Постанова

від 21.10.2014 по справі 815/246/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/246/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Осіпова Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року по справі за позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення;-

В С Т А Н О В И В:

10.01.2014 року Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник».

Не погоджуючись з вказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 року Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» подало апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано наявність первинних документів, які підтверджують реальність господарської діяльності.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.10.2013 року по 28.10.2013 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.10.2013 № 969, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, П.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки МП у формі ТОВ «Колійник» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків МП у вигляді ТОВ «Гамалс» за період: листопад 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 2414/15-53-22-5/13919207 від 04.11.2013 року (а.с. 51-64).

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2414/15-53-22-5/13919207 від 04.11.2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року № 0003252250 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 662 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 831 грн.

Проведеною перевіркою встановлено порушення МП у формі ТОВ «Колійник» п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на 17662 грн. за листопад 2012 року.

В акті перевірки податковий орган посилався на акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.02.2013 року № 299/22-34/13918998/10 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період - листопад 2012 року, згідно якого основним постачальником МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» було ТОВ «Грин Гарден Дизайн», господарські операції з яким не мали реального характеру, оскільки встановлено, що ТОВ «Грин Гарден Дизайн» не могло надати послуги МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС». Крім того, в акті перевірки міститься посилання на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грин Гарден Дизайн» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.22.2012 року по 30.11.2012 року».

Податковий орган також зазначив, що господарські операції між МП у формі ТОВ «Колійник» та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), що свідчить про відсутність реального здійснення вказаних операцій.

Зважаючи на зазначене, в акті перевірки викладено висновок про те, що МП у формі ТОВ «Колійник» було неправомірно сформовано податковий кредит по операціям з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», у зв'язку з чим він підлягає коригуванню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог МП у формі ТОВ «Колійник», зважаючи на наступне:

П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.05.2011 року МП у формі ТОВ «Колійник» було укладено з ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» договір підряду № 9\11 (130\11х), за умовами якого Підрядник (МП у формі ТОВ «Колійник») зобов'язувався по завданню Замовника на свій ризик виконати своїми силами та засобами роботи по ремонту ділянки з'єднувального залізничного шляху № І ІМРП з 4 км. ПК 3 до 3 км. ПК 3, у тому числі ремонт залізничного переїзду 3 км, з улаштуванням контррельсів та заміною плит покриття, у відповідності до наданого Замовником Технічним завданням та умов зазначеного договору (а.с. 87-96).

01.11.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, згідно якої зменшувався обсяг виконуваних робіт, ціна договору та ін. (а.с. 97).

01.06.2012 року МП у формі ТОВ «Колійник» було укладено з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» договір субпідряду № 7, згідно якого Підрядник (МП у формі ТОВ «Колійник») доручає, а Субпідрядник (МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС») своїми силами та на свій ризик виконати роботи по ремонту ділянки з'єднувального залізничного шляху № І ІМРП з 4 км. ПК 3 до 3 км. ПК 3 та залізничного переїзду, у відповідності та на підставі затвердженої кошторисної документації (а.с. 7-11).

У підтвердження виконання умов укладеного договору МП у формі ТОВ «Колійник» було надано наступні первинні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт /витрати/ за листопад 2012 року, акти №№ 9, 10 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, податкові накладні від 05.11.2012 року № 30 та від 30.11.2012 року № 176, платіжні доручення № 251 від 05.11.2012 року та № 309 від 14.12.2012 року (а.с. 12-27, 34).

Також позивачем було надано копію Технічного завдання по поточному ремонту ділянки з'єднувального залізничного шляху № І з 4 км ПК 3 до 3 км ПК, затверджену Замовником будівельних робіт ТОВ «Іллічівський морський порт», та копію ліцензії МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № 589449 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с. 30-32).

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував на сумнівність виконання договірних зобов'язань контрагентом з позивачем, на нереальність самих оподаткованих господарських операцій.

З положень Податкового кодексу України випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

Документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку, фактичне виконання МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» укладеного з позивачем договору підтверджується наданими первинними документами, які містять необхідну та достатню інформацію щодо господарських операцій, які здійснювались між вказаними контрагентами.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, господарські операції, здійснювані позивачем з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», безпосередньо пов'язані з видами господарської діяльності, які здійснюються позивачем - 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 будівництво доріг і автострад; 42.12. будівництво залізниць і метрополітену, 42.99 будівництво інших споруд (а.с. 52).

У контрагента позивача - МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» на час здійснення господарських операцій була наявна ліцензія, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, за № 589449 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), а саме, згідно переліку - товариство мало право здійснювати будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних споруд (а.с. 30-31).

Таким чином, досліджені в ході судового розгляду справи докази свідчать про те, що господарські операції між позивачем та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків.

Слід зазначити, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

ДПІ не подано доказів того, що по спірним операціям між МП у формі ТОВ «Колійник» та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даному випадку, МП у формі ТОВ «Колійник» було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з вказаним вище контрагентом..

В свою чергу, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції посилався на те, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ГАМАЛС», а саме: довідки про вартість виконаних робіт /витрат/ за листопад 2012 року та акти приймання виконаних робіт №№ 9, 10 не містять ПІБ відповідальних осіб, що підписали вказані документи. Зазначене стало однією з підстав для висновку суду першої інстанції щодо підтвердження висновків відповідача про недійсність правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції не пгоджується з вказаною думкою суду першої інстанції.

Так, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами та податковими накладними, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас певні недоліки первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також вважає безпідставними посилання податкового органу, як на доказ нереальності здійснюваних МП у формі ТОВ «Колійник» з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» операцій на акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 11.02.2013 року № 299/22-34/13918998/10 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період - листопад 2012 року та на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грин Гарден Дизайн» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.22.2012 року по 30.11.2012 року».

Слід зазначити, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається Довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому, згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація.

Акти інших податкових органів, на які посилається в даному випадку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складені стосовно неможливості проведення зустрічних звірок МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» та ТОВ «Грин Гарден Дизайн», та не містять відомостей щодо дослідження податковим органом первинних документів вказаних підприємств.

Відповідно до вимог чинного законодавства в актах, складених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України щодо проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання органами податкової служби не можуть бути зроблені висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України, відповідальність у разі вчинення порушень визначених законами з питань оподаткування та іншими законами, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, несуть платники податків.

Таким чином, чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податкових зобов'язань з ПДВ від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а саме, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника.

Актом перевірки контрагента позивача не встановлено наявності ознак безтоварності саме господарських операцій з позивачем, а відтак, на думку суду, посилання відповідача на вказаний акт є необґрунтованим.

Крім того, податковий орган в акті перевірки посилався на отримання ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ДПІ у Київському районі м. Одеси листа від 04.01.2013р. № 264/7/22-34/, яким доведено до відома Рішення від 26.12.2012р. № 2422/18-02/15-02/55 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс", у зв'язку із відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням.

В свою чергу, слід зазначити, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ «Гамалс» здійснено 26.12.2012 року, тоді як господарські відносини між МП у формі ТОВ «Колійник» та МП у формі ТОВ «Гамалс» виникли у листопаді 2012 року. Згідно рішення № 2422/18-02/15-02/55 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс" підприємство подавало податкову звітність саме до листопада 2012 року.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним у акті податкової перевірки контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003252250 від 21.11.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003252250 від 21.11.2013 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: Ю.В. Осіпов