Рішення

від 26.05.2009 по справі 11/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 травня 2009 р.           Справа 11/91-09

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі Київ», м. Київ          

до                   приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»,

                      с. Війтівка Бершадського району

про                 стягнення 61 797 грн. 12 коп..

                                                                   Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -  Л. Мажар  за довіреністю;

від відповідача          -  не з‘явився.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»заборгованості за договором № 20/03/08-01 від 20.03.2008р. в загальному розмірі 61 797,12 грн., з яких: 47 786 грн. –основний борг, 477,86 грн. –штраф, 5750,03 грн. –пеня, 6498,90 грн. –інфляційні та 1284,33 3% річних.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмірі позовних вимог, про що подав відповідну заяву від 29.04.2009р..  В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача 47 786 грн. –основного боргу, 477,86 грн. –штрафу, 7028,28 грн. –пені, 7102,58 грн. –інфляційних та 878,54 грн. –3% річних.

       Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідно до укладеного між сторонами договору  позивач передав відповідачу  товар на загальну суму 83986 грн., за який відповідач зобов‘язався розрахуватись до 01.05.2008р.. В порушення взятих на себе зобов‘язань, відповідач провів часткові розрахунки в розмірі 36200 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 47 786 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 01.04.2009р. та 12.05.2009р.  щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору  та доказів його виконання, свідоцтва про державну реєстрацію не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання  не забезпечив.  Про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 150902.

Враховуючи, що судом було вжито всіх заходів для реалізації відповідачем права на захист своїх прав та інтересів, а тому суд  вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом  встановлено наступне.

20.03.2008р. між ТОВ «Провімі Київ»(позивач)  та ПСП «Еліта»(відповідач) укладено договір за  20/03/08-01 згідно з яким позивач зобов‘язався  продати, а відповідач купити продукцію для годівлі сільськогосподарських  тварин  виробництва фірми «Провімі-Ролімпекс»за номенклатурою, якістю, кількістю і ціною, що узгоджуються додатково.

На виконання умов договору  позивач згідно накладних № РН-0000546 від 25.04.2008р. та № РН-0000448 від 04.04.2008р. продав  відповідачу товар на загальну суму 83989 грн..

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за товар здійснюється на розрахунковий продавця на протязі 3 банківських днів з дати виставлення  рахунку-фактури в розмірі 50% вартості товару.

Відповідно до п. 5.2 договору,  решта вартості товару покупець  зобов‘язаний оплатити  на розрахунковий рахунок продавця на протязі 14 днів з дати отримання товару, але не пізніше ніж до першого числа наступного місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 22.04.2008р. перерахував на рахунок позивача 20 000 грн. та 21.01.2009р. за накладною  поставив пшеницю на суму 16200 грн., що загалом становить 36200 грн..  

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

За таких обставин, суд дійшов виковку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення основну суму боргу в розмірі 47 789 грн..  

Позивачем заявлено  до стягнення пеню в розмірі 7028,28 грн..

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі несвоєчасної  оплати за отриманий товар  покупець зобов‘язується  сплатити пеню  у  розмірі  подвійної облікової ставки НБУ  від суми боргу за кожен день затримки, до дня повного завершення своїх зобов‘язань.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку позивач  просить стягнути пеню за  період з 01.05.2008р. по 24.03.2009р. виходячи з приписів ЦК України.

Суд  не  може  погодитись  з  твердженням  позивача  щодо  нарахування  пені  за  нормами  ЦК України,  оскільки   між  сторонами  договору  виникли  господарські  правовідносини і  до них  слід  застосовувати  норми  ГК  України,  як  спеціального  закону,  який  регулює  господарські  відносини.

Так,  відповідно до  п. 6 ст. 232  ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що розрахунки за договором повинні бути проведенні до 01.05.2005р., період нарахування пені обмежений ч.6 ст.232 ГК України складає з  01.05.2008р.  по  31.10.2008р.. Таким чином, позивачем не вірно визначив період нарахування пені.  Разом з тим,  невірно визначений період нарахування пеня не вплинув на її розмір, а тому вимоги  позивача  в цій частині підлягають задоволенню

Відповідно до п. 6.1 договору передбачено  за односторонню відмову від виконання зобов‘язання  штраф для винної сторони у розмірі 1% заподіяних збитків на користь потерпілої сторони.

Оскільки відповідачем порушено умови договору,  позивачем обґрунтовано нараховано штраф в розмірі 477,86 грн..

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано  7102,58 грн. інфляційних втрат за період з травня  2008 року по березень 2009 року.  

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за період з 01.05.2008р. по 24.03.2009р. становить 878,54 грн..

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а викладені вище  позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає  задоволенню з розподілом  судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

        При розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем  платіжним дорученням  № 228 від 20.03.2009р. зайво сплачено 2 грн. 27 коп.  державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»(Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка, вул. Котовського, 1, код 31968683) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі Київ»(04050, м. Київ, пров. Косогірний, 4, офіс 27, код 31957859) 47786 (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. –боргу; 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 86 коп. –штрафу; 7028 (сім тисяч двадцять вісім) грн. 28 коп. –пені; 7102 (сім тисяч сто дві) грн. 58 коп. –інфляційних, 878 (вісімдесят сімдесят вісім) грн. 54 коп. – 3% річних; 632 (шістсот тридцять дві) грн. 73 коп. -   витрат зі сплати  державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. -  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Провімі Київ»(04050, м. Київ, пров. Косогірний, 4, офіс 27, код 31957859) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 2 грн. 27 коп..

5.          Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 29.05.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04050, м. Київ, пров. Косогірський 4, офіс 27)

3 - відповідачу (Вінницька область, Бершадський район,  с. Війтівка, вул. Котовського, 1)