Ухвала

від 11.02.2014 по справі 826/12848/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Київ К/800/446/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

у справі №826/12848/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

до Приватного підприємства «Адвертинський» (надалі - ПП «Адвертинський»)

про підтвердження обґрунтованості арешту майна платників податків, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ПП «Адвертинський».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ПП «Адвертинський» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Адвертинський» з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Айсіпі», ТОВ «Вергус», ТОВ «КІЛТ ФОЛЛС» та ТОВ «Леонор» за період з 01 липня 2012 року по 30 квітня 2013 року.

Як на підставу для призначення документальної позапланової перевірки начальник податкового органу в наказі №396 від 01 серпня 2013 року посилається на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та не надання відповідачем пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з юридичними особами на письмові запити ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

06 серпня 2013 року головний державний ревізор - інспектор ОСОБА_1, попередньо узгодивши час і місце зустрічі з посадовими особами ПП «Адвертинський», вийшов на перевірку платника податків за адресою: м.Київ, вул.Івана Франка, 12, офіс 1 та надав для ознайомлення директору ПП «Адвертинський» та присутнім в приміщенні юристам підприємства копію наказу про призначення перевірки та направлення на перевірку, а також своє службове посвідчення на підтвердження своїх повноважень. Про проведення перевірки ОСОБА_1 здійснив запис у Книзі обліку перевірок, що підтверджується витягом з даної Книги.

Після ознайомлення з посвідченням посадової особи перевіряючого і наданим ним направленням на перевірку, посадові особи підприємства повернули без написів копію наказу на перевірку і направлення та повідомили про неможливість допуску ОСОБА_1 до проведення перевірки у зв'язку з невідповідністю його посади, зазначеній у направленні на перевірку - головний державний ревізор - інспектор ІІІ рангу - тій посаді, що зазначена у службовому посвідченні - державний податковий інспектор, інспектор податкової служби ІІІ рангу - і запропонували перевіряючому надати додаткові докази на підтвердження його перебування на службі в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м.Києві і, відповідно, його повноважень на проведення перевірки. За відсутності таких документів посадовими особами було повідомлено про не допуск до проведення перевірки.

Наступного дня директором ПП «Адвертинський» подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві лист з викладом обставин, що зумовили відмову підприємства від допуску ОСОБА_1 до проведення позапланової виїзної перевірки. До вказаного листа було додано копію акта за підписом директора і двох службовців підприємства, яким зафіксована невідповідність інформації щодо посади інспектора, яка була зазначена у направленні на перевірку наведеній у службовому посвідченні.

09 серпня 2013 року головним державним ревізором - інспектором ОСОБА_1 складено акт №185/22-40 про відмову від підпису в направленні на перевірку та отримання копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки і акт №186/22-40 про не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За наслідками розгляду звернення та доданих до нього матеріалів управління податкового аудиту про застосування адміністративного арешту майна ПП «Адвертинський», на підставі яких начальником податкового органу були з'ясовані обставини, передбачені пп.94.2.3 п.94.2 ст. 94 розділу ІІ Податкового кодексу України , прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Адвертинський».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

В силу приписів п.94.1 та пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Даний запит підписується керівником або заступником керівника органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту. В разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, наявні в матеріалах справи запити ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №6215/10/22.2-10 від 05 червня 2013 року, №382/10/22.4-29 19 червня 2013 року, №712/10/22-20 від 21 червня 2013 року та №968/10/22.4-29 від 27 червня 2013 року про надання пояснень ПП «Адвертинський» та їх документального підтвердження містять лише посилання на положення пп.20.1.6 п.20.1 ст. 20 та п.73.3, п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України . Але в даних запитах не зазначені підстави для їх направлення, виключний перелік яких наведений в абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та не наведені обставини, що викликали необхідність направлення таких запитів.

Таким чином, в даному випадку у відповідача були підстави для відмови у наданні відповіді на запит про надання інформації, тому відсутність відповіді на запит не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України .

Поряд з цим, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що під час виходу на перевірку посадовим особам ПП «Адвертинський» було надано для огляду направлення на перевірку на ім'я головного державного ревізора - інспектора ІІІ рангу ОСОБА_1 Коли в цей час перевіряючим інспектором було надано службове посвідчення із зазначенням посади: «державний податковий інспектор» і спеціального звання: «інспектор податкової служби ІІІ рангу».

Невідповідність наведеної у службовому посвідченні інформації щодо посади перевіряючого тій посаді інспектора, що наведена у направленні, свідчить про недотримання заявником вимог п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України , що, в свою чергу, зумовило виникнення у відповідача права на недопущення посадової особи органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо допущення податковим органом порушення норм податкового законодавства при направленні запиту про надання інформації ПП «Адвертинський». А отже, відмова про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податку є цілком вірною та обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

М.І. Костенко

---

О.В.Муравйов