Рішення

від 30.01.2009 по справі 41/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/435

30.01.09

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ УКРАЇНА»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «БІ ТРАНС»

простягнення 27 500, 51 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:     Гуль В.І. –дов. № б/н від 23.12.2008 року;

від відповідача: не з'явився;                              

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ УКРАЇНА»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ТРАНС»про стягнення   16 510, 50 грн. основного боргу, 9906, 30 грн. штрафу, 274, 72 грн. 3 % річних, 808, 99 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч умовам Договору № 2115/8/2008 від 29.01.2008 року укладеного між сторонами, не в повному обсязі  виконав зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього перед позивачем  виникла заборгованість на суму 16510, 50 грн.

Ухвалою від 11.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.12.2008 року.

В судовому засіданні 29.12.2008 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.12.2009 року розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.

В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

 В судовому засіданні 30.01.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

          Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

          29 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна»(далі-Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ТРАНС»укладено договір поставки № 2115/8 26 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю автомобільні товари . Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній виданій Постачальником , яка після її підписання сторонами має силу специфікації

В силу положень п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору продаж товару здійснюється за договірними цінами .Ціна товару вказана у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом - 3 Договору, відповідно до якого оплата за товар здійснюється наступним чином: авансове перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 25 % від вартості , вказаної в додатках до даного Договору, які є невід'ємною частиною; наступна помісячна оплата, у відповідності з графіками, визначеними Додатками до даного Договору. Підставою для оплати є видаткова та податкова накладні, які надаються постачальником Покупцю.

Згідно до Додатку до Договору, відповідач зобов'язувався з 30.01.2008 року  по 30.04.2008 року  щомісячно, рівними частинами сплачувати кошти за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання п. 3.1.1. Договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 25 % від вартості товару, в сумі 5503, 50 грн., що засвідчується банківськими виписками, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, позивач в свою чергу поставив та передав відповідачу автомобільні товари, що підтверджується видатковою накладною № ЕТИ01240011 від 31.01.2008 року. Таким чином, позивач свої зобов'язання за вказаним Договором виконав належним чином, проте відповідач подальші розрахунки за товар, згідно погодженого графіку проплат не здійснив.

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 16 510, 50 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 19.11.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 957, про, що свідчить фіскальний чек № 9644, однак зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 16 510, 50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що у разі прострочення строків сплати коштів у відповідності до п. 3.1.1 Договору на термін, що перевищує 30 днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 60 (шістдесят) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Керуючись п. 10.3. Договору  Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені автомобільні товари, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 9 906, 30 грн.

Господарський суд перевірив розмір штрафу, встановив, що нарахування штрафу здійснено позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 274, 72 грн. та 808, 99 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення інфляційних втрат частково в сумі 726, 46 грн. розрахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

 Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ТРАНС»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 33297184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна»(02089, м. Київ, вул. Радистів, 73 –а, код ЄДРПОУ 33780248) 16 510 (шістнадцять тисяч п'ятсот десять) грн. 50 коп., боргу, 9 906 (дев'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 30 коп. штрафу, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 72 коп. 3 % річних, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 274 (двісті сімдесят чотири) 18 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення

23.03. 2009р.