ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року Справа № 905/5227/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Термотрон"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 17.12.2013р.
у справі господарського суду Донецької області №905/5227/13
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термотрон"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача:
1) ОСОБА_2;
2) ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та
внесених змін до установчих документів,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Семенов Д.В. - довіреність у справі,
від 3-тьої особи 1: не з'явився,
від 3-тьої особи 2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термотрон" і просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом №3 від 22.12.2012р., а також недійсною нову редакцію статуту товариства, затверджену рішенням загальних зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення порядку повідомлення відповідачем позивача про проведення загальних зборів призвело до порушення його майнових прав та інтересів, оскільки збільшення статутного капіталу товариства і перерозподіл часток у статутному капіталі товариства відбувся без відома позивача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.10.2013р. (суддя Харакоз К.С.) позов задоволено частково: рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термотрон" про припинення дії установчого договору товариства та про направлення нерозподіленого прибутку товариства за період з 01.01.01 по 01.10.2012р. до резервного фонду товариства, що оформлені протоколом №3 від 22.12.2012р., визнано недійсними.
У задоволенні вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів щодо збільшення статутного капіталу товариства та перерозподілу часток учасників в статутному капіталі товариства, про затвердження статуту товариства у новій редакції, оформлених тим же протоколом №3 від 22.12.2012р., а також у визнанні недійсною нову редакцію статуту товариства відмовлено.
В частині задоволених вимог рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при прийнятті рішення щодо припинення дії установчого договору порушено визначений договором порядок припинення його дії, а рішення про направлення нерозподіленого прибутку товариства до резервного фонду було прийнято за відсутності у товариства зазначеного фонду, положення про нього та його розмір.
Відмова у задоволенні інших позовних вимог мотивована недоведеністю позивачем факту порушення порядку скликання та проведення загальних зборів.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. (головуючий, суддя Ушенко Л.В., судді Богатир К.В., Склярук О.І.) рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства про збільшення розміру статутного капіталу товариства, перерозподіл часток учасників товариств, затвердження статуту товариства у новій редакції, оформлених протоколом №3 від 22.12.2012р., а також про визнання недійсною нову редакцію статуту товариства скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про їх задоволення. В іншій частині рішення залишено без змін.
Погодившись з висновком суду першої інстанції про відсутність факту порушення порядку скликання та проведення 22.12.2012р. загальних зборів та наявність кворуму, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів щодо збільшення статутного капіталу товариства та перерозподіл у зв'язку з цим часток в статутному капіталі товариства із зміною долі в ньому позивача в сторону зменшення без згоди останнього, порушує його корпоративні права. Одночасно суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсними рішень зборів стосовно припинення дії установчого договору, а також про направлення нерозподіленого прибутку товариства до резервного фонду товариства.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статуту товариства, у редакції від 14.08.2002р., засновниками останнього є ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 40%; ОСОБА_3 - 25% та ОСОБА_1 - 35% (а.с.24 т.1.)
22.12.2012р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Термотрон", на яких прийняті такі рішення з порядку денного:
- припинити дію установчого договору товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства 12.06.2000р.;
- направити нерозподілений прибуток товариства за період з 01.01.2001р. по 01.10.2012р. до резервного фонду товариства;
- збільшити внесок ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства на 129 888,89 грн. та внесок ОСОБА_3 на 72 333,34 грн.;
- сформувати статутний капітал товариства у розмірі 272 222,23 грн. за рахунок вкладів учасників товариства і розподілити його між учасниками товариства таким чином: ОСОБА_2 - 58% статутного капіталу, що складає 157 888,89 грн.; ОСОБА_3 - 33% статутного капіталу, що складає 89 833,34 грн. та ОСОБА_1 - 9% статутного капіталу, що складає 24 500,0 грн.;
- викласти та затвердити статут товариства у новій редакції;
- доручити проведення реєстрації відповідних змін до статуту товариства у виконавчому комітеті Донецької міської ради директору ОСОБА_2 або іншій особі згідно виданої директором довіреності від імені товариства.
На вказаних зборах, рішення яких оформлені протоколом №3 від 22.12.2012р. (а.с.64 т.1), приймали участь учасники, що володіють у сукупності 65% голосів, а саме: ОСОБА_2 - 40%; ОСОБА_3 - 25%.
ОСОБА_1, вважаючи, що вказані рішення загальних зборів є незаконними та порушують її корпоративні права, звернулася до суду з даним позовом про визнання їх недійсними, а також про визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Термотрон", затвердженої оспорюваним рішенням.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів, а саме, неповідомлення про проведення загальних зборів 22.12.2012р., що є порушенням прав позивача, як учасника товариств, на участь в управлінні його діяльністю та на належну підготовку до проведення вказаних загальних зборів. Також позивач посилається на те, що внаслідок прийняття оспорюваних рішень позивач під час виходу із складу учасників товариства матиме право на меншу виплату вартості частини майна товариства, оскільки його частка була зменшена з 35% до 9%. Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №1 від 12.02.2013р., задоволено заяву позивача про вихід зі складу учасників товариства та вирішено виплатити належну йому частку у товаристві (а.с.35 т.1).
Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.
Окрім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Статут товариства у редакції, яка діяла на час проведення загальних зборів, не містив вимог щодо способу та порядку повідомлень учасників товариства про проведення загальних зборів.
Як встановлено судами і підтверджується матеріалами справи, позивача було належним чином повідомлено про перенесення дати проведення загальних зборів на 22.12.2012р. та про порядок денний цих зборів.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Статтею 59 названого Закону встановлено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б" ст.41 цього Закону (щодо визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання та щодо внесення змін до статуту товариства, у тому числі, зміна розміру його статутного капіталу), а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, а з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Оспорювані рішення прийняті одноголосно присутніми на зборах учасниками товариства, які володіють у сукупності 65% загальної кількості голосів.
За таких обставин, є мотивованим та обґрунтованим висновок судів двох інстанції про те, що питання порядку денного були вирішені у відповідності до компетенції загальних зборів учасників товариства, за наявності кворуму, їх скликання та проведення відбулися у відповідності до вимог закону, позивач був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання усіх оспорюваних рішень недійсними з огляду на таке.
Так, визнаючи недійсним рішення загальних зборів про припинення дії установчого договору, суди двох інстанцій послалися на те, що всупереч пунктів 7.1, 7.2. цього договору воно прийняте за відсутності волевиявлення позивача. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що з набранням чинності ЦК України договір про створення (заснування) товариства не регулює відносини між учасниками товариства при здійсненні його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Проте дійшов помилкового висновку відносно того, що питання, які не врегульовані статутом товариства, мають регулюватися положеннями установчого договору (відносно порядку оцінки майна товариства при виплаті учаснику вартості частки майна товариства при його виході), оскільки ці питання врегульовано безпосередньо нормами чинного законодавства, зокрема ЦК України, ГК України та Законом України "Про господарські товариства". З цих підстав же застосування судами до спірних правовідносин положень установчого договору товариства, є неправомірним.
Отже, оскільки установчий договір товариства є припиненим незалежно від волі позивача та будь-якого іншого учасника товариства, то загальними зборами цілком законно було зафіксовано у рішенні про припинення дії установчого договору з посиланням на те, що з 01.01.04. набув чинності ЦК України, норми якого визначають, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Стосовно оспорюваного рішення щодо направлення нерозподіленого прибутку товариства до резервного фонду, то визнаючи його недійсним суди двох інстанцій не врахували, що прийняття такого рішення в силу ст.59 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства належить до компетенції загальних зборів товариства і господарський суд не може підміняти вищий орган товариства і втручатися у господарську діяльність товариства, у т.ч. досліджувати питання наявності у товариства певних фондів, джерел надходження коштів та їх розмірів, оскільки перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції (ст.17 Закону України "Про господарські товариства", ч.2 ст.90 ГК України).
Невірним є висновок суду апеляційної інстанції і про незаконність рішення загальних зборів в частині збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення додаткових вкладів, оскільки відповідно до ст.ст.144, 145 ЦК України, ст.87 ГК України, ст.ст.7, 16, 59 Закону України "Про господарські товариства", які регулюють порядок формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, загальним зборам товариства належить право збільшувати статутний капітал товариства шляхом внесення додаткових вкладів. Пунктом 4.9 статуту товариства також передбачено, що товариство вправі змінити статутний фонд. Підставою, з якою закон і положення пункту 4.9 статуту товариства, пов'язують неможливість збільшення статутного капіталу, є неповне внесення учасниками попереднього, встановленого статутом, вкладу, чого у даному випадку судами не встановлено.
Одночасно колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо незаконності оспорюваного рішення загальних зборів про перерозподіл часток учасників в статутному капіталі товариства у зв'язку з його збільшенням за рахунок додаткових внесків двох учасників товариства.
Так, відповідно до частини 2 ст.51 Закону України "Про господарські товариства", якою, за змістом, керувався суд апеляційної інстанції (у постанові помилково зазначено ст.53), додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Пунктом 4.8 статуту товариства встановлено, що зміна вартості майна, внесеного в якості вкладу, не впливають на розмір часток учасників у статутному фонді товариства.
З огляду на викладене, в силу приписів ч.2 ст.51 Закону України "Про господарські товариства" та з урахуванням положень статуту товариства, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що рішення загальних зборів в частині перерозподілу часток учасників товариства та внесення у зв'язку з цим змін до статуту товариства не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача.
У зв'язку з тим, що положення статуту товариства, змінені на підставі рішень загальних зборів учасників товариства від 22.12.2012р., не відповідають вимогам чинного законодавства, внаслідок визнання цих рішень недійсними, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема, на отримання передбачених законодавством виплат у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства, а порушення, допущенні при прийнятті та затвердженні нової редакції статуту не можуть бути усунуті товариством, то редакція статуту ТОВ "Термотрон", затверджена рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №3 від 22.12.2012р., також підлягає визнанню недійсною.
Враховуючи, що оскаржувані рішення та постанова ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, то вони підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термотрон" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі №905/5227/13 скасувати і прийняти нове рішення.
3. Позов задовольнити частково.
4. Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термотрон", оформлені протоколом №3 від 22.12.2012р., про перерозподіл часток учасників товариства; про затвердження Статуту ТОВ "Термотрон" в новій редакції, визнати недійсними.
5. Нову редакцію Статуту ТОВ "Термотрон", затверджену рішенням загальних зборів учасників від 22.12.2012р., державна реєстрація якої здійснена 26.12.2012р., визнати недійсною.
6. У задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Термотрон" щодо припинення дії установчого договору товариства; направлення нерозподіленого прибутку товариства за період з 01.01.01 по 01.10.2012р. до резервного фонду товариства; збільшення статутного капіталу товариства, оформлених протоколом №3 від 22.12.2012р., відмовити.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термотрон" (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, 12, код ЄДРПОУ 30962963) на користь Державного бюджету (отримувач: Київське УК /Київськ. р-н/ 22030001, банк: Головне управління державної казначейської служби України (ГУДКСУ) у Донецькій області, МФО банку 834016, ЄДРПОУ 38034002, р/р 31218206782006) 1147,0 грн. (одна тисяча сто сорок сім) гривень, 00 коп. судового збору, сплаченого за розгляд позовної заяви.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термотрон" (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, 12, код ЄДРПОУ 30962963) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 2 294,0 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп. судового збору, сплаченого за розгляд позовної заяви, та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) гривень, 50 коп. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
9. На виконання даної постанови доручити господарському суду Донецької області видати судові накази.
Головуючий, суддя Кузьменко М.В.
Суддя Васищак І.М.
Суддя Палій В.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2014 |
Оприлюднено | 13.02.2014 |
Номер документу | 37115395 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні