cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року справа № 919/850/13
За позовом Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо»
(пл. Повсталих, 4, м. Севастополь, 99008),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,
та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо»
до Севастопольської міської Ради
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів: Архипенко О.М. - головуючий;
Грицай О.С.; Щербаков С.О.
За участю представників учасників судового процесу:
від Севастопольської міської Ради - Шевченко В.В., довіреність від 30.12.2013 №03-15/6321;
від товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо» - Петров О.В., довіреність від 01.08.2013 №52;
від Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради - Шевченко В.В., довіреність від 08.01.2014 №07-02/1.
Севастопольська міська Рада (далі - позивач за первісним позовом) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо» (далі - відповідач за первісним позовом, ТОВ «Патіо») про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.09.2007, зареєстрованого 30.10.2007 під номером 040766000073, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши пункти договору у наступній редакції:
На підставі вимоги Контрольно-ревізійного управління у Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі №2а-2984/11/2770, рішень Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 №2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя», від 07.02.2012 №2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя», внести в договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8536600000:01:12:0027) загальною площею 0,8440 га, розташованої по вул. Адмірала Октябрьського, 21/пл. Повсталих, 4, переданої для обслуговування торгово-офісного комплексу, укладеного між Севастопольською міською Радою та ТОВ «Патіо», зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» у Державному реєстрі земель 30.10.2007 під №040766000073, наступні зміни:
1. Преамбулу вищевказаного договору викласти у наступній редакції:
«Севастопольська міська Рада, іменована надалі «Орендодавець», розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської Ради Дойникова Юрія Васильовича, який діє на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 №4, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю «Патіо», іменоване надалі «Орендар» (код ЄДР 33276248), юридична адреса: м. Севастополь, пл. Повсталих, 4, в особі директора Камалова С.В., діючого на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір про наступне:»;
2. Пункт 2.3 договору викласти у наступній редакції:
« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки до 01.01.2012, з урахуванням коефіцієнтів індексації, складає:
- на 2009 рік:
9482292,00 х 1,028 х 1,152 = 11229461,19 грн (одинадцять мільйонів двісті двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят одна гривня 19 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №839/1/1, виданим Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 25.06.2007 року;
- на 2010 рік:
9482292,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 = 11891999,41 грн (одинадцять мільйонів вісімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривня 41 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №839/1/1, виданим Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 25.06.2007 року;
- на 2011 рік:
9482292,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 = 11891999,41 грн (одинадцять мільйонів вісімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривня 41 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №839/1, виданим Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 25.06.2007 року;
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:
13326760,00 грн (тринадцять мільйонів триста двадцять шість тисяч сімсот шістдесят гривні 00 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №77-3.1/5, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі від 07.02.2012 року».
3. Розділ 3 договору викласти у наступній редакції:
« 3. Строк дії договору
3.1. Договір укладений строком на 25 (двадцять п'ять) років.
3.2. По закінченню строку, на який був укладений договір оренди земельної ділянки, Орендар, який належним чином виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).
3.3. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця у встановленому порядку не пізніше, ніж за два місяця до спливу строку договору оренди землі.
3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У випадку недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.».
4. Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:
« 4. Орендна плата та порядок розрахунків
4.1. На виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2012 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 по справі №2а-2984/11/2770, річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.2009 року встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.
4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн) плати (%) орендної плати (грн)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:
- на період з 01.01.2009 по 31.12.2009:
11229461,19 х 0,05 = 561473,06 грн;
- на період з 01.01.2010 по 31.12.2010:
11891999,41 х 0,05 = 594599,97 грн;
- на період з 01.01.2011 по 31.12.2011:
11891999,41 х 0,05 = 594599,97 грн;
- з 01.01.2012:
13326760,00 х 0,05 = 666338,00 грн.
4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується згідно з п. 4.6 цього договору.
4.5. Орендна плата за землю сплачується Орендарем у строки та порядку, які визначені Податковим кодексом України.
4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до 1 лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.
Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється Орендарем згідно з умовами цього договору та вимогами чинного законодавства та погоджується Орендодавцем.
У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється у відповідності зі знов затвердженою Методикою.
4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з Орендодавцем, надається Орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.
4.8. Розмір орендної плати переглядається у випадках:
- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;
- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю Орендодавця;
- в інших випадках, передбачених законом.
Періодичність перегляду: рішення про зміни, які вказані у пункті 4.8, повинно бути прийнято до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.
4.9. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності Орендаря.
4.10. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.
4.11. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.
4.12. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.»
5. Пункт 5.4 розділу 5 договору викласти у наступній редакції:
« 5.4. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою Орендодавця передаватися Орендарем у суборенду без зміни цільового використання згідно із Законом України «Про оренду землі». У цьому випадку плата за суборенду земельної ділянки не може перевищувати розміру орендної плати.».
6. Розділ 5 договору доповнити пунктом 5.5 наступного змісту:
« 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено Орендарем іншим особам, внесено у статутний фонд, передано у заставу.»
7. Пункт 9.1.1 розділу 9 договору доповнити підпунктом ж) наступного змісту:
«ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особового режиму використання земель та територій, які особливо охороняються».
8. Підпункт б) пункту 9.2.2 розділу 9 договору викласти у наступній редакції:
«б) виконувати зобов'язання землекористувача відповідно до умов цього договору, Земельного кодексу України, Податковим кодексом України;».
9. Пункт 9.2.2 розділу 9 договору доповнити підпунктом р) наступного змісту:
«р) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати Орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування та ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою до набувача об'єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці».
10. Пункт 12.4 розділу 12 договору викласти у наступній редакції:
« 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України, без укладення додаткової угоди до даного договору, з моменту прийняття рішення про відмову від договору, у наступних випадках:
- використання Орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);
- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;
- систематичної несплати орендної плати (протягом трьох місяців);
- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;
- передачі або відчуження права оренди третім особам.»;
11. Пункт 12.5 розділу 12 договору викласти у наступній редакції:
« 11.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору.»;
12. «Решта пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель від 30.10.2007 за №040766000073, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.».
Позовні вимоги Севастопольської міської Ради, із посиланням на статтю 18 Закону України «Про оцінку земель», статті 4, 21-23, 30 Закону України «Про оренду землі», статтю 206 Земельного кодексу України, статті 20, 175, 188 Господарського кодексу України, статті 203, 626, 627, 631, 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 9, 274, 288 Податкового кодексу України, статті 26, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативно-правові акти, вмотивовані невідповідністю умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором, а також в частині розміру і порядку сплати орендної плати. Також, позивач за первісним позовом вказує на невідповідність змісту договору оренди земельної ділянки новій редакції Примірного договору оренди земельної ділянки, затвердженого ним у 2011 році /арк.с.3-21/.
Ухвалою суду від 25.07.2013 позовна заява Севастопольської міської Ради прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/850/13 (суддя Харченко І.А.). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 21.08.2013 суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «Патіо» до Севастопольської міської Ради про: припинення правовідносин сторін за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2007, шляхом його розірвання з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов'язання ТОВ «Патіо» передати, а Севастопольську міську Раду прийняти за актом приймання-передачі земельну ділянку (кадастровий номер - 8536600000:01:12:0027) загальною площею 0,8440 га, розташовану по вул. Адмірала Октябрьського, 21/пл. Повсталих, 4.
Зустрічна позовна заява ТОВ «Патіо», з посиланням на статті 16, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, статті 19, 21, 23, 30, 31 Закону України «Про оцінку землі» та інші нормативно-правові акти, мотивована бажанням Севастопольської міської Ради у судовому порядку значно підвищити розмір орендної плати (шляхом зміни орендної ставки до 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відмови від раніш досягнутих домовленостей щодо застосування до розміру орендної плати за частину земельної ділянки, яка використовується під благоустрій, коефіцієнту 0,25), що є суттєвою зміною обставин, якими керувались сторони при укладанні цього договору. На думку відповідача за первісним позовом, у разі задоволення судом (у т.ч. частково) позову Севастопольської міської Ради суттєво зміняться умови договору оренди земельної ділянки від 25.09.2007, що, як наслідок, є підставою для одночасного задоволення зустрічного позову про розірвання цього договору за приписами статті 652 Цивільного кодексу України /арк.с.95-101/.
У судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2013, суд прийняв до розгляду та задовольнив заяву відповідача за первісним позовом про зменшення зустрічних позовних вимог, згідно з якою предметом позову ТОВ «Патіо» залишалась вимога про припинення правовідносин сторін за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2007, зареєстрованого 30.10.2007 за №040766000073, шляхом його дострокового розірвання з дня набрання законної сили рішенням суду /арк.с.211/.
Ухвалою суду від 02.10.2013 вирішено здійснювати розгляд справи №919/850/13 колегіально, у складі трьох суддів.
Ухвалою суду від 08.01.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів: головуючий суддя Архипенко О.М., інші судді, які входять до складу колегії - Грицай О.С., Щербаков С.О.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з мотивів, викладених у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях до позову. Так, зокрема, представник вказує, що 13.02.2008 Севастопольською міською Радою внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, а саме встановлені нові ставки орендної плати за земельні ділянки, 20.11.2011 прийняте рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію», а 07.02.2012 - рішення №2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя». Ці рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України, законів України «Про оренду землі», «Про оцінку землі» та «Про місцеве самоврядування» є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки (пункти 2.3, 4.1, 4.2). Крім того, у зв'язку із законодавчими змінами та затвердженням позивачем за первісним позовом у новій редакції Примірного договору оренди земельної ділянки (рішення від 13.09.2011 №1326), існують законні підстави для внесення змін і до інших пунктів договору.
Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення вимог Севастопольської міської Ради заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказавши на неправомірність вимог позивача за первісним позовом щодо зміни розміру орендної ставки та здійснення перерахунку орендної плати за минулі періоди строку дії договору оренди земельної ділянки, а також взагалі відсутність передбачених законом підстав, в силу яких внесення таких змін було б обов'язковим. Також, у своєму відзиві ТОВ «Патіо» заявило про застосування строку позовної давності за вимогою про зміну редакції п.4.3 договору щодо розрахунку орендної плати у минулі періоди /арк.с.166-174/.
Зустрічний позов представник відповідача за первісним позовом повністю підтримав, просить його задовольнити у разі задоволення позову Севастопольської міської Ради.
Севастопольська міська Рада не скористалась правом, наданим їй статтею 59 ГПК України: не надало господарському суду відзив на зустрічну позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом зустрічний позов ТОВ «Патіо» не визнав з підстав його необґрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
25.09.2007 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та ТОВ «Патіо» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) /арк.с. 25-34/.
Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.10.2007 за №040766000073.
28.12.2009 між сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до Договору, відповідно до якої деякі пункти Договору викладені в новій редакції (далі - Додаткова угода) /арк.с. 39-42/.
Додаткова угода зареєстрована у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2009 за №040988500170.
За умовами пункту 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) Орендодавець згідно з рішенням Севастопольської міської Ради від 10.04.2007 №1846 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування торгово-офісного комплексу, з віднесенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 21 / пл. Повсталих,4.
Згідно з пунктом 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8440 га, у тому числі:
- площа 0,3326 га для обслуговування торгово-офісного комплексу, у тому числі під охоронною зоною ТП-509 площею 0,0154 га;
- площа 0,5114 га під благоустрій території.
Пунктом 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди) сторони встановили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 11229448,00 грн, в тому числі нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5114 кв.м. (0,5114 га) - 6804194,00 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №866/1, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі від 25.09.2009.
Як убачається з пункту 3.1 Договору, цей Договір укладено строком на 25 років.
Відповідно до пункту 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно із Законом України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» від 03.06.2008 №309-VI та Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому до розміру орендної плати за земельну ділянку площею 0,5114 га, що використовується під благоустрій території, застосовується коефіцієнт 0,25.
Пунктом 4.2 Договору (в редакції Додаткової угоди) передбачено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою складає:
а) за земельну ділянку площею 0,3326 га: 4425254 х 0,03 = 132757,62 грн;
б) за земельну ділянку площею 0,5114 га: 6804194 х 0,03 х 0,25 = 51031,45 грн;
разом за земельну ділянку площею 0,8440 га: 132757,62+51031,45 = 183789,10 грн.
Актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.09.2007 був засвідчений факт передання орендованої земельної ділянки відповідачу /арк.с. 38/.
Вимогою Контрольно-ревізійного управління України в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-614/5418 на підставі проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, якою встановлено окремі порушення, зокрема, заниження ставок орендної плати за надані в оренду земельні ділянки, зобов'язано третю особу внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині підвищення розміру орендної плати та провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування орендарями сум недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати з 01.01.2009.
13.09.2011 рішенням Севастопольської міської Ради № 1326 внесено зміни до рішення від 14.10.2003 № 1343 «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення» та затверджено у новій редакції Примірний договір оренди земельної ділянки (додаток № 2).
20.12.2011 позивачем за первісним позовом прийнято рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію».
07.02.2012 Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 2318 «Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя», яким вирішено після надання орендарям витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 № 2163, внести відповідні зміни у діючі договори оренди земельних ділянок, спрямувати на адреси орендарів пропозиції про намір внести зміни в договори оренди земельних ділянок.
На виконання зазначених вимоги контрольно-ревізійного органу та рішень Севастопольської міської Ради, з метою приведення Договору у відповідність з діючим законодавством та Примірним договором оренди земельної ділянки, листом від 26.03.2013 №03-15/1554 позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом був направлений проект додаткової угоди про внесення змін у Договір /арк.с. 48-54/. Однак, ТОВ «Патіо» з проектом додаткової угоди не погодилось, про що повідомило позивача за первісним позовом листом від 10.04.2013 №31 /арк.с.60-62/.
Зазначені обставини і стали причиною звернення Севастопольської міської Ради з даним позовом до господарського суду.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), так і спеціальних норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про оренду землі» та «Про оцінку земель».
Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.
Як установлено судом, між сторонами укладено договір оренди землі, який не розірвано, не визнано недійсним та є чинним на теперішній час.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з вимогами статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є загальнодержавним податком.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.
При цьому, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ цього Кодексу; а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України «Про оцінку земель», відповідно до абзацу 5 статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (статті 6, 15 Закону України «Про оцінку земель»).
За приписами статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Відповідно до частин першої та третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
20.12.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію» (далі - Рішення №2163). Згідно із зазначеним рішенням було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введено її в дію з 01.01.2012.
Згідно з витягом №77-3.1/5 від 07.02.2012 з технічної документації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 8440,00 кв.м. за адресою: м. Севастополь, пл. Повсталих, 4, яка передана в оренду відповідачу за первісним позовом для реконструкції (будівництва) і обслуговування торгово-офісного комплексу, встановлена у розмірі 13326760,00 грн /арк.с.236/.
Відповідно до наданих відповідачем за первісним позовом розрахунків розміру орендної плати за 2012 та 2013 роки, а також платіжних доручень про перерахування ним до місцевого бюджету орендної плати, з 01.01.2012 ТОВ «Патіо» сплачує орендну плату виходячи з нормативної грошової оцінки землі саме у розмірі 13326760,00 грн /арк.с. 136-157/. Таким чином, з 01.01.2012 фактично діє та виконується відповідачем за первісним позовом положення щодо нової нормативної грошової оцінки.
Також, судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради №1348 від 14.10.2003 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі (далі - Методика).
Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 № 3701 (далі - Рішення №3701) був викладений у новій редакції розділ 3 додатку до Рішення №1348, за яким, зокрема, розмір орендної плати за земельні ділянки, на яких розташовані адміністративні приміщення (офіси), торгові комплекси та інші об'єкти комерційного призначення, встановлений у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктами 1.3, 1.4 рішення Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 № 2318 «Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради за результатами інвентаризації договорів оренди земельних ділянок зобов'язано привести ставки орендної плати у відповідність з діючим законодавством та «Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі», шляхом внесення відповідних змін у договори оренди (без винесення окремого рішення сесії Севастопольської міської Ради по кожному з орендарів).
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відомості щодо скасування або визнання недійсними в установленому законом порядку наведених вище по тексту рішень Севастопольської міської Ради на день звернення останньої з первісним позовом до суду в матеріалах справи відсутні, а тому згідно з вимогами Конституції та законодавства України ці рішення позивача за первісним позовом були обов'язковими для виконання на території міста Севастополя на час виникнення даного спору.
За приписами статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 4.8 Договору сторони встановили, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, суд визнає правомірними вимоги позивача за первісним позовом щодо зміни у Договорі розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки (пункт 2.3) та ставки орендної плати (пункт 4.1).
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, такий розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач за первісним позовом просить застосовувати з 01.01.2009, але при цьому без будь-якого законодавчого обґрунтування застосування нової ціни договору саме з цієї дати.
Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З урахуванням наведеної правової норми, новий розмір орендної плати (згідно зі зміненим пунктом 4.1 Договору) повинен застосовуватись саме з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили, що відповідає висновкам, викладеним у пункті 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями).
За таких обставин, у частині позовних вимог щодо встановлення нового розміру орендної плати за минулі періоди строку дії Договору має бути відмовлено.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про викладення пункту 4.1 Договору без застосування коефіцієнту 0,25 при визначенні розміру орендної плати за частину земельної ділянки, що використовується під благоустрій території, суд зазначає наступне.
Пунктом 2.5 Методики встановлено, що у випадку використання частини земельної ділянки під благоустрій території з вільним доступом громадян (під паркову зону, сквер, бульвари, пляжі, прибережну зону) без розміщення на цій частині ділянки об'єктів підприємницької діяльності, до розміру орендної плати за цю частину в договорі оренди застосовується коефіцієнт 0,25.
З урахуванням наведеного правила, рішенням Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 №8718 було вирішено змінити деякі пункти Договору, зокрема, встановивши, що до розміру орендної плати за земельну ділянку площею 0,5114 га, що використовується відповідачем за первісним позовом під благоустрій території, повинен застосовуватися коефіцієнт 0,25.
Саме наведені вище положення пункту 2.5 Методики та рішення Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 №8718 були чинними на час звернення позивача за первісним позовом з пропозицією до ТОВ «Патіо» про внесення змін до Договору та подання даного позову до суду.
Відтак, суд визнає безпідставними вимоги позивача за первісним позовом щодо викладення пункту 4.1 Договору без урахування раніш досягнутих сторонами домовленостей про визначення розміру орендної плати за частину земельної ділянки площею 0,5114 га, що використовується під благоустрій території, із застосуванням коефіцієнту 0,25.
Також, суд вважає безпідставним посилання у пункті 4.1 Договору, що зміни вносяться «На виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2012 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 по справі №2а-2984/11/2770 …», оскільки вказані вимога контрольно-ревізійного органу та судові рішення жодним чином не стосуються відповідача, не можуть впливати на його права та обов'язки, а тому не можуть бути підставою для внесення змін до Договору.
Таким чином, позовні вимоги, якими передбачено зміну редакції пунктів 2.3 та 4.1 Договору, підлягають задоволенню частково, а саме шляхом викладення цих пунктів у наступних редакціях:
пункт 2.3 - « 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 складає 13326760,00 грн (тринадцять мільйонів триста двадцять шість тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №77-3.1/5, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі від 07.02.2012 року.»;
пункт 4.1 - « 4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому до розміру орендної плати за земельну ділянку площею 0,5114 га, яка використовується під благоустрій території, застосовується коефіцієнт 0,25».
Вимога позивача щодо викладення у новій редакції пункту 4.3 Договору (в діючій редакції Договору - пункт 4.2) також підлягає задоволенню частково, а саме у такій редакції: «Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:
а) за земельну ділянку площею 0,3326 га: 13326760 / 8440 х 3326 х 0,05 = 262587,70 грн;
б) за земельну ділянку площею 0,5114 га: 13326760 / 8440 х 5114 х 0,05 х 0,25 = 100937,58 грн;
разом за земельну ділянку площею 0,8440 га: 262587,70+100937,58 = 363525,28 грн», з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2.3 Методики розмір річної орендної плати визначається в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Такий принцип визначення річної орендної плати за землю відповідає статтям 274, 285-288 Податкового кодексу України. Таким чином, формула визначення річної орендної плати, що передбачена у першому абзаці проекту пункту 4.3 Договору відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги саме у цій частині є правомірними.
Разом з тим, позивачем знов вказується розрахунок орендної плати за минулі періоди строку дії Договору (з 01.01.2009), що ним ніяк не обґрунтовано та не відповідає положенням статті 653 ЦК України, а тому суд вважає вимоги позивача про внесення цих змін до договору неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, враховуючи залишення судом у Договорі умови про застосування коефіцієнту 0,25 при визначенні розміру орендної плати за частину земельної ділянки, що використовується під благоустрій території, судом в межах заявлених Севастопольською міською Радою вимог та з урахуванням діючої редакції Договору здійснений власний розрахунок величини річної орендної плати, яка підлягає сплаті до місцевого бюджету.
У зв'язку із відмовою в частині позову щодо встановлення у пункті 4.3 Договору величини річної орендної плати за 2009-2012 роки з урахуванням нової процентної ставки (5%) з підстав їх необґрунтованості, суд залишає без розгляду відповідну заяву відповідача за первісним позовом про застосування строку позовної давності до вказаних позовних вимог.
Щодо позовних вимог про внесення змін до преамбули договору суд вважає за необхідне зазначити, що у преамбулі Договору наводяться установчі дані та реквізити сторін. Зміст преамбули Договору не змінює обсягу прав та обов'язків сторін, а тому внесення змін щодо осіб, які представляють сторін, та відомостей про їх юридичні адреси і ідентифікаційні коди є правом сторін договору.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до преамбули договору за відсутності на це згоди відповідача за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Щодо іншої частини позовних вимог Севастопольської міської Ради про внесення змін до Договору, а саме до розділу 3, пунктів 4.2, 4.4-4.12, пунктів 5.4, 5.5, пункту 9.1.1 (доповнення підпунктом «ж»), пункту 9.2.2 (підпункти «б», «р»), пунктів 12.4, 12.5, суд дійшов наступних висновків.
Внесення зазначених змін у Договір обґрунтовано змінами в чинному законодавстві та прийняттям у зв'язку з цим позивачем 13.09.2011 рішення №1326 «Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», яким був затверджений Примірний договір оренди земельної ділянки в новій редакції (додаток №2).
Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Проте, суд зазначає, що Примірний договір оренди земельних ділянок у новій редакції був затверджений позивачем вже після укладення сторонами спірного договору оренди землі, а відтак немає правових підстав для внесення до Договору умов Примірного договору оренди земельної ділянки, проти яких відповідач заперечує.
До того ж, за загальним правилом будь-яка законодавча норма є обов'язковою для учасників цивільних правовідносин незалежно від її безпосереднього відображення у відповідному правочині, тобто не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання.
Відтак, позовні вимоги Севастопольської міської Ради про зміну умов договору оренди земельної ділянки, які не стосуються визначення розміру та порядку сплати орендної плати, і проти яких заперечує відповідач за первісним позовом, за висновком суду, не відповідають положенням статті 652 Цивільного кодексу України щодо підстав для внесення змін до чинного договору.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд визнає, що позивачем не доведено передбачених законом підстав, в силу яких внесення змін до розділу 3, пунктів 4.2, 4.4-4.12, пунктів 5.4, 5.5, пункту 9.1.1 (доповнення підпунктом «ж»), пункту 9.2.2 (підпункти «б», «р»), пунктів 12.4, 12.5 Договору було б обов'язковим, а тому ця частина позову не може бути задоволена судом.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при зміні договорів судовий збір покладається на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Враховуючи, що первісний позов задоволений судом частково, суд вважає за доцільне покласти сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір на обидві сторони у рівних частках та стягнути з ТОВ «Патіо» на користь Севастопольської міської Ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 573,50 грн.
Щодо зустрічного позову ТОВ «Патіо» про припинення правовідносин сторін за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2007, зареєстрованого 30.10.2007 за №040766000073, шляхом його дострокового розірвання з дня набрання законної сили рішенням суду, суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина перша статті 1 ГПК України).
Таким чином, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Водночас, за змістом вказаних законодавчих норм порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
Зустрічна позовна заява ТОВ «Патіо» мотивована тим, що у разі задоволення судом (у т.ч. частково) позову Севастопольської міської Ради і внесення відповідних змін до Договору, суттєво зміняться обставини, якими керувались сторони при вчиненні цього правочину, що, як наслідок, є підставою для розірвання Договору рішенням суду за приписами статті 652 Цивільного кодексу України. У разі ж, якщо суд дійде висновку про необґрунтованість позовних вимог Севастопольської міської Ради, ТОВ «Патіо» вказує на відсутність підстав і для розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.09.2007 в судовому порядку
Викладене свідчить, що як на момент звернення із зустрічним позовом до суду так і на момент вирішення даного спору (враховуючи положення статті 653 ЦК України) обставини, якими ТОВ «Патіо» обґрунтовує свої зустрічні позовні вимоги, відсутні.
Відтак, суд визнає, що ТОВ «Патіо» не доведено належним чином існування порушення або оспорювання його прав і охоронюваних законом інтересів, які підлягають захисту у судовому порядку, а тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що задоволення судом позовних вимог ТОВ «Патіо» порушило б загальне правило можливості розгляду в межах однієї справи первісного та зустрічного позовів, а саме: задоволення зустрічного позову виключає повністю або частково задоволення первісного позову.
Як встановлено судом, можливість задоволення позову ТОВ «Патіо» не лише не виключає можливості задоволення позову Севастопольської міської Ради, а й безпосередньо ґрунтується на обставинах задоволення судом цього первісного позову, що може свідчити про передчасність зустрічного позову.
Витрати по сплаті судового збору за звернення із зустрічною позовною заявою відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на ТОВ «Патіо».
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо» про внесення змін в договір оренди земельної ділянки, - задовольнити частково.
2. Змінити умови укладеного між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99001; ідентифікаційний код 24872845) та товариством з обмеженою відповідальністю «Патіо» (пл. Повсталих, 4, м. Севастополь, 99008; ідентифікаційний код 33276248) договору оренди земельної ділянки від 25.09.2007 , зареєстрованого у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.10.2007 за №040766000073, а саме:
Пункт 2.3 договору викласти у наступній редакції:
« 2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 складає 13326760,00 грн (тринадцять мільйонів триста двадцять шість тисяч сімсот шістдесят гривні 00 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №77-3.1/5, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі від 07.02.2012 року.»;
Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:
« 4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому до розміру орендної плати за земельну ділянку площею 0,5114 га, яка використовується під благоустрій території, застосовується коефіцієнт 0,25.»;
Пункт 4.2 договору викласти у наступній редакції:
«Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:
а) за земельну ділянку площею 0,3326 га: 13326760 / 8440 х 3326 х 0,05 = 262587,70 грн;
б) за земельну ділянку площею 0,5114 га: 13326760 / 8440 х 5114 х 0,05 х 0,25 = 100937,58 грн;
разом за земельну ділянку площею 0,8440 га: 262587,70+100937,58 = 363525,28 грн».
3. В іншій частині позову Севастопольської міської Ради відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо» (пл. Повсталих, 4, м. Севастополь, 99008; ідентифікаційний код 33276248) на користь Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 24872845) витрати по сплаті судового збору у розмірі 573,50 грн (п'ятсот сімдесят три грн 50 коп.).
5. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Патіо» до Севастопольської міської Ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.
Повне рішення складено 10.02.2014.
Суддя О.М. Архипенко
Суддя О.С. Грицай
Суддя С.О. Щербаков
919/850/13/3508/14
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 13.02.2014 |
Номер документу | 37103169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні