Постанова

від 15.01.2007 по справі 6/397-06-10903а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/397-06-10903А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" січня 2007 р.Справа  № 6/397-06-10903А

15 год.20хв.                                                                                                                   м. Одеса

За позовом :  Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

До відповідачів:  1. Приватного підприємства «Гросс Меркурі»

                              2. Приватного підприємства «Гічерз»

Про визнання угоди недійсною

Суддя                                                      Демешин О.А.   

Секретар судового засідання                Полякова Н.В.      

За участю представників сторін:

Від позивача:   –Будан Т.Г. - довіреність

Від відповідачів: 1. Янічева Л.Я. - довіреність

                               2. не з`явився  

Суть спору: Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси (далі-Позивач) надано позов до  Приватного підприємства «Гросс Меркурі»(далі –Відповідач 1) та Приватного підприємства «Гічерз»(далі –Відповідач 2) про визнання договору підряду від 01.08.2003р. , укладеного між цими підприємствами, в частині його виконання на суму 3639539,58грн.             

                                                        В С Т А Н О В И В:    

               01.08.2003р. між Приватним підприємством «Гросс Меркурі»та приватним підприємством «Гічерз»було укладено договір підряду відповідно до якого відповідач відповідач 2 зобов`язався  виконати ремонтно-будівельні роботи відповідно до узгоджених обсягів на загальну суму 5300000гривень.

               Згідно доданих до матеріалів справи копій актів приймання виконаних підрядних робіт приватним підприємством Гічерз»були виконані, а приватним підприємством «Гросс Меркурі»прийняті,   роботи на загальну суму 4494773,82грн.

               Як вбачається з виписок ОФ АТ «ВАБАНК» відповідач 1 за виконані роботи сплатив відповідачу 2 грошові кошти на зальну суму 3639539,58грн.

                Позивач на підставі ст..49 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р.,  просить визнати недійсним вищевказаний договір в частині його виконання на суму 3639539,58грн., зобов`язати ПП «Гічерз»повернути ПП «Гросс Меркурі»одержані від останнього грошові кошти в сумі 3639539,58грн. та стягнути з ПП «Гросс Меркурі»вказану суму грошових коштів  в доход держави.

                Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі м.Одеси посилається на те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 03.12.2003р. по справі №2-2712-1\03 було визнано  недійсними  установчі документи приватного підприємства «Гічерз» (код ЄДРПОУ 32557240), а саме –свідоцтво про державну реєстрацію в Святошинській райдержадміністрації м.Києва від 07.07.2003р. , статут, установчий договір та свідоцтво платника податку на додану вартість та фінансово-господарські документи від імені ПП «Гічерз».   

                Крім того, позивач посилається, що вказаним рішенням Святошинського районного суду м.Києва встановлено, що засновник ПП «Гічерз»Дмитрук О.Ю. був підставною особою, не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, не одержував доходів і не сплачував податків, не укладав ніяких договорів і угод та не призначав директора підприємства.

                   Виходячи з викладеного, позивач вважає, що спірний договір слід визнати недійсним, оскільки  його укладено з метою ухилення від оподаткування, тобто - з метою завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

                   ПП «Грос Меркурі»проти позову заперечує, посилаючись на  те, що позивачем не доведено умислу підприємства на укладення спірного договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

                   Крім того, відповідач 2 посилається на пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом.    

                  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

      Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання недійним укладеного між відповідачами договору підряду від 01.08.2003р. ґрунтуються на вимогах статті 49 Цивільного Кодексу  УРСР в редакції 1963року.

      Згідно вказаної статті недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу в обох чи однієї сторін, від виконання угоди, тощо.

      Однак, суд вважає, що на на момент звернення з позовом  та  на час вирішення спору правові підстави для застосування статті 49 ЦК УРСР  - відсутні, приймаючи до уваги, що з

 01.01.04 р. ЦК УРСР втратив чинність. Цивільний Кодекс України в редакцій від 16.01.2003р., що набрав чинності з 01.01.04р. не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені статтею 49 ЦК УРСР. Цим Кодексом  скасована відповідальність ( правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції -стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст..228 ЦК України) не є адміністративно-правова конфіскація.

      За змістом ч.2. ст.5 ЦК України –кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність особи.

      Таким чином, при вирішенні спору суд вважає неможливим застосування публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в в ЦК України на момент надання позову та вирішення спору.

Обґрунтовуючи позов, позивач послався на протиправність умислу лише у ПП „Гічерз" на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, проте, наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 03.12.2003р. про визнання недійсними установчих документів ПП «Гічерз», оскільки предметом по справі №2-2712-1\03 була відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час здійснення підприємницької діяльності ПП „Гічерз»та ПП «Гросс Меркурі».

Сам факт визнання недійсними установчих документів не спричинив недійсності спірного договору. Позовні вимоги не ґрунтуються на доказах щодо наявності умислу на укладення договору з метою суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки матеріали справи свідчать про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі, а сам по собі договір підряду не є таким, що суперечить інтересам суспільства та держави.

При вирішенні цього спору суд не може застосовувати положення статей 207, 208 Господарського Кодексу України в редакції від 16.01.2003р., оскільки спірний договір було укладено 01.08.2003року, а зазначений кодекс, відповідно до пункту 1 розділу «Прикінцеві положення»набрав чинності з 01.01.2004року.

 Предметом спору по справі є визнання недійсним договору. Відносини щодо його укладення виникли та закінчились в момент його укладення, тобто –01.08.2003року.

 Пунктом 4 «Прикінцевих положень»передбачено, що ГК України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов`язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.   

Такти чином, з урахуванням вказаного, суд вважає, що правові підстави для застосування до спірного договору положені статей 207, 208 ГК України –відсутні.

Крім того, частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду з адміністративним позовом встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх правв, свобод чи інтересів.

     Пропущення вказаного строку, відповідно до частини 1 статті 100 КАС України –є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

      Приватним підприємством «Гросс Меркурі»в запереченнях на позов зазначено на пропуск позивачем річного строку на звернення до суду з  адміністративним позовом.

      З матеріалів справи (пункт 1.17. Акту ДПІ У Малиновському районі м.Одеси від 21.12.2004р. № 483\23-0115\31225652 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством «Гросс Меркурі»за період з 01.04.03р. по 01.10.04р.) вбачається, що про наявність рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03.12.2003р., яким визнано недійсними установчі документи ПП «Гічерз»і яке стало підставою для надання адміністративного позову про визнання недійсним договору підряду від 01.08.2003р. –позивачу стало відомо щонайменше 21.12.2004р., тобто –на дату складення вищевказаного Акту. За таких обставин, позивач мав звернутись до суду з позовом в строк до 21.12.2005року.

       Адміністративний позов від 29.09.2006р. № 23199\10-104 до господарського суду Одеської області було надано 17.10.2006р.(вх.13244).  

        Тобто, встановлений частиною 2 статті 99 КАС України строк на звернення до суду –позивачем було пропущено. Клопотань щодо поновлення цього строку з поважних причин ДПІ у Малиновському районі м.Одеси – не надавала.   

             За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись   ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

           У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси до  Приватного підприємства «Гросс Меркурі»та Приватного підприємства «Гічерз»

про  визнання недійсним договору підряду від 01.08.2003р., укладеного між приватним підприємством «Гросс Меркурі»та приватним підприємством «Гічерз»в частині його виконання на суму 3639539,58грн. –відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя                                                                                 Демешин О.А.