Постанова

від 11.02.2014 по справі 923/970/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р.Справа № 923/970/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Лавренюк О.Т.

(відповідно до розпорядження голови суду від 30.01.2014р. №123 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Харченко М.В., за довіреністю від 26.11.2013р.

від ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стевлалі"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 16 січня 2014 року

по справі №923/970/13

за позовом Приватного акціонерного товариства „Рамбурс"

до Приватного підприємства „Стевлалі"

за участю Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції

про стягнення 809342,25 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.09.2013р. по справі №923/970/13 задоволено позов Приватного акціонерного товариства „Рамбурс" (надалі - позивач, стягувач) до Приватного підприємства „Стевлалі" (надалі - відповідач, боржник) про стягнення 809342,25 грн.

26.11.2013р. на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 23.09.2013р. видано відповідний накази №923/970/13.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16 січня 2014 року по справі №923/970/13 (суддя Соловйов К.В.) відмовлено у задоволенні скарги Приватного підприємства „Стевлалі" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.

При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту протиправної бездіяльності ДВС щодо не закриття виконавчого провадження по стягненню з відповідача на користь позивача боргу у сумі 825529,10 грн. та передачі виконавчого документу, окрім того, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для закриття вищенаведеного виконавчого провадження з підстав, на які посилається відповідач.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПП „Стевлалі" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та задовольнити вимоги скаржника, визнавши незаконною бездіяльність ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону по закриттю виконавчого провадження по стягненню з ПП „Стевлалі" на користь позивача 825529,10 грн. та передачі виконавчого документа до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі", та зобов'язати ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону винести постанову про закриття виконавчого провадження по стягненню з ПП „Стевлалі" на користь позивача 825529,10 грн. та передачі виконавчого документа до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі".

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (ПрАТ „Рамбурс") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 03.02.2014р.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП „Стевлалі" за відсутністю представників позивача та ДВС у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.09.2013р. по справі №923/970/13 задоволено позов Приватного акціонерного товариства „Рамбурс" (надалі - позивач, стягувач) до Приватного підприємства „Стевлалі" (надалі - відповідач, боржник) про стягнення 809342,25 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2013р. Рішенням засновників ПП „Стевлалі" було вирішено провести ліквідацію ПП „Стевлалі" та призначено ліквідаційну комісію.

16.12.2013р. ПП „Стевлалі" звернулось до ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону з клопотанням, в якому просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження та передати виконавчий документ до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі" на підставі п.7 ст. 49, ст. 67 Закону України „Про виконавче провадження".

19.12.2013р. ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону було направлено відповідачу лист №28028, в якому відмовило у задоволенні вищезазначеного клопотання з посиланням на п.7 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження".

24.12.2013р. ПП „Стевлалі" звернулось до господарського суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону (надалі - ДВС), в якій відповідач просив визнати незаконною бездіяльність ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону по закриттю виконавчого провадження по стягненню з ПП „Стевлалі" на користь позивача 825529,10 грн. та передачі виконавчого документа до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі", та зобов'язати ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону винести постанову про закриття виконавчого провадження по стягненню з ПП „Стевлалі" на користь позивача 825529,10 грн. та передачі виконавчого документа до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі".

Вказана заява обґрунтована тим, що 10.12.2013р. засновниками відповідача було вирішено ліквідувати підприємство ПП „Стевлалі" та створено ліквідаційну комісію, як стверджує відповідач, відповідно до вимог п.7, ст. 49, ст. 67 Закону України „Про виконавче провадження", останній звернувся до ДВС з клопотанням про закінчення виконавчого провадження та передачу виконавчого документу до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі", у задоволенні вказаної заяви ДВС було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.121-2 ГПК України Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Така ж правова позиція стосовно порядку розгляду скарги на дії органів ДВС наведена і у п.9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно з ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України „Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Частинами 2, 3 ст. 67 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ліквідації боржника-юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок закінчення виконавчого провадження встановлено статтею 49 Закону України „Про виконавче провадження".

Як вже було зазначено вище, 16.12.2013р. ПП „Стевлалі" звернулось до ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону з клопотанням, в якому просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження та передати виконавчий документ до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі" з посиланням саме на п.7 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", як на пункт статті, який врегульовує порядок закінчення виконавчого провадження для ПП „Стевлалі".

За п.7 ч.1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом .

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження визнання ПП „Стевлалі" банкрутом.

Частинами 1, 7 ст. 59 ГК України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Колегія суддів також зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження внесення до ЄДР запису про припинення діяльності ПП „Стевлалі".

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо визнання правомірними дій Державної виконавчої служби щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та передання виконавчого документу до ліквідаційної комісії ПП „Стевлалі".

У зв'язку з вищенаведеним, апеляційний господарський суд також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ПП „Стевлалі" на бездіяльність ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсону.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стевлалі" без задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 16 січня 2014 року по справі №923/970/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Стевлалі" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 13 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов О.Т. Лавренюк А.І. Ярош