Рішення

від 24.04.2009 по справі 27/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/224

24.04.09

За позовом     

Багатопрофільного підприємства  «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Захистспецсервіс»

простягнення  40067,44 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Александров Ю.А. –представник за довіреністю від 26.03.2009 року № 3/313;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Багатопрофільне підприємство  «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю «Захистспецсервіс»про стягнення основної суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції  у розмірі 33367,67 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 425,84 грн., штрафної неустойки у розмірі 6273,93 грн., що разом складає 40586,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.04.2009 року.

Позивач у судове засідання 24.04.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції  у розмірі 33367,67 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 425,84 грн., штрафну неустойку у розмірі 6273,93 грн., що разом складає 40067,44 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

        З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань та не виконав підрядні роботи, а тому грошові кошти у розмірі 30417,24 грн. перераховані позивачем відповідачу, підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

У судове засідання 24.04.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим  повідомленням.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2008 року між Багатопрофільним підприємством  «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захистспецсервіс»(надалі - виконавець) був укладений договір № 01/09 (надалі - Договір), за яким виконавець приймає на себе роботи з придбання обладнання, монтажу, налагодженню та введенню в експлуатацію автоматичної установки пожежної сигналізації для захисту об'єкту: ІІІ черга ринку на території по вул. Вербова, 19 у Оболнському районі міста Києва.

Відповідно до п. 2 Договору виконавець зобов'язаний: виконати роботи протягом 20 робочих днів з моменту отримання проплати на матеріали, передбаченої п. 3.1 Договору; комісійно, за участю представників сторін та Державного Департаменту пожежної безпеки, ввести автоматичну установку пожежної сигналізації в експлуатацію, з складанням відповідного акту.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору (п. 2.3.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт визначається на підставі кошторису, що додається до цього договору і становить 43453,20 грн. Замовник сплачує виконавцю кошти для придбання устаткування, матеріалів та організації роботи у розмірі 70% даного договору, а саме 30417,24 коп.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача  платіжним дорученням від 29.09.2008 № Z 000000640 грошові кошти на загальну суму 30417,24 грн.

В порушення умов договору відповідач свій обов»язок щодо виконання робіт не виконав, що підтверджується відсутністю підписаними сторонами акту введення в експлуатацію пожежної сигналізації та акту прийому –передачі виконаних робіт (п. 2.1.5, п. 4.1 Договору).   

Позивач направив 21.01.2009 на адресу відповідача претензію від 19.01.2009 № 3/30 з вимогою виконати роботи передбачені договором.

Претензія відповідачем не отримана у зв'язку  з незнаходженням підприємства за адресою.

Позивач звернувся до відповідача з листом  від 21.04.2009 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 30417,24 грн. та повідомив відповідача про відмову  від договору від 01.09.2008 № 01/09.

Вказаний лист був відправлений відповідачу 21.04.2009, що підтверджується наявними у справі описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 2424.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 30417,24 грн. за договором  від 01.09.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її строку стає неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо виконання робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки умовами договору сторонами, не погоджено строк повернення грошових коштів, які були перераховані позивачем для придбання матеріалів, устаткування та організації роботи, то строк виконання такого зобов'язання встановлються судом на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2  ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог закону позивач звернувся до відповідача з листом  від 21.04.2009, в якому міститься  вимога повернути грошові кошти у розмірі 30417,24 грн. та повідомив відповідача про відмову  від договору від 01.09.2008 № 01/09.

Вказаний лист був відправлений відповідачу 21.04.2009, що підтверджується наявними у справі описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 2424,  тому на підставі ст. 530 ЦК України з урахуванням поштового обігу відповідач повинен був виконати зобов'язання щодо повернення грошових коштів  у строк до 30.04.2009 року.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З огляду на те, що відповідачем роботи передбачені договором від 01.09.2008 не виконані, то  позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 30417,24 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2950,43 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 425,84 грн.

Позивач підставою для стягнення з відповідача грошових коштів зазначив право позивача на стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач прострочив зобов'язання  щодо повернення грошових коштів  з 01.05.2009 та враховуючи розрахунок  індексу інфляції та 3% річних, який зроблений позивачем з 28.10.2008 по 24.03.2009, то вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та 3% річних, задоволенню не підлягають, оскільки  строк прострочення зобов'язання  відповідача щодо  повернути грошових коштів обчислюється з 01.05.2009.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6273,93 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі зриву домовленого терміну виконання робіт з вини виконавця, на винного покладаються санкції: пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки від суми договору за перші 10 днів, штраф 10% від суми договору і пені  у вищевказаному розмірі за прострочку більше 10 днів.  

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, позивач перерахував грошові кошти у розмірі 30417,24 грн. –29.09.2008, згідно умов договору відповідач зобов'язаний був виконати роботи протягом 20 робочих днів з моменту отримання проплати за матеріали,  тому пеня повинна нараховуватися з 28.10.2008 року.

Розмір пені за розрахунком становить:

43453,20 грн. (сума договору) * 24% * 10  (з 28.10.2008 по 07.10.2008) / 366 (фактична кількість днів у 2008 році) = 284,94 грн.

Розмір штрафу за розрахунком суду становить:

43453,20*10% =4345,32 грн. (п. 6.2 Договору).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 10% від суми договору за прострочку більше 10 днів, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може  бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 6273,93 грн.  підлягають задоволенню частково, а саме на суму 4630,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

   2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захистспецсервіс»(, м. Київ, вул. Ялтинська,5-б: код ЄДРПОУ 32769548) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Багато профільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (04025, м. Київ, пр-т. Оболонський,16; код ЄДРПОУ 13670050) суму основного боргу у розмірі  30417 (тридцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 24 коп., неустойку у розмірі 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 26 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 350 (триста п'ятдесят)грн. 47 коп.  та 103 (сто три) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 18.05.2009 року