Рішення

від 21.05.2009 по справі 15/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/87

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.05.09 р.                                                                                                       Справа № 15/87                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “МЛЗ” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 31798871)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Дон–Лекс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34456289)

про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 15592,50 грн., інфляції в сумі 6377,33 грн., 3% річних в розмірі 761,26 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Переверзева В.М. за довіреністю б/н від 22.04.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “МЛЗ” м. Макіївка до товариства з обмеженою відповідальністю „Дон–Лекс” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 15592,50 грн., інфляції в сумі 6377,33 грн., 3% річних в розмірі 761,26 грн.    

Ухвалою суду від 30.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/87, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 30.03.2009 р., 23.04.2009 р. відповідач в судові засідання 23.04.2009 р., 21.05.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення 02.04.2009 р., 05.05.2009 р. рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2007 р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 422, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність товар (коксову дрібноту), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар в кількості та номенклатурі (асортименті) згідно доданих до договору специфікацій та заявок.

Згідно п. 4.1 договору відвантаження товару здійснюється шляхом самовивозу на умовах EXW – склад продавця або залізничним транспортом на умовах FCA – ст. Макіївка  (ІНКОТЕРМС в редакції 2000).

Відповідно до п. 4.2 договору продавець зобов'язаний поставити товар згідно письмової заявки покупця.

Згідно п. 5.1 договору оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% передоплати за кожну партію товару.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2007 р.

До договору сторони уклали специфікацію № 1 від 16.06.2007 р., якою передбачили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, умови поставки – EXW – склад продавця (ІНКОТЕРМС в редакції 2000) та строк відвантаження – за заявкою покупця. Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

Відповідач надіслав позивачу заявку у формі листа № 15/06 від 15.06.2007 р., згідно якої він має можливість придбати коксову дрібноту в червні 2007 р. за ціною 450,00 грн., в т.ч. ПДВ, в кількості 40 тон на умовах самовивозу. Завірена копія заявки міститься в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом (протокол від 23.04.2009 р.).

На виконання договору купівлі-продажу позивачем 18.06.2007 р. було передано товар відповідачу за накладною № 26 від 18.06.2007 р. на суму 15592,50 грн., завірена копія якої додана до позову, а оригінал оглянутий в судовому засіданні (протокол від 21.05.2009 р.). Факт отримання відповідачем товару на суму 15592,50 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладній в графі „товар отримав” без будь–яких заперечень, довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯМЗ № 298914 від 16.06.2007 р., виданою на уповноважену особу, яка фактично отримала товар для відповідача, податковою накладною № 9 від 18.06.2007 р. на суму 15592,50 грн., рахунком–фактурою № 9 від 18.06.2007 р. на суму 15592,50 грн. Позивач надав до суду сертифікат якості, який виданий на коксову дрібноту, відвантажену 19.06.2007 р. в автомобіль КАМАЗ держ. № 517–61 ЕВ масою 35,98 тон. В рахунку–фактурі міститься посилання на номер автомобілю – № 517–61 ЕВ. Крім того, позивач надав до суду оригінали талонів за підписом особи, що відвантажувала товар відповідачу, які також підтверджують факт вивезення відповідачем вказаного товару на вказаному автотранспорті. Завірені копії вищевказаних документів містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 23.04.2009 р. позивача було зобов'язано надати документи на пропуск автомобіля відповідача за товаром на територію позивача 18.06.2007 р.

Позивач надав до суду пояснення № 79 від 21.05.2009 р., згідно яких він не має можливості надати до суду документи на пропуск 18.06.2007 р. та 19.06.2007 р. автомобілю відповідача КАМАЗ держ. № 517–61 ЕВ для отримання коксової дрібноти в кількості 34,65 тон. на суму 15592,50 грн., тому що положення про пропускний та внутрішньо об'єктний режим на територію позивача було прийнято та затверджено в 2008 р. В 2007 р. документом, що підтверджує пропуск автомобілю на територію позивача та отримання вантажу, була накладна № 26 від 18.06.2007 р.

Накладна № 26 від 18.06.2007 р., яка представлена позивачем до суду, містить посилання на автомобіль № 517–61 ЕВ.

Висновок стосовно того, що товар згідно накладної був переданий відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу № 422 від 16.06.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладній, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Також, накладна та довіреність на отримання товарно–матеріальних цінностей містять посилання на договір № 422 від 16.06.2007 р. як підставу купівлі–продажу товару.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 476 від 03.04.2008 р. з вимогою сплатити основний борг з урахуванням штрафних санкцій згідно ст. 625 ЦК України в сумі 18817,59 грн. Завірена копія претензії додана до позову.

Відповідач надіслав позивачу відповідь № 19/05 від 19.05.2008 р. на претензію, згідно якої відповідач проти претензії заперечує тим, що він не подавав письмову заявку на отримання товару, відсутні первинні документи з підписом уповноваженої особи відповідача, які б підтверджували факт отримання ним коксової дрібноти. Завірена копія відповіді міститься в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом в судовому засіданні (протокол від 23.04.2009 р.). Заперечення відповідача у відповіді на претензію судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі встановлена передоплата в розмірі 100% за кожну партію товару. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Виходячи з того, що поставка товару вже відбулася 18.06.2007 р., здійснення відповідачем попередньої оплати фактично неможливо.  

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, проданий за спірною товарно–транспортною накладною. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Суд виходить з того, що дата отримання відповідачем претензії співпадає з датою відповіді на претензію, тобто 19.05.2008 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 20.05.2008 р. по 27.05.2008 р., а вже з 28.05.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 15592,50 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з липня 2007 р. по січень 2009 р. в розмірі 6377,33 грн. та 3% річних в сумі 761,26 грн. (розрахунок доданий до позову).

Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок при визначенні початку періоду нарахування інфляції та 3% річних. Це призвело до збільшення кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідно до збільшення суми нарахувань. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума інфляції розраховується з урахуванням рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р. та складає:

15592,50 грн. х 100,8% = 15717,24 грн. – 15592,50 грн. = 124,74 грн. складає інфляція за червень 2008 р.

За липень та серпень 2008 р. інфляція не розраховується у зв'язку з її відсутністю (індекс інфляції за липень склав 99,5%, за серпень – 99,9%).

За період з вересня 2008 р. – по січень 2009 р. інфляція (загальний індекс – 109,64%) складає:

15592,50 грн. х 109,64% = 17096,02 грн. – 15592,50 грн. = 1503,52 грн.

Загальна сума інфляції складає: 124,74 грн. + 1503,52 грн. = 1628,26 грн.

Сума 3% річних за період з 28.05.2008 р. по 09.02.2009 р. розраховується по двом періодам окремо за 2008 р. та за 2009 р. у зв'язку з тим, що 2008 р. був високосним та кількість днів у ньому складала 366 днів.

з 28.05.2008 р. по 31.12.2008 р. – кількість днів прострочення 218:

15592,50 грн. х 3% х 218 днів : 366 днів = 278,62 грн.

з 31.12.2008 р. по 09.02.2009 р.  – кількість днів прострочення 40:

15592,50 грн. х 3% х 40 днів : 365 днів = 51,26 грн.

Загальна сума 3% річних складає: 278,62 грн. + 51,26 грн. = 329,88 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 6377,33 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1628,26 грн. В частині стягнення інфляції на суму 6377,33 грн. – 1628,26 грн. = 4749,07 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 761,26 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 329,88 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 761,26 грн. – 329,88 грн. = 431,38 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дон–Лекс” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 34; код ЄДРПОУ 34456289; поточний рахунок 26000198040861 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593) на користь закритого акціонерного товариства “МЛЗ” (юридична адреса: 86108, Донецька область, м. Макіївка, вул. Свердлова, 25; код ЄДРПОУ 31798871; поточний рахунок 26002527911001 в Донецькому РУ „Приватбанка”, МФО 335496) суму 17550,64 грн. (а саме: основний борг в сумі 15592,50 грн., інфляцію в розмірі 1628,26 грн., 3% річних в сумі 329,88 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 175,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,11 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляції на суму 4749,07 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 431,38 грн.

В судовому засіданні 21.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.