Постанова

від 06.02.2014 по справі 2а-9633/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року справа № 2а-9633/12/1370

15 год. 54 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Олійник Ю.В.,

за участю:

представника позивача Фостяка О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будмонтаж" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство «Будмонтаж» (далі - ПП «Будмонтаж») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 152397грн., в т.ч. 100193грн. за основним платежем та 52204грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №00902302/4/20588, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 11464,50грн., в т.ч. 11464грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №0002232302/4/20587, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 16059грн., в т.ч. 10706грн. за основним платежем та 5353грн. штрафних санкцій.

На підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допустив заміну відповідача у справі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС на його правонаступника - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 01.07.2008р. відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про невірне визначення приросту балансової вартості товарів станом на 31.12.2006р. в Додатку К1/1 Декларації з податку на прибуток за 2006р., що призвело до заниження скоригованих валових доходів за 2006рік на 121808,00грн., та завищення валових витрат на 42130,00грн. Зокрема, такий висновок податковий орган зробив зазначаючи, що станом на 01.01.2007р. за даними обліку залишки товару становлять 267248грн., а за даними податкового обліку - 32690грн. На зменшення залишку в сумі 234558грн. підприємством не надано документального підтвердження. Позивач зазначає, що податковим органом не враховано, що при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2006рік були відсутні первинні документи на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 234558,00грн., тому вони не включені в облік. До початку перевірки всі первинні документи отримано та представлено перевіряючим. В Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006р. витрати гр. 04.1 складають 3063656грн. (товар рах. 28 + послуги рах. 94 + аванс постачальнику (ПП «Арон -Трейд»)).

Щодо розбіжностей у залишках товару станом на 01.01.08, які за даними бухгалтерського обліку становлять 148625грн., за даними податкового обліку 11230грн. (зменшення залишку в сумі 137395грн.), позивач зазначає, що висновок про ненадання первинних документів, які підтверджують зменшення залишку є нелогічним, оскільки позивач повинен був би надати первинні документи, якщо залишок по товару на рах. 28 був би менший по бухгалтерському обліку, ніж по податковому обліку, а не навпаки.

З приводу висновку податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 10706грн., у зв'язку з подвійним включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2006року ПДВ згідно з податковою накладною, отриманою від ПП «Арон-Трейд», позивач при цьому зазначає, що податковим органом не взято до уваги податкову накладну №3011106 від 30.11.06, отриману від ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», яка надавалась в ході перевірки та якою підтверджується право на податковий кредит з ПДВ в сумі 6154грн. за листопад 2006р. Зазначена податкова накладна помилково не відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад місяць 2006року, однак чомусь не врахована при проведенні перевірки.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.07.06 по 01.07.08 встановлено заниження валового доходу на 121808,0грн. за ІУ квартал 2006року та завищення валового доходу в II кварталі 2008року на 53390,0грн. Виходячи з викладеного, скориговані валові доходи 2006року (IV квартал) занижені підприємством на 121808,0грн., валові витрати 2006року (IV квартал) завищені на 42130,0грн. Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), підприємством невірно визначено приріст балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, малоцінних предметів на складах, витрати на придбання та поліпшення яких включається до складу валових витрат згідно із згаданим Законом. За даними бухгалтерського обліку залишки товарно-матеріальних цінностей становлять станом на 01.01.2006р. - 145440грн., на 01.01.2007р. - 267248грн., на 01.01.2008р. - 48625грн., на 01.07.2008р. - 41908грн. За даними підприємства Додатку К1/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій відображені запаси станом на 01.01.2006р. - 145440,0грн., на 01.01.2007р. - 32690,0грн., на 01.01.2008р. - 11230,0грн., на 01.07.2008р. - 42320,0грн.

Відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення валових витрат за період з 01.07.06року по 01.07.08року встановлено завищення валових витрат на 295820грн., в тому числі за IV квартал 2006року на 276 688,0грн., IV квартал 2007року на 19132,0грн. та заниження валових витрат на 106717грн. за І півріччя 2008року, у зв'язку з безпідставним відображенням підприємством у складі валових витрат 2006року (ІУ квартал) витрат на суму 234 558,0грн., в 2007році (ІУ квартал) - 137 395,0грн., що не підтверджені первинними документами.

Крім того, відповідач стверджує, що за 2007рік убуток балансової вартості запасів відображено підприємством у сумі 360грн. За даними перевірки убуток балансової вартості запасів склав 118623,0грн., що на 118263грн. занижено убуток запасів станом на 01.01.08року. За 2007рік підприємством у Додатку КІ/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій відображені запаси в сумі 21100,0грн., що використані не у господарській діяльності, проте до перевірки не надано первинних документів, що б підтверджували такі витрати. В результаті викладеного, скориговані валові витрати 2007року (IV квартал) занижені підприємством на 118263,0грн. За І півріччя 2008року приріст балансової вартості запасів відображено підприємством у сумі 53390грн. За даними перевірки убуток балансової вартості запасів склав 106717грн., що на 106717грн. занижено убуток запасів та на 53390грн. завищено приріст запасів станом на 01.07.08року. За І півріччя 2008року підприємством у Додатку К1/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій відображені запаси в сумі 21100грн., що використані не у господарській діяльності, проте до перевірки не надано первинних документів, що підтверджували б такі витрати. Відповідно, скориговані валові витрати І півріччя 2008року (II квартал) занижено 106 717грн. та завищено валові доходи І півріччя 2008року (II квартал) на 53 390грн.

Відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» за період з 01.07.06року по 01.07.08 оку встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 10 706грн. за листопад 2006року. Підприємством у листопаді місяці 2006року двічі включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 10706грн., згідно з податковою накладною від 01.11.06 № 1/1-11 ПП "Арон-Трейд", що видана ПП "Будмонтаж" на суму 64236грн., в тому числі податок на додану вартість 10706грн. Вказану податкову накладну відображено підприємством у реєстрі отриманих податкових накладних у листопаді 2006року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, наведених у позовний заяві та письмових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Позивач - приватне підприємство «Будмонтаж», зареєстроване Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 02.03.1999 р. за №14151200000, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30337098. Взяте на облік в органах державної податкової служби з 10.03.1999 р., перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: м. Львів, вул. Городоцька, 222.

На підставі направлень від 29.08.2008р. №1177, від 26.09.2008р. №1292 виданих ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведена планова виїзна перевірка ПП «Будмонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2006р. по 01.07.2008р.

Перевіркою встановлені такі порушення:

1) п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97- ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 104 407грн, в тому числі за 2006рік (ІУ квартал) на 99 624грн., 2007рік (ІУ квартал) 4 783грн. та завищення оподатковуваного прибутку на 108 574грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування за І півріччя становить 51 533грн.), в тому числі за І півріччя 2008року на 108 574грн. та завищення податку на прибуток на 27144грн., в тому числі за І півріччя 2008року на 27 144грн.

2) п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168-97/ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями підприємством, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 10706грн., в тому числі в листопаді 2006року в сумі 10706грн.

3) п.2.8 абз.2, п.3.5, п.5.9 Положення № 637(із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено пере ліміт залишку готівки в касі підприємства в сумі 360,31грн.

На підставі Акту перевірки №2006/23-2/05492054 від 17.10.2008р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова (далі - Акт перевірки) винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0002222302/0/32685 від 04.11.2008року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152397грн., в т.ч. 104407,00грн. за основним платежем та 52204грн. штрафних санкцій;

- №0002232302/0/32686 від 04.11.2008року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16059грн., в т.ч. 10706грн. за основним платежем та 5353грн. штрафних санкцій.

Позивач оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у Залізничному районі м Львова №39062/10/25-005/272 від 30.12.2008р. податкові повідомлення-рішення №0002222302/0/32685 та №0002232302/0/32686 від 04.11.2008р., прийняті на підставі Акту перевірки №2006/23-2/05492054 від 17.10.2008р., залишено без змін, а скаргу ПП «Будмонтаж» без задоволення.

Рішенням ДПІ м. Львова №2251/10/25-005/30 від 12.02.2009р. податкові повідомлення-рішення №0002222302/0/32685 та №0002232302/0/32686 від 04.11.2008р., прийняті на підставі Акту перевірки №2006/23-2/05492054 від 17.10.2008р., залишено без змін, а скаргу ПП «Будмонтаж» без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівської області №8893/10/25-005/374 від 27.04.2009р. податкові повідомлення-рішення №0002222302/0/32685 та №0002232302/0/32686 від 04.11.2008р., прийняті на підставі Акту перевірки №2006/23-2/05492054 від 17.10.2008р., залишено без змін, а скаргу ПП «Будмонтаж» без задоволення, донараховано основний платіж по податку на прибуток в сумі 22930,0грн. та штрафні санкції в сумі 11464,50грн. по податку на прибуток відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 № 2181-ІП (із змінами і доповненнями).

Рішенням ДПА України від 15.07.2009р. №6816/6/25-0115 податкові повідомлення-рішення №0002222302/0/32685 та №0002232302/0/32686 від 04.11.2008р., прийняті на підставі Акту перевірки №2006/23-2/05492054 від 17.10.2008р., з урахуванням рішення ДПА у Львівської області №8893/10/25-005/374 від 27.04.2009р., прийнятого за розглядом повторної скарги, із змінами від 14.07.2009р. №14819/10/25-005/600, залишено без змін, а скаргу ПП «Будмонтаж» - без задоволення.

За результатами розгляду скарг платника податків ДПІ у Залізничному районі м.Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 152397грн., в т.ч. 100193грн. за основним платежем та 52204грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №00902302/4/20588, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 11464,50грн., в т.ч. 11464грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009р. №0002232302/4/20587, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 16059грн., в т.ч. 10706грн. за основним платежем та 5353грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленням-рішеннями позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97- ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 283/97) валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів(робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.5.9 ст.5 Закону України №283/97, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включається до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному такому періоді.

Судом встановлено, що висновок податкового органу про заниження валового доходу на 121808,0грн. за ІУ квартал 2006року та завищення валового доходу в II кварталі 2008року на 53390,0грн., а також про завищення валових витрат на 295820грн. та заниження валових витрат на 106717грн. за І півріччя 2008року базується виключно на порівнянні даних податкового обліку та даних бухгалтерського обліку позивача та твердженні про відсутність первинних документів. Зокрема, відповідач зазначає, що за даними бухгалтерського обліку залишки товарно-матеріальних цінностей становлять станом на 01.01.2006 - 145440,0грн., на 01.01.2007 - 267248,0грн., на 01.01.2008 - 148625,0грн., на 01.07.2008 - 41908,0грн., а за даними податкового обліку (додатку К1/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій з податку на прибуток) відображені запаси становлять станом на 01.01.2006 - 145440,0грн., на 01.01.2007 - 32690,0грн., на 01.01.2008 - 11230,0грн., на 01.07.2008 - 42320,0грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, занижено приріст запасів на 42130грн. завищено убуток запасів станом на 01.01.2007р.

Відповідач зазначає, що за 2007рік убуток балансової вартості запасів відображено підприємством у сумі 360грн., а за даними перевірки убуток балансової вартості запасів склав 118623,0грн., у зв'язку з чим на 118263грн. занижено убуток запасів станом на 01.01.08 року. За 2007рік підприємством у Додатку К1/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій відображені запаси в сумі 21100,0грн., що використані не у господарській діяльності, проте до перевірки не надано первинних документів, що підтверджували б такі витрати. В результаті вищевикладеного, скориговані валові витрати 2007року занижені підприємством на 118263,0грн. за І півріччя 2008року приріст балансової вартості запасів відображено підприємством у сумі 53390грн., а за даними перевірки убуток балансової вартості запасів склав 106717грн., у зв'язку з чим на 106717грн. занижено убуток запасів та на 53390грн. завищено приріст запасів станом на 01.07.08 року. За І півріччя 2008року підприємством у Додатку К1/1 до рядків 01.2, 04.2 Декларацій відображені запаси в сумі 21100грн., що використані не у господарській діяльності, проте до перевірки не надано первинних документів, що підтверджували б такі витрати. Відповідно, скориговані валові витрати І півріччя 2008року занижено 106717грн. та завищено валові доходи І півріччя 2008року (II квартал) на 53390грн.

З огляду на наведене, суд вважає, що наявність розбіжності між даними бухгалтерського та податкового обліку не може безумовно свідчити про заниження чи завищення податкового зобов'язання, а податковому органу в ході проведення перевірки слід було з'ясувати причини такої розбіжності та у випадку встановлення факту порушення податкового законодавства як це передбачено пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Суд встановив, що податковий орган не дослідив фактичні показники господарської діяльності позивача на підставі первинних документів, а обмежився виключно порівнянням показників бухгалтерського обліку (головної книги) та податкового обліку (Додатку К1 до Декларації з податку на прибуток).

Крім того, податковий орган не зазначив на підставі яких первинних документів позивач вчинив записи у бухгалтерському та податковому обліку, не навів кореспонденцію рахунків господарських операцій, не зазначив переліку відсутніх первинних документів, не вказав на інші докази, якими прямо чи опосередковано підтверджується факт порушення податкового законодавства.

Із представлених позивачем розрахунків приросту-убутку товарно-матеріальних цінностей за 2006рік, 2007рік та перше півріччя 2008року вбачається, що причиною розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліку став факт не включення позивачем до складу валових витрат у податковому обліку витрат в сумі 219908грн. за 2006рік та 310087грн. за 2007рік, а також завищення валових витрат на 1676грн. за 2008рік.

Крім того, представником позивача долучено до матеріалів справи первинні документи (угоди, накладні, податкові накладні, платіжні доручення), якими підтверджуються дані податкової звітності позивача, а також розмір валових витрат не відображених у податковому обліку.

Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Тобто, відповідач у ході проведення планової перевірки повинен був перевірити розмір валових витрат позивача на підставі первинних документів, наданих до перевірки, а не обмежитись показниками валових витрат визначених позивачем у податковій звітності.

Щодо застосованих відповідачем штрафних санкцій по податку на прибуток, суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таки чином, сума штрафу не може перевищувати п'ятдесяти відсотків суми податкового зобов'язання (недоплати) донарахованого податковим органом.

Оскільки, податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586 податковим органом визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (недоплати) в розмірі 100193грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 52204грн. є неправомірним.

Аналогічно і щодо податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009р.№00902302/4/20588, яким до позивача застосовано лише штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 11464,50грн., без визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем (недоплати).

Крім того, оскільки податковим повідомленням-рішення від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586 до позивача вже було застосовано штрафні санкції в розмірі понад п'ятдесят відсотків від суми недоплати, додаткове застосування штрафних санкцій в розмірі 11464,50грн. суд вважає неправомірним.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № І68-97/ВР (із змінами та доповненнями) (далі-Закон України № 168-97).

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України № 168-97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168-97 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168-97 визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168-97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168-97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо висновку податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 10706грн., у зв'язку з подвійним включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2006року податку на додану вартість згідно податкової накладної отриманої від ПП «Арон-Трейд», суд, перевіривши показники декларації з податку на додану вартість за листопад 2006року та реєстр отриманих податкових накладних, зазначає що податковим органом при здійсненні розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ безпідставно не взято до уваги податкову накладну №3011106 від 30.11.06, отриману позивачем від ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», якою підтверджується право на податковий кредит з ПДВ в сумі 6154грн. за листопад 2006року.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Тобто, відповідач повинен був перевірити розмір податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на підставі податкових накладних та інших первинних документів, наданих до перевірки, а не обмежитись показниками даними визначеними позивачем у податковій звітності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586, №00902302/4/20588 та №0002232302/4/20587 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ё

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1799,22грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.07.2009р. №0002223-02/4/20586, №00902302/4/20588 та №0002232302/4/20587.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Будмонтаж» судовий збір у розмірі 1799,22грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 11 лютого 2014 року.

Суддя А.Г.Гулик