'язався сплачувати орендну плату.

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним зайняттям ПП "Стрийська торгівельна компанія", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7 нежитлового приміщення, що належить ОСОБА_8 на праві власності. Також позивач вказав, що договори суборенди нерухомого майна, укладені ПП "Стрийська торгівельна компанія" з ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 без згоди іпотекодержателя - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Разом з тим, відповідно до вказівки закону (стаття 12 Закону України "Про іпотеку") окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на вказану норму Закону та враховуючи відсутність згоди банку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недійсність договорів суборенди нерухомого майна, укладених відповідачем ПП "Стрийська торгівельна компанія" з ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7 Недійсність цих договорів встановлена законом (нікчемний правочин) і визнання їх недійсним в судовому порядку не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

В силу статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що договори, за якими ПП "Стрийська торгівельна компанія" передала ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 в суборенду нерухоме майно визнані недійсними, за відсутності доказів повернення відповідачами цього майна, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого висновку про наявність правових підстав щодо обов"язку відповідачів №№ 1, 2, 3, 4 звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке передано позивачу на підставі договору оренди приміщення від 02.01.2013 р., укладеного з власником (третьою особою 1).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Спростовуючи доводи відповідача № 1 про необгрунтованість позовних вимог внаслідок наявності доказів на предмет законного перебування відповідачів №№ 2, 3, 4 в суборендованому приміщенні, судами попередніх інстанцій вжито усіх процесуальних вимог, передбачених статтею 38 ГПК України, щодо витребування у скаржника оригіналу договору оренди, на підставі якого Приватним підприємством "Стрийська торгівельна компанія" укладено договори суборенди нерухомого майна з відповідачами 2, 3, 4 та акт приймання-передачі спірного майна, які залишені не виконані.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи і вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Стрийська торгівельна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року у справі № 914/556/13-г залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко