Ухвала

від 25.09.2013 по справі 2а-2147/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 вересня 2013 року м. Київ В/800/3980/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Вербицької О.В., Шипуліної Т.М., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013

у справі № 2а-2147/11/2670 (№ К/9991/90559/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афрізо»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії: постанови Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі № 21-339а11, ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.08.2006 у справі № А-6/239 (№ К-6776/06 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), у яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути лише рішення касаційних судів (інстанцій), перелік яких є вичерпним.

Надане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів судове рішення Верховного Суду України, як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, не є рішенням суду касаційної інстанції, оскільки згідно абзацу п'ятого пункту 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України», до судових рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.

Що стосується посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.08.2006 у справі № А-6/239 (№ К-6776/06 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), то вона надана заявником без повного тексту, що не дає можливості колегії суддів перевірити факт неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у допуску справи № 2а-2147/11/2670 (№ К/9991/90559/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис)Н.Є. Блажівська (підпис)О.В. Вербицька (підпис)Т.М. Шипуліна