Постанова

від 14.10.2014 по справі 903/65/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 903/65/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року у справі господарського суду№ 903/65/14 Волинської області за позовомТОВ "Західметалгруп" до 1. ТОВ "Торгова група "Західсталь" 2. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державної виконавчої служби України простягнення 60 000 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг":Майстат О.О. (довіреність №14-288юр від 02.12.2013 року), ТОВ "Західметалгруп":не з'явилися, ТОВ "Торгова група "Західсталь":не з'явилися. ВСТАНОВИВ :

27.01.2014 року ТОВ "Західметалгруп" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Торгова група "Західсталь" (далі - відповідач 1) про визнання права власності на грошові кошти на суму 60 000 грн., які були помилково перераховані відповідачу 1 згідно платіжного доручення №7 від 14.01.2014 року на рахунок №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, зняття накладеного постановою органу державної виконавчої служби арешту із зазначеного банківського рахунку в межах суми в розмірі 60 000 грн. та зобов'язання відповідача 1 перерахувати позивачу спірні грошові кошти (а.с. 2 - 16).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 387, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , згідно яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає можливість особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.01.2014 року порушено провадження у справі №903/65/14 за цим позовом, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2014 року (а.с. 1).

10.02.2014 року, до початку розгляду справи по суті, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на грошові кошти в розмірі 60 000 грн., перераховані відповідачу 1 згідно платіжного доручення №7 від 14.01.2014 року, зняти арешт з рахунку №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 на суму 60 000 грн., накладений постановою органу державної виконавчої служби, та зобов'язати відповідача 1 повернути позивачу спірні грошові кошти як помилково перераховані (а.с. 27 - 29).

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року (суддя Пахолюк В.А.) позов задоволено частково, звільнено з-під арешту грошові кошти в розмірі 60 000 грн., які були помилково перераховані на рахунок ТОВ "Торгова група "Західсталь" №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 згідно платіжного доручення №7 від 14.01.2014 року, зобов'язано ТОВ "Торгова група "Західсталь" перерахувати ТОВ "Західметалгруп" грошові кошти на суму 60 000 грн., в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 32 - 34).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", як кредитор, за заявою якого накладено арешт на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні, звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції від 10.02.2014 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник доводить помилковість висновків суду першої інстанції про звільнення спірних грошових коштів з-під арешту у виконавчому провадженні та зобов'язання відповідача 1 перерахувати позивачу спірні кошти, як помилково внесені позивачем на банківський рахунок відповідача 1, з посиланням на неповноту дослідження обставин справи. Так, суд не взяв до уваги те, що ухвалою господарського суду Волинської області від 03.02.2014 року порушено провадження у справі №08/903/28/14 про банкрутство відповідача 1 та введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів, отже задоволення будь-яких вимог до боржника, як грошового, так і майнового характеру повинно здійснюватися з врахуванням норм законодавства про банкрутство, які є спеціальними в даному випадку. Також, за твердженням скаржника, суду першої інстанції належало залучити до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", яке є стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт на банківський рахунок відповідача 1, на якому знаходяться грошові кошти на суму 60 000 грн., що є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", а ухвалою апеляційного суду від 27.05.2014 року ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" залучено до участі у справі відповідачем (далі - відповідач 2) (а.с. 86 - 87, 106 - 107).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Павлюк І.Ю., суддів: Миханюк М.В., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено частково, рішення господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року скасовано, прийнято у справі нове рішення:

"Провадження у справі №903/65/14 зупинити до встановлення результатів вирішення грошових вимог ТОВ "Західметалгруп", м. Рівне до ТОВ "Торгова група "Західсталь", м. Луцьк у справі №903/28/14.".

Зобов'язано сторін у справі №903/65/14 повідомити господарський суд Волинської області про результати розгляду справи №903/28/14 щодо грошових вимог ТОВ "Західметалгруп" у справі №903/28/14 про банкрутство ТОВ "Торгова група "Західсталь" шляхом надіслання до суду належним чином засвідчених копій судових рішень (а.с. 191 - 197).

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач 2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду від 17.06.2014 року змінити, шляхом викладення пункту 2 її резолютивної частини в такій редакції:

"2. Рішення господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року у справі №903/65/14 скасувати.

Прийняти нове судове рішення: "У задоволенні позову відмовити."

Пункт 3 постанови апеляційного суду від 17.06.2014 року виключити. ".

Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, статей 4, 4 2 , 43, 79, 82, 84, 86, 103 ГПК України . Скаржник зазначив, що апеляційний суд, встановивши обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору, та законно скасувавши рішення суду першої інстанції, не вирішив питання по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом , а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання й оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини 3, 4 статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) , у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з частинами 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) , конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Частиною 2 статті 25 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу.

Отже, позовне провадження, порушене за позовом кредитора, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство підлягає зупиненню господарським судом до розгляду спірних кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача-боржника. У випадку встановлення судом першої інстанції (апеляційним судом) обставин затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд, який слухає спір у позовному провадженні повинен прийняти рішення по суті.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 1 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 111 9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.01.2014 року платіжним дорученням №7 позивачем перераховано 60 000 грн. на поточний рахунок відповідача 1 №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 з призначенням платежу: "оплата за метал згідно накладної №4 від 13.01.2014 року, в т.ч. ПДВ 10 000 грн." (а.с. 4).

Судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2014 року позивач звернувся до відповідача 1 з листом, в якому просив повернути спірні грошові кошти, як помилково перераховані, у відповідь на що відповідач 1 повідомив про неможливість перерахування позивачу 60 000 грн., у зв'язку з накладенням органом державної виконавчої служби арешту на банківський рахунок, на якому знаходяться спірні грошові кошти (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою органу державної виконавчої служби від 22.07.2013 року відкрито виконавче провадження №38943892 з виконання наказу господарського суду про стягнення з відповідача 1 на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 18 643 897, 96 грн. заборгованості за товар, 608 308, 57 грн. заборгованості за транспортні послуги, 1 347 309, 81 грн. пені, 286 369, 61 грн. процентів річних, 37 440, 86 грн. збитків, завданих інфляцією, а всього на суму 20 923 326, 81 грн., а також 47 906, 84 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. В ході зазначеного виконавчого провадження постановою органу державної виконавчої служби від 03.09.2013 року накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача 1, в межах суми в розмірі 23 068 357, 02 грн. (а.с. 6, 7).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент перерахування позивачем відповідачу 1 коштів на суму 60 000 грн. між сторонами спору не було жодних договірних відносин, кредиторської та дебіторської заборгованості, у зв'язку з чим спірні грошові кошти підлягають поверненню відповідачем 1 на корись позивача в порядку статті 1212 ЦК України, як безпідставно набуті. При цьому, встановивши обставини обтяження банківського рахунку відповідача 1, на якому знаходяться спірні грошові кошти, арештом, накладеним органом державної виконавчої служби, суд першої інстанції на підставі статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" зняв арешт із зазначеного банківського рахунку в межах суми в розмірі 60 000 грн.

Разом з тим, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на спірні кошти на суму 60 000 грн., з огляду на те, що власником спірних грошових коштів є позивач, що не заперечується жодним із учасників провадження у даній справі.

Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, як передчасними, скасував оскаржуване рішення суду від 10.02.2014 року та прийняв власне рішення про зупинення провадження у даній справі до встановлення результатів вирішення грошових вимог позивача у справі №903/28/14 про банкрутство відповідача 1.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, керуючись положеннями статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 24 ГПК України, ухвалою від 27.05.2014 року залучив до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", яке є стягувачем у виконавчому провадженні, в ході якого органом державної виконавчої служби накладено арешт на банківський рахунок відповідача 1, на якому знаходяться спірні грошові кошти (а.с. 106 - 107).

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 03.02.2014 року у справі №903/28/14 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгова група "Західсталь" (відповідач 1 у даній справі) за заявою ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (відповідач 2 у даній справі), визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 19 630 013,84 грн., в тому числі 6 090 грн. судових витрат; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гонту О.А. (а.с. 116 - 125). Оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача 1 розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.02.2014 року (а.с. 126 - 127).

Апеляційний суд встановив обставини затвердження ухвалою попереднього засідання господарського суду від 03.04.2014 року реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача 1 з грошовими вимогами ПАТ "Кредобанк" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Цією ж ухвалою господарського суду визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами відповідача 1, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (а.с. 132 - 139). Отже, позивач своїх вимог на суму 60000грн. у справу про банкрутство не заявляв.

Також апеляційним судом встановлено, що постановою господарського суду Волинської області від 05.06.2014 року у справі №903/28/14 щодо відповідача 1 відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешти та інші обмеження щодо розпорядження його майном, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гонту О.А., оголошення про що 06.06.2014 року розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України (а.с. 161 - 174, 186 - 187).

З огляду на встановлені обставини справи, висновки апеляційного суду про зупинення провадження у справі відповідно до вимог частини 2 статті 17 Закону про банкрутство колегія суддів Вищого господарського суду вважає необґрунтованими.

Встановивши обставини затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №903/28/14 про банкрутство відповідача 1, до якого не внесено спірних вимог позивача на суму 60 000 грн., а також взявши до уваги обставини незаявлення позивачем спірних вимог у справу про банкрутство в апеляційного суду були відсутні підстави для зупинення розгляду спору в позовному провадженні, його необхідно було вирішити по суті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що відповідно до пункту 33.2. статті 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Отже, встановивши обставини здійснення помилкового перерахування коштів з вини платника та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх майнових прав шляхом звернення з позовною вимогою про визнання права власності на помилково перераховану грошову суму з власної вини, апеляційному суду належало відмовити позивачу у задоволенні позову з таких правових підстав, зазначивши при цьому, що він не позбавлений можливості звернутися з грошовими вимогами до відповідача 1, як боржника у справі про банкрутство, в ході здійснення ліквідаційної процедури у справі №903/28/14, відмовити у поверненні коштів та скасуванні арештів з рахунків боржника, що може здійснюватися тільки в ході розгляду справи про банкрутство відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень касаційного суду згідно статей 111 5 , 111 7 ГПК України, дійшла висновку про зміну резолютивної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року шляхом викладення її резолютивної частини у такій редакції:

"Апеляційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити.

Рішення господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року у справі №903/65/14 скасувати. У задоволенні позову про визнання за ТОВ "Західметалгруп" права власності на грошові кошти на суму 60 000 грн. та зняття арешту з рахунку №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 на суму 60 000 грн. відмовити."

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на прийняття у справі рішення про відмову в позові, судові витрати ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в судах апеляційної та касаційної інстанцій необхідно покласти на позивача, а, зокрема, стягнути з ТОВ "Західметалгруп" судові витрати на загальну суму 1 827 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року у справі №903/65/14 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Апеляційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити.

Рішення господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року у справі №903/65/14 скасувати. У задоволенні позову про визнання за ТОВ "Західметалгруп" права власності на грошові кошти на суму 60 000 грн. та зняття арешту з рахунку №26002001310874 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 на суму 60 000 грн. відмовити."

3. Стягнути з ТОВ "Західметалгруп" (33014, Рівненська область, місто Рівне, провулок Робітничий, 5, код ЄДРПОУ 37531929) на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

Господарському суду Волинської області видати наказ.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук