Рішення

від 10.02.2014 по справі 903/65/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2014 р. Справа № 903/65/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп», м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь», м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна виконавча служба України

про визнання права власності на помилково перераховані кошти

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Мосійчук А.П. - представник, дов. від 10.02.2013 р.

від відповідача: не прибув,

від третьої особи: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп», звернувшись з позовом до суду, просить визнати за ним право власності на майново-грошові кошти в сумі 60 000, 00 грн., які були помилково перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» та зняти арешт з коштів в сумі 60 000, 00 грн., які знаходяться на рахунку № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» помилково перераховані кошти в сумі 60 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.01.2014 р. згідно платіжного доручення № 7 на поточний рахунок ТзОВ Торгова група «Західсталь» № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ним було перераховано 60 000, 00 грн. з призначенням платежу: за метал згідно накладної № 4 від 13.01.2014 р.

Як зазначає позивач, кошти мали бути перераховані іншому суб'єкту господарювання. Станом на день перерахування коштів між позивачем та відповідачем не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, відсутня кредиторська та дебіторська заборгованість, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було.

17.01.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом про повернення йому помилково перерахованих коштів в сумі 60 000, 00 грн. на рахунок № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 платіжним дорученням № 7 від 14.01.2014 р. на поточний рахунок позивача № 2600673491 в ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478.

У відповіді на зазначений лист відповідач повідомив про неможливість перерахувати кошти у зв'язку з накладенням арешту на даний рахунок відділом ДВС, що підтверджує постановою ДВС про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2013 р. та постановою ДВС про арешт коштів боржника.

Посилаючись на вимоги ст.ст.387, 1212 ЦК України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить визнати за ним право власності на вказане майно - грошові кошти в сумі 60 000, 00 грн., зняти арешт з зазначених коштів та зобов'язати відповідача перерахувати власнику помилково перераховані йому кошти.

На виконання вимог ухвали суду в судовому засіданні представником позивача до матеріалів справи долучено довідку ПАТ АБ «Укргазбанк» № 5-100/17/78/2014 від 06.02.2014 р. про проведення банком 14.01.2014 р. платежу в сумі 60 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 7 від 14.01.2014 р. за реквізитами платника ТзОВ «Західметалгруп» на рахунок отримувача ТОВ Торгова група «Західсталь» з призначенням платежу: «оплата за метал згідно накладної № 4 від 13.01.2014 р. в т.ч. ПДВ 10 000, 00 грн. та виписку з особового рахунку ТОВ Торгова група «Західсталь» за 14.01.2014 р.

Крім того, представником позивача уточнено позовні вимоги, просить визнати за ТОВ «Західметалгруп» право власності на грошові кошти в сумі 60 000 грн., які перераховані платіжним дорученням № 7 від 14.01.2014 р. та зняти арешт з коштів в сумі 60 000 грн., які перераховані згідно платіжного доручення № 7 від 14.01.2014 р., який накладено постановою про арешт коштів боржника від 03 вересня 2013 р. Державною виконавчою службою України, які знаходяться на рахунку № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 та зобов'язати відповідача повернути зазначені кошти, як перераховані помилково.

Відповідач у відзиву від 05.02.2014 р. (вх..№ 01-29/1302/14 від 07.02.2014 р.) повідомляє, що жодних заперечень щодо належності права власності на майно - грошові кошти в сумі 60 000, 00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» у нього не має.

Між тим, повернути помилково перераховані кошти не має можливості, оскільки постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 03.09.2013 р. накладено арешт на кошти, що містяться на розрахункових рахунках відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

14.01.2014 р. на поточний рахунок ТзОВ Торгова група «Західсталь» №26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» було перераховано 60 000, 00 грн. з призначенням платежу: за метал згідно накладної № 4 від 13.01.2014 р., що підтверджено платіжним дорученням № 7 від 14.01.2014 р.

Як зазначає позивач, на день перерахування коштів між ним та відповідачем не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, відсутня кредиторська та дебіторська заборгованість, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було.

17.01.2014 року позивач звернувся з листом до ТзОВ Торгова група «Західсталь» з проханням повернути кошти в сумі 60 000, 00 грн., помилково перераховані на рахунок № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 платіжним дорученням № 7 від 14.01.2014 р. на поточний рахунок позивача № 2600673491 в ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478.

Листом від 22 січня 2014 року відповідач повідомив про неможливість перерахувати кошти у зв'язку з накладенням арешту на даний рахунок відділом ДВС.

Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. від 22.07.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №38943892 з виконання наказу господарського суду Волинської області №903/465/13-1 від 25.06.2013 року щодо стягнення з ТзОВ «Торгова група «Західсталь» на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 18 643 897, 96 грн. заборгованості за товар, 608 308, 57 грн. заборгованості за транспортні послуги, 1 347 309, 81 грн. пені, 286 369, 61 грн. процентів річних, 37 440, 86 грн. збитків, завданих інфляцією, а всього 20 923 326, 81 грн.; 47 906, 84 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Окрім того, 03.09.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. винесено постанову про накладення арешту на кошти в сумі 23 068 357,02 грн., що містяться на рахунках ТзОВ «Торгова група «Західсталь».

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст.317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.139 ГК України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1 ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Частини 1 ст.134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Таким чином, як вказує позивач та підтверджено матеріалами справи, на даний час на грошові кошти в сумі 60 000,00 грн., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» та які були помилково перераховані на розрахунковий рахунок ТзОВ «Торгова група «Західсталь» безпідставно накладений арешт, у зв'язку з чим вони не можуть бути повернуті позивачу, як законному їх власнику, чим порушено право власності останнього на вказані кошти.

Відповідач - ТзОВ «Торгова група «Західсталь» у процесі розгляду даної справи позовні вимоги ТзОВ «Західметалгруп» визнав у повному обсязі.

Розглянувши уточнені позові вимоги ТзОВ «Західметалгруп» та враховуючи пояснення відповідача, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що в даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані ТзОВ «Торгова група «Західсталь» у зв'язку з помилковим їх перерахуванням позивачем на розрахунковий рахунок останнього, тобто отримані без достатніх на те підстав.

Про перерахування коштів без будь-яких правових підстав свідчить відзив ТзОВ «Торгова група «Західсталь» та пояснення позивача, з яких вбачається, що між сторонами не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, відсутня кредиторська та дебіторська заборгованість, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було.

Отже, враховуючи підтвердження факту безпідставності перерахування коштів, ТзОВ «Торгова група «Західсталь» після отримання помилково отриманих грошових коштів зобов'язана повернути їх позивачу.

Враховуючи те, що на рахунки ТзОВ «Торгова група «Західсталь» ще до моменту перерахування коштів було накладено арешт, останнє не має права розпоряджатися грошовими коштами, які на них знаходяться і давати розпорядження банку з приводу будь-яких операцій з такими рахунками.

Станом на час розгляду справи в суді ТзОВ «Торгова група «Західсталь» не здійснено переказ коштів позивачу.

Разом із тим, позивач, обравши даний спосіб захисту (ст.1212 ЦК України), не зможе захистити своє порушене право власності на кошти в повному обсязі, оскільки на них органом державної виконавчої служби накладено арешт. Відтак, реалізувати правомочності володіння, користування та розпорядження майном у спосіб, визначений ст.1212 ЦК України не є можливим. У зв'язку із чим, на думку суду, позивач вірно обґрунтував підстави позову також ст.60 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладений арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Звільнення майна з-під арешту відбувається або шляхом звернення з такою вимогою до суду або в адміністративному порядку до начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

При цьому згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Водночас, з наданих у справі доказів встановлено, що спірні кошти, на які накладено арешт органом державної виконавчої служби, належать позивачу на праві власності, тобто це право жодним іншим учасником не оспорюється та не заперечується, також доказів протилежного суду сторонами не надано. Тому підстав для визнання права власності на кошти за ТзОВ «Західметалгруп» суд не вбачає.

Разом з тим, враховуючи, що на рахунок відповідача накладено арешт, останній не має права розпоряджатися грошовими коштами, які на ньому знаходяться.

Відтак, в інший спосіб, окрім зняття арешту зі спірних коштів в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» та повернення їх на підставі ст. 1212 ЦК України, захистити право позивача не є можливим.

При цьому слід зазначити, що повернувши кошти позивачу в силу ст.1212 ЦК України без зняття з них арешту, право позивача в повній мірі не буде відновлено та захищено, оскільки під час виконання такого рішення суду позивач в якості стягувача буде змушений знаходитись у черзі наряду із іншими стягувачами для задоволення своїх майнових вимог.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.01.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 60 000, 00 грн. Разом із тим, кошти до теперішнього часу не повернуто.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині звільнення з - під арешту грошових коштів у сумі 60 000,00 грн., які помилково перераховані на рахунок ТзОВ Торгова група «Західсталь» №26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» платіжним дорученням № 7 від 14.01.2014 р., та зобов'язання відповідача повернути їх позивачу.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд вважає за необхідне покласти їх на позивача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок його помилки при перерахуванні коштів. При цьому суд враховує, що відповідач був позбавлений можливості добровільно повернути помилково одержані кошти через накладення арешту на його рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 15, 16, 177, 316-317, 387, 392, 530, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.134, 139, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звільнити з - під арешту грошові кошти у розмірі 60 000, 00 грн., які були помилково перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» № 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 згідно платіжного доручення № 7 від 14.01.2014 р.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» (43020, Волинська обл.., м.Луцьк, вул..Георгія Гонгадзе, 25, п/р 26002001310874 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 32273650) перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Західметалгруп» (33014, м.Рівне, провул.Робітничий, 5, п/р 2600673491 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 37531929) помилково перераховані кошти в сумі 60 000, 00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 12.02.2014 р.

Суддя В.А.Пахолюк