Ухвала

від 04.02.2014 по справі 818/8430/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 818/8430/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Глухів Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 818/8430/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові та Глухівському районі Сумської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Глухів Сумської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 р. позов УПФ України в м. Глухові та Глухівському районі задоволено.

Зобов'язано ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області прийняти суми до відшкодування та стягнути з ВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів Сумської області на користь УПФ України в м. Глухові та Глухівському районі суми витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсії у зв'язку з втратою годувальника та пенсії у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, за період липень-вересень 2013 року в сумі 181,11 грн.

ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, не враховано відсутності підстав для компенсації пенсії з коштів фонду страхування від нещасних випадків, підписання актів звірки, що призвело до невірного вирішення справи.

УПФ України в м. Глухові та Глухівському районі (далі-позивач) подало заперечення проти апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її в силі, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою відповідача прийняти до заліку витрати, пов'язані з виплатами пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), нещасні випадки з якими сталися на території республіки колишнього СРСР, а саме: ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника (чоловік ОСОБА_2), який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м.. Горлівка Донецька обл. (акт від 30.10.1956 р.) та ОСОБА_3 у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва (інвалідність 3 групи), що сталося 17.10.1984 р. в установі ОЕ-256/20 Вологодської області РФ (акт № 3 від 18.10.1984 р.) (а.с. 26-28).

Позивачем в липні-вересні 2013 року понесені витрати на виплату і доставку пенсії вказаним особам в сумі 181,11 грн., що підтверджується актами таблиць розбіжностей відшкодування ВВДФСС НВВПЗ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за відповідний період (а.с. 6-23).

Відповідач не прийняв до заліку та не відшкодував вказаних витрат,

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальну страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « від 23.09.1999р. № 1105-XIV (далі Закон № 1105-XIV) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст..15 Закону № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення надається пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

При цьому призначення та виплата пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві , проводиться відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Відповідно до п.д ст.21 Закону Фонд зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Аналогічне правило закріплене ч.2 ст.2 4 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ст..9 Закону України « Про правонаступництво України» всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угоди) держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР реалізують це право на території держав -учасниць Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, та членам їх сімей, які мають право на пенсію вразі втрати годувальника, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який також зобов'язаний відшкодувати витрати в разі виплати таких пенсій органами Пенсійного фонду України.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не входить до категорії осіб, які мають право на отримання страхових виплат оскільки не перебувала на утриманні потерпілого на день його смерті, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання пенсій згідно п.д ст..21 Закону мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні потерпілого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

При цьому ч.2 ст.35 цього Закону передбачено можливість встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення.

Судом встановлено, що факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 на момент його смерті підтверджено рішенням Глухівського міськрайонного суду від 12.04.2010р.яке набрало законної сили. (а.с.24-25).

Крім того, колегія суддів зазначає, що правомірність призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві не є предметом даного судового розгляд.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не подано для розгляду справи про страхові випадки акту розслідування нещасного випадку або акту розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про смерть , колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи міститься акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956р., виданий ОСОБА_2

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-1087 від06 та від 12 червня 2012 року № 21-165а12.

Щодо доводів апеляційної скарги, про відсутності у відповідача права на проведення розрахунків на своєму рівні та обов'язок відшкодувати витрати на централізованому рівні колегія суддів зазначає наступне.

Спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої ,крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Глухів Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 818/8430/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.