Ухвала

від 17.07.2014 по справі 810/3955/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3955/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Норма-Плюс» до Управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Приватне підприємство «Норма-Плюс» звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Київській області від 16.04.2013 року №101053-21-0333/0177 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що у квітні 2013 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Київській області на підставі вимог пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон), з метою контролю за дотриманням ПП «Норма-Плюс» вимог законодавства України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - автомагазину, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 9/1, за результатами якої складено акт від 04.04.2013 року № 134/21-0331/30270332.

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів ст. 18 Закону та постанови Кабінету Міністрів України 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», що полягало у здійсненні позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених на них мінімальних роздрібних цін, а саме: під час перевірки було здійснено реалізацію пляшки горілки «На березових бруньках» (міцність 40 %, місткість 0,7 л) за ціною 42 грн. 00 коп. за одну пляшку, що підтверджується поясненнями громадянки ОСОБА_4 (продавця в магазині позивача), в той час як мінімальна законодавчо визначена роздрібна ціна на цей алкогольний напій становить 42 грн.14 коп.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірного прийнято спірного рішення від 16.04.2013 року № 101053-21-0333/0177, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, судова колегія виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та його регіональних управлінь, однією з яких є застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Статтею 1 Закону передбачено, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої в силу приписів ч. 10 ст. 18 Закону надано Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», мінімальну роздрібну ціну на горілку та лікеро-горілчані вироби міцністю 40 % та місткістю 0,7 л визначено на рівні 42 грн. 14 коп.

Відповідно до абзацу 13 ч. 2 ст. 17 Закону, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

З акту перевірки від 04.04.2013 року № 134/21-0331/30270332 вбачається, що у ході проведення розрахункової операції при продажу пляшки горілки «На березових бруньках» (міцністю 40 %, місткістю 0,7 л), посадовою особою позивача роздруковано та видано фіскальний звітний чек № 0005 від 04.04.2013 року (додаток до акта перевірки).

Згідно з даними цього звітного документу, реалізацію пляшки горілки «На березових бруньках» (міцністю 40 %, місткістю 0,7 л) здійснено позивачем за ціною 42 грн. 30 коп., тобто за ціною, що є вищою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а отже наведена господарська операція цілком відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, апеляційна інстанція не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що за наявності фіскального звітного чеку № 0005 від 04.04.2013 року на суму 42 грн. 30 коп., письмові пояснення продавця про проведення нею готівкового розрахунку за цей алкогольний напій у сумі 42 грн. 00 коп. можуть свідчити виключно про здійснення посадовою особою позивача розрахункової операції не на повну суму покупки, що є порушенням порядку проведення готівкових розрахунків, проте не слугують доказом невиконання позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість і законність прийнятого спірного рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24.07.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.