Ухвала

від 05.02.2014 по справі 819/540/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 876/7306/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Сапіги В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Луки Х.М.,

представника позивача Гарагуца В.Ф.,

представника відповідача Сидорука В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Калина» до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, треті особи Клювинська сільська рада Гусятинського району Тернопільської області, Гусятинська районна державна адміністрація Тернопільської області, Відділ Держземагенства у Гусятинському районі Тернопільської області про скасування приписів, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 року Селянське (фермерське) господарство «Калина» звернулося до суду з позовом , в якому просило скасувати приписи Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 25.10.2012 року №000366 та від 24.12.2012 року №000577 з моменту їх винесення.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Інспекція перевіряла не ту земельну ділянку, про яку йдеться мова в позовній заяві (на яку 16.03.2001 з Клювинською сільською радою укладено договір оренди, а 23.05.2012 тимчасову угоду з Гусятинською районною державною адміністрацією), а зовсім іншу, - ту яка надана засновнику СФГ "Калина" для створення фермерського господарства і на яку видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Крім цього, розмір земельної ділянки яка перебуває у постійному користуванні фермерського господарства згідно державного акта становить 30,00 га., а не 19,64 га., як зазначено в матеріалах перевірки. Враховуючи те, що земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні фермерського господарства, позивач вважає безпідставним висновок інспектора щодо її самовільного зайняття СФГ "Калина", а тому, оскаржені приписи інспектора видані на основі такого протиправного висновку підлягають скасуванню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано приписи державного інспектора сільського господарства в Тернопільській області від 25 жовтня 2012 року №000366 та від 24 грудня 2012 року №000576.

Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону України «Про держаний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб. У відповідності до чинного законодавства, під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства державний інспектор перевіряє всі без виключення земельні ділянки, що перебувають у власності, чи у користуванні суб'єкта господарювання, таким чином при перевірці витребує всі необхідні правовстановлюючі документи на землю. Таким чином, державним інспектором враховувались всі фактично надані документи, серед яких взагалі не було Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Рішенням Гусятинської районної ради Тернопільської області №105 від 28 березня 2000 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 30 га. із земель запасу Клювинської сільської ради в постійне користування для створення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення ради ОСОБА_3 08 лютого 2001 року видано державний акт на право постійного користування землею серія ТР №00043, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №225.

14 лютого 2001 року Гусятинською районною державною адміністрацією Тернопільської області зареєстроване Селянське (фермерське) господарство "Калина", засновником якого є ОСОБА_3.

Встановлено, що між СФГ "Калина" та Клювинською сільською радою 16.03.2001 року укладено договір оренди земельної ділянки розміром 19,64 га. із земель резервного фонду Клювинської сільської ради, який на їх думку автоматично поновлювався на новий термін у зв'язку з відсутністю заперечень з боку сільської ради. Також, з метою відшкодування збитків місцевого бюджету від недоотриманих доходів за фактичне землекористування вказаною земельною ділянкою, між СФГ "Калина" та Гусятинською райдержадміністрацією укладена тимчасова угода №10 від 23 травня 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Станом на час слухання справи керівником СФГ "Калина" згідно відомостей Єдиного державного реєстру є Гладій Іван Михайлович.

25 жовтня 2012 року на підставі плану проведення комплексних перевірок на ІV квартал 2012 року, наказу начальника державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 23.10.2012 №195 та посвідчення (направлення) №224 від 23 жовтня 2012 року проведено планову комісійну перевірку на предмет дотримання нормативно-правових актів при веденні насінництва, дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок СФГ "Калина".

Згідно довідки Клювинської сільської ради від 23 жовтня 2012 року №991 СФГ "Калина" має в користуванні 299,21 га. землі, а саме:

- 245,99 га. пайовиків (110 чол.);

- 30,00 га. фермерського (надана у постійне користування ОСОБА_3 земля згідно Державного акта серії ТР №00043);

- 19,64 га. резервний фонд;

- 3,58 га. проектні дороги.

В результаті перевірки комісією складено акт перевірки від 25.10.2012 №б/н та акт обстеження земельної ділянки від 25.10.2012 №000141.

Згідно вказаних актів встановлено, що СФГ "Калина" самовільно зайняло земельну ділянку загальною площею 19,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду в селі Клювинці Гусятинського району Тернопільської області чим порушило ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

До акта перевірки від 25.10.2012 №б/н додана план-схема розташування самовільно зайнятої земельної ділянки площею 19,64 га.

Як встановлено судом, земельна ділянка площею 19,64 га., яка відображена на план-схемі як самовільно зайнята позивачем, знаходиться в межах земельної ділянки площею 30 га., яка згідно державного акта серії ТР №00043 у 2000 році надана ОСОБА_3 в постійне користування для створення селянського (фермерського) господарства.

Одночасно інспектором видано припис від 25.10.2012 №000366 яким зобов'язано керівника позивача «усунути виявлене порушення», тобто, звільнити вказану самовільно зайняту земельну ділянку, та зобов'язано до 26 листопада 2012 року повідомити про виконання припису.

Крім цього, державним інспектором проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття позивачем земельної ділянки.

24 грудня 2012 року державним інспектором проведено перевірку дотримання позивачем вимог щодо виконання припису (акт від 24.12.2012 №б/н) та встановлено, що СФГ "Калина" вимог припису від 25.10.2012 №000366 не виконало.

У зв'язку з цим, 24 грудня 2012 року державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області видано припис №000576 яким повторно зобов'язано керівника СФГ "Калина" «усунути виявлене порушення».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області з наступних підстав.

Відповідно до абз. 16 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

На час отримання ОСОБА_3 земельної ділянки у постійне користування для створення фермерського господарства був чинним Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" 20 грудня 1991 року №2009-XII (Далі Закон №2009-XII).

Згідно ст. 2 Закону №2009-XII, в редакції чинній на час надання земельної ділянки і на час створення СФГ "Калина" (надалі у вказаній редакції), зазначено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Також статтею 9 Закону №2009-XII було визначено, що після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Крім цього, згідно вимог вказаної статті 9 Закону №2009-XII, лише після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносила до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Подібні положення щодо спеціального порядку створення фермерського господарства також знайшли своє відображення і в Законі України «Про фермерське господарство» іід 19 червня 2003 року в редакції чинній на час слухання справи, а саме, частиною 1 статті 8 вказаного Закону передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що хоча Державний акт на право постійного користування землею серія ТР №00043 і видавався на ім'я голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3, проте, фактично передбачалось, що вказаною землею буде користуватись створене ним фермерське господарство "Калина" як юридична особа.

Також слід зазначити, що відповідно до п.5.1.1 Статуту СФГ "Калина" в редакції станом на 2001 рік, до земель господарства належать землі, зокрема передані господарству у користування, що посвідчено Державними актами на право постійного користування землею, виданими на ім'я голови Господарства.

Таким чином, СФГ "Калина" у 2001 році на законних підставах набуло права користування земельною ділянкою площею 30 га із земель запасу Клювинської сільської ради.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входить також право користування землею.

Крім цього, слід зазначити, що положення пункту 6 Розділу X Земельного кодексу України щодо зобов'язання до 01.01.2008 переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком державного інспектора про самовільне зайняття позивачем частини вказаної земельної ділянки площею 19,64 га.

Слід відмітити, що в актах перевірки та обстеження від 25 жовтня 2012 року зазначено, що СФГ "Калина" самовільно зайняло земельну ділянку площею 19,64 га. із земель резервного фонду в селі Клювинці Гусятинського району Тернопільської області.

Як встановлено в судовому засіданні та відповідає матеріалам справи, СФГ "Калина" дійсно використовує земельну ділянку площею 19,64 га. із земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до матеріалів справи, між СФГ "Калина" та Клювинською сільською радою 16.03.2001 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 19,64 га із земель резервного фонду Клювинської сільської ради, який на їх думку автоматично поновлювався на новий термін у зв'язку з відсутністю заперечень з боку сільської ради. Також, з метою відшкодування збитків місцевого бюджету від недоотриманих доходів за фактичне землекористування вказаною земельною ділянкою, між СФГ "Калина" та Гусятинською райдержадміністрацією укладена тимчасова угода №10 від 23 травня 2012 року.

Проте, як встановлено судом вказана земельна ділянка прощею 19,64 га не має відношення до земельної ділянки, яка відображена інспектором на план-схемі як самовільно зайнята позивачем, оскільки розташована в іншому місці.

Таким чином, суд не оцінює правомірність користування позивачем земельною ділянкою розміром 19,64 га із земель резервного фонду Клювинської сільської ради, оскільки остання, як виявилось, не має відношення до предмету даного спору.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що державним інспектором при проведенні перевірки помилково ототожнено земельну ділянку прощею 19,64 га. (землі резервного фонду Клювинської сільської ради) із частиною земельної ділянки, яка надана ОСОБА_3, у постійне користування площею 30,00 га. для створення фермерського госоподарства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що прийнятими приписами не вказано яким чином позивач повинен усунути виявлені порушення, що порушує вимоги ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якої державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановивши порушення земельного законодавства мають право звернутися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, зокрема, як він вважає, що земельна ділянка зайнята самовільно чи незаконно, повинен був звернутися до прокурора для пред'явлення останнім позову про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Цього він не зробив. Крім того, в судовому засіданні не доведено того факту, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку. З наявних у справі листів Клювинської сільської ради видно, що земельною ділянкою позивач користувався з дозволу сільської ради.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що державний інспектор при складанні ата перевірки від 25.10.2012, акта обстеження земельної ділянки від 25.10.2012 №000141 та при винесенні приписів від 25.10.2012 №000366 та від 24.12.2012 №000576 прийшов до невірного висновку про самовільне зайняття позивачем частини земельної ділянки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №819/540/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді В.П. Сапіга

Т.В. Онишкевич