Постанова

від 06.02.2014 по справі 904/7315/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2014 року Справа № 904/7315/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Касторних В.І. представник, довіреність №б/н від 28.05.2013;

від позивача: Ренкас С.Ф. представник, довіреність №б/н від 28.11.2013;

від відповідача: Шевченко О.Г. представник, довіреність №01/14 від 03.01.2014

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія -термінал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/7315/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАМАКС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК-ТЕРМІНАЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/7315/13 (суддя Петрова В.І.) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія -термінал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАМАКС" заборгованість у розмірі 81209,00 грн., пеню у розмірі 4387, 51 грн. та 1711, 92 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія - термінал" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/7315/13 та постановити нове рішення, яким відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАМАКС" повністю. Стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/7315/13 винесено з порушенням норм матеріального права, а також при неповному зясуванні обставин справи у зв'язку з чим підлягає оскарженню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що господарський суд Дніпропетровської області дослідив всебічно в повному обсязі дотримання позивачем вимог договору та чинного законодавства, всіх обставин даної справи, вірно застосував норми матеріального права, виніс законе рішення. Позивач вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і не підлягає задоволенню. Просив залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року по справі №904/7315/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач), суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

У судовому засіданні 10.12.2013 року оголошено перерву до 19.12.2013 року.

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.12.2013 року надійшло пояснення до апеляційної скарги від відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року продовжено строк розгляду справи до 09.02.2014 року.

21.01.2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло пояснення на апеляційну скаргу від представника відповідача.

У судовому засіданні 23.01.2014 року оголошено перерву до 06.02.2014 року.

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 31.01.2014 року від відповідача надійшло пояснення до апеляційної скарги та заява про долучення документів до справи.

У судовому засіданні 06.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія - термінал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРАМАКС" (підрядник) був укладений договір підряду №25/06 на ремонтно-будівельні роботи, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.10.2012 року та додаткової угоди №2 від 03.10.12 року, підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботи за дорученням замовника, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 03.10.2012 року (п.1.1) роботи виконуються згідно умовам договору, специфікацій згідно кошторисної документації, розробленої підрядником. Умови даного договору мають однакову обов'язкову силу для сторін і можуть бути змінені за згодою сторін, що оформлюються додатковою угодою до договору. Специфікації, додаткові угоди до договору, акти виконаних робіт за договором оформляються в простій письмовій формі , підписуються уповноваженими представниками сторін, скріпляються печатками сторін, отже оформляються належним чином і при умові такого оформлення є невідємними частинами договору.

Згідно п. 7.1. договору договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 року або до повного погашення зобов'язань між сторонами.

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди №2 від 03.10.2013 року, ціною договору є загальна сума виконаних робіт за договором і визначається як сума загальних сум усіх актів приймання-передачі виконаних робіт за договором, які є невідємною частиною договору.

За п. 1.4. додаткової угоди №2 якщо необхідно виконати додаткові роботи, які не передбачені раніше умовами договору, сторони оформляють, або додаткову угоду, або специфікацію, або додатки до договору, в іншій задовільняючий сторони формі, в якій сторони визначають умовам виконання додаткових робіт підрядником та їх приймання і оплату замовником.

Згідно п. 2.1. договору загальний об'єм об'єктів ремонту визначається відповідно до кошторисної документації. Строк закінчення робіт, передбачених п. 2.1., встановлюється для кожного об'єкта, вказаного у специфікаціях, індивідуально (п. 2.2. договору).

Пунктом 5.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 25.10.2012 року, здавання робіт підрядником та приймання замовником оформлюється актом виконаних робіт , який підписується обома сторонами та є невідємною частиною договору. Замовник зобов'язаний протягом 3-х днів з моменту пред'явлення підрядником акту виконаних робіт прийняти роботи та підписати акт виконаних робіт. Якщо замовником на протязі 3-х днів з моменту пред'явлення підрядником акту виконаних робіт не приймає роботу та не підписує акт виконаних робіт, замовник повинен надати підряднику мотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт, вказати причини відмови, перелічити недоліки виявлені під час прийняття робіт (а.с. 147).

Шляхом листування сторонами був узгоджений об'єм роботи щодо реконструкції будівлі за адресою по вул. Героїв Сталінграда, 122 на загальну суму 486 126, 00 грн. (Комерційна пропозиція від 25.06.2012 року на суму 486 126, 00 грн. підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Арамакс» та Кошторис від 25.06.2012 року на суму 486 126, 00 грн. за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-ТЕРМІНАЛ»).

На підтвердження виконанних робіт сторонами оформлені належним чином Акт приймання виконанних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 509 016,31 грн..

06.11.2012 року сторонами підписана Специфікація №1 до договору на суму 246 209, 00 грн. як намір позивачем виконати роботи, а відповідачем прийняти ці роботи та сплатити.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за вищезазначеним договором виконав роботи на суму 755224, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані без будь-яких зауважень зі сторони відповідача (а.с. 19-24).

В частині 1 статті 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 6.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 03.10.2012 року, сторони визначили, що у будь-якому випадку незалежно від умов виконання оплати робіт за договором, вказаних у будь-якій специфікації за будь-яким об'єктом, на якому виконувались підрядником роботи для замовника за договором, замовник здійснює оплату робіт за договором на рахунок підрядника у повному обсязі, в розмірі загальної суми, вказаної у підписаному замовником акті виконаних робіт за договором , протягом 3-х банківських днів після підписання замовником даного акту виконаних робіт.

Повну оплату загальної вартості виконаних підрядником для замовника робіт відповідно до підписаних замовником актів виконаних робіт, замовник зобов'язується виконати протягом 3-х банківських днів після підписання замовником останнього акту виконаних робіт за договором. У випадку невиконання даної умови замовником, замовник виконає вимоги п. 6.3. договору щодо виплати неустойки підряднику.

Відповідно до п. 6.2. договору днем оплати вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Розрахунок виконаних робіт здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (п. 6.3. договора).

Акт про приймання виконаних робіт (надання послуг), як самостійний документ, не створює, не змінює, не припиняє правовідносини, а лише спрямований на підтвердження виконання певного обсягу робіт .

На думку відповідача, надані позивачем акти виконаних робіт не відповідають до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та абз. 1 пункту 2.4 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», а саме не містять два основних реквізити, це дата складання акту та обсяг господарської операції (обсяг виконаних робіт, обґрунтування вартості та підтвердження витрат матеріальних ресурсів).

Розділом 10 договору сторонами передбачено, що невідємною частиною договору є акт приймання - передачі виконаних робіт складений згідно кошторису, тобото акт приймання-передачі виконаних робіт повинен містити інформацію щодо об'єму виконаних робіт та перелік використаних матеріалів та їх вартість.

Позивач посилається на те, що акти виконаних робіт на суму 246 209, 00 грн. не можуть підтвердити факт виконання певних робіт, тому що не містять інформацію відносно результату виконаних робіт, який був переданий позивачем робіт за договором на суму 246 209, 00 грн..

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив розрахунки з позивачем частково і по актам виконаних робіт №4, 5, 6 за лютий 2013 року (а.с. 21-35).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Останній акт виконаних робіт підписаний сторонами 28.02.2013 року, строк оплати відповідно до умов договору, настав 05.03.2013 року.

Крім того, відповідач в порушення пункту 5.1. договору не надав позивачу мотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт не перерахував недостатки, недороботки під час прийняття робіт.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду №25/06 на ремонтно -будівельні роботи від 25.06.2012 року складає 81209, 00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, який складений та підписаний сторонами 04.06.2013 року (а. с. 36).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості на суму 81 209, 00 грн..

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частино 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.3. договору розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. У разі прострочки платежів замовник виплачує підряднику неустойку у розмірі 1% від розміру невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 110444, 24 грн. за період з 04.03.2013 року по 17.07.2013 року.

Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 3-х банківських днів, після підписання даного акта виконаних робіт відповідальність відповідача, щодо оплати виконаних робіт слід вважати з 06.03.2013 року .

Крім того, відповідач не надав документів які б підтверджували, що позивач не виконав роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неустойка за подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, розмір якої менше 1% - за період з 06.03.2013 року по 17.07.2013 року, встановив, що вона складає 4387, 51 грн..

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткової відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення неустойки, як необґрунтовано нараховану.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням зазначеного вище, вмотивованим є висновок суду першої інстанції, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до статтей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська сталева компанія - термінал", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/7315/13 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2014 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко