Рішення

від 11.02.2014 по справі 903/1508/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2014 р. Справа № 903/1508/13

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП", смт. Красне Буського р-ну Львівської обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині", с. Уховецьк Ковельського р-ну Волинської обл.

про стягнення 110 563,57грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Аксютін Р.В., дов. від 21.01.2014р. №15/14

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 11.02.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині"-про стягнення 110 563,57грн., в т.ч. 104 716,81грн. основного боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №20 від 14.12.2011р. на суму 33 446,41грн. згідно договору купівлі-продажу від 08.12.2011р. №1Р0812, видатковій накладній №2093 від 26.10.2011р. на суму 71 270,40грн. згідно усної домовленості та 5 846,76грн. 3% річних за період з 27.10.2011р. по 27.11.2013р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог вказав на неналежне виконання відповідачем умов договору та усної домовленості по оплаті товару, отриманого по видатковим накладним №20 від 14.12.2011р. та №2093 від 26.10.2011р.

Ухвалою суду від 16.12.2013р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 22.01.2014р. на 10:00год.

26.12.2013р. через канцелярію від відповідача до суду надійшов лист №72 від 23.12.2013р., в якому відповідач повідомив суд про те, що заборгованість перед позивачем в розмірі 110 563,57грн. не погашена в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Долучив до матеріалів справи копію статуту ТзОВ "Відродження Волині" (нова редакція), затвердженого Протоколом зборів засновників №4 від 26.06.2012р., зареєстрованого за №11851050002000648 від 23.07.2012р.

Водночас, 17.01.2014р. через канцелярію від відповідача до суду надійшло клопотання №3 від 13.01.2014р. про відкладення розгляду спору, в зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника в судове засідання. Представник позивача проти клопотання не заперечив.

Представник позивача, в судовому засіданні 22.01.2014р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Крім того, надав суду пояснення від 21.01.2014р. №14/14, в яких повідомив, що доказом відпуску відповідачу товару (гліфу) є видаткова накладна №2093 від 26.10.2011р., а товар поставлявся згідно усної домовленості.

Вказав, що зобов'язання щодо оплати за поставлений товар (гліф) виникли у відповідача 27.10.2011р., а саме після передачі товару згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, а зобов'язання по оплаті за поставлений автомобіль виникли 02.07.2012р. згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу від 08.12.2011р. №1Р0812.

Зазначив, що у позивача відсутній підписаний договір від 26.10.2011р., оскільки поставка товару відбувалась згідно усної домовленості.

Долучив до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ серії АГ №896754 від 21.01.2014р. та копію статуту ТзОВ "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП" (нова редакція), затвердженого Протоколом №100 від 01.06.2010р., зареєстрованого за №13941050086000456 від 14.06.2010р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.01.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на нез'явлення відповідача в судове засідання, неподання ним витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Крім того сторін зобов'язано представити суду: позивача-додаткові пояснення щодо зазначення в накладній договору від 26.10.2011р.; відповідача-пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача звернувся до суду з заявою від 10.02.2014р. №10/02/14-1 (вх. №01-29/1421/14), в якій вказав, що у видатковій накладній №2093 від 26.10.2011р. допущено технічну описку, а саме вказано договір №б/н від 26.10.2011р. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Водночас, долучив до матеріалів справи довідку ТзОВ "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП" від 10.02.2014р. №10/02/14, в якій вказано, що за період з 27.10.2011р. по 10.02.2014р. жодних коштів в погашення заборгованості від відповідача на рахунок позивача не поступало.

Відповідач в судове засідання 11.02.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів по справі суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032161647 від 03.02.2014р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалами суду від 31.12.2013р. та від 22.01.2014р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

08 грудня 2011року між позивачем- Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП" (продавець), в особі генерального директора Мельника Ігоря Васильовича та відповідачем- Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині" (покупець), в особі директора Смаля Анатолія Степановича було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №1Р0812, згідно якого продавець зобов'язується передати майно-автомобіль Mitsubishi L200, номер кузова ММВJNKB408D03704 у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. (а.с. 8-10)

Згідно п. 1.5. автомобіль оглянутий покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню автомобіля за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного автомобіля покупець не має.

Пунктами 2.1.-2.3. сторони передбачили, що оціночна вартість автомобіля, становить 33 446,41грн. в т.ч. ПДВ. Продаж автомобіля за домовленістю сторін вчиняється за 33 446,41грн. з ПДВ. Покупець проводить оплату за отриманий автомобіль в термін до 01.07.2012р.

У відповідності до пунктів 4.6., 4.7. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2012р. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені печатками товариств.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу автомобіль згідно видаткової накладної №20 від 14.12.2011р. на суму 33 446,41грн., який було отримано відповідачем по довіреності серії АБВ № 001997 від 13.12.2011р. (а.с. 11-12)

26.10.2011р. згідно усної домовленості по видатковій накладній №2093 позивач передав відповідачу товар-препарат гліф на загальну суму 71 270,40грн. Відповідач отримав даний товар по довіреності серії АБВ №001978 від 26.10.2011р. (а.с. 13-14)

Відповідач свого зобов'язання по оплаті за отриманий автомобіль та гліф згідно договору №1Р0812 від 08.12.2011р. та видаткової накладної №2093 від 26.10.2011р. не виконав, що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами було укладено договір, що за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язувався передати майно-автомобіль Mitsubishi L200, номер кузова ММВJNKB408D03704 у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Крім того між сторонами було досягнуто і усної домовленості щодо купівлі-продажу гліфу на суму 71 270,40грн.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Строком прийняття товару і прийняття товаророзпорядчих документів є дата відповідної накладної на товар і відстрочка платежу відраховується саме від дати відповідно накладної.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу передбачено, що покупець проводить оплату за отриманий автомобіль в термін до 01.07.2012р.

Позивачем зобов'язання по передачі автомобіля та гліфу згідно договору купівлі-продажу від 08.12.2011р. №1Р0812 та усної домовленості виконані в повному обсязі, що стверджується видатковими накладними №20 від 14.12.2011р. на суму 33 446,41грн. та №2093 від 26.10.2011р. на суму 71 270,40грн., які підписані сторонами.

Отже, зобов'язання по оплаті отриманого автомобіля у відповідача виникло з 02.07.2012р., а гліфу-27.10.2011р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого по видатковим накладним товару не виконав.

02.07.2013р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості №206/07, яка останнім залишена без відповіді. (а.с. 16-17)

Отже, заборгованість на день розгляду спору становить 104 716,81грн., стверджується договором купівлі-продажу від 08.12.2011р. №1Р0812, видатковими накладними №20 від 14.12.2011р. на суму 33 446,41грн. та №2093 від 26.10.2011р. на суму 71 270,40грн., які підписані сторонами, відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині" в силу ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку суми 3% річних за періоди з 02.07.2012р. по 27.11.2013р. та з 27.10.2011р. по 27.11.2013р. в розмірі 5 846,76грн. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що стягнення нарахованої позивачем суми 3% річних за вказані періоди здійснюється в межах суми, заявленої позивачем, а тому дана вимога підлягє стягненню з відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 211,27грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 625, 626, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині", с. Уховецьк, вул. Центральна, 16, Ковельський р-н, Волинська обл., код ЄДРПОУ 37580206

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП", смт. Красне, вул. Колеси, 9, Буський р-н, Львівська обл., код ЄДРПОУ 34978102

110 563,57грн., в т.ч. 104 716,81грн. заборгованості, 5 846,76грн. 3% річних та 2 211,27 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

13 .02.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв