Постанова

від 11.02.2014 по справі 815/246/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/246/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року 11 год. 54 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

За участю сторін:

Представника позивача Гончарової І.О.,

Представника відповідача Мельник Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки первинними документами, які були досліджені під час перевірки підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами, їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно та воно підлягає скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, оскільки операції позивача з його контрагентоми не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому рішення винесено правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Як було встановлено під час розгляду адміністративної справи, на запит відповідача від посадових осіб МП у формі ТОВ «КОЛІЙНИК» було отримано письмові пояснення від директора Проценко В.Т. та головного бухгалтера Проценко Л.Ф., довідку (лист) «Про надання інформації» від 30.08.2013 № 117 (вх. до ДПІ від 30.08.2013 № 3844/10) із наданням завірених копій документів, по господарських відносинах з МП ТОВ «Гамалс», код за ЄДРПОУ 13918998 було надано угоди; контракти, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, декларації ПДВ з додатком 5 за листопад 2012 року, згідно яких у періоді, за який надається інформація, суб'єкт господарювання уклав Договір субпідряду з МП ТОВ „Гамалс", код за ЄДРПОУ 13918998, № 7 від 01.06.2012 за організацію послуг з поточного ремонту залізничних шляхів. На виконання умов угоди суб'єктом господарювання поставлено товари (роботи, послуги), на що виписано (оформлено) такі накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні на загальну суму 51530,20 грн. (ПДВ 8588,31грн.) та 54441,14 грн. (ПДВ 9073,52 грн.). За вищенаведені роботи здійснювалась оплата. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.10.2013 № 969, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, П.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки МП у формі ТОВ «КОЛІЙНИК», код ЄДРПОУ 13919207, щодо підтвердження господарських відносин з платником податків МП у вигляді ТОВ «Гамалс», код ЄДРПОУ 13918998 за період: листопад 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 2414/15-53-22-5/13919207 від 04.11.2013 року (а.с. 51-64).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на 17662 грн. за листопад 2012 року.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 17662 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8831 грн. (а.с. 50).

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, звернувся до суду.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

При проведені перевірки відповідачем були використані податкові системи АРМ «Бест Звіт» та «Податковий блок», окрім того, відповідач використав акт від 11 .02.2013 №299/22-34/13918998/10 « Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс», код ЄДРПОУ 13918998 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: листопад 2012р.») (зазначений акт надійшов до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області засобами електронного зв'язку та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грин Гарден Дизайн» код за ЄДРПОУ 38320888 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., надіслано листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.02.2013року № 992/7/22.9-22 «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів».

Як встановлено в ході розгляду справи, 01 червня 2012 року між МП у формі ТОВ "Колійник" та МП у формі ТОВ "Гамалс" укладено договір субпідряду № 7. Відповідно до положень договору: МП у формі ТОВ "Колійник" (Підрядник) доручає, а МП у формі ТОВ "Гамалс" (Субпідрядник) зобов'язується своїми силами та на власний розсуд здійснити роботи з ремонту ділянки з'єднувального шляху №1 з 4-го км ПК 3 до 3-го км та залізничного переїзду. Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (а.с. 7-11).

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором з МП у формі ТОВ "Гамалс", МП у формі ТОВ "Колійник" було надано: довідки про вартість виконаних робіт/витрат за листопад 2012 року, акти приймання виконаних робіт №№9,10, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні №№ 30, 176, платіжні доручення (а.с. 12-27, 34,35).

Згідно акту ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.02.2013 № 299/22-34/13918998/10 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс», код ЄДРПОУ 13918998 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період : листопад 2012р.» податковий кредит відображений МП у вигляді ТОВ «Гамалс» у податковій декларації з ПДВ за листопад, грудень 2012 року сформований за рахунок придбання у ТОВ «Грин Гарден Дизайн» (код за ЄДРПОУ 38320888) реальність здійснених операцій/послуги по яким, не підтверджується. операції здійснені ТОВ «Грин Гарден Дизайн» (код за ЄДРПОУ 38320888) не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за листопад - грудень 2012 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними, та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов 'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

При проведені аналізу наявних баз даних АРМів «РПП», «Бестзвіт», «ТАХ», аналізу даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних поданого до ДПІ у Київському районі м. Одеси у електронному вигляді за листопад - грудень 2012 року, системи автоматизованого співставлення податкових зобов 'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що використовуються в ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, інших джерел податкової інформації: аналізу інформації наданих ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, щодо ТОВ «Грин Гарден Дизайн» та наявних даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних з яких, немає можливості встановити розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням можливості проведення таких робіт контрагентом, а також того, що наявність податкових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару (послуг) від продавця покупцю та підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань, звідки витікає відсутність реального здійснення господарських операцій МП у вигляді ТОВ «Гамалс» стосовно фактичної поставки послуг в листопаді 2012р. з ТОВ «Грин Гарден Дизайн» код 38320888 та наявність дій спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема по факту фінансово - господарських взаємовідносин з вищевказаним контрагентом.

Відповідно до пп.1.4.3 наказу ДПА України від 18.04.08 № 266 з урахуванням змін, внесених наказами ДПА України від 08.12.08 № 765 та від 30.12.09 № 742, МП у вигляді ТОВ «Гамалс» - вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер) - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем. Таким чином ТОВ «Грин Гарден Дизайн» код38320888 не могло надати ці послуги МП у вигляді ТОВ «Гамалс» код за ЄДРПОУ 13918998 в листопаді 2012р., а останнє в свою чергу на адресу контрагентів у листопаді - грудні 2012р на суму 2159604,56 грн. у т.ч. ПДВ 431920,93 грн.

Право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем зроблено вірний висновок про відсутність підстав для формування за операціями податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення винесене правомірно.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Суд зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, та лише в цьому випадку можуть бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, проте вказане документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них, документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (такі як - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій, фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, а) порядковий номер податкової накладної, б) дата виписування податкової накладної, в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг, г) податковий номер платника податку (продавця та покупця), г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг, е) опис (номенклатура) товарі в/послуг та їх кількість, обсяг, є) ціна постачання без урахування податку, ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, и) вид цивільно-правового договору, і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач не надав до суду первинні документи, що підтверджують реальність господарської діяльності, а саме не було надано жодних доказів, які б беззаперечно підтвердили факт поставки товарів між позивачем та контрагентом.

Обов'язкове встановлення факту поставки, як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України з такої категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відтак, фактично позивач не надав суду документи, які надають можливість дійти до висновків про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем відповідних товарів та їх переміщення (доставку) тощо.

Стосовно посилань податкового органу в акті перевірки на отримання ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ДПІ у Київському районі м.Одеси листа від 04.01.2013р. № 264/7/22-34/, яким доведено до відома Рішення від 26.12.2012р. № 2422/18-02/15-02/55 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс", у зв'язку із відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням, суд зазначає наступне.

Дійсно господарські відносини між МП у формі ТОВ "Колійник" та МП у формі ТОВ "Гамалс" виникли та перевірялись податковою інспекцією за листопад 2012 року, а анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс" здійснено 26.12.2012 року, проте згідно рішення № 2422/18-02/15-02/55 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс" підприємство подавало податкову звітність саме до листопада 2012 року.

Окрім того, суд зазначає, що надана позивачем первинна документація на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Гамалс», а саме: довідки про вартість виконаних робіт/витрат за листопад 2012 року та акти приймання виконаних робіт №№9,10 не містять ПІБ відповідальних осіб, що підписали вказані документи (а.с. 12-21).

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду адміністративної справи суд знайшов підтвердження висновків відповідача щодо недійсності правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються оскаржуване рішення, відтак, такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, беручи до уваги, що позивач не довів суду реальності господарських правовідносин, що виникли між ним та його контрагентами, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року - відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.02.2014 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року - відмовити повністю.

11 лютого 2014 року.