Ухвала

від 03.02.2014 по справі 2а/0470/1156/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К/800/18679/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Фоміні А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Сиротюка О.В.

відповідача - Маісурадзе З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2012

у справі № 2а-0470/1156/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

за участю Прокуратури міста Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби № 0001078822 від 19.10.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АТБ-маркет» з питань своєчасності, правильності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Розкішна продукція» за період з 01.12 по 31.12.2010, ТОВ «Ламберт-Н» за період з 01.11 по 31.12.2010 та з 01.02 по 28.02.2011, по взаємовідносинах з ТОВ «Гарнет Плюс», ПП «Каскад» за період з 01.02 по 28.02.11, складено акт від 19.07.2011 № 1250/08-03/2-30487219, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено податковий кредит в податкових деклараціях: за листопад 2010 року на суму 74 323,20 грн., за грудень 2010 року на суму 511 918,77 грн. (з врахуванням попередніх коригувань взаємовідносин з ТОВ «Ламберт-Н» за грудень 2010 року), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27) по декларації за листопад 2010 року на суму 74 323,20 грн., за грудень 2010 року на суму 511 918,77 грн.; в порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 577 232,30 грн. (з врахуванням проведених коригувань взаємовідносин з ТОВ «Ламберт-Н» за лютий 2011 року), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 27) по декларації за лютий 2011 року на суму 577 232,30 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 19.10.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001078822 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 280 554,01 грн., в т.ч.: 1 133 992,52 грн. основного платежу та 146 561,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість стало те, що відповідач не визнає включення суми сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих позивачем від ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ПП «Каскад» та ТОВ «Гарнет Плюс», на підставі того, що вважає угоди, укладені між позивачем та зазначеними контрагентами, нікчемними.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в перевіряємий період позивач мав договірні взаємовідносини з підприємствами:

- з ТОВ «Олс-Вест» згідно договору поставки № 27867 від 10.11.2010, за яким ТОВ «Олс-Вест» поставило позивачу у грудні 2010 року овочі (картопля, цибуля, буряк, капуста) на загальну суму 2 072 660,59 грн., в т.ч. ПДВ - 345 443,45 грн.

- з ТОВ «Ламберт-Н» згідно договору поставки № 28188 від 08.11.2010, за яким ТОВ «Ламберт-Н» поставило ТОВ «АТБ-маркет» в листопаді, грудні 2010 року та лютому 2011 року товари - одяг, взуття, білизну, інші товари широкого вжитку, товар продовольчої групи на загальну суму 2 524 141,66 грн., в т.ч. ПДВ - 420 690,27 грн. (в врахуванням повернення товару продавцю та проведених коригувань податкового обліку).

- з ПП «Каскад» згідно договору поставки №28300 від 01.01.2011, за яким позивачу було поставлено в лютому 2011 року продовольчі товари (крупа пшенична, крупа манна, цукор) на загальну суму 1 571 238 грн., в т.ч. ПДВ - 261 873 грн.

- з ТОВ «Гарнет Плюс» згідно договору поставки № 28380 від 01.01.2011, за яким позивачу було поставлено в лютому 2011 року товари (воду мінеральну) на загальну суму 635 914,80 грн., в т.ч. ПДВ - 105 985,80 грн.

Факт здійснення господарських операцій по вказаним договорам судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими та видатковими накладними, платіжними документами, товарно-транспортними накладними, відомостями заїзду-виїзду автотранспорту.

Надалі позивач реалізовував придбану продукцію кінцевому споживачу через мережу роздрібних магазинів та отримував дохід, відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств.

На момент виникнення договірних правовідносин між ТОВ «АТБ-маркет» та контрагентами: ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ПП «Каскад» та ТОВ «Гарнет Плюс» останні були належним чином зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Положення зазначеного Закону кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Таким чином, за встановленого в судовому порядку факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, позивачем правомірно включено суми сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до податкового кредиту у спірному періоді відповідно до податкових накладних отриманих від ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ПП «Каскад» та ТОВ «Гарнет Плюс», які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2013 та довідки АА № 897960 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 04.06.2013 Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області слідує, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний