Рішення

від 18.05.2009 по справі 5020-2/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" травня 2009 р. справа № 5020-2/211

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

          (01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)

до:          Малого приватного підприємства „Парис”

          (99040, м.Севастополь, вул.Лоцманська,2-16)

          (99029, м.Севастополь, вул.Шабаліна, 6)

про          стягнення 345,84 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача - Доденкова Л.Ю., довіреність № 1546  від 30.07.2008;

відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Малого приватного підприємства „Парис” про стягнення 348,84 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати за надані послуги електрозв'язку відповідно до умов договору №5307 від 16.04.2004 та норм Цивільного кодексу України.

10.04.2009 позивач подав заяву про припинення провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 345,84 грн. у зв'язку з тим, що вказана заборгованість погашена відповідачем (вх.№ 3902), просить стягнути з відповідача 4,05 грн. Вказана заява прийнята судом.

У судовому засіданні 18.05.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 336,79 грн., а також пені у розмірі 5,00 грн., що підтверджується випискою банку; просить стягнути з відповідача 4,05 грн., з яких: 3% річних –0,55 грн. та інфляційне відшкодування –3,50 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28-29).

У зв'язку з викладеним та сплином встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячного строку вирішення спору, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2004 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Підприємство зв'язку) та малим приватним підприємством „Парис” (Споживач) укладений договір №5307 про надання послуг електрозв'язку (далі-Договір) (а.с. 10-13).

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання (16.04.2004), діє п'ять років та продовжений в порядку пункту 7.2 Договору.

Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв'язку зобов'язується надавати послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

У свою чергу, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 3.2.8 та 4.3 Договору).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати – кредитна, з поданням рахунків.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов'язання з надання послуг зв'язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги, за твердженням позивача, у період з листопада по грудень 2008 року та січень 2009 року відповідачем здійснена лише 17.03.2009.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 0,55 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 3,50 грн. за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач звернувся до господарського суду із даним позовом 18.04.2009, а суми основної заборгованості та пені оплачені відповідачем у повному обсязі 17.03.2009, тобто до подання вказаного позову, суд вважає за необхідне покласти витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Парис” (99040, м.Севастополь, вул.Лоцманська,2-16; 99029, м.Севастополь, вул.Шабаліна, 6, код ЄДРПОУ 19002319, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі  Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД  “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) 3% річних у розмірі 0,55 грн. (0 грн. 55 коп.), збитки від інфляції у розмірі 3,50 грн. (три грн. 50 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 1,19 грн. (одна грн. 19 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1,38 грн. (одна грн. 38 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                             Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті  84Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 22.05.2009

Розсилка:

1.          ВАТ “Укртелеком”

(01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)

2.          СФ ВАТ “Укртелеком”

(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)

3.          МПП „Парис”

(99040, м.Севастополь, вул.Лоцманська,2-16)

(99029, м.Севастополь, вул.Шабаліна, 6)

4.          Справа