Постанова

від 13.02.2014 по справі 815/57/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/57/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Кривоносової І.Є.

сторін:

позивач: Батранюк О.В. - представник по довіреності

ОСОБА_6 - представник по довіреності

відповідач: Астахова А.С. - представник по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в примішенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003702201 від 17.12.2013р., №0003712201 від 18.12.2013р.,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003702201 від 17.12.2013р., №0003712201 від 18.12.2013р; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України, протирічать складеній позивачем первинній документації, а тому підлягають скасуванню. Посиалння податкового органу на перевірку контрагентів ТОВ «Акопт» та ТОВ «Аквалон М» не може бути підставою для висновків щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, оскільки зазначені підприємства мали свідоцтва платника ПДВ, акти перевірок були оскаржені та наявні рішення судів, які набрали законної сили. Таким чином, позивач вважає, що здійснення господарських операцій ТОВ «Алекс Агро» з ТОВ «Акопт» та ТОВ «Аквалон М» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, сторони господарських операцій на момент здійснення цих операцій були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, а тому відповідно до вимог ст. 198 ПК України відповідач не мав правових підстав для донарахування ТОВ «Алекс Агро» податку на додану вартість, податку на прибуток, застосування штрафних санкцій.

Представники позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №0003702201 від 17.12.2013р та №0003712201 від 18.12.2013р. прийнято обґрунтовано, відповідно вимог Податкового кодексу України, в зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2013 року посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області згідно ст.77, ст.81 п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведено планову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки складено акт №1154/15-54-22-01/32904699 від 05.12.2013р. «Про результати планової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року», відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 98 598 грн., у т.ч. - 2 квартал 2012 року - 24716 грн., - 3 квартал 2012 року - 3907 грн.; - 4 квартал 2012 року - 42975 грн.;

- п.185.1 ст. 185,п.187.1 ст. 187,п.188.1 ст. 188,п.198.3 п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.4 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 152 204 грн., у т.ч. по періодах: - у листопаді 2011 року заниження на 500 грн.; у липні 2012 року заниження на 30065 грн.; у вересні 2012 року - заниження 20503 грн.; у жовтні 2012 року заниження на 63837 грн.; у грудні 2012 року заниження на 32799 грн. (Т.1, а.с.14-73).

На підставі акту перевірки №1154/15-54-22-01/32904699 від 05.12.2013р. ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003702201 від 17.12.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 228 306 грн. та поадктове повідомлення-рішення №0003712201 від 18.12.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 147 897 грн. (Т.1, а.с.93-94).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Судом встановлено, що направлення та копію наказу про проведення перевірки вручено під розписку заступнику директора підприємства Храпицькому О.Л.

Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0003702201 від 17.12.2013р., суд виходить з наступного.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 ПКУ).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Алекс-Агро» мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «Акопт» та ТОВ «Аквалон М».

Відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Алекс-Агро» по взаємовідносинам з ТОВ «Акопт» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 30065,53 грн.

Так, судом встановлено, що 01.06.2012 року між ТОВ «Акопт» (Продавець) та ТОВ «Алекс-Агро» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №4/06, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію відповідно п.п. 2.1-2.2. цього Договору на загальну суму, яка орієнтовано складає 1000000 грн. і складається з суми всіх підписаних накладних до даного договору. Номенклатура та кількість продукції вказуються у відвантажувальних накладних (Т.1, а.с.117).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначеного контрагента до складу податкового кредиту за перевіряємий період, суд виходить з наступного.

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні №1443 від 04.06.2012р.; №1444 від 07.06.2012р.; №1445 від 18.06.2012 року; №1446 від 25.06.2012 року, №1447 від 25.06.2012р.

Окрім того, на виконання зазначеного Договору позивачем надано рахунки-фактури №1443 від 04.06.2012р.; №1444 від 07.06.2012р.; №1445 від 18.06.2012 року; №1446 від 25.06.2012 року, №1447 від 25.06.2012р. та видаткові накладні №0001443 від 04.06.2012р.; №0001444 від 07.06.2012р.; №0001445 від 18.06.2012 року; №0001446 від 25.06.2012 року, №0001447 від 25.06.2012р. (Т.1, а.с.118-132).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Аквалон М» судом встановлено, що 03 вересня 2012 року укладено договір купівлі-продажу №117-12, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію відповідно п.п. 2.1-2.2. цього Договору на загальну суму, яка орієнтовано складає 1000000 грн. і складається з суми всіх підписаних накладних до даного договору. Номенклатура та кількість продукції вказуються у відвантажувальних накладних (Т.1, а.с.138).

Перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 63 836, 87 грн.

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні №62 від 03.09.2012 року; №63 від 06.09.2012 року; №64 від 07.09.2012 року; №206 від 01.10. 2012 року; №207 від 01.10.2012 року, №208 від 02.10.2012 року; №209 від 11.10.2012 року; №210 від 22.10.2012 року, рахунки-фактури №206 від 01.10.2012 року, №207 від 01.10.2012 року, №208 від 02.10.2012 року, №209 від 11.10.2012 року; №210 від 22.10.2012 року (Т.1, а.с. 139-159).

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що позивачем не доведено факту дійсності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази в підтвердження своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззапереченого твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Так, судом встановлено, що надані на виконання договорів укладених позивачем з контрагентами ТОВ «Акопт» та ТОВ «Аквалон М» первинні документи (видаткові накладні) підписані від імені позивача ОСОБА_6 за довіреністю, проте під час проведення перевірки копій довіреностей на зазначену особу чи витягу з журналу реєстрації довіреностей за зазначений період не надано. Видаткові накладні ТОВ «Акопт» №0001443 від 04.06.2012 року №0001444 від 07.06.2012 року №0001445 від 18.06.2012 року №0001446 від 25.06.2012 року, №0001447 від 25.06.2012 року та видаткові накладні ТОВ «Аквалон М» №206 від 01.10.2012р. №207 від 01.10.2012р. №208 від 02.10.2012 року, №209 від 11.10.2012 року, №210 від 22.10.2012 року взагалі не містять посилання на номер та дату довіреності, на підставі якої ОСОБА_6 отримано товар згідно договору. Зазначені накладні не містять відмітки про місце cкладання, що унеможливлює встановити місце передачі товару, транспортну документацію позивачем, як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи не надано.

Рахунки-фактури, виписані ТОВ «Акопт» та ТОВ «Аквалон М», не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п. 6.3 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, серед іншого, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Згідно п. 7 зазначеного Наказу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивачем порушено вимоги Податкового кодексу в частині формування податкового кредиту за перевіряємий період в зв'язку з недотриманням оформлення податкових накладних.

Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно п.201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Надані позивачем на виконання договорів з ТОВ «Акопт», ТОВ «Емілія. Нет» податкові накладні №19 від 02.11.2011р. №2173 від 25.07.2012р.; №2171 від 17.07.2012р.; №2172 від 17.07.2012р.; № №2170 від 11.07.2012р. на момент перевірки були оформлені неналежним чином (не зазнанено вид цивільно-правового договору), що підтверджується свідченнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5

Окрім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Алекс Агро» безпідставно до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Допитаний у судовому засіданні свідок перевіряючий ОСОБА_5 зазначив, що до перевірки було надано факсові копії податкових накладних за грудень 2012 року на загальну суму 37299 грн., які отримані від Державного підприємства «Підприємство Південної виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області №51» №13 від 17.12.2012р.; №22 від 28.12.2012р.; №20 від 27.12.2012р.; №18 від 25.12.2012р.; №11 від 14.12.2012р.; № 19 від 25.12.2012р. Оригінали зазначених податкових ннакладних до перевірки не надано. Свідок зазначив, що заява зі скаргою на постачальника до ДПІ не надходила.

Відповідно п. п. 85. 4- 85.5 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

З аналізу вказаної статті вбачається, що отримувати належним чином засвідчені копії первинних документів є правом, а не обов`язком контролюючого органу.

Окрім того, як зазначив допитаний в судовому засіданні свідок на пропозицію зробити копії податкових накладних, наданих під час перевірки, перевіряючі отримали відмову.

Судом не приймаються до уваги надані позивачем в ході судового розгляду справи податкові накладні оформлені з зазначенням виду цивільно-правового договору та оригінали податкових накладних, з огляду на наступне.

Відповідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, що будь-які первинні документи та податкові накладні не надавались позивачем після закінчення перевірки та ознайомлення з актом перевірки, в якому зафіксовано факт не надання оригіналів податкових накладних та відсутності в деяких виду цивільно-правового договору. Надані в ході судового розгляду справи довідки, довіреності не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в довідці ДП «Підприємства південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області» від 06.02.2014р. зазначено, що рух товарів відбувався за оригіналами податкових накладних, проте не зазначено коли-саме було видано накладні.

Окрім того, надана копія довіреності на ОСОБА_6 датована 05.01.2013р., в той час як отримання товару згідно видаткових накладних відбулось раніше, а саме в 2012 році. Окрім того, зазначена довіреність є загальною на представництво інтересів.

Стосовно тверджень представника позивача щодо не надання позивачем копій довіреностей на отримання матеріальних цінностей ОСОБА_6 , оскільки оригінали останніх залишились у постачальника, про що свідчить витяг з журналу реєстрації довіреностей за 2010-2012рр., суд зазначає наступне. Відповідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, суд вважає, що позивач зобов`язанний вести облік первинних документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів,у разі необхідності їх копій, засвідчених належним чином.

При прийнятті рішення суд враховує, що позивачем, окрім іншого, не надано документів, підтвердждуючих рух товару від постачальника до покупця, не надано документального підтвердження оформлення надання давальницької сировини ДП «Підприємство ПВК УДДУВП» та отримання товару, а надані на виконання договору підряду №37 від 27.07.2011р. та договору купівлі-продажу №23 від 29.04.2011р. податкові накладні та накладні не приймаються судом до уваги, оскільки позивач згідно останніх є Покупцем.

Отже, з урахуванням сукупності наведених вище обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит і відповідно погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первиними доказами.

Стосовно відсутності фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ТОВ «Акопт», судом встановлено, що відповідач посилався на висновки акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №401/22-417/37999413 від 24.09.2012р. «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 21.12.11 по 30.06.2012р.», відповідно до висновків якого встановлений факт відсутності реального вчинення господарських операцій по постачальникам ТОВ «Акопт» за період 21.12.2011р. - 30.06.2012р.

Щодо відсутності фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ТОВ «Аквалон», судом встановлено, що відповідач посилався на висновки акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №644/15-314/38277691 від 19.12.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалон» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2012р.», відповідно до висновків якого звіркою ТОВ «Аквалон М» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями за періоди, що перевіряються, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків ТОВ «Аквалон» по ланцюгу постачання».

Судом не приймається до уваги наданий позивачем запит ТОВ «Аквалон М» до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 04.04.2013р. та відповідь на нього, оскільки відповідь Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС датована 04.03.2013 року, тобто раніше ніж сам запит, що викликає сумнів у достовірності останньої (Т.2, а.с.126-127).

Окрім того, позивачем на надано належним чином засвідченої копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі №2-а-13151/12/2070 з відміткою про набрання законної сили, якою визнано протиправними дії Західної МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акопт», за результатами якої складено акт №401/22-417/37999413 від 24.09.2012р. «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 21.12.11 по 30.06.2012р.

Виходячи з вищенаведеного, підприємством ТОВ "Алекс-Агро" безпідставно сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ «Акопт», ТОВ «Емілія.НЕТ», ДП «Підприємсто Південної виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в одеській області №51», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, не відповідають вимогам пп. 201.1. 201.4 , 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку, суд при прийнятті рішення враховує відсутність належних доказів на виконання зазначених договорів.

Стосовно висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №1154/15-54-22-0132904699 від 05.12.2013р. щодо порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством безпідставно включено до складу валових витрат по контрагентам ТОВ «Акопт», ТОВ «Аквалон М», в зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 98598 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно п.п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Акопт», ТОВ «Аквалом М», суд вважає, що ТОВ «Алекс Агро» неправомірно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу суми по договорам, накладним, отриманим від ТОВ «Акопт», ТОВ «Аквалом М», оскільки зазначені первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не є належним підтвердженням валових витрат. Окрім того, суд враховує, що позивачем не надано документи, підтверджуючі пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0003702201 від 17.12.2013р та №0003712201 від 18.12.2013р. є правомірними, отже не підлягають скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003702201 від 17.12.2013р та №0003712201 від 18.12.2013р., - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Агро» (код ЄДРПОУ 32904699, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, Чорноморського козацтва, буд.103) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4129,19 (чотири тисячі сто двадцять девять гривень 19 копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 лютого 2014 року.

Суддя: Г.П. Самойлюк