Постанова

від 20.09.2013 по справі 810/3955/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2013 року Справа № 810/3955/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Норма-Плюс» до проУправління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області скасування рішення про застосування фінансових санкцій, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Норма-Плюс» звернулось до суду з позовом до Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області від 16.04.2013 № 101053-21-0333/0177 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішенням, яким до Приватного підприємства «Норма-Плюс» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 5000 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції відповідачем суду надано не було.

У судове засідання, призначене на 20 вересня 2013 року, представники сторін не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Норма-Плюс» (ідентифікаційний код: 30270332, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 73) зареєстроване Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області в якості юридичної особи 16.04.1999, про що зроблено запис про включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 355 120 0000 001228 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 093197).

У квітні 2013 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області на підставі вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР), з метою контролю за дотриманням Приватним підприємством «Норма-Плюс» вимог законодавства України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - автомагазину, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 9/1 .

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2013 № 134/21-0331/30270332, в якому зафіксовано порушення Приватним підприємством «Норма-Плюс» приписів статті 18 Закону України № 481/95ВР та постанови Кабінету Міністрів України 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», що полягало у здійсненні позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених на них мінімальних роздрібних цін, а саме: під час перевірки було здійснено реалізацію пляшки горілки «На березових бруньках» (міцність 40 %, місткість 0,7 л) за ціною 42 грн. 00 коп. за одну пляшку, що підтверджується поясненнями громадянки ОСОБА_1 (продавця в магазині позивача), в той час як мінімальна законодавчо визначена роздрібна ціна на цей алкогольний напій становить 42 грн.14 коп.

На підставі акта перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області прийнято рішення від 16.04.2013 № 101053-21-0333/0177, яким відповідно до приписів абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області від 16.04.2013 № 101053-21-0333/0177 про застосування фінансових санкцій, Приватне підприємство «Норма-Плюс» оскаржило його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України № 481/95-ВР.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність, передбачену Законом України № 481/95-ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та його регіональних управлінь, однією з яких є застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої в силу приписів частини десятої статті 18 Закону України № 481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», мінімальну роздрібну ціну на горілку та лікеро-горілчані вироби міцністю 40 % та місткістю 0,7 л визначено на рівні 42 грн. 14 коп.

Відповідно до абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність у позивача обов`язку сплачувати фінансові санкції у вигляді штрафу внаслідок порушення ним приписів статті 18 Закону України № 481/95ВР та постанови Кабінету Міністрів України 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається з даних акту перевірки від 04.04.2013 № 134/21-0331/30270332, у ході проведення розрахункової операції при продажу пляшки горілки «На березових бруньках» (міцністю 40 %, місткістю 0,7 л), посадовою особою позивача роздруковано та видано фіскальний звітний чек № 0005 від 04.04.2013 (додаток до акта перевірки).

Згідно з даними цього звітного документу, реалізацію пляшки горілки «На березових бруньках» (міцністю 40 %, місткістю 0,7 л) здійснено позивачем за ціною 42 грн. 30 коп., тобто за ціною, що є вищою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а отже наведена господарська операція цілком відповідає вимогам чинного законодавства України.

В силу приписів частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 цього Кодексу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи положення наведених вище правових норм, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за наявності такого документального свідоцтва як фіскальний звітний чек № 0005 від 04.04.2013 на суму 42 грн. 30 коп., письмові пояснення продавця ОСОБА_1 про проведення нею готівкового розрахунку за цей алкогольний напій у сумі 42 грн. 00 коп. можуть свідчити виключно про здійснення посадовою особою позивача розрахункової операції не на повну суму покупки, що є порушенням порядку проведення готівкових розрахунків, проте не слугують доказом невиконання позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження відповідача про порушення позивачем приписів статті 18 Закону України № 481/95ВР та постанови Кабінету Міністрів України 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» були спростовані належними та допустимими доказами, що свідчать про продаж позивачем пляшки горілки «На березових бруньках» (міцністю 40 %, місткістю 0,7 л) за ціною, що не є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такий алкогольний напій, суд дійшов висновку, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області від 16.04.2013 № 101053-21-0333/0177 про застосування фінансових санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, а відповідачем не надано суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області від 16.04.2013 № 101053-21-0333/0177 про застосування фінансових санкцій, - визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.