Рішення

від 15.04.2009 по справі 19/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.09                                                                                           Справа№ 19/38

За позовом: ТзОВ "Мітек", м. Київ;

До Відповідача: ДП "Аптечний склад "Біосат", м. Львів;

Про: стягнення 59237,64грн.

                               Суддя Левицька Н.Г.

           Секретар судового засідання Байко А.Я.

В судових засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача:    не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Представникам Позивача роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

          Позовні вимоги заявлено ТзОВ "Мітек", м. Київ до Відповідача: ДП "Аптечний склад "Біосат", м. Львів про стягнення 59237,64грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 18.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2009р.  

Розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив стягнути 59237,64грн. боргу.

Представник Відповідача в судові засіданні не з'явився, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не направив, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судове засідання 15.04.2009р. Позивачем подано Заяву №26 від 26.03.2008р. про направлення оригіналів документів і договору купівлі-продажу рахунків-накладних, інших документів, витребовуваних вимогами ухвали суду та заявлено клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника Позивача, на підставі наданих до справи документів.

Керуючись вимогами, ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, заяву і витребувані судом документи не подано, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:

Відповідно Договору купівлі-продажу № 862 від 03.01.2007р., укладеного між ТОВ "МІТЕК" та ДП "Аптечний склад "БІОСАТ", останнє отримало продукцію відповідно до умов Договору. Перехід права власності на Товар відбувався в момент його передачі (п. 2.3 Договору). Від товариства з обмеженою відповідальністю „МІТЕК" до ДП "Аптечний склад "БІОСАТ" було поставлено товар за накладними: РНМ-02772 від 12.08.08р., РНМ-02826 від 19.08.2008р., РНМ-02923 від 26.08.2008р., РНМ-02989 від 03.09.2008р., РНМ-03088 від 09.09.2008р., РНМ-03089 від 09.09.2008р., РНМ -03209 від 17.09.2008р., РНМ - 03307 від 24.09.2008р. Товар отриманий за даними накладними ДП "Аптечний склад "БІОСАТ" не було оплачено.

Термін оплати, обумовлений в накладних та п. 4.3.2 Договору № 862 від 03.01.2007р. сплинув за тридцять банківських днів з дати отримання товару. Тобто, за накладною РНМ-02772 термін оплати сплинув 23.09.2008р., за накладною РНМ-02826 - 30.09.2008р., РНМ-02923 - 07.10.2008р., РНМ-02898 - 15.10.2008р., РНМ - 03088 - 21.10.2008р., РНМ - 03089 - 21.10.2008р., РНМ - 03209 - 28.10.2008р., РНМ -03307 -04.11.2008р.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (стаття 16 ЦК України).

Зі змісту ст. 526 ЦК України випливає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Умовами Договору не передбачено односторонньої відмови від виконання обов'язків Відповідачем.

Отже, несплата Відповідачем грошової суми у розмірі 56330,20грн. на користь Позивача є неправомірною, оскільки суперечить умовам Договору і вищезгаданим положенням Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На 27.01.2009р. заборгованість ДП "Аптечний склад "БІОСАТ" склала 56330,20грн. Своїми діями Відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №862 та вимог чинного законодавства України.

Станом на 27.01.2009р., із урахуванням вимог ст. 230 ГК України та ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені складає 2464,47грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, Відповідач повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням 3% річних за користування коштами.

3% річних складає 442,97грн.

Таким чином, станом на 27.01.2009р., загальна сума позовних вимог складає 59237,64грн.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ч.1 ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов'язань.

Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавчем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відносно позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне: у відповідності до вимог ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з вимогами п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведеного, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача, згідно з поданим розрахунком 2464,47грн. пені.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що Позивачем представлено достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, а Відповідачем не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів виконання зобов'язання перед Позивачем - суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані, підлягають задоволенню, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає сума 59237,64грн., з яких 56330,20грн. –основного борг, 2464,47грн.- пені, 442,97грн.- 3% річних.

Враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача –судові витрати слід покласти на останнього, за вимогами ст. 49 гпк України.

Керуючись вимогами ч.1ст.526, 530, ч.2ст.625, ,629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49,75, 82-84, 85 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ДП "Аптечний склад "Біосат" (79000, м. Львів, вул. Ген. Грекова, 1, п/р 26005006863001 АРУ АТ "Індекс-Банк", МФО 325279, ЄДРПОУ 32181517) на користь ТзОВ "Мітек" (03151, м. Київ, пров. Очаківський, 3 п/р 26000162868001 в КРУ КБ "Приватбанк", м. Київ, МФО 321842, ЄДРПОУ 23153491) 56330,20грн. –основного борг, 2464,47грн.- пені, 442,97грн.- 3% річних, 592,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя