Рішення

від 21.05.2009 по справі 5/598

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/598

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2009 р.Справа № 5/598

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчук І.В., при секретарі судового засідання Атаманчук І.А. у судовому засіданні позовну заяву і додані до неї матеріали

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник УБ ХАЕС", м. Нетішин, Хмельницької області

до спільного українсько-польського підприємства „Мажестік”, м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 106448,37 грн.

                                                                                                                            суддя     Грамчук І.В.

За участю представників сторін :

позивача: Моцна І.І. –представник за довіреністю

відповідача:  -  не з'явились

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на власну користь 106448,37 грн. залишку заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності.

У судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на  те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представники відповідача до суду не прибули та витребувані судом документи не надали. Однак, судом отримано відзив не позов, у якому відповідач визнає, що позивач поставляв бетон та розчин на об'єкт ВАТ "Славутське РТП" та с.Франківка, Гощанського району, Рівненської області. Окрім того, повідомив, що між СУПП "Мажестік та ТОВ "Агро ХХІ" укладена угода на ремонтні роботи на території  ВАТ "Славутське РТП" та зерносховища с.Франківка, Гощанського району, Рівненської області. ТОВ "Агро ХХІ" не розрахувалось до цього часу та проти товариства керівництва порушено кримінальну справу, у зв'язку з чим відповідач визнаний по ній потерпілим. Тому просить відкласти розгляд справи, так як дані матеріали поставлялись на об'єкти ВАТ "Славутське РТП" та с.Франківка, Гощанського району, Рівненської області.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу №54а/07 від 01.05.2007р., згідно якого відповідачу поставлялась продукція, а саме бетон і розчин  від позивача.

Станом на 01.01.2008р. за відповідачем рахувалась заборгованість по сплаті за поставлений товар у розмірі 111663,60грн.

Між сторонами був укладений договір купівлі-продажу за № 17/01-08 від 03.01.2008р., згідно умов якого позивач зобов'язувався передати товар (майно), а саме бетон та розчин у власність відповідача, а відповідач зобов'язався  прийняти і оплатити його на умовах даного договору в кількості, асортименті і за цінами, зазначеними у накладних (п.п. 1.1  договору).

Відповідно до п.п. 2.1 даного договору, загальна вартість товару з доставкою складала орієнтовно 2310000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 385000,00грн.)

Згідно п.п. 2.6 договору від  03.01.2008р. попередня оплата у розмірі 100% від суми письмової заявки на місяць має бути перерахована позивачу на протязі 3 днів з моменту отримання відповідачем рахунку на оплату. Кожного першого числа місяця сторони проводять звірку фактично отриманого товару та його вартість за попередній місяць. У випадку отримання товару за місяць на фактичну суму більшу ніж було проведено попередню оплату, відповідач протягом 1 банківського дня до перераховує різницю суми на розрахунковий рахунок позивача. У випадку отримання товару за місяць на фактичну суму меншу ніж було проведено попередню оплату, позивач зараховує різницю суми в рахунок попередньої оплати наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо договору поставки. Зазначене підтверджується довіреностями, видатковими накладними та актами звірки.

Відповідачем було проведено лише частково оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Станом на 01.12.2008р. за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 92671,27 грн.

22.12.2008р. позивачем направлялась відповідачу претензія про сплату боргу на вищезазначену суму. На останню відповідачем надана відповідь від 29.12.2008р., де суму боргу визнав та повідомив про її сплату на протязі січня-лютого 2009р.

Однак, у вказаний період  відповідач не розрахувався із позивачем у повному розмірі.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

На момент розгляду справи по суті відповідачем не було проведено розрахунку з позивачем за поставлений товар, докази остаточної оплати товару відсутні.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за 2008р., що становить 13777,10грн. (з розрахунку 122,3% - величина індексу інфляції за 2008рік)

У зв'язку з вищевикладеним позивачем заявлено позов до суду про стягнення з відповідача 106448,37грн. заборгованості, з яких  92671,27 грн. основного боргу та 13777,10 грн. втрат від інфляції.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, на підтвердження протилежного суду доказів не надано.

Заслухавши пояснення представника позивача, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази,  оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано свої зобов'язання в повному обсязі згідно договору поставки від 03.01.2008р. за №17/01-08. Відповідачем в свою чергу повністю розрахунків за поставлений позивачем товар не проведено. Однак, сума боргу відповідачем не заперечувалась, доказів про її погашення суду не надано та протилежного не доведено. За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 92671,27 грн. грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданих позивачем розрахунків складає 13777,10 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник УБ ХАЕС", м. Нетішин, Хмельницької області до спільного українсько-польського підприємства „Мажестік”, м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 106448,37 грн., з яких  92671,27 грн. основного боргу, 13777,10 грн. втрат від інфляції заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник УБ ХАЕС", м. Нетішин, Хмельницької області до спільного українсько-польського підприємства „Мажестік”, м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 106448,37 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з спільного українсько-польського підприємства „Мажестік”, м. Нетішин, Хмельницької області (пр-т Незалежності, 2а, код 22772619) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник УБ ХАЕС", м. Нетішин, Хмельницької області (Піонерна база, а/с 431, код 31161856) 92671,27грн. (дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одну гривню 27 коп.) заборгованості; 13777,10  грн. (тринадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 10 коп.) інфляційних нарахувань, 1064,48 грн. (одну тисячу шістдесят чотири гривні 48 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

Суддя                                                                                 І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. :1 - до справи,  2 - позивачу,  3 –відповідачу