Рішення

від 05.02.2014 по справі 910/19327/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19327/13 05.02.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., судді Босого В.П., судді Бондарчук В.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юринця Арсена Володимировича до Третя особа, Третя особа, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інвест» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: 1. Товарна біржа «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: 2. Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» провизнання правочинів недійсними та визнання права власності

Представники сторін:

від Позивача: від Відповідача: від Третьої особи 1:не з'явились; Левченко С.М. (представник за довіреністю); не з'явились; від Третьої особи 2:не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа-підприємець Лебединський Владислав Юрійович в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юринця Арсена Володимировича (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інвест» (надалі також - «Відповідач»), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товарна біржа «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» (надалі також - «Третя особа 1»), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» (надалі також - «Третя особа 2»), про:

1. визнання недійсним Договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.02.2012р., укладеного між ліквідатором у справі № 5020-604/2011 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича арбітражним керуючим Гордієнком А.І. і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Інвест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 285;

2. визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2012 р., укладеного між ліквідатором у справі № 5020-604/2011 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича арбітражним керуючим Гордієнком А.І. і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Інвест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 491;

3. визнання права власності Фізичної особи - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича на житловий будинок загальною площею 727,70 кв.м. (літера А, за планом земельної ділянки), сарай (літера Б за планом земельної ділянки), навіс (літера В за планом земельної ділянки), споруди (№№ І, ІІ за планом земельної ділянки), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1;

4. визнання права власності Фізичної особи - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича на земельну ділянку: кадастровий номер 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, склад угідь - під будівлями - 0,1000 га.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 20.04.2011 року порушено провадження у справі № 5020-604/2011 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича. 05.09.2011р. Постановою Господарського суду м. Севастополя по справі № 5020-604/2011 фізичну особу - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гордієнка Андрія Івановича.

17.02.2012 року товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" було проведено аукціон щодо продажу житлового будинку № 4/1 загальною площею 727,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1 (протокол № 2) та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000 га., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1 (протокол № 3). Переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест".

18.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест" (покупець) та ліквідатором-арбітражним керуючим Гордієнком Андрієм Івановичем фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича (продавець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 285, відповідно до якого продавець зобов'язався передати житловий будинок № 4/1, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, загальною площею 727,70 кв. м у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти майно і заплатити за нього грошову суму.

07.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест" (покупець) та ліквідатором-арбітражним керуючим Гордієнко Андрієм Івановичем фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 491, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, склад угідь - під будівлями - 0,1000 кв.м.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 03.06.2013 року у справі № 5020-604/2011 усунуто арбітражного керуючого, ліквідатора Гордієнка Андрія Івановича від виконання ним обов'язків у справі про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича та призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича Юринця Арсена Володимировича.

Так, ліквідатор Фізичної особи-підприємця Лебединського В.Ю. зазначає, що відчуження на аукціоні Житлового будинку та земельної ділянки відбулось всупереч вимогам частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»; зміст Договору купівлі-продажу будинку на момент його укладення суперечив положенням частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, оскільки законодавством передбачено обов'язкове відчуження разом із житловим будинком земельної ділянки, на якій такий будинок розташований; зміст Договору купівлі-продажу земельної ділянки на момент його укладення суперечив положенням пунктів в) та д) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19327/13, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Товарну біржу "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР", розгляд справи призначено на 23.10.2013 року.

22.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від арбітражного керуючого-ліквідатора Позивача Клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що Заявник 23.10.2013 року перебуватиме у відрядженні у м. Сімферополі.

23.10.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що представник не має можливості брати участь в судовому засіданні, призначеному на 23.10.2013 року.

В судове засіданні 23.10.2013 року представники не з'явились, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.10.2013 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2013 року відкладено розгляд справи на 07.11.2013 року у зв'язку з нез'явленням представників сторін, поданими клопотаннями представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

07.11.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від ліквідатора позивача надійшли додаткові докази по справі: письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; довідку про наявність Відповідача у ЄДРПОУ станом на день розгляду справи; оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

07.11.2013 року в судове засідання з'явився ліквідатор позивача. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали. Ліквідатор позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив Суд їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 року відкладено розгляд справи на 28.11.2013 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі, нез'явленням представника відповідача та третьої особи, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

25.11.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Публічного акціонерного Товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, оскільки прийняття рішення по справі № 910/19327/13 може вплинути на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", як іпотекодержателя за Іпотечним договором від 26.11.2007 року та Договором іпотеки від 18.06.2008 року, укладених між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Лебединським Владиславом Юрійовичем.

28.11.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від ліквідатора позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2013 року, а саме: належні копії Договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.02.2012р. та Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2012 р.

28.11.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки позов подано та підписано ліквідатором Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича - Юринцем А.В., якому Позивач не надавав повноважень на здійснення від його імені жодних дій.

28.11.2013 року в судове засідання з'явились: ліквідатор позивача, представник відповідача. Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Ліквідатор позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити та подав письмове клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів. Представник відповідача проти позову заперечив та подав письмовий відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін прийшов до висновку щодо відкладення розгляду Заяви Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна".

Також, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 року відкладено розгляд справи на 18.12.2013 року у зв'язку з невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі в повному обсязі, нез'явленням третьої особи 1 та неподанням витребуваних судом документів, заявленим клопотанням ліквідатора Позивача про продовження строку розгляду спору.

17.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по суті спору на виконання вимог ухвали суду, в яких зазначено, що ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» підтримує в повному обсязі позовну заяву, подану ліквідатором Юринцем А.В.

18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від ліквідатора Позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням уповноваженого представника.

Також, 18.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача на виконання вимог ухвал суду надійшов письмовий відзив з додатками, в якому зазначено, що: 1). укладення договорів купівлі-продажу здійснювалось у відповідності до норм чинного законодавства шляхом укладення письмових нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу як того вимагає стаття 657 Цивільного кодексу України, а не через біржову торгівлю шляхом укладення біржової угоди у порядку визначеному статтею 15 Закону України «Про товарну біржу»; 2). Статтями 377 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України жодним чином не встановлюється обов'язковість щодо відчуження разом із житловим будинком земельної ділянки, що підтверджується відповідною судовою практикою; 3). в п. 1.3, 1.4., 1.7 Договору купівлі-продажу земельної ділянки зазначено відомості з посиланнями на дані держаних реєстрів щодо відсутності наявності обмежень, обтяжень, заборони продажу, арештів відносно земельної ділянки.

18.12.2013 року в судове засідання з'явились: представник відповідача, представник третьої особи 2. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про поважні причини нез'явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/19327/13 у зв'язку з її складністю.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 18.12.2013 року справу №910/19327/13 за позовом Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Інвсет", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Товарної біржі "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, Публічного акціонерного товариства "Банк Перокоммерц-Україна" про визнання правочинів недійсними та визнання права власності, передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Чинчин О.В. (головуючий), судді - Босий В.П., Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2013 року справу № 910/19327/13 прийнято до провадження колегіє суддів, розгляд справи призначено на 15.01.2014 року.

В судовому засіданні 15.01.2014 року ліквідатор Позивача, представники Відповідача та Третьої особи 2 надали суду усні пояснення по суті спору. Представник Третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 15.01.2014 року оголошено перерву до 05.02.2014 року.

04.02.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від ліквідатора Позивача Клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні, ліквідатор Позивача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Також, 04.02.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача письмові Пояснення, в яких зазначено, що нормами чинного законодавств України не передбачено заборони відчуження нерухомого майна без відведення земельної ділянки, на якій воно розміщено.

В судовому засіданні 05.02.2014 року представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених в Відзиві на позовну заяву та письмових Поясненнях. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про поважні причини нез'явлення суд не повідомили.

Суд зазначає, що Клопотання ліквідатора Позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що Позивач не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники Позивача, третьої особи 1 та Третьої особи 2 в судове засідання 05 лютого 2014 року не з'явивлись, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Що стосується Заяви Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про залишення позовної заяви без розгляду, Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що підлягає застосуванню) визначено, що ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2011 року порушено провадження у справі №5020-604/2011 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича. 05.09.2011р. Постановою Господарського суду м. Севастополя по справі № 5020-604/2011 фізичну особу - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гордієнка Андрія Івановича. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 03.06.2013 року у справі № 5020-604/2011 усунуто арбітражного керуючого, ліквідатора Гордієнка Андрія Івановича від виконання ним обов'язків у справі про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича та призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича Юринця Арсена Володимировича.

За таких обставин, враховуючи те, що позовну заяву, яка є предметом даного розгляду, підписано ліквідатором Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича - Юринцем А.В., Суд приходить до висновку, що Заява Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 лютого 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 20.04.2011 року порушено провадження у справі № 5020-604/2011 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича.

05.09.2011р. Постановою Господарського суду м. Севастополя по справі № 5020-604/2011 фізичну особу - підприємця Лебединського Владислава Юрійовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гордієнка Андрія Івановича.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2012 року Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" проведено аукціон щодо продажу житлового будинку № 4/1 загальною площею 727,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1 (протокол № 2 проведення аукціону) та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000 га., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1 (протокол № 3 проведення аукціону). Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест".

18.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест" (покупець) та ліквідатором-арбітражним керуючим Гордієнком Андрієм Івановичем фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича (продавець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 285 (надалі - Договір купівлі-продажу житлового будинку).

Відповідно до пункту 1.1. Договору купівлі-продажу житлового будинку продавець зобов'язався передати житловий будинок № 4/1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, загальною площею 727,70 кв. м у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти майно і заплатити за нього грошову суму.

07.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Інвест" (покупець) та ліквідатором-арбітражним керуючим Гордієнко Андрієм Івановичем фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений привтаним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 491 (надалі - Договір купівлі-продажу земельної ділянки).

Відповідно до пункту 1.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, склад угідь - під будівлями - 0,1000 кв.м.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 03.06.2013 року у справі № 5020-604/2011 усунуто арбітражного керуючого, ліквідатора Гордієнка Андрія Івановича від виконання ним обов'язків у справі про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича та призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича Юринця Арсена Володимировича.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ліквідатор Фізичної особи-підприємця Лебединського В.Ю. зазначає, що відчуження на аукціоні Житлового будинку та земельної ділянки відбулось всупереч вимогам частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»; зміст Договору купівлі-продажу будинку на момент його укладення суперечив положенням частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, оскільки законодавством передбачено обов'язкове відчуження разом із житловим будинком земельної ділянки, на якій такий будинок розташований; зміст Договору купівлі-продажу земельної ділянки на момент його укладення суперечив положенням пунктів в) та д) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог ліквідатор Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича посилається на те, що відчуження на аукціоні Житлового будинку та земельної ділянки відбулось всупереч вимогам частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»; зміст Договору купівлі-продажу будинку на момент його укладення суперечив положенням частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, оскільки законодавством передбачено обов'язкове відчуження разом із житловим будинком земельної ділянки, на якій такий будинок розташований; зміст Договору купівлі-продажу земельної ділянки на момент його укладення суперечив положенням пунктів в) та д) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Приписи вказаної статті мають диспозитивний характер, оскільки в частині 1 статті 120 Земельного кодексу зазначається, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Отже, згідно із Земельним кодексом України право на земельну ділянку переходить до власника нерухомості за умови, якщо у цивільно-правовій угоді на придбання будівлі врегульовані питання набуття прав на землю під об'єктом нерухомості.

Тобто, з аналізу вказаних норм слідує, що у зв'язку із переходом права власності на будівлі (споруди) перехід права власності чи користування на земельну ділянку вимагає самостійної договірно-правової регламентації і не може вплинути на дійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 05 серпня 2103 року у справі № 5023/4025/12.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що доводи ліквідатора Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про те, що зміст Договору купівлі-продажу будинку на момент його укладення суперечив положенням частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 120 Земельного кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до пунктів в) та д) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України, угоди повинні містити предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо) та відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо).

Пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки визначено, що продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у власність земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, склад угідь - під будівлями - 0,1000 кв.м.

Відповідно до пункту 1.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки, земельна ділянка належить Лебединському Владиславу Юрійовичу на праві особистої приватної власності на підставі Дублікату Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 033844, виданого 01 березня 2012 року замість втраченого Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 121312, виданого 14 грудня 2001 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №72-2-01380, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2001 року № 2-6392 (АЕЕ № 737237).

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що доводи ліквідатора Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про те, що зміст Договору купівлі-продажу земельної ділянки на момент його укладення суперечив положенням пункту в) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України є безпідставними.

Пунктом 1.3. Договору купівлі-продажу земельної ділянки визначено, що згідно Витягу № ОО-17281/2012 про відсутність (наявність) обмежень (обьяжень) на відчужувану земельну ділянку станом на 05 березня 2012 року не зареєстровані.

Відповідно до пункту 1.7. Договору купівлі-продажу земельної ділянки, за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні заборони на відчуження земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 07 березня 2012 року. За даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна відсутня податкова застава, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 07 березня 2012 року. За даними Державного реєстру іпотек земельна ділянка іпотекою не обтяжена, що підтверджується витягом з Державного іпотек, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 07 березня 2012 року.

Таким чином, враховуючи викладені положення Договору купівлі-продажу земельної ділянки, Суд зазначає, що доводи ліквідатора Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про те, що зміст Договору купівлі-продажу земельної ділянки на момент його укладення суперечив положенням пункту д) частини 2 статті 132 Земельного кодексу України є безпідставними.

Що стосується доводів ліквідатора Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про те, що відчуження на аукціоні Житлового будинку та земельної ділянки відбулось всупереч вимогам частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу», Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу», не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України «Про товарну біржу» визначено, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

За таких обставин, враховуючи те, що оспорювані Договори купівлі-продажу житлового будинку від 18.02.2012р. та земельної ділянки від 07.03.2012 р., в розумінні положень норм чинного законодавства України, не є біржовими угодами, Суд зазначає, що доводи ліквідатора Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича про те, що відчуження на аукціоні Житлового будинку та земельної ділянки відбулось всупереч вимогам частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу» є безпідставними.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юринця Арсена Володимировича є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Також, Суд зазначає, що позовні вимоги про визнання права власності Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича на житловий будинок загальною площею 727,70 кв.м. (літера А, за планом земельної ділянки), сарай (літера Б за планом земельної ділянки), навіс (літера В за планом земельної ділянки), споруди (№№ І, ІІ за планом земельної ділянки), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1 та земельну ділянку: кадастровий номер 8000000000:72:265:0015, площею 0,1000га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кобилянської Ольги, № 4/1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, склад угідь - під будівлями - 0,1000 га. не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу житлового будинку від 18.02.2012р. та земельної ділянки від 07.03.2012 р., в задоволенні яких Судом відмовлено.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У позові Фізичної особи-підприємця Лебединського Владислава Юрійовича в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юринця Арсена Володимировича - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 лютого 2014 року.

Головуючий суддя О.В. Чинчин

Суддя В.П. Босий

Суддя В.В. Бондарчук